Рішення № 103022491, 31.01.2022, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/2061/21

номер провадження 2/531/60/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Попова М.С.,

за участю секретаря – Клименко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршицького Ігора Вікторовича, приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталії Володимирівни, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича № 5145, виданий 22.01.2021 року про стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованості у розмірі 14166,50 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу стало відомо, що приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталією Володимирівною відкрито виконавче провадження № 64744810 щодо виконання виконавчого напису № 5145 від 21.01.2021 року про стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованості у розмірі 14166,50 грн. та винесено постанову про арешт коштів позивача, якою накладено арешт на всі його банківські рахунки. Позивач вважає, що виконавчий напис вчинений з грубим порушенням чинного законодавства, та таким, що не підлягає виконанню з наступних підстав. Договірних відносин ні з ТОВ «Українські фінансові операції», ні з ТОВ «Кредитна установа «Фінансова компанія «ВЕРОНА» ОСОБА_1 ніколи не мав, договір №265567 від 28.07.2018 не підписував, в тому числі й за допомогою електронно-цифрового підпису та жодним чином не погоджувався його умови. Коштів за договором не отримував, про що достовірно було відомо ТОВ «Фінансова компанія «ВЕРОНА» та відповідачу, проте нотаріусом не досліджено даний факт. Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом України в постанові від 20.05.2015 року у справі N 6-158цс15, правильність вчиненої нотаріальної дії у вчиненні виконавчого напису можливе лише за умови що: 1) нотаріусу надані всі необхідні документи, визначені Переліком, що підтверджують безспірність заборгованості; 2) за наявності доказів належного направлення відповідачем письмової вимоги про усунення порушень; та 3) наявності доказів належного отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень. Позивач також зазначає, що пеня нарахована за період 26.08.2018 по 12.03.2020 рік, хоча, згідно зі ст. 258 ЦК України, до вимог щодо стягнення пені застосовується позовна давність в один рік. В період з 23.05.2017 по 10.08.2019 року він перебував на службі зоні АТО/0CC та до кінця несення військової служби за контрактом взагалі не виготовляв електронно-цифрових підписів. На думку ОСОБА_1 , нотаріусом не враховано, що відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції, що діяла станом на 28.07.2018, військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Отже, однією з основних умов вчинення виконавчих написів є наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника. Ознакою безспірності є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.

Позивач вказує, що у виконавчому написі нотаріуса від 22.01.2021 року не зазначено, на підставі яких документів його здійснено, а лише вказано, що грошові суми, які пропонується стягнути, є заборгованістю за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ "Українські фінансові операції". Окрім того, відповідачем не були надані первинні бухгалтерські документи що підтверджують факт видачі кредиту.

23.09.2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, витребувано від приватного нотаріуса копії виконавчого напису нотаріуса та документа та матеріали, на підставі яких було вчинено вище вказаний виконавчий напис.

23.09.2021 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено, зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 64744810 від 05.03.2021 року відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталією Володимирівною на підставі виконавчого напису № 5145 від 22.01.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І. В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості у розмірі 14166,50 грн.

Позивач в судове засідання не з`явився. До позову додано заяву позивача про розгляд справи без його. Про винесення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача, який про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, до суду не з`явився. Причини неявки суду не повідомив. Відзиву на позов не надходило.

Тому суд, за письмової згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. ст. 280-281 ЦПК України.

Третя особа, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Н. В. в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлено у встановленому законом порядку.

Третя особа, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршицький І, В., до суду не з`явився, причини неявки суду не відомі, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Поштовий конверт з повісткою повернувся до суду з відміткою: «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

22.01.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем видано виконавчий напис № 5145 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості у розмірі 14166,50 грн. (а.с. 23).

Приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Гречин Н. В. відкрито виконавче провадження № 64744810 щодо виконання виконавчого напису № 5145 від 22.01.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І. В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості у розмірі 14166,50 грн. (а.с. 15-16).

В рамках вказаного виконавчого провадження Приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Гречин Н. В. винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с.17-18), постанову про стягнення з боржника основної винагороди (а.с. 19-20)та винесено постанову про арешт коштів боржника (а.с.21-22).

З копії заяви про примусове виконання рішення, поданої ТОВ «Українські фінансові операції» вбачається, що приватному виконавцю Гречин Н. В. було надано оригінал виконавчого документу та оригінал кредитного договору (а.с.7). Разом з тим, відповідно до копій додатків до вказаної заяви, приватному нотаріусу було надано заяву приєднання № 265567 до публічної пропозиції ТОВ «Кредитна установа «ВЕРОНА», де зазначено особисті дані позивача та примірний договір в якому не вказано жодних даних позивача (а.с.10-13).

Не погоджуючись з виконавчим написом нотаріуса, позивач звернувся до суду з даним позовом. За результатами аналізу вищенаведеного, суд приходить до наступних висновків.

Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина 1 статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі Порядок).

Згідно п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють нотаріальні дії, зокрема, вчиняють нотаріальні написи.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями -не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить аналогічні правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в Перелік та доповнено його після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Так, нотаріус може вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор має надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року в справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.

Отже, станом на 22.01.2021 року (день вчинення спірного виконавчого напису) було визнано нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», з моменту її прийняття.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів.

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать, що стягнення заборгованості за виконавчим написом відбулося на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчений.

Проте, незважаючи на це, всупереч вимогам закону, відповідач звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, а приватний нотаріус у свою чергу вчинив 22.01.2021 виконавчий напис № 5145, всупереч правилам встановленим Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, та неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.

Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису № 5145 таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Зазначені висновки суду узгоджуються із правовими висновками, викладеними ВП ВС у постанові від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17 (п. 77-95).

Судом достовірно встановлено, що приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, який нотаріально не посвідчений, що виходить за межі компетенції нотаріуса та свідчить про порушення нотаріусом ЗУ «Про нотаріат». Зазначені обставини є самостійною і достатньою підставою для задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим інші доводи судом не оцінюються.

Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис нотаріуса віднесено до виконавчих документів.

Відповідно до ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

З урахуванням зазначеного вище, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

За таких обставин, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича №5145, виданий 22.01.2021 року про стягнення з Михайла Петровича на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості у розмірі 14166,50 грн. слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Оскільки позивач ОСОБА_1 відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, так як є ветераном війни – учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення (а.с.5), з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню в розмірі 908,00 грн. та за подання заяви про забезпечення позову, яку задоволено Ухвалою від 23.09.2021 року у розмірі 454,00 грн., а всього 1362,00 грн

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 280-281, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», за участю третіх осіб: приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталії Володимирівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича №5145, виданий 22.01.2021 року про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованості у розмірі 14166,50 грн. (чотирнадцять тисяч сто шістдесят шість гривень п`ятдесят копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», код ЄДРПОУ40966896, адреса: м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 313, на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1362,00 грн. (одна тисяча триста шістдесят дві гривні нуль копійок).

Скасувати заходи забезпечення позову встановлені ухвалою суду від 23.09.2021 року.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інші учасники справи, а також відповідачі у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги або безпосередньо до Полтавського апеляційного суду або через Карлівський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М. С. Попов