Постанова № 10301932, 20.04.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 13742/09/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2010 року м.Одеса

о16 год.35хв.

У залі судових засідань №8

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

СуддіХарченко Ю.В.

при секретарі Фроловій І.О.

За участю представників сторін:

Від Прокуратури Приморського району м.Одеси: Кірющенко А.В. за посвідченням №872 від 04.10.2006р.

Від позивача: ТОВ «Авторай»- Леонов О.Г., діючий на підставі довіреності від 09.02.2009р. б/н.

Від відповідача: Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Вовкович Д.В., діючий на підставі довіреності від 25.01.2010р. №3268/В/10-117, Соц О.В., діюча на підставі довіреності від 26.02.2010р. №10829/С/10-117.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторай»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси за участю Прокуратури Приморського району м.Одеси про скасування податкових повідомлень - рішень ДПІ у Приморському районні м. Одеси від 04.06.2009р. №0004622310/0 щодо визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток у загальній сумі 713741,00грн., та від 04.06.2009р. №0004632310/0 щодо визначення податкового зобов»язання по податку на додану вартість у загальній сумі 349850,00грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авторай»звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень - рішень ДПІ у Приморському районні м. Одеси від 04.06.2009р. №0004622310/0 щодо визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток у загальній сумі 713741,00грн., з яких 713741,00грн.- штрафні(фінансові) санкції, та від 04.06.2009р. №0004632310/0 щодо визначення податкового зобов»язання по податку на додану вартість у загальній сумі 349850,00грн., з яких 233233,00грн.- основний платіж, 116617,00грн.- штрафні(фінансові) санкції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час перевірки в підтвердження правомірності включення до складу валових витрат відповідних сум Підприємством були надані первинні документи щодо по взаємовідносинам з ТОВ «Альвєйск 07», ПП «Віклан»щодо надання робіт (послуг), акти здавання приймання робіт, податкові накладні, платіжні документи, які підтверджують правомірність віднесення позивачем витрат до складу валових витрат. Підприємством нараховувався та сплачувався збір за припаркування автотранспорту, що підтверджується податковими розрахунками збору за припаркування автотранспорту (з відмітками податкового органу) та доказами сплати, але ТОВ «Авторай»помилково були зазначені вказані витрати у строку декларації «сплата за землю», при цьому означене жодним чином не призвело в цілому до завищення валових витрат, як то помилково зазначає відповідач. Також, первинними документами ТОВ «Авторай»підтверджується правомірність віднесення Підприємством витрат по страхуванню автомобілів та квартир до складу валових витрат. Водночас, твердження податкового органу щодо завищення задекларованих показників у рядку 04.1 декларації у загальній сумі 229464грн. є помилковим та документально не підтвердженим. Крім того, позивачем при проведенні перевірки були надані належним чином оформлені податкові накладні, які підтверджують правомірність включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у звязку з отриманням робіт (послуг), які проте не взято до уваги відповідачем та не враховано, що ТОВ «Авторай»у перевіряємому періоді понесло витрати, повязані з власною господарською діяльністю, спрямовані на придбання відповідних робіт (послуг).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.12.2009р. відкрито провадження в адміністративній справі №2-а-13742/09/1570 та запропоновано відповідачу у строк до 28.12.2009р. надати письмові заперечення на адміністративний позов та докази, які спростовують заявлені позовні вимоги.

Ухвалою суду від 28.12.2009р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в засіданні суду на 14 січня 2010р.

Відповідач ДПІ у Приморському районі м. Одеси з позовними вимогами не згодна та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (вихід.№9240/9/10-117 від 18.02.2010р.), посилаючись на те, що Підприємством включено до складу валових витрат витрати по придбанню робіт (послуг), які не повязані з господарською діяльністю ТОВ «Авторай». Також, надані до перевірки акти виконаних робіт (послуг) не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Підприємством занижені валові витрати внаслідок невідповідності показників, зазначених за рядками 04.1 декларації, 04.6. декларації, а також занижено податок на додану вартість, в результаті порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2010р. на задоволення заяви Прокуратури Приморського району м.Одеси (вхід.№4873 від 17.02.2010р.) судом допущено до участі у справі Прокуратуру Приморського району м.Одеси для захисту інтересів держави відповідно до приписів ст.60 КАС України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру».

Заслухавши пояснення представників сторін, представників Прокуратури Приморського району м.Одеси, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного податкового законодавства, суд встановив наступне.

На підставі направлень від 26.03.2009р. №000353/293, від 28.04.2009р. №000650/648, виданих ДПІ у Приморському районі м.Одеси, заступником начальника відділу внутрішнього аудиту управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси Соц О.В., головним державним податковим ревізором інспектором відділу контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД ДПІ у Приморському районі м. Одеси Боршенко Т.І., старшим державним податковим ревізором інспектором відділу контрольно перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси Сорочан Т.М., завідувачем сектором організації роботи з безхазяйним майном управління погашення прострочених податкових зобовязань ДПІ у Приморському районі м. Одеси Боднаруком Ю.В., головним державним податковим ревізором інспектором сектору організації роботи з безхазяйним майном управління погашення прострочених податкових зобовязань ДПІ у Приморському районі м. Одеси Левченко О.О., головним державним податковим ревізором інспектором відділу фінансових розслідувань управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПА в Одеській області Барабашем В.В., головним державним податковим ревізором інспектором відділу фінансових розслідувань управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПА в Одеській області Деревльовим О.І. на підставі ч.1, ч.11 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та відповідно до плану графіку буда проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Авторай»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р.

За результатами вказаної перевірки складений акт «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Авторай» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р.»від 22.05.2009р. №7162/23-4/34505744.

На підставі акта перевірки від 22.05.2009р. №7162/23-4/34505744, ДПІ у Приморському районі м.Одеси прийняті оскаржувані податкові повідомлення рішення від 04.06.2009р. №0004632310/0 на загальну суму 349850грн. (податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 233233грн., штрафні санкції у сумі 116617грн.), за порушення позивачем, на думку податкового органу, п.п.7.2.7 п.7.2, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»; від 04.06.2009р. №0004622310/0 на загальну суму 713741грн. (штрафні санкції у сумі 713741грн.), за порушення позивачем, на думку відповідача, п.1.32 ст.1. п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.2.5 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.4.6 п.5.4, п.п.5.5.1 п.5.5., п.5.9 ст.5, п.6.1 ст.6, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями рішеннями, позивач звернувся із первинною скаргою б/н та дати до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (вхід. ДПІ у Приморському районі м. Одеси №21876/10/С від 12.06.2009р.) з проханням скасувати вищевказані податкові повідомлення рішення. За результатами розгляду первинної скарги, ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнято рішення від 06.08.2009р. №42635/10/25-012 про результати розгляду первинної скарги, згідно якого, податкові повідомлення рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 04.06.2009р. №0004632310/0, від 04.06.2009р. №0004622310/0 залишені без змін, а скарга без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивач звернувся із повторною скаргою б/н та дати до Державної податкової адміністрації в Одеській області (вхід. ДПА в Одеській області №1249/10 від 07.08.2009р.) з проханням скасувати вищевказані податкові повідомлення рішення. За результатами розгляду повторної скарги, ДПА в Одеській області прийняла рішення від 01.10.2009р. №35372/10/25-0007 про результати розгляду повторної скарги, згідно якого податкові повідомлення рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 04.06.2009р. №0004632310/0, від 04.06.2009р. №0004622310/0 залишені без змін, а скарга без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивач звернувся із повторною скаргою без номеру та дати до Державної податкової адміністрації України (вхід. ДПА України №10121/6 від 05.10.2009р.) з проханням скасувати вищевказані податкові повідомлення рішення. За результатами розгляду повторної скарги, ДПА України прийнято рішення від 02.12.2009р. №26752/7/25-0115 про результати розгляду повторної скарги, згідно якого, податкові повідомлення рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 04.06.2009р. №0004632310/0, від 04.06.2009р. №0004622310/0 залишені без змін, а скарга без задоволення.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями рішеннями ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 04.06.2009р. №0004632310/0, від 04.06.2009р. №0004622310/0, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про їх скасування.

Так, на думку суду, оскаржувані позивачем податкові повідомлення - рішення від 14.04.2009р. від 04.06.2009р. №0004632310/0, та від 04.06.2009р. №0004622310/0 винесені ДПІ у Приморському районі м.Одеси неправомірно, безпідставно та в порушення приписів чинного податкового законодавства України з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктами 1 і 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями) передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ; здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Як встановлено судом, на підставі направлень від 26.03.2009р. №000353/293, від 28.04.2009р. №000650/648, виданих ДПІ у Приморському районі м. Одеси, заступником начальника відділу внутрішнього аудиту управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси Соц О.В., головним державним податковим ревізором інспектором відділу контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД ДПІ у Приморському районі м. Одеси Боршенко Т.І., старшим державним податковим ревізором інспектором відділу контрольно перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси Сорочан Т.М., завідувачем сектором організації роботи з безхазяйним майном управління погашення прострочених податкових зобовязань ДПІ у Приморському районі м. Одеси Боднаруком Ю.В., головним державним податковим ревізором інспектором сектору організації роботи з безхазяйним майном управління погашення прострочених податкових зобовязань ДПІ у Приморському районі м. Одеси Левченко О.О., головним державним податковим ревізором інспектором відділу фінансових розслідувань управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПА в Одеській області Барабашем В.В., головним державним податковим ревізором інспектором відділу фінансових розслідувань управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПА в Одеській області Деревльовим О.І. на підставі ч.1, ч.11 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та відповідно до плану графіку була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Авторай»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р.

Згідно зі ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Проте, відповідачем не надано до суду відповідних доказів в підтвердження повідомлення позивача про дату початку та закінчення перевірки за десять днів до дня проведення перевірки, як того вимагають положення чинного законодавства України.

Згідно зі ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової виїзної перевірки за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.

Однак, відповідачем не надано до суду доказів вручення посадовим особам позивача направлення на відповідну перевірку.

Як встановлено ч.3 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Як вбачається з акта перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 22.05.2009р. №7162/23-4/34505744, перевіркою встановлено порушення позивачем п.1.32 ст.1. п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.2.5 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.4.6 п.5.4, п.п.5.5.1 п.5.5., п.5.9 ст.5, п.6.1 ст.6, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від від 22.05.1997р. №283/97-ВР, внаслідок встановлено завищення відємного значення обєкту оподаткування з податку на прибуток за 2008р. на 7530515грн., заниження податку на прибуток за 1 квартал 2008р. на 467048грн., заниження податку на прибуток за півріччя 2008р. на 1061954грн. (в тому числі завищення за 2 квартал 2008р. на 594906грн.), завищення податку на прибуток за три квартали 2008р. на 1869470грн. (в тому числі завищення за 3 квартал 2008р. на 807516грн.).

Так, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 01.01.2008р. між ТОВ «Авторай»(Замовник) та ТОВ «Альвєйск 07»(Виконавець) був укладений договір про надання послуг №01/01/08, згідно з п.1.1. якого Замовник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, дає завдання, а Виконавець зобовязується відповідно до завдання Замовника надати йому за плату такі послуги як тюнінг автомобілів Замовника, в обсязі та на умовах визначених Договором. На підтвердження факту надання Виконавцем Замовнику послуг за цим договором складається відповідний акт у строк до трьох діб з моменту надання послуг (п.1.2. цього Договору). Згідно з п.3.1 вказаного договору Виконавець зобовязаний надавати послуги якісно та відповідно до діючих стандартів.

В обґрунтування та підтвердження позовних вимог позивачем надані до суду та наявні у матеріалах справи акти здачі-прийняття робіт, зокрема: №ОУ-0801081 від 08.01.2008р., №ОУ-0801310 від 31.01.2008р., №ОУ-0801110 від 11.01.2008рр., №ОУ-0801160 від 16.01.2008р., №ОУ-0801161 від 16.01.2008р., №ОУ-0801162 від 16.01.2008р., №ОУ-0801170 від 17.01.2008р., №ОУ-0801171 від 17.01.2008р., №ОУ-0801180 від 18.01.2008р., №ОУ-0801181 від 18.01.2008р., №ОУ-0801182 від 18.01.2008р., №ОУ-0801183 від 18.01.2008р., №ОУ-0801283 від 28.01.2008р., №ОУ-0801284 від 28.01.2008р., №ОУ-0801285 від 28.01.2008р., №ОУ-0801286 від 28.01.2008р., №ОУ-0801280 від 28.01.2008р., №ОУ-0801281 від 28.01.2008р., №ОУ-0801300 від 30.01.2008р., №ОУ-0801282 від 28.01.2008р., №ОУ-0801301 від 30.01.2008р., №ОУ-0801311 від 31.01.2008р., №ОУ-0801312 від 31.01.2008р., №ОУ-0801313 від 31.01.2008р., №ОУ-0801314 від 31.01.2008р., №ОУ-0801315 від 31.01.2008р., №ОУ-0801316 від 31.01.2008р., №ОУ-0801317 від 31.01.2008р., №ОУ-0801318 від 31.01.2008р., №ОУ-0801311 від 31.01.2008р., №ОУ-0801319 від 31.01.2008р., №ОУ-1703081 від 17.03.2008р., №ОУ-1803081 від 18.03.2008р., №ОУ від 15.03.2008р., №ОУ-1703084 від 17.03.2008р., №ОУ-1903087 від 19.03.2008р., №ОУ-1803082 від 18.03.2008р., №ОУ-1903081 від 19.03.2008р., №ОУ-1903082 від 19.03.2008р., №ОУ-1903084 від 19.03.2008р., №ОУ-0403081 від 14.03.2008р., №ОУ-0403085 від 04.03.2008р., №ОУ-2103081 від 21.03.2008р., №ОУ-2003081 від 20.03.2008р., №ОУ-0503081 від 05.03.2008р., згідно яких, Замовник свідчить та гарантує, що Виконавець надав, а Замовник прийняв без зауважень та претензій виконані Виконавцем зобовязання, означені п.1.1 Договору; виписки із банківських рахунків, які підтверджують сплату позивачем контрагенту грошових коштів за отримані роботи (послуги).

Також, 01.04.2008р. між ТОВ «Авторай»(Замовник) та ПП «Віклан» (Виконавець) був укладений договір про надання послуг №29/05/03, згідно з п.1.1. якого Замовник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, дає завдання, а Виконавець зобовязується відповідно до завдання Замовника надати йому за плату такі послуги тюнінг автомобілів Замовника, в обсязі та на умовах визначених цим Договором. На підтвердження факту надання Виконавцем Замовнику послуг за цим договором складається відповідний акт в строк до трьох діб з моменту надання послуг (п.1.2. цього Договору). Згідно з п.3.1 зазначеного договору Виконавець зобовязаний надавати послуги якісно, та відповідно до діючих стандартів.

