Постанова № 10302331, 01.07.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-2770/10/2370 01.07.2010 р. м. Черкаси

09 год. 55 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гаращенка В.В.,

при секретарі Бондар Т.П.,

представника позивача: Відмідя П.В. за довіреністю;

відповідача: не зявилася;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій та пені.

Позов обґрунтований тим, що за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду страхових внесків платнику на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-4 рішеннями № 406 та № 405 нараховано пеню та фінансові санкції в сумі 409 грн. 10 коп., які відповідачем на рахунок управління не сплачені.

Оскільки сума фінансової санкції та пені у строки, встановлені п. 6 ст. 20, ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року, відповідачем не сплачена, позивач просить стягнути її у судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити повністю.

Відповідач заперечень проти позову не надала, в судове засідання не зявилася, представника не направила, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Частиною 1 ст. 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець 16.01.2007 року, про що державним реєстратором Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за № 2004000 0000 001582, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97р. № 400/97-ВР (далі «Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Частиною 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі «Закон № 1058-IV»).

Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: зокрема підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які обрали особливий спосіб оподаткування та які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до ст. 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 2 ст. 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Пунктом 6 ст. 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно ч. 12 ст. 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Частиною 9 ст. 106 Закону № 1058-IV передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду застосовувати до страхувальників фінансові санкції, зокрема, відповідно до п. 2 цієї статті за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф в розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум, а п. 5 вказаної статті за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

З наданих позивачем копій рішень № 405 від 03.11.2008 року та № 406 від 03.11.2008 року вбачається, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду до відповідача застосовані штрафні санкції в загальній сумі 304 грн. 45 коп. та пеня в загальній сумі 104 грн. 65 коп. Відповідні розрахунки містяться в матеріалах справи.

Зазначені рішення отримані відповідачем 11.11.2008 року.

Оскільки зазначені штрафні санкції та пеня відповідачем не сплачені, загальна сума заборгованості складає 409 грн. 10 коп.

Частиною 13 ст. 106 Закону № 1058-IV визначено, що суми пені та штрафів, передбачених ч. 9 і ч. 10 цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення. Відповідач рішення про застосування фінансової санкції та пені не оскаржив.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 17, 86, 159, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області, (20200, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. С. Терещенко, 28, код ЄДРПОУ 21366484) заборгованість зі сплати штрафних санкцій в сумі 304 грн. 45 коп. та пені в розмірі 104 грн. 65 коп., а всього 409 (чотириста девять) грн. 10 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови з дня складення та підписання її повного тексту. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяВ.В. Гаращенко