Рішення № 103020334, 02.02.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2022 року Справа № 480/9229/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9229/21

за позовом ОСОБА_1

до Сумського міського центру зайнятості, третя особа - кафедра військової підготовки Сумського державного університету

про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумського міського центру зайнятості, в якій просить:

1. Визнати неправомірними дії відповідача щодо віднесення позивача ОСОБА_1 до категорії зайнятого населення згідно ч. 1 ст. 4 Закону України “Про зайнятість населення” та припинення виплат допомоги по безробіттю.

2. Зобов`язати відповідача поновити виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 згідно його заяви від 01.06.2021р.

3. Визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 02.07.2021р. № НТ 210702.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач був звільнений з військової служби у зв`язку із закінченням строку контракту, з 30 травня 2021 був виключений зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення, зарахований до складу оперативного резерву.

01.06.2021р. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення виплат допомоги по безробіттю.

Позивачу було наданий статус безробітного та розпочату виплату допомоги по безробіттю.

В подальшому виплати були припинені та виданий наказ від 02.07.2021р. № НТ 210702 про повернення виплачених коштів.

В обґрунтування вищезазначених дій відповідач в листі від 05.07.2021р. № 07/952 посилався на той факт, що проведено розслідування, яким встановлений факт навчання позивача на денній формі навчання, у зв`язку з чим при зверненні до центру зайнятості ним надані неправомірні відомості, що мають значення для призначення виплат.

У зв`язку з недостовірними відомостями, зазначеними позивачем у заяві від 01.06.2021р., останній безпідставно отримав статус безробітного та допомогу по безробіттю за період з 01.06.2021р. по 02.06.2021р. у сумі 120,00 грн.

Позивач вважає дані дії відповідача незаконними та такими, що порушують його законні права та інтереси, оскільки 09.09.2019р. позивачем був укладений з Сумським державним університетом Контракт № 06.05.201915/0123 про військову підготовку громадянина на кафедрі військової підготовки СумДУ. Предметом контракту є освітня діяльність, пов`язана з військовою підготовкою за програмою підготовки офіцерів запасу за військово-обліковою спеціальністю бойове застосування з`єднань військових частин і підрозділів наземної артилерії. Підготовка відбувається відповідно до Інструкції про організацію військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, затв. Наказом МОУ від 14.12.2015р. №719/1289.

Позивач вважає, що даний вид освітньої діяльності не є навчанням за денною формою освіти, що, в свою чергу, унеможливлює віднесення його до зайнятого населення в розумінні ч. 1 ст. 4 Закону України “Про зайнятість населення”.

Враховуючи зазначене, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 17.09.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що ОСОБА_1 01.06.2021 зареєстрований у Сумському міському центрі зайнятості безробітним за особистою заявою.

Наказом від 02.06.2021 №НТ210601 надано статус безробітного та розпочато виплату допомоги по безробіттю.

У заяві про надання (поновлення) статусу безробітного від 01.06.2021 ОСОБА_1 зазначив що не навчається на денній (очній) формі навчання.

Згідно з п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону України “Про зайнятість населення” центри зайнятості проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення шляхом направлення запитів про отримання інформації.

Підставою для розслідування зайнятості ОСОБА_1 стало надання безробітним довідки кафедри військової підготовки Сумського державного університету від 02.06.2021 №66 про форму навчання.

Згідно з довідкою кафедри військової підготовки Сумського державного університету від 29.06.2021 №84 ОСОБА_1 з 04.09.2019 по 31.07.2021 проходив навчання на денній формі навчання за програмою підготовки офіцерів запасу на кафедрі військової підготовки Сумського державного університету, методом одного навчального дня, один раз на тиждень та методом семестрового збору, два рази на рік.

Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Мінпраці та соціальної політики України та ДПА України від 13.02.2009 за №60/62, Сумським міським центром зайнятості встановлено факт надання ОСОБА_1 недостовірних відомостей та незаконного отримання допомоги по безробіттю, про що складено акт від 01.07.2021 №139.

Розслідуванням страхового випадку встановлена зайнятість ОСОБА_1 : навчання за денною формою з 04.09.2019 по 31.07.2021, що підтверджується довідкою кафедри військової підготовки Сумського державного університету від 29.06.2021 №84.

ОСОБА_1 набув статусу безробітного та право на виплату допомоги по безробіттю без законної правової підстави, оскільки надав недостовірні відомості про свою зайнятість.

Таким чином, Сумським міським центром зайнятості прийнятий оспорюваний наказ від 01.07.2021 №НТ210701 про припинення ОСОБА_1 з 03.06.2021 виплати допомоги по безробіттю за п. 8 ч. 1 ст. 31 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та з 01.07.2021 про припинення реєстрації безробітного відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 45 Закону України “Про зайнятість населення”.