В обґрунтування позовних вимог, позивачем надані до суду акти здачі-прийняття робіт, а саме: №07080802 від 07.08.2008р., №12080802 від 12.08.2008р., №25070803 від 25.07.2008р., №25070802 від 25.07.2008р., №23070803 від 23.07.2008р., №18070802 від 18.07.2008р., №17070802 від 17.07.2008р., №17070801 від 17.07.2008р., №15070801 від 15.07.2008р., №11070803 від 11.07.2008р., №11070802 від 17.07.2008р., №10070801 від 10.07.2008р., №09070802 від 09.07.2008р., №08070801 від 08.07.2008р., №07070802 від 07.07.2008р., №04070802 від 10.07.2008р., №01070804 від 01.07.2008р., №01070803 від 01.07.2008р., №01070805 від 01.07.2008р., №06080802 від 06.08.2008р., №28080802 від 28.08.2008р., №08080801 від 08.08.2008р., №13080801 від 13.08.2008р., №12080801 від 12.08.2008р., №27080801 від 27.08.2008р., №21080803 від 21.08.2008р., №21080802 від 21.08.2008р., №28080801 від 28.08.2008р., №04080802 від 04.08.2008р., №07080801 від 07.08.2008р., №19080801 від 19.08.2008р., №21080801 від 21.08.2008р., №11080802 від 01.08.2008р., №01080802 від 01.08.2008р., №1509081 від 15.09.2008р., №1209081 від 12.09.2008р., №1709081 від 17.09.2008р., №1809081 від 18.09.2008р., №1909081 від 19.09.2008р., №1909081 від 19.09.2008р., №22090801 від 22.09.2008р., №2409081 від 24.09.2008р., №2409082 від 24.09.2008р., №2609081 від 26.09.2008р., №2909081 від 29.09.2008р., №1009081 від 10.09.2008р., №09090812 від 09.09.2008р., №09090811 від 09.09.2008р., №09090810 від 09.09.2008р., №0809081 від 08.09.2008р., №13080802 від 03.09.2008р., №05080802 від 05.08.2008р., №05080801 від 05.08.2008р., №08080802 від 03.08.2008р., №14080801 від 14.08.2008р., №25080801 від 14.08.2008р., №15080801 від 15.08.2008р., №16040831 від 16.04.2008р., №16040830 від 16.04.2008р., №10040801 від 10.04.2008р., №04040802 від 14.04.2008р., №05040807 від 05.10.2008р., №06040802 від 05.10.2008р., №07040803 від 07.04.2008р., №08040806 від 08.04.2008р., №21040801 від 21.04.2008р., №12040803 від 12.04.2008р., №14040803 від 12.04.2008р., №14040802 від 14.04.2008р., №15040802 від 14.04.2008р., №15040801 від 15.04.2008р., №16040801 від 16.04.2008р., №21040806 від 21.04.2008р., №21040805 від 21.04.2008р., №21040802 від 21.04.2008р., №23040801 від 23.04.2008р., №23040801 від 23.04.2008р., №24040801 від 24.04.2008р., №28040801 від 28.04.2008р., №20050802 від 20.05.2008р., №22050801 від 22.05.2008р., №05050801 від 05.05.2008р., №07050811 від 07.05.2008р., №07050801 від 07.05.2008р., №07050802 від 07.05.2008р., №12050801 від 12.05.2008р., №2005081 від 12.05.2008р., №26050801 від 26.05.2008р., №28050801 від 28.05.2008р., №05050823 від 28.05.2008р., №ОУ-05060801 від 05.06.2008р., №ОУ-02060808 від 02.06.2008р., №ОУ-02060805 від 02.06.2008р., №ОУ-02060809 від 02.06.2008р., №ОУ-02060802 від 02.06.2008р., №ОУ-16060801 від 16.06.2008р., №ОУ-24060801 від 24.06.2008р., №ОУ-25060801 від 25.06.2008р., №ОУ-20060803 від 20.06.2008р., №ОУ-12060801 від 12.06.2008р., №ОУ-25060804 від 26.06.2008р., №ОУ-20060805 від 20.06.2008р., №ОУ-16060803 від 16.06.2008р., №ОУ-20060807 від 25.06.2008р., №ОУ-20060807 від 20.06.2008р., №ОУ-26060804 від 20.06.2008р., №ОУ-20060806 від 20.06.2008р., №ОУ-26060807 від 26.06.2008р., №ОУ-10660804 від 10.06.2008р., №ОУ-10060803 від 10.06.2008р., №ОУ-000001019060801 від 19.06.2008р., №26060802 від 26.04.2008р., виписки із банківських рахунків, які підтверджують сплату позивачем контрагенту грошових коштів за отримані роботи (послуги).

Згідно зі ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.Відповідно до ст.638 Цивільного Кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як з»ясовано судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем та його контрагентами - ТОВ «Альвєйск 07», ПП «Віклан»були повністю дотримані встановлені ст.203 Цивільного кодексу України вимоги та сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин, яким є вищевказані договори, є правомірним, якщо його недійсність не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним. Водночас, відповідних належних доказів визнання вищевказаних договорів недійсними відповідачем суду ненадано.

Також судом встановлено, що згадані вище документи, а саме договори та вказані акти до них, містять опис господарської операції, та підтверджують факти її виконання, тобто, за визначенням ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»є первинними документами.

При цьому, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»не встановлено будь-яких вимог щодо змісту та форми документів, наявність яких необхідна для правомірного включення сум витрат платника податку, повязаних з господарською діяльністю, до складу валових витрат.

Твердження відповідача про невідповідність складених позивачем актів виконаних робіт (послуг) вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»не відповідає вимогам самого названого закону, оскільки, названий закон не містить вимог про наявність у змісті первинного документу інформації про результати здійснюваної господарської операції, та про аналіз проведення такої операції. Згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ повинен лише підтверджувати факт здійснення господарської операції, а також містити відомості про зміст такої операції.

Також, безпідставним є і твердження відповідача про непов»язанність діяльності, здійснюваної згідно з вимогами згаданих вище договорів, з господарською діяльністю позивача, оскільки, згідно з вимогами п.1.32. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Отже, основною ознакою для визначення діяльності господарською є наявність мети отримання прибутку в результаті здійснення такої діяльності. Водночас внаслідок здійснення розглядуваної діяльності позивачем дійсно отримувався прибуток, що цілком підтверджує факт наявності наміру на його отримання.

Як вбачається з матеріалів справи, придбання вказаних робіт (послуг) повязане з господарською діяльністю ТОВ «Авторай», оскільки останнє здійснює діяльність з продажу автомобілів та для збільшення клієнтів, збільшення продажу автомобілів, та відповідно отримання прибутку, Підприємством самостійно, та у тому числі на замовлення клієнтів у перевіряємому періоді замовлялися послуги з тюнінгу, за отримані послуги з якого здійснювало контрагентам сплату.

Судом встановлено, що всі ці заходи безумовно мають на меті підвищення ефективності здійснення діяльності позивача та підвищення розміру прибутку від здійснення такої діяльності шляхом збільшення розмірів продажу товарів ТОВ «Авторай».

Відтак, виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що з урахуванням вимог п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким визначено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, позивачем цілком правомірно було включено витрати на придбання розглядуваних робіт (послуг) до складу валових витрат, оскільки як вбачається з матеріалів справи, усі надані роботи (послуги) безумовно повязані з господарською діяльністю позивача.

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані до суду документи, які повністю підтверджують факт отримання робіт, послуг від вище перелічених контрагентів, та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю позивача, тобто, докази підтверджуючі правомірність віднесення відповідних сум до складу валових витрат.

Згідно з п.5.11. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Як встановлено судом, відповідачем не заперечується надання розрахункових документів, які підтверджують факт надання позивачу робіт, послуг ТОВ «Альвєйск 07», ПП «Віклан», а лише зазначається, що зі змісту наданих до перевірки документів фахівці податкового органу не змогли дійти висновку про повязаність витрат, у межах підтверджуваних зазначеними документами господарських операцій, з господарською діяльністю позивача. Однак, така позиція податкового органу спростовується фактичними обставинами справи та наявними у справі документами, оформленими згідно з вимогами ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В акті перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 22.05.2009р. №7162/23-4/34505744 також зазначено, що позивачем в порушення п.п.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»занижені валові витрати на загальну суму 20925грн. (збір на паркування 20704грн., комунальний збір 221грн.). ТОВ «Авторай»відобразило у складі валових витрат у додатку Р1 «суми нарахованих податків, зборів (обовязкових платежів), що включаються до валових витрат»до рядку 04.6 декларації з податку на прибуток за 2008р. у сумі 20925грн. (код рядку 4.6.4 «плату за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності»), внаслідок чого субєктом господарювання завищено показники у рядку 04.6 Декларації з податку на прибуток у загальній сумі 20925грн., у тому числі: за І півріччя 2008р. на суму 15604грн., за півріччя 2008р. на суму 20925грн., за 3 квартал на суму 20925грн., за 2008р. на суму 20925грн.

Разом з тим, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 01.05.2007р. між ТОВ «Авторай»та Суворовською районною державною адміністрацією укладений договір на експлуатацію службового паркування автотранспорту №100/07. Згідно з п.1.1 вказаного договору даний договір визначає умови експлуатації службового паркування підприємства за адресою: м.Одеса, вул. От. Головатого,19/21 на 8 автомобілів. Згідно з п.3 зазначеного договору, ТОВ «Авторай»до 25-го числа звітного місяця перераховує до бюджету збір за паркування, згідно до розрахунку обсягів міського збору за паркування (додаток №1 до договору), що є невідємною частиною договору. Даний договір був пролонгований до 31.12.2008р., що підтверджується листом Суворовської районної державної адміністрації від 13.02.2008р. №01-05-6/410 та угодою, яка підписана сторонами договору.

Також, 01.08.2007р. між ТОВ «Авторай»та Суворовською районною державною адміністрацією був укладений договір на експлуатацію службового паркування автотранспорту №120/07, згідно з п.1.1 якого даний договір визначає умови експлуатації службового паркування підприємства за адресою: м. Одеса, вул. От. Головатого,70 на 15 автомобілів. Згідно п.3.1 вказаного договору, ТОВ «Авторай»до 25-го числа звітного місяця перераховує до бюджету збір за паркування згідно до розрахунку обсягів міського збору за паркування (додаток №1 до договору, що є невідємною частиною договору. Даний договір був пролонгований до 31.12.2008р., що підтверджується листом Суворовської районної державної адміністрації від 13.02.2008р. №01-05-6/410 та угодою, яка підписана сторонами договору.

Збір за паркування автотранспорту належить до місцевих зборів (обовязкових платежів) (ст.15 Закону України «Про систему оподаткування). Відповідно до ст.18 Декрету КМУ «Про місцеві податки і збори»та п.3 ст.15 Закону України «Про систему оподаткування»порядок сплати і механізм справляння місцевих податків та зборів установлюється сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок.

Як вбачається з наданих позивачем до суду та наявних у матеріалах справи податкових розрахунків збору за припаркування автотранспорту, поданих до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси, а також виписок з банківських рахунків, позивач на виконання умов вказаних договорів та вище перелічених законів нарахував та сплатив відповідний збір за паркування.

Згідно з п.п.5.2.5 п.2.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування". Тобто, до складу валових витрат відноситься збір за паркування, відповідно до п.п. 5.2.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». У декларації з податку на прибуток збір за паркування відображається в рядку 04.6 і додатку Р1 (до декларації за рік). Проте, як встановлено судом спеціальний рядок для відображення збору за паркування в додатку Р1 відсутній.

Відповідно до абзацу «з»пп. 4.4.2 п.4.4. ст..4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»форми обов'язкової податкової звітності (податкові декларації чи податкові розрахунки), визначені центральним (керівним) органом контролюючого органу, повинні відповідати нормