Рішення № 103022930, 07.02.2022, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/8486/21

Провадження № 2-адр/639/1/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 року

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Рубіжного С.О.,

за участю секретаря Чубенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву представника позивача ОСОБА_1 – Микитюка Василя Олександровича про ухвалення додаткового судового рішення по адміністративній справі №639/8486/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Харківській області, третя особа інспектор роти №6 батальйону №1 Управління патрульної в Харківській області Департамент патрульної поліції старший лейтенант поліції Яненко Дмитро Олександрович про скасування постанови у праві про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2022 року заявник, в особі свого представника, звернулася до Жовтневого районного суду м. Харкова з заявою про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі № 639/8486/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Харківській області, третя особа інспектор роти №6 батальйону №1 Управління патрульної в Харківській області Департамент патрульної поліції старший лейтенант поліції Яненко Дмитро Олександрович про скасування постанови у праві про адміністративне правопорушення, в якій просив суд вирішити питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

03 лютого 2022 року на адресу суду від відповідача надійшли заперечення щодо ухвалення додаткового рішення, а саме вони просили суд відмовити у задоволені заяви у повному обсязі.

Так, відповідно до наданих позивачем до суду першої інстанції матеріалів, витрати на правову допомогу начебто склали 3500,00 грн.

При цьому, відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постанові КАС ВСУ від 11.06.2020 по справі №821/227/17 аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.

Документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони. Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів судом враховані, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Аналогічні критерії застосовуються Європейським судом з прав людини при визначенні розміру справедливої компенсації потерпілій стороні на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначений підхід ілюструється у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§95).

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи, - ухвала Касаційного цивільного суду від 11 лютого 2019 року у справі № 335/9780/15.

Також, адміністративна справа за даним позовом, відповідає статті 257 КАС України, відноситься до справ незначної складності та розглядається у порядку спрощеного провадження, не потребує витрат часу адвоката на участь у судових засіданнях.

Вказана адміністративна справа, є типовою, сформованою однозначною правовою позицію судів щодо вирішення подібних спорів, викладена в численних рішеннях судів, за таких обставин не потребує докладання значних зусиль адвоката для формування правової позиції та тексту позовної заяви.

Представник позивача неодноразово звертався до Харківського окружного адміністративного суду з аналогічними за змістом позовними заявами в аналогічних справах. А отже, останній використовує аналогічні позовні заяви при підготовці подібних заяв, замінюючи в позовах лише анкетні дані та суми стягнень у заявлених вимогах, а це напряму є підставою вважати, що витрати на правову допомогу є необґрунтованими та штучно завищеними.

Як наслідок відсутній причинно-наслідковий зв`язок між тим, яким чином вказані в акті дії адвоката з надання консультації та аналізу практики як пов`язані і як вплинули на хід розгляду справи, зокрема, включаючи підготовку до її розгляду та збір доказів.

Щодо рішення про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки (мінімальних ставок) адвокатського гонорару, які носять рекомендаційний характер, та наводиться представником позивача на підтвердження своїх доводів:

В зазначеному рішенні вказано, що дотримуючись норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар формується адвокатом самостійно.

Згідно частини 3 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В судове засідання сторони не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання без участі позивача та її представника. Також зазначив, що заперечення відповідача ним були отримані, з якими він не погоджується, оскільки вони є необґрунтованими.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова перебувала адміністративна справа № 639/8486/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Харківській області, третя особа інспектор роти №6 батальйону №1 Управління патрульної в Харківській області Департамент патрульної поліції старший лейтенант поліції Яненко Дмитро Олександрович про скасування постанови у праві про адміністративне правопорушення.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 січня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Харківській області, третя особа інспектор роти №6 батальйону №1 Управління патрульної в Харківській області Департамент патрульної поліції старший лейтенант поліції Яненко Дмитро Олександрович про скасування постанови у праві про адміністративне правопорушення – задоволено.

Скасовано Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі від 01 грудня 2021 року Серії ЕАО № 5098003, винесену Інспектором 1 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Яненко Дмитром Олександровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.

Закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.(а.с.33-40)

Відповідно до ч. 1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів,рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача 11.01.2022 року до закінчення розгляду справи по суті подано заяву про намір подати докази щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною 9 ст. 139 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

На підтвердження витрат на правову допомогу під час розгляду даної справи, позивачем до суду надано: договір про надання професійної правничої допомоги від 02 грудня 2021 року, ордер серії АХ 1074473 від 13.12.2021 року, додаткова угода №1 від 02 грудня 2021 року про погодження сторонами розміру гонорару до договору про надання професійної правничої допомоги від 02 грудня 2021 року, звіт наданих послуг за договором про надання професійної правничої допомоги від 02 грудня 2021 року, за яким адвокатом виконано послуг у розмірі 3500,00 грн.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (ВС/ОП/КГС №922/445/19 від 03 жовтня 2019 року).

Враховуючи незначну складність даної категорії справи, обґрунтованість розміру таких витрат, а також пропорційно їх до предмета спору, суд вважає, що сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 3500 грн., пов`язаних з підготовкою і поданням адміністративного позову, не відповідають критерію реальності адвокатських витрат, а відтак підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених ч.5 ст.134 КАС України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково у загальному розмірі 1000 грн. Вказані витрати підлягають розподілу, шляхом стягнення сплачених сум за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 132, 139, 143,252 КАС України,суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 – Микитюка Василя Олександровича про ухвалення додаткового судового рішення– задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Харківській області, місцезнаходження: 61033, м. Харків, вул. Шевченка, б. 315-А.

Третя особа: Інспектор 1 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області старший лейтенант поліції Яненко Дмитро Олександрович, місцезнаходження: м. Харків, вул. Шевченко, б. 315-А.

Повний текст додаткового рішення складено 07.02.2022.

Суддя С.О. Рубіжний