Рішення № 103022634, 08.02.2022, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/1079/17

номер провадження 2/546/9/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2022 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., представника позивачки адвоката Глазкова С.М., представника відповідача адвоката Решнюка А.В., представниці третьої особи Гмирі Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Решетилівська районна державна адміністрація Полтавської області як орган опіки та піклування та Виконавчий комітет Решетилівської міської ради як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав,-

встановив:

У листопаді 2017 року позивачка звернулася до суду із вказаним вище позовом, який мотивований тим, що 02 квітня 2011 року між сторонами 02 квітня 2011 року було укладено шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , батьком якої є відповідач. Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 15 травня 2017 року шлюб між сторонами було розірвано. Позивачка та відповідач проживають окремо, донька ОСОБА_4 проживає з позивачкою. Весь цей час відповідач життям доньки не цікавиться, не телефонував, не виявляв бажання спілкуватися з дитиною та приймати участь в її вихованні. Більш того відповідач ухиляється від сплати аліментів, у зв`язку з чим позивачка вимушена була звернутися до Решетилівського ВП Глобинського відділу поліції ГУНП в Полтавській області з відповідною заявою про ухилення відповідача від сплати аліментів. Відповідач по справі жодним чином не був позбавлений інформації стосовно місця перебування позивачки та дитини, а з її боку ніколи не створювалися перешкоди у спілкуванні дитини з ним та прийманні участі батька в вихованні. Тобто відповідач мав можливість, але не бажав виконувати відносно дитини свої батьківські обов`язки. Нехтування батьківськими обов`язками з боку батька принижує гідність дитини, а наявність людини, яка юридично має права батька, але залишається фактично чужою людиною може в подальшому привести до негативних наслідків у життя дитини як з моральної, так із правової точки зору. Посилаючись на викладені обставини позивачка просила позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні малолітньої доньки ОСОБА_3 .

Заочним рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 01 жовтня 2019 року було задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Решетилівської РДА Полтавської області, як органу опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав.

18 березня 2020 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення, у якій заявник просив скасувати заочне рішення від 11.10.2019 та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2020 призначення не відбулося, у зв`язку з відсутністю суддів у Решетилівському районному суді Полтавської області.

12 серпня 2020 року справа передана на розгляд судді Зіненку Ю.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.08.2020.

Ухвалою судді Зіненка Ю.В. від 12.08.2020 справа прийнята до розгляду та призначене судове засідання по розгляду заяви про перегляд заочного рішення на 27.08.2020.

27 серпня 2020 року ухвалою суду від 27.08.2020 заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 11.10.2019 задоволено, заочне рішення від 11.10.2019 скасовано та призначене підготовче засідання на 25.09.2020 за участі сторін та представника третьої особи.

09 вересня 2020 року від представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_5 надійшов відзив на позовну заяву з додатками, в якому він зазначив, що позовна заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення з наступних підстав. Після того, як сторони припинили подружні стосунки ОСОБА_2 з 08.11.2017 був зареєстрований як безробітній в Деснянській районній філії КМЦЗ, дата припинення реєстрації з 30 листопада 2018, будь - які доходи за цей період у відповідача були відсутні. На день подачі відзиву на позовну заяву в провадженні ВДВС Деснянського району в місті Києві знаходиться виконавче провадження ВП №54306155 від 17.07.2017 про стягнення з боржника ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_6 на утримання малолітньої дитини. Зазначає, що відповідач постійно сплачує аліменти на утримання дитини, перераховує кошти на рахунок ВДВС Деснянського району в місті Києві. Позивачкою не надано належних та обґрунтованих доказів на підтвердження того, що відповідач протягом 5 років не займається вихованням та не цікавиться дитиною. На думку представника відповідача позбавляти батьківських прав відповідача лише з тих підстав, що останній має заборгованість по аліментах неможливо, тим більше останній сплатив аліменти на утримання дитини 28.02.2020 в сумі 4136 грн та 06.04.2020 в сумі 3430 грн. Також посилався на постанову Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі №753/2025/19 у якій суд зазначив, що факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини. За обставин недоведеності свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками, а також враховуючи те, що батько дитини проти позбавлення батьківських прав заперечує, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність правових підстав для позбавлення його батьківських прав (т.1, а.с.а.с.164-166, 167-171).

