Рішення № 103020902, 04.02.2022, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 174/848/21

п/с № 2/174/22/2022

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2022 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді - Ілюшик І.А.,

за участю: секретаря – Бальвас К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення в порядку усунення перешкод в здійсненні права власності на житло, третя особа: виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення в порядку усунення перешкод в здійсненні права власності на житло, третя особа, виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідач, не є його родичем та не має статусу члена сім`ї власника житлового приміщення, був та залишається зареєстрованим за місцем свого проживання в належному йому на праві власності будинку АДРЕСА_1 . Зазначений вище будинок належить йому в цілому на підставі договору дарування від 03.08.1993 року.

На цей час, в зазначеній вище квартирі зареєстровані він, відповідач, та його донька, фактично проживає в цій квартирі лише він з донькою. У вересні 2019 року, одразу ж після своєї реєстрації у належному йому будинку, відповідач добровільно виселився із зазначеного вище житла, мотивуючи це тим, що він має намір в подальшому постійно мешкати за іншою адресою, окремо від нього, та виїхав для проживання до іншого населеного пункту Дніпропетровської області. В зазначеному вище житлі, відповідач за місцем своєї реєстрації не проживає вже більше двох років поспіль, належних йому речей в цьому житлі немає, в інший спосіб інтересу до цього житла відповідач не проявляв та не проявляє, мети проживати в його будинку відповідач не мав та не має по тепер.

Будь-яких угод щодо користування відповідачем зазначеним вище будинком або його частиною, між ним та відповідачем не укладалось. Оскільки будинок належить йому особисто, а відповідач в ньому не проживає та ним не користується вже більше одного року, позивач вважає, що ОСОБА_2 втратив право користування цим житлом. На цей час, реєстрація відповідача в зазначеному вище будинку, порушує його права та інтереси, але зняття відповідача з реєстраційного обліку із згаданого вище житла, в інший спосіб є неможливим, що й змушує його звертатися з цим позовом до суду за захистом свого права приватної власності на зазначений вище будинок, оскільки відповідач добровільно знятись з реєстраційного обліку із належного йому будинку не бажає без будь-яких поважних на те причин.

Ухвалою від 16.126.2021 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов з доказами його обґрунтування. Копію ухвали та копію позовної заяви із додатками було надіслано відповідачу.

У визначений в ухвалі строк відповідачем відзив не подано.

Позивач у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, якою просить задовольнити позовні вимоги, розглянути справу у її відсутність, у разі неявки відповідачів ухвалити заочне рішення по справі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, подав заяву в якій просив справу розглядати без його участі, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України – фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи згоду позивача, наявні підстави для ухвалення заочного рішення по справі.

Дослідивши та оцінивши в сукупності надані по справі докази, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Так судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності у житловому будинку від 05.04.2021 року, № 251823812. (а.с. 5).

На даний час відповідно до витягу № 3726 про зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) АДРЕСА_1 від 15.11.2021 року, виданого відділом реєстрації фізичних осіб виконавчого комітету Вільногірської міської ради, зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 (а.с. 6).

Факт того, що відповідач не проживає за адресою: будинкок АДРЕСА_1 , підтверджується актом № 515 від 23.11.2021 року, складеного депутатом Вільногірської міської ради Штамбуром О.М., в присутності свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яким було проведено обстеження будинку ОСОБА_1 , та встановлено, що в будинку відповідач не проживає більше року (а.с. 7).

У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як вбачається зі змісту ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок, квартиру користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатись цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб.

Відповідно до п. 34 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року № 5, під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім`ї, попередніми членами його сім`ї, а також членами сім`ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (пункт 3 частини першої статті 346 ЦК) із зняттям останнього з реєстрації.

Відповідно до правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 16.11.2016р. у справі №6-709цс16, власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-якій час.

Слід зазначити, що з 1 грудня 2021 року набрав чинності Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», який встановив новий порядок реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб, який є чинним на час ухвалення рішення суду.

Виходячи зі змісту ст. 6 вказаного Закону, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання/зміни місця проживання можливо на підставі судового рішення яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши разом з тим вимогу про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Як зазначає у своєму позові позивач, наявність реєстрації відповідачів у належній їй на праві власності квартирі, заважає їй вільно розпоряджатися своєю власністю, а відповідачі втратила право користування спірним житловим приміщенням у зв`язку з його відчуженням.

Таким чином, з огляду на встановлені у судовому засіданні обставини та наведені норми чинного законодавства, позовні вимоги ОСОБА_1 про усунення перешкод в здійсненні права особистої приватної власності на житло є обґрунтованими, підтверджуються зібраними у справі доказами, а тому підлягають до задоволення у повному обсязі.

За клопотанням позивача, судові витрат залишити за ним.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 321, 383, 391 ЦК України, ст.ст. 10, 76, 81, 263, 265, 280-283, 289 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення в порядку усунення перешкод в здійсненні права власності на житло, третя особа: виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області - задовольнити.

В порядку усунення перешкоди в здійснення ОСОБА_1 свого права приватної власності на житло, розташоване в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , визнати відповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив своє право користування житлом, зазначеним вище.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Вільногірського міського суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини

судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя І.А.Ілюшик