Претензію Сумського міського центру зайнятості про повернення коштів від 05.07.2021 №07/952 разом із наказом від 02.07.2021 №НТ210702 ОСОБА_1 отримав Наказ про припинення реєстрації безробітного ОСОБА_1 не оскаржував.

Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає дії правомірними та просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 28-30).

Ухвалою суду від 27.10.2021 залучено до участі у розгляді даної справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - кафедру військової підготовки Сумського державного університету.

Третьою особою надано пояснення щодо позовних вимог та зазначено наступне.

Статтею 10 Закону України “Про освіту” визначені рівні освіти, до яких відносяться: дошкільна, повна загальна середня, позашкільна, спеціалізована, професійна (професійно- технічна), фахова передвища, вища, освіта дорослих. Ст. 17 цього Закону визначає, що метою вищої освіти є здобуття особою високого рівня наукових та/або творчих мистецьких, професійних і загальних компетентностей, необхідних для діяльності за певною спеціальністю чи в певній галузі знань. Вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти.

За своєю суттю військова підготовка є спеціалізованою освітою, яка передбачає здобуття компетентностей у відповідній сфері професійної діяльності під час навчання у безперервному інтегрованому освітньому процесі.

Закон України “Про освіту” у ч. 4 ст. 21 визначає військову освіту як таку, що передбачає засвоєння освітньої програми з військової підготовки з метою набуття комплексу професійних компетентностей, формування та розвитку індивідуальних здібностей особи і поглибленого оволодіння військовою спеціалізацією.

Згідно п.2 розділу І Інструкції про організацію військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, затвердженої Наказом Міністерством оборони України та Міністерства освіти і науки України від 14.12.2015 №719/1289 (далі - Інструкція) військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу (далі - військова підготовка) на добровільних засадах проходять громадяни, які мають або здобувають ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, придатні до військової служби за станом здоров`я та морально-діловими якостями.

Отже, військова підготовка за програмою офіцерів запасу що здійснюється кафедрою військової підготовки СумДУ не є вищою освітою, адже підготовка здійснюється вже на підставі здобутого громадянином рівня вищої освіти або такого, що здобувається.

Відповідно до Постанови КМУ від 01.02.2012р. № 48 зі змінами від 05.08.2015 №577 “Про затвердження Порядку проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу” Сумський державний університет входить до Переліку закладів вищої освіти, на базі яких проводиться військова підготовка.

Кафедра військової підготовки, є структурним підрозділом Сумського державного університету, одним із видів діяльності якого є вища освіта та функціонує на підставі Положення про кафедру військової підготовки Сумського державного університету затвердженого спільним наказом МОН та Міноборони від 25.07.2014 р. № 872/483 (далі - Положення).

Позивач був зарахований для навчання на кафедру військової підготовки Сумського державного університету в 2019-2021 навчальних роках за програмою підготовки офіцерів запасу за кошти фізичних осіб, як громадянин України, що має вищу освіту, що підтверджується Наказом ректора від 09.08.2019 р. № 1412-Ш (далі - Наказ).

Однак, у Витязі з наказу “Про зарахування громадян України на кафедру військової підготовки для навчання за програмою підготовки офіцерів запасу в 2019-2021 навчальних роках”, який міститься в матеріалах справи, допущена технічна помилка в частині визначення джерела фінансування навчання позивача.

Відповідно до п. 8 розділу І Інструкції між громадянином, зарахованим для проходження військової підготовки, та ректором ЗВО, на базі ВНП якого проводиться військова підготовка, або керівником ВВНЗ укладається контракт про військову підготовку громадянина у військовому навчальному підрозділі за програмою підготовки офіцерів запасу за рахунок коштів фізичних осіб за послуги, пов`язані з цією підготовкою.

Контракт № 06.05-2019 15/0123 про військову підготовку громадян на кафедрі військової підготовки СумДУ за програмою підготовки офіцера запасу було заключено між позивачем та Сумським державним університетом 27 серпня 2019 р. Військово-облікова спеціальність, за якою проходив навчання позивач має назву: Бойове застосування з`єднань військових частин і підрозділів наземної артилерії.

Пунктом 3 Наказу встановлено, що заняття в 2019-2021 н.р. плануються і проводяться на навчально-матеріальній базі кафедри військової підготовки для здобувачів вищої освіти закладів вищої освіти та громадян з вищої освітою м. Суми методом одного навчального дня на тиждень (“військового дня”).