Ухвалою суду від 25.09.2020 року дану справу призначено до судового розгляду по суті на 25.11.2020, в подальшому розгляд справи неодноразово відкладався.

08 лютого 2021 року до суду від представника відповідача до суду надійшло клопотання про приєднання доказів, а саме копій фотознімків дитини ОСОБА_3 та спільних фотознімків ОСОБА_3 з відповідачем ОСОБА_2 (а.с.а.с.225-241).

23 квітня 2021 року до суду надійшов лист Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області від 16.04.2021 №01-29/1138, відповідно до якого, в зв`язку з реорганізацією повноваження, права та обов`язки Решетилівської районної державної адміністрації переходять до Полтавської районної державної адміністрації. Передавальний акт майна, прав та обов`язків Решетилівської РДА до правонаступника - Полтавської РДА затверджено розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 24.03.2021 №224. Повноваження Служби у справах дітей Решетилівської районної державної адміністрації передано Службі у справах дітей виконавчого комітету Решетилівської міської ради (т. 2, а.с. 2-4)

08 червня 2021 року до суду від позивачки ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про приєднання доказів: довідки Решетилівської філії І ступеня опорного закладу «Решетилівський ліцей ім.. І.Л. Олійника Решетилівської міської ради від 27.04.2021 за №01-26/10 та розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 19.05.2021 за виконавчим листом №546/245/17 (т.2, а.с.а.с. 16-23).

Ухвалою суду від 23 липня 2021 року за клопотанням представника позивачки було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Виконавчий комітет Решетилівської міської ради як орган опіки та піклування та запропоновано третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Виконавчому комітету Решетилівської міської ради як органу опіки та піклування подати суду висновок щодо розв`язання спору за даним позовом до 16 вересня 2021 року (т.2, а.с.а.с.28-29).

З причин незалежних від суду, розгляд справи неодноразово відкладався, востаннє - на 07 лютого 2022 року.

У судовому засіданні 07 лютого 2022 року представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Глазков С.М. зазначив, що батько участі в житті дитини не приймає, одиничний випадок зустрічі дитини та батька не є систематичним та жодним чином не доводить зворотного. Звертав увагу, що в судовому засіданні дитина повідомила, що боїться батька, бо він на неї кричить. Крім того відповідач має велику заборгованість по сплаті аліментів в сумі більш ніж 158 тисяч гривень. Посилаючись на ці та викладені в позовній заяві обставини позов просив задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_5 зазначив, що дитина тривалий час проживає з матір`ю, де її налаштовують проти батька, звертав увагу, що під час заслуховування думки дитини в судовому засіданні, вона сказала, що у батька є інша дитина, а вона йому не потрібна, що свідчить про те, що дитині хтось про це сказав і вона відчуває образу на батька. Просив врахувати практику Верховного Суду, зокрема про те, що факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини. Посилаючись на дані обставинив задоволенні позову просив відмовити.

Представник третьої особи Виконавчого комітету Решетилівської міської ради як орган опіки та піклування, Гмиря Ю.А. про позбавлення батьківських прав позов підтримала, оскільки батько жодної зацікавленості в спілкуванні з дитиною не проявляє.

Позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає до задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (т.1, а.с.11).

З 02 квітня 2011 року сторони перебували у шлюбі, який було розірвано рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 15.05.2017 у справі № 546/245/17. Цим же рішенням суду позивачці відновлено дошлюбне прізвище - « ОСОБА_1 », а також на користь позивачки з відповідача стягнуто аліменти у розмірі 1/3 частки доходів відповідача ОСОБА_2 на утримання спільної дочки сторін - ОСОБА_3 (т.1, а.с.9-10).

Відповідно до довідки Решетилівської загальноосвітньої школи І ступеня від 27.09.2017 ОСОБА_3 навчається у 1-В класі Решетилівської ЗОШ І ступеня з 01.09.2017. Протягом даного періоду батько дитини не проводив і не забирав дитину зі школи, не брав участі у житті класу: не ходить на батьківські збори, не бере участі в інших заходах класу, не оплачує харчування в школі (т.1, а.с.13).

Згідно довідки Решетилівського ДНЗ ясла-садок «Ромашка» від 27.09.2017, ОСОБА_3 відвідувала цей дошкільний навчальний заклад, групу «Калинка», з 14.09.2015. Батько дитини не приводив і не забирав дитину з ДНЗ, не брав участі в житті групи, не відвідував батьківських зборів та дитячих свят, не оплачував утримання дитини у ДНЗ (т.1, а.с.14).

Відповідно до довідки Решетилівської філії І ступеня Опорного закладу «Решетилівський ліцей ім. І.Л. Олійника Решетилівської міської ради» від 27.04.2021 №01-26/10 ОСОБА_3 навчається у 4-В класі з 01.09.2017. Мама ОСОБА_1 самостійно виховує дитину. Батько ОСОБА_2 протягом всього терміну навчання не відвідував школу, батьківські збори, не приймав участь у вихованні дитини, не цікавився особисто чи в телефонному режимі про успіхи дочки в навчанні (т.2, а.с. 21).

Відповідно до копії витягу з кримінального провадження, 25.07.2017 Решетилівським ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області відкрито кримінальне провадження № 120171703100000273 за заявою позивачки про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 164 КК України, у зв`язку з ухиленням від сплати аліментів (т.1, а.с.15).

Відповідно до довідки Деснянської районної філії Київського міського центру зайнятості від 03.12.2018 №5601, дохід ОСОБА_2 за період з 08 листопада 2017 року по 29 листопада 2018 року становив 0,00 грн (т.1, а.с.167).

Як вбачається з постанови державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бойченко С.В. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 01.03.2019, постановою від 17.07.2017 ВП №54306155 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №546/245/17, виданого 04.07.2017 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_6 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частки всіх його доходів , але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (т.1, а.с.101).

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, обчисленого головним державним виконавцем Деснянського районного відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бойченко С.В. станом на 01 травня 2021 року заборгованість відповідача ОСОБА_10 зі сплати аліментів становила 158095,75 грн (т.2, а.с. 23).

З висновку органу опіки та піклування Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області, наданого в порядку ч. 5 ст. 19 СК України вбачається, що з серпня 2014 дитина з матір`ю проживають окремо від ОСОБА_2 . Батько дитини з цього часу фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків: не допомагає матеріально, не цікавиться життям та здоров`ям дитини, не телефонує, не пише, майже не виявляє бажання спілкуватися з дочкою, не відвідує у навчальних закладах та не приходить на батьківські збори. У листопаді 2017 до служби у справах дітей Решетилівської РДА звернувся ОСОБА_2 щодо встановлення днів та годин побачень з дочкою, дане питання було винесено на розгляд комісії з питань захисту прав дитини при райдержадміністрації, але відповідач на засідання комісії не з`явився, на телефонні дзвінки не відповідав та більше звернень не подавав. ОСОБА_2 не виконує свої обов`язки, не турбується про фізичний і духовний розвиток доньки, не цікавиться здоров`ям дитини, навчанням, підготовкою до самостійного життя, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу та не дарує подарунків. З метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини, Решетилівська районна державна адміністрація, як орган опіки та піклування, вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітньої дочки ОСОБА_3 (т.1, а.с.116-117).

Рішенням виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області від 11 листопада 2021 року № 343 було затверджено висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 . Відповідно до даного висновку виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області як органу опіки та піклування вихованням та розвитком дитини займається мати - ОСОБА_1 . Відповідно до довідки, виданої директором Центру туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді Решетилівської міської ради від 27.04.2021 №01-24/13, всі організаційні питання щодо занять доньки та її успіхів обговорювалися з матір`ю дитини, батько дитини ОСОБА_2 жодного разу не контактував особисто чи дистанційно з керівником гуртка та адміністрацією закладу щодо своєї доньки. Подібна довідка надана адміністрацією Решетилівської філії І ступеня Опорного закладу «Решетилівський ліцей ім. І.Л. Олійника Решетилівської міської ради» від 27.04.2021 №01-26/10. ОСОБА_2 не виконує свої обов`язки, не турбується про фізичний і духовний розвиток доньки, не цікавиться здоров`ям дитини, навчанням, підготовкою до самостійного життя, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу та не дарує подарунків. ОСОБА_2 тривалий час не спілкується з донькою, не виявляє бажання приймати участь у вихованні дитини, матеріально не утримує. ОСОБА_2 самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, не цікавиться життям доньки, не відвідує її. З метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини, виконавчий комітету Решетилівської міської ради Полтавської області, як орган опіки та піклування, вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітньої дочки ОСОБА_3 (т.2, а.с.а.с.73-75).

