Рішення № 103019980, 02.02.2022, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 лютого 2022 року м. Рівне №460/15958/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області у призначенні та виплаті ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка призначається вперше, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2018-2020 роки; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області призначити та виплатити ОСОБА_1 з 13 жовтня 2021 року пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка призначається вперше, виходячи із заробітної плати за період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року та з застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2018, 2019 та 2020 роки (9118,81 грн) відповідно до частин першої та другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній з 01.10.2021). В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії. Пенсія призначена відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ. 13 жовтня 2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою про переведення його на пенсію за віком, однак відповідачем було відмолено в задоволенні його заяви. При цьому позивач зауважив, що відповідачем при обчислені пенсії за віком застосовано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачуються страхові внески за 2014-2016 роки, яка враховується при переведенні на інший вид пенсії, а не за 2018-2020 роки, як цього вимагає чинне законодавство при призначенні пенсії за віком вперше. З огляду на наведене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 29 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Обґрунтовуючи свої заперечення зазначив, що з 09 грудня 2010 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Наголосив, що позивач, починаючи з 2010 року став учасником правовідносин у сфері пенсійного страхування шляхом отримання пенсії за віком відповідно до Закону України Закону України "Про державну службу", яка є різновидом пенсії за віком в розумінні Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а тому вважає, що підстави для здійснення первинного призначення пенсії за віком у 2021 році відсутні. Стверджує, що пенсію за віком позивача обраховано у відповідності до положень чинного пенсійного законодавства, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Обставини справи, встановлені судом:

ОСОБА_1 з 09 грудня 2010 року перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області. Пенсії призначена відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ (далі – Закон №3723).

13 жовтня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058) з застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення пенсії (2018-2020 роки).

12 листопада 2021 року відповідач листом №10893-10644/Р-02/8-1700/21 відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком із застосування показника середньої заробітної плати за 2018-2020 роки. Відмова обґрунтована тим, що позивачем вже було реалізовано право на первинне призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» - 09.12.2010. Також у вказаному листі відповідач зауважив, що переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 є недоцільним оскільки в даному випадку зменшиться розмір пенсії позивача.

Позивач, не погодившись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723 від 01.01.2006 (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Відповідно до положень ст.9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст.10 Закону № 1058, особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що призначена позивачу пенсія за нормами Закону №3723 не входила до правового регулювання Закону №1058, а є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб. Позивач, отримуючи пенсію за Законом №3723, не користувався жодним із видів передбачених пенсій, встановлених Законом №1058.

Таким чином, в разі призначення позивачу за віком відповідно до приписів Закону № 1058 призначення пенсії відбуватиметься вперше.

Згідно з положеннями ч.2 ст.40 Закону №1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

В свою чергу, приписами ч.1 ст.45 Закону №1058 встановлено, що:

1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку;

2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

В силу вимог ч.2 ст.45 Закону №1058 пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

У той же час, ч.3 ст.45 Закону №1058 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Буквальний зміст цих норм свідчить на користь того, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону №1058-IV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого Закону, зокрема згідно з Законом №3723, то призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону №1058-IV, зроблене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в одній солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Системний аналіз вказаних норм свідчить, що ч.3 ст.45 Закону №1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої за цим законом.

Поряд з цим, якщо мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).

Висновки аналогічного за змістом характеру викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17, а також постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 639/2751/17, від 18.01.2019 у справі № 577/5237/16-а, від 10.04.2019 у справі № 211/1898/17, від 27.02.2020 у справі №513/298/17.

Таким чином, враховуючи те, з 09.12.2010 позивачу призначено пенсію відповідно до Закону №3723, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, то призначення пенсії відповідно до Закону №1058 буде призначенням пенсії вперше в рамках Закону №1058.

Відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

З огляду на наведене, відповідач зобов`язаний був з 13.10.2021 (з дати звернення позивача з заявою про призначення пенсії) призначити позивачу пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019 та 2020 роки, тобто з урахуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058.

Зважаючи на встановлені обставини справи, суд вважає, що відповідач порушив права та охоронювані законом інтереси позивача щодо належного пенсійного забезпечення, які підлягають судовому захисту, а відтак, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством.

Доводи відповідача про те, що позивач вже отримував пенсію за віком на підставі Закону №3723, а тому призначення пенсії за віком у відповідності Закону №1058 слід розглядати як переведення з одного виду пенсії на інший, суд до уваги не бере, як такі, що суперечать вимогам чинного пенсійного законодавства.

Щодо відображення заявником у позові арифметичного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки у сумі - 9118,81 грн., суд зазначає, що позов в цій частині задоволенню не підлягає, оскільки наразі відсутній спір, а усі вимоги заявлені наперед та стосуються майбутніх відносин, котрі ще не склались у часі та в межах яких у заявника не виникло жодних суб`єктивних прав чи інтересів як об`єкту судового захисту, адже у спірних правовідносинах пенсійний орган, вчинивши оскаржену відмову, не збирав, не з`ясовував, не досліджував та не оцінював жодних юридично значимих факторів для обчислення розміру пенсії за віком у порядку Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З огляду на наведене та зважаючи на те, що завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення (вчинення дії), то порушене право позивача у даному випадку підлягає захисту шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області призначити та виплатити ОСОБА_1 з 13 жовтня 2021 року пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка призначається вперше, виходячи із заробітної плати за період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року та з застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2018, 2019 та 2020 роки відповідно до частин першої та другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній з 01.10.2021)

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на вказане, сплачена сума судового збору в розмірі 454грн відповідно до квитанції від 24 листопада 2021 року № 89412, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області у призначенні та виплаті ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка призначається вперше, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2018-2020 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області призначити та виплатити ОСОБА_1 з 13 жовтня 2021 року пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка призначається вперше, виходячи із заробітної плати за період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року та з застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2018, 2019 та 2020 роки відповідно до частин першої та другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній з 01.10.2021).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 454грн.(чотириста п`ятдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 02 лютого 2022 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7,м.Рівне,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя Т.О. Комшелюк