Програма військової підготовки за військово-обліковою спеціальністю: “Бойове застосування з`єднань, військових частин і підрозділів наземної артилерії” затверджена Кваліфікаційною характеристикою офіцера запасу Командувачем Сухопутних військ ЗСУ С.М. Попко від 16.04.2016 р. передбачає відведення у навчальному плані військової підготовки на відповідну військово-облікову спеціальність не менш 29 кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі - ЄКТС).

Зважаючи на вищевикладене, військова підготовка за програмою підготовки офіцерів запасу провадиться кафедрою військової підготовки СумДУ як спеціалізована освіта, мета якої є набуття комплексу професійних компетентностей, формування та розвитку індивідуальних здібностей особи і поглибленого оволодіння військовою спеціалізацією та отримання військового звання офіцера запасу (а.с. 48-50).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, позовну заяву, відзив та пояснення, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що наказом командира військової частини № 106 від 31.05.2021 р. ОСОБА_1 , звільненого наказом командира 27 реактивної артилерійської бригади (по особовому складу) № 51-РС від 06.05.2021 у запас у зв`язку із закінченням строку контракту, виключено зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення з 30.05.2021 (а. с. 16).

01.06.2021р. позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення виплат допомоги по безробіттю (а. с. 13, 14).

01.06.2021 Сумським міським центром зайнятості позивачу наданий статус безробітного та розпочату виплату допомоги по безробіттю (а. с. 34, 36).

01.07.2021 Сумським міським центром зайнятості складено акт № 139 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (а. с. 11-12).

В наведеному акті відповідачем зазначено, що ОСОБА_1 навчається на денній формі навчання за програмою підготовки офіцерів запасу на кафедрі військової підготовки Сумського державного університету та відповідно до абзацу 1 ч.1ст. 4 Закону України "Про зайнятість населення" належить до зайнятого населення.

01.07.2021 Сумським міським центром зайнятості прийнято наказ №НТ210701 про припинення реєстрації безробітним- ОСОБА_1 .

Наказом Сумського міського центру зайнятості від 02.07.2021р. № НТ 210702 визначено ОСОБА_1 повернути виплачені кошти з 01.03.2021 по 02.06.2021 в сумі 120,00 грн. (а. с. 6).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Так, зі змісту акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 139 від 01.07.2021 відповідачем зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 навчається на денній формі навчання за програмою підготовки офіцерів запасу на кафедрі військової підготовки Сумського державного університету та належить до зайнятого населення.

Проте, суд вважає помилковими наведені висновки відповідача виходячи з наступного.

Частина перша статті 46 Конституції України закріплює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначає Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI (надалі також - Закон України «Про зайнятість населення»).

Також правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III (надалі також - Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

У пунктах 1, 2 вказаного Закону визначено, що загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Суб`єкти страхування на випадок безробіття - застраховані особи, а у випадках, передбачених цим Законом, також члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно з пунктами 6, 8, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» об`єкт страхування на випадок безробіття - страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім`ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону.

Страховий випадок - це подія, через яку: застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття; втрата роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин - припинення трудового договору відповідно до статті 36 (пункти 1, 2, 3), статті 38 (у разі неможливості продовження роботи, а також невиконання роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору), статті 39, статті 40 (пункти 1, 2, 5, 6) Кодексу законів про працю України, а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами, а для військовослужбовців - звільнення зі служби з поважних причин без права на пенсію (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, за станом здоров`я, у зв`язку із закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, через сімейні обставини або з інших поважних причин відповідно до законодавства про військовий обов`язок і військову службу).

Частина перша статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» передбачає, що статусу безробітного може набути: 1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; 2) особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»; 3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно- технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.

Статтею 10 Закону України «Про освіту» визначені рівні освіти, до яких відносяться: дошкільна, повна загальна середня, позашкільна, спеціалізована, професійна (професійно- технічна), фахова передвища, вища, освіта дорослих.

Стаття 17 цього Закону визначає, що метою вищої освіти є здобуття особою високого рівня наукових та/або творчих мистецьких, професійних і загальних компетентностей, необхідних для діяльності за певною спеціальністю чи в певній галузі знань. Вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти.

Згідно ч.4 ст.21 Закону України «Про освіту» визначено військову освіту як таку, що передбачає засвоєння освітньої програми з військової підготовки з метою набуття комплексу професійних компетентностей, формування та розвитку індивідуальних здібностей особи і поглибленого оволодіння військовою спеціалізацією.

Згідно п.2 розділу І Інструкції про організацію військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, затвердженої Наказом Міністерством оборони України та Міністерства освіти і науки України від 14.12.2015 №719/1289 (далі - Інструкція) військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу (далі - військова підготовка) на добровільних засадах проходять громадяни, які мають або здобувають ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, придатні до військової служби за станом здоров`я та морально-діловими якостями.