Тобто у висновку виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області, як органу опіки та піклування, як і у висновку органу опіки та піклування Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області було зазначено про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітньої дочки ОСОБА_3 .

Працівниками служби у справах дітей Решетилівської РДА 25.03.2019 була проведена бесіда з малолітньою ОСОБА_3 , у якій дитина повідомила, що вона проживає разом зі своєю матір`ю - ОСОБА_1 та дідусем і бабусею. Свого батька дівчинка не бачила вже давно, він до них не приїздить, не телефонує, не пише, її життям не цікавиться, подарунків не надсилає, матеріально не підтримує. В ході розмови дитина виявила бажання і надалі проживати разом з матір`ю, дідом та бабою, що підтверджується відповідним актом, складеним за результатами розмови (а.с.118).

З акту обстеження умов проживання ОСОБА_3 , складеного службою у справах дітей Решетилівської РДА, вбачається, що дитина проживає разом із матір`ю, має задовільні умови проживання та забезпечена всім необхідним для повноцінного розвитку (т.1, а.с.119).

Суд зазначає, що відповідно до статті 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно роз`яснень викладених в пунктах 15,16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», із змінами та доповненнями, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Отже, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони свідомо не піклуються про розвиток дитини, хоча мають реальну можливість для цього.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, провадження № 14-327цс18.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18, від 29 січня 2020 року у справі № 127/31288/18.

Для застосування такої підстави для позбавлення батьківських прав як ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, яка передбачена пунктом 2 частини першої статті 164 СК України, необхідним є встановлення винної поведінки матері (батька), свідомого нехтування нею (ним) своїми обов`язками.

Водночас, існування вказаних обставин позивачкою належними та допустимими доказами не доведено, зокрема, позивачкою не представлено будь-яких належних та достатніх доказів, які б указували на те, що до відповідача раніше застосовувалися попередження про необхідність змінити ставлення до виховання доньки та він цих обов`язків не виконав.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Щодо наданих висновків органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітньої дочки ОСОБА_3 слід зазначити наступне.

У своїх висновках орган опіки та піклування послався на пояснення матері, довідки освітніх закладів та довідки про заборгованість за аліментами та вважав за доцільне позбавлення батьківських прав батька, не враховуючи наміри та бажання батька приймати участь у житті дитини. Також у висновку не були враховані всі обставини справи, зокрема, не були зазначені причини, за яких відповідач позбавлений можливості спілкуватися з дочкою, не були перевірені обставини, які можуть створювати перешкоди відповідачу у виконанні ним своїх батьківських обов`язків та не зазначені проведені органом опіки та піклування роботи з відповідачем щодо врегулювання конфлікту. Суд зазначає, що вказаний висновок має рекомендаційний характер, не є обов`язковим для суду та суперечить інтересам дитини.

Статтею 171 СК України передбачено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

У постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 214/1048/15-ц зроблено висновок про те, що дитині надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду. Думка дитина має бути заслухана обов`язково. Про важливість заслуховування думки дитини викладено у рішенні ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України».

В судовому засіданні 16 вересня 2021 року було заслухано думку дитини ОСОБА_3 , яка повідомила, що в батька є інша сім`я, дитина, а вона йому не потрібна, він до неї майже не телефонував, коли вони жили разом, то він кричав на маму та бився. Грошима майже не допомагає, останній раз висилав подарунок на Новий рік. На даний час спілкуватися з батьком не бажає. Зі слів матері їй відомо, що батько ОСОБА_2 казав, що спалить хату. Зазначила, що їй не приємно, що в нього є інша сім`я, хоче, щоб її батька позбавили батьківських прав.

Суд зазначає, що бажання дитини про позбавлення батьківських прав не може бути абсолютним для суду та не може мати наслідком у цьому випадку позбавлення батька можливості на спілкування із донькою, її виховання, здійснення за нею турботи та виконання своїх батьківських обов`язків, оскільки у достатній мірі не відповідатиме та не захищатиме інтереси самої дитини, передбачені Конвенцію про права дітей та Декларацією прав дитини.

Виходячи з пріоритету інтересів доньки, обов`язковим є налагодження відносин доньки та батька без створення штучних перешкод, оскільки відсутність виховання та спілкування з боку батька не відповідає інтересам дитини та не сприяє гармонійному розвитку особистості дитини. Батько та донька повинні мати можливість спілкуватись та проводити спільний час без будь-яких штучних обмежень.

Крім того, як зазначив Верховний Суд у постанові від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, ураховуючи думку дитини, суди повинні розуміти, що малолітня дитина є вразливою до маніпуляцій зі сторони дорослих, а також враховувати всі обставини, що могли спричинити формування саме такого бажання в дитини, оскільки при вирішенні спору, що стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків, суди повинні ґрунтовно дослідити та оцінити всі обставини справи, надати належну правову оцінку доказам: кожному конкретно взятому та у їх сукупності.

Судом враховується та обставина, що ОСОБА_3 з самого дитинства проживає з матір`ю, батька практично не знає. Також в ході розгляду даної справи було встановлено наявність неприязних відносин з боку позивачки до відповідача, що в свою чергу також може вплинути на формування у дитини негативного відношення до батька.

Суд критично відноситься до погроз, зі слів дитини, відповідача ОСОБА_2 спалити будинок позивачки, оскільки дане твердження не доведено жодними доказами по справі, в тому числі наявністю зафіксованого правоохоронними органами звернення позивачки.

В судовому в судовому засіданні були оглянуті копії фотознімків дитини ОСОБА_3 та спільних фотознімків ОСОБА_3 з відповідачем ОСОБА_2 , зроблені в 2020 році (як було встановлено в судовому засіданні), тобто після більш ніж чотирьох років з часу відкриття провадження по даній справі, з яких вбачається, що дитина посміхається, виглядає радісною. Це свідчить про той факт, що проведення спільного відпочинку сприятиме налагодженню та формуванню стосунків, характерних для батька та дитини.

Щодо доводів сторони позивача про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав через існування заборгованості по сплаті аліментів, то суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Тобто наявність заборгованості по сплаті аліментів не є підставою для позбавлення особи батьківських прав.

До того ж факт часткового погашення заборгованості по аліментам в сумі 4136,50 грн підтверджується квитанцією № 0.0.1633874383.1 (т.1, а.с.168).

Суд зазначає, що для налагодження відносин дитини та батька відповідачу, який ініціював скасування заочного рішення суду про позбавлення його батьківських прав, слід більше уваги приділяти спілкуванню з дитиною та проводити з донькою більше часу. В свою чергу позивачці, можливо, слід переглянути своє бачення до необхідності більш активної участі батька у житті та вихованні доньки.

З огляду на вищезазначене та керуючись інтересами дитини, встановивши відсутність фактів злісного нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками щодо дочки, відсутність фактів протиправної поведінки відносно неї, врахувавши бажання батька спілкуватись з дитиною, а також те, що батько дитини проти позбавлення батьківських прав заперечує, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо його дочки ОСОБА_3 .

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Приписами ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача

Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, підстави для повернення сплаченого судового збору позивачці відсутні.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст.ст. 19, 164, 165 СК України, ст. 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Решетилівська районна державна адміністрація Полтавської області як орган опіки та піклування та Виконавчий комітет Решетилівської міської ради як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка - ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача - адвокат Глазков Сергій Миколайович, адреса: вулиця Покровська, 43, м. Решетилівка Полтавської області, 38400.

Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання не встановлено.

Представник відповідача - ОСОБА_5 , службова адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа - Виконавчий комітет Решетилівської міської ради, як орган опіки та піклування, місцезнаходження: вул. Шевченка, 23, м. Решетилівка Полтавської області, 38400, код ЄДРПОУ 44126686.

Представник третьої особи - Гмиря Юлія Анатоліївна, службова адреса: вул. Шевченка, 23, м. Решетилівка Полтавської області, 38400,

Повний текст рішення складний 08 лютого 2022 року.

Суддя Ю.В. Зіненко