Рішення № 103020640, 17.01.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2022 року Справа №480/10449/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/10449/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини №3022 Національної гвардії України про стягнення середнього заробітку,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини №3022 Національної гвардії України, і просить суд стягнути з Військової частини №3022 Національної гвардії України на користь позивача середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за весь період затримки розрахунку з 22.09.2020 по 14.09.2021 у сумі 95 135,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив службу за контрактом у В/ч №3022, наказом від 21.09.2020 позивач був виключений зі списків особового складу військової частини. На момент звільнення з військової служби позивачу не була нарахована та виплачена компенсація за невикористані дні додаткової відпустки та компенсація за неотримане речове майно. З урахуванням того, що суми вказаних компенсацій не були виплачені позивачеві в день звільнення, а остаточний розрахунок проведено 15.09.2021, відповідно до ст. 116, 117 КЗпП України позивач просить стягнути на його користь середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні.

Ухвалою суду від 22.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

23.11.2020 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому із позовними вимогами не погодився та зазначив, що на військовослужбовців не поширюються норми трудового законодавства, а проходження військової служби та виплата грошового забезпечення регулюються спеціальним законодавством. Зазначає, що оскільки трудові відносини та військова служба мають різну правову природу, то норми КЗпП України в частині виплати компенсації за затримку розрахунку при звільненні не поширюються на військовослужбовців.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач проходив військову службу за контрактом у В/ч №3022.

Наказом командира військової частини 3022 Національної гвардії України від 21.09.2020 № 193 припинено (розірвано) контракт з позивачем та виключено його зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення (а.с.11).

Позивач зазначає, що у день звільнення йому не була виплачена компенсація за невикористані дні додаткової відпустки та компенсація за неотримане речове майно, у зв`язку із чим він звернувся до суду.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 визнано протиправною бездіяльність Військової частини 3022 Національної гвардії України щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за період з 2015 по 2020 рік.

Стягнуто з Військової частини 3022 Національної гвардії України (41100, Сумська область, м. Шостка, Садовий бульвар, 73, код ЄДРПОУ 08803595) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно у розмірі 76047 (сімдесят шість тисяч сорок сім) грн. 24 коп.

Зобов`язано Військову частину 3022 Національної гвардії України (41100, Сумська область, м. Шостка, Садовий бульвар, 73, код ЄДРПОУ 08803595) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, за період з 01.01.2015 по 21.09.2020 пропорційно фактичному часу виконання обов`язків військової служби в зазначених умовах та (або) на посадах у відповідності до Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та на посадах, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 із врахуванням висновків суду по даній справі.

Відповідно до матеріалів справи компенсацію вартості за неотримане речове майно під час проходження військової служби позивачу виплачено 22.03.2021, а компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки - 15.09.2021, що не заперечується відповідачем.

Відповідач у відзиві не заперечує факт затримки виплати вказаних коштів.

У зв`язку з викладеним, судом встановлено, що затримка невиплати з 21.09.2020 по 15.09.2021 складає 358 календарних днів.

Таким чином, при звільненні позивача з військової служби з ним не було проведено повного розрахунку, у зв`язку із чим позивач просить зобов`язати відповідача виплатити на його користь середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 22.09.2020 по 14.09.2021 у розмірі 95135,00 грн.

Відповідач, заперечуючи проти вказаних вимог, посилається виключно на те, що на спірні правовідносини не можуть бути поширені норми ст.116 та ст.117 КЗпП України, оскільки спірні правовідносини виникли між військовою частиною та військовослужбовцем.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.12.1999 № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" визначено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі непроведення розрахунку у зв`язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

З урахуванням того, що в день звільнення позивача - 21.09.2021 відповідачем не було здійснено з ним остаточного розрахунку, а саме не було виплачено компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно та компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, позивач має право на застосування статті 117 КЗпП України в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Для розрахунку суми середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні враховується сума середньоденного грошового забезпечення позивача та кількість днів затримки.

Так, згідно з довідкою №172 від 01.10.2020 (а.с.17) середньомісячне грошове забезпечення позивача становить 13 149,54 грн. Всього за останні два місяці перед звільненням позивач отримав 26 299,08 грн.

Сукупна кількість календарних днів за липень та серпень 2020 року складає 62 дні. Таким чином середньоденне грошове забезпечення позивача складає 424,17 грн (26 299,08 : 62).

Кількість днів затримки з 21.09.2020 по 15.09.2021 складає 358 календарних днів. Таким чином сума середнього заробітку за весь період затримки розрахунку складає 151 852,86 грн (424,17 * 358).

Дійшовши до висновку про часткове задоволення позовних вимог, суд зазначає, що за правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18), - згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Крім того, встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.

Слід також мати на увазі, що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас, у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто, має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.

Суд зазначає, що звертаючись із вимогою про стягнення відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, позивач не повинен доводити розмір майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру. Суд має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач.

Відтак, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України.

При цьому, зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати:

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;

- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення та, зокрема, визначених критеріїв, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

Виходячи вищевикладене, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, стягнути на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, в розмірі, що не перевищує 100% середньомісячного грошового забезпечення позивача, а саме 13 149,54 грн.

Щодо доводів відповідача, що на спірні відносини не поширюються вимоги ст.ст.116, 117 КЗпП України, то суд зазначає наступне.

Питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні військовослужбовців (зокрема, затримку виплати як грошового забезпечення, так і затримку виплати коштів за період вимушеного прогулу на виконання рішення суду, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, винагороди за участь в антитерористичній операції - які не є складовими заробітної плати (грошового забезпечення) - не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення.

За правилами частини шостої статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Враховуючи, що перебування особи на публічній службі є однією із форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю (постанова Верховного Суду України від 06.11.2013 у справі № 21-389а13), суд вважає за необхідне застосувати до даних правовідносин норми Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби).

Відповідно ст. 139 КАС України судові витрати в тому числі і судовий збір підлягають відшкодуванню в разі задоволення позову, або пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 131,45 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини №3022 Національної гвардії України про стягнення середнього заробітку – задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини №3022 Національної гвардії України (вул. Садовий бульвар, буд.73, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 08803595) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 21.09.2020 по 15.09.2021 у розмірі 13 149, 54 грн.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути з Військової частини №3022 Національної гвардії України (вул. Садовий бульвар, буд.73, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 08803595) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 131 (сто тридцять одна) грн 54 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Савицька