Таким чином, аналізуючи зміст наведених норм законодавства, суд приходить висновку, що військова підготовка за програмою офіцерів запасу що здійснюється кафедрою військової підготовки СумДУ не є вищою освітою, оскільки підготовка здійснюється вже на підставі здобутого громадянином рівня вищої освіти або такого, що здобувається.

Відповідно до Постанови КМУ від 01.02.2012р. № 48 «Про затвердження Порядку проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу» Сумський державний університет входить до Переліку закладів вищої освіти, на базі яких проводиться військова підготовка.

Судом встановлено, що кафедра військової підготовки, є структурним підрозділом Сумського державного університету, одним із видів діяльності якого є вища освіта та функціонує на підставі Положення про кафедру військової підготовки Сумського державного університету затвердженого спільним наказом МОН та Міноборони від 25.07.2014 р. № 872/483 (далі - Положення).

Розділом V Положення встановлено, що освітня діяльність на кафедрі реалізується у вигляді навчально-виховного процесу, включає навчальну, виховну, методичну та наукову діяльність. Вона здійснюється на підставі ліцензій на освітню діяльність. Для проведення військової підготовки в освітньо-професійних програмах підготовки передбачається не менше як 675 годин (у тому числі 450 годин обов`язкових аудиторних занять під керівництвом викладача). Військова підготовка планується та проводиться протягом одного навчального дня на тиждень (метод проведення «військового дня») протягом 2 років навчання.

Відповідно до п. 8 розділу І Інструкції між громадянином, зарахованим для проходження військової підготовки, та ректором ЗВО, на базі ВНП якого проводиться військова підготовка, або керівником ВВНЗ укладається контракт про військову підготовку громадянина у військовому навчальному підрозділі за програмою підготовки офіцерів запасу за рахунок коштів фізичних осіб за послуги, пов`язані з цією підготовкою.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач був зарахований для навчання на кафедру військової підготовки Сумського державного університету в 2019-2021 навчальних роках за програмою підготовки офіцерів запасу за кошти фізичних осіб, як громадянин України, що має вищу освіту, що підтверджується Наказом ректора університету від 09.08.2019 р. № 1412-Ш.

Суд звертає увагу, що третьою особою зазначено, що у Витязі з наказу «Про зарахування громадян України на кафедру військової підготовки для навчання за програмою підготовки офіцерів запасу в 2019-2021 навчальних роках», допущена технічна помилка в частині визначення джерела фінансування навчання позивача.

Також, п. 3 Наказу від 09.08.2019 р. № 1412-Ш встановлено, що заняття в 2019-2021 н.р. плануються і проводяться на навчально-матеріальній базі кафедри військової підготовки для здобувачів вищої освіти закладів вищої освіти та громадян з вищої освітою м. Суми методом одного навчального дня на тиждень («військового дня»).

Зважаючи на вище викладене, суд приходить висновку, що військова підготовка за програмою підготовки офіцерів запасу провадиться кафедрою військової підготовки СумДУ, як спеціалізована освіта, мета якої є набуття комплексу професійних компетентностей, формування та розвитку індивідуальних здібностей особи і поглибленого оволодіння військовою спеціалізацією та отримання військового звання офіцера запасу.

Крім того, згідно довідки Сумського державного університету від 17.08.2021 №16.03/06-05/3270 ОСОБА_1 в період з 04.09.2019 по 31.07.2021 не навчався та не був студентом за денною або дуальною формою здобуття освіти у Сумському державному університеті (а.с.15).

Таким чином, суд приходить висновку, що відповідачем не доведено факту, що статус позивача не відповідав вимогам пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» та, що ОСОБА_1 навчався на денній формі навчання, а тому оскаржений наказ від 02.07.2021р. № НТ 210702 підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо віднесення позивача ОСОБА_1 до категорії зайнятого населення згідно ч. 1 ст. 4 Закону України “Про зайнятість населення” та припинення виплат допомоги по безробіттю та зобов`язання поновити виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 згідно його заяви від 01.06.2021р., суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.

Вказане підтверджується роз`ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 "Про судове рішення". Так, відповідно до пункту 3 цієї Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Таким чином, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати наказ Сумського міського центру зайнятості від 01.07.2021 №НТ210701 про припинення реєстрації безробітним- ОСОБА_1 .

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими частково, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумського міського центру зайнятості, третя особа - кафедра військової підготовки Сумського державного університету про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Скасувати наказ Сумського міського центру зайнятості від 01.07.2021 №НТ210701 «Про припинення реєстрації безробітним- ОСОБА_1 ».

Скасувати наказ Сумського міського центру зайнятості від 02.07.2021р. № НТ 210702 «Про повернення виплат».

В задоволенні інших позовних вимог-відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук