
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
20 січня 2022 року м. Рівне №460/13796/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, за участю: секретаря судового засідання І.С. Ляшук; представника позивача – адвоката В.Я. Власик; представника відповідача – Н.Р. Мозоль; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Рівненської міської ради (далі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяви позивача про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0404 га на АДРЕСА_1 ; зобов`язати відповідача на найближчому пленарному засіданні затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на АДРЕСА_1 позивачу для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та передати безоплатно у власність позивачу земельну ділянку площею 0,0404 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки – 5610100000:01:041:0593) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Заяви по суті справи.
Позовна заява обґрунтована тим, що на підставі Договору купівлі-продажу від 03.10.2020 позивач набув у власність нерухоме майно – житловий будинок АДРЕСА_1 . Відповідно до пункту 1.3 Договору житловий будинок загальною площею 53,3 кв м розташований на земельній ділянці площею 0,0404 га з кадастровим номером 5610100000:01:041:0593 з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель в споруд, що підтверджується витягом з ДЗК серії НВ №5608396062020, виданого 02.10.2020 Головним управлінням Держгеокадастру в Рівненській області. 18 листопада 2020 року позивач звернувся до ЦНАП із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0404 га на АДРЕСА_1 . Заява з пакетом документів передані до органу місцевого самоврядування для прийняття відповідного рішення. Позивач вказує, що відповідач у даному випадку допустив протиправну бездіяльність, оскільки рішення не прийнято у строки, установлені нормами Земельного кодексу України.
Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що орган місцевого самоврядування не допускав протиправної бездіяльності, оскільки на підставі заяви від 18.11.2020 Управлінням земельних відносин на розгляд сесії Рівненської міської ради було підготовлено проєкт рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0404 га на АДРЕСА_1 (а.с. 50); після погодження, згідно з Регламентом міської ради, 17.12.2020 проєкт рішення було передано в організаційний відділ Рівненської міської ради для розгляду в постійних комісіях та сесією міської ради; проєкт рішення Рівненської міської ради про затвердження технічної документації із землеустрою внесено до порядку денного засідання постійної комісії з питань архітектури, будівництва та землевпорядкування; 24.03.2021 проєкт рішення внесений до порядку денного та розглянутий постійною комісією з питань архітектури, будівництва та містобудування, яка ухвалила відкласти для додаткового вивчення проєкт рішення Рівненської міської ради (протокол №13); проєкт рішення не включений до порядку денного пленарного засідання Рівненської міської ради, оскільки відповідно до частини 2 пункту 25.5 Регламенту до розпорядження міського голови про скликання сесії Рівненської міської ради не можуть бути включені питання (проєкти рішень), які не були оприлюднені у строки та не розглянуті попередньо відповідною комісією. У подальшому на сесії ради 18.11.2021 проєкт рішення не набрав достатньої кількості голосів депутатів для ухвалення, а тому такий проєкт вважається відхиленим. Вказує, що відповідач вживав усіх заходів для розгляду даного питання, тому бездіяльності не допускав. Щодо позовної вимоги зобов`язального характеру відповідач вказує, що таке матиме втручання у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.
Ухвалою суду від 11.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 11.11.2021.
Ухвалою суду від 11.11.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче засідання відкладене на 02.12.2021.
Ухвалою суду від 02.12.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 20.01.2022.
У судове засідання 20.01.2022 прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги, та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
До суду також прибув представник відповідача, заперечив проти позовних вимог, та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 20.01.2022.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
В С Т А Н О В И В:
На підставі Договору купівлі-продажу від 03.10.2020 позивач набув у власність нерухоме майно – житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 15).
Відповідно до пункту 1.3 Договору житловий будинок загальною площею 53,3 кв м розташований на земельній ділянці площею 0,0404 га з кадастровим номером 5610100000:01:041:0593 з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель в споруд, що підтверджується витягом з ДЗК серії НВ №5608396062020, виданого 02.10.2020 Головним управлінням Держгеокадастру в Рівненській області.
18 листопада 2020 року позивач звернувся до ЦНАП із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0404 га на АДРЕСА_1 .
18 березня 2021 року позивач звернувся до міського голови міста Рівного із заявою про надання інформації щодо розгляду його заяви від 18.11.2020 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0404 га на АДРЕСА_1 .
24 березня 2021 року позивач отримав відповіді, де зазначалося, що на підставі заяви від 18.11.2020 Управлінням земельних відносин на розгляд сесії Рівненської міської ради було підготовлено проєкт рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0404 га на АДРЕСА_1 (а.с. 50); після погодження, згідно з Регламентом міської ради, 17.12.2020 проєкт рішення було передано в організаційний відділ Рівненської міської ради для розгляду в постійних комісіях та сесією міської ради; проєкт рішення Рівненської міської ради про затвердження технічної документації із землеустрою внесено до порядку денного засідання постійної комісії з питань архітектури, будівництва та землевпорядкування, яке відбудеться 24.03.2021.
З листа від 24.03.2021 №109/01-15 убачається, що ЦНАП 19.11.2020 передав заяву позивача з пакетом документів Управлінню земельних відносин, яке у свою чергу листом від 20.11.2020 повідомило, що за дорученням міського голови розглянуто заяву позивача, на підставі якої на розгляд сесії Рівненської міської ради підготовлено проєкт рішення про затвердження технічної документації із землеустрою.
Зі змісту відповіді на адвокатський запит від 03.08.2021 убачається: даний проєкт рішення був завізований заступником начальника Управління містобудування та архітектури та начальником Управління земельних відносин без зауважень; проєкт рішення оприлюднений 20.11.2020 на офіційному сайті Рівненської міської ради; згідно пункту 28.4 Регламенту проєкт рішення пройшов юридичну експертизу в апараті ради на відповідність вимогам положень законодавства та Регламенту; був переданий на розгляд постійній комісії з питань архітектури, будівництва та містобудування для вивчення та візування; 24.03.2021 проєкт рішення внесений до порядку денного та розглянутий постійною комісією з питань архітектури, будівництва та містобудування, яка ухвалила відкласти для додаткового вивчення проєкт рішення Рівненської міської ради (протокол №13) (а.с. 51); проект рішення не включений до порядку денного пленарного засідання Рівненської міської ради, оскільки відповідно до частини 2 пункту 25.5 Регламенту до розпорядження міського голови про скликання сесії Рівненської міської ради не можуть бути включені питання (проєкти рішень), які не були оприлюднені у строки та не розглянуті попередньо відповідною комісією.
Тобто відповідач вказує, що не включення до порядку денного сесії Рівненської міської ради та не розгляд проєкту рішення відбулося через не прийняття профільною комісією рішення щодо даного проєкта.
Рішенням Постійної комісії з питань архітектури, будівництва та землевпорядкування, оформлене протоколом №36 від 13.10.2021, ухвалено рекомендувати на розгляд сесії рішення Рівненської міської ради Про затвердження технічної документації із землеустрою (а.с. 52).
До порядку денного пленарного засідання Рівненської міської ради 18.11.2021 включене питання №143 про затвердження технічної документації із землеустрою (а.с. 54).
У листі від 26.11.2021 №05-3105 Рівненська міська рада зазначила, що на сесії ради 18.11.2021 проєкт рішення не набрав достатньої кількості голосів депутатів для ухвалення, а тому такий проєкт вважається відхиленим (а.с. 71).
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.
За правилами частини другої статті 50 Закону України «Про землеустрій» №858-IV від 22.05.2003, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Відповідно до пункту «б» частини першої статті 12 Земельного кодексу України №2768-III від 25.10.2001 (далі – ЗК України), до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
За правилами частини першої статті 118 ЗК України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки (частина друга статті 118 ЗК України).
Відповідно до частини першої статті 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Відповідно до пункту г частини першої статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
За правилами частини чотирнадцятої статті 186 ЗК України, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується: Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності; власником земельної ділянки, у разі якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності.
Зазначені вище норми законодавства вказують на те, що заява позивача про затвердження технічної документації із землеустрою підлягала розгляду органом місцевого самоврядування у місячний строк з прийняттям відповідного рішення по суті такої заяви.
Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997 (далі – Закон України №280/97-ВР), виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
За правилами частини першої та другої статті 59 Закону України №280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Суд констатує, що орган місцевого самоврядування не прийняв жодного рішення по суті заяви позивача про затвердження технічної документації із землеустрою у строки, установлені нормами ЗК України, що є безумовним свідченням допущення протиправної бездіяльності органом місцевого самоврядування.
Бездіяльність суб`єкта владних повноважень – це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи – невиконання державним органом зобов`язань, які необхідно виконати.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі – ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.
За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «належного урядування».
Принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.
Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (див. рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).
Суд зазначає, що неприйняття відповідачем відповідного рішення за результатами розгляду заяви позивача в установлені нормами ЗК України строки є недопустимим у відповідності до змісту та сутності принципів верховенства права та законності, що є порушенням конституційних прав позивача щодо розгляду його звернення по суті предмета органом місцевого самоврядування.
Неприйняття відповідачем жодного рішення за заявою позивача у строк, визначений нормами ЗК України, ставить його у правову невизначеність, що є недопустимим.
Суд звертає увагу на те, що норми ЗК України визначають чіткий строк для розгляду заяв про затвердження технічної документації із землеустрою – місячний строк, а тому орган місцевого самоврядування повинен вживати усіх необхідних заходів для розгляду заяви саме у такий строк.
Посилання відповідача на норми Регламенту чи на ту обставину, що документація не погоджена відповідною профільною комісією не може бути підставою для порушення строку прийняття рішення, визначеного нормами ЗК України; орган місцевого самоврядування повинен контролювати організацію роботи постійних комісій, які беруть участь у процедурі прийняття рішень про затвердження технічної документації із землеустрою; приписи Регламенту чи положень про відповідні комісії повинні відповідати вимогам ЗК України в частині визначення строків вчинення відповідних дій для розгляду заяв та дотримання таких строків.
Тому позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду заяви позивача про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0404 га на АДРЕСА_1 , підлягає до задоволення.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача на найближчому пленарному засіданні затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на АДРЕСА_1 ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та щодо передачі безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0404 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки – 5610100000:01:041:0593) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), суд зазначає таке.
За правилами частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
У розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача – суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами:
1) за допомогою оціночних понять, наприклад: «за наявності поважних причин орган вправі надати …», «у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…», «рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…» тощо;
2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав;
3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів;
4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.
Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.
Суд зазначає, що зобов`язання відповідача на найближчому пленарному засіданні затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на АДРЕСА_1 ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та щодо передачі безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0404 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки – 5610100000:01:041:0593) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), не являтиметься втручанням у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування з огляду на те, що проєкт рішення Рівненської міської ради (без зауважень) все ж був включений до порядку денного сесії, проте для прийняття не набрав достатньої кількості голосів депутатів для ухвалення.
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем не доведено правомірності своїх дій чи бездіяльності у порядку статті 77 КАС України, а тому заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 (нуль) коп, сплачена відповідно до квитанції від 28.09.2021 (оригінал знаходиться у матеріалах справи).
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Рівненської міської ради (вулиця Соборна, 12А, місто Рівне, 33023; код ЄДРПОУ 34847334) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Рівненської міської ради щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0404 га на АДРЕСА_1 .
Зобов`язати Рівненську міську раду на найближчому пленарному засіданні затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на АДРЕСА_1 ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та щодо передачі безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0404 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки – 5610100000:01:041:0593) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Стягнути на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 (нуль) коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Рівненської міської ради.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 28 січня 2022 року
Суддя К.М. Недашківська
Судове рішення № 103019393, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 20.01.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 460/13796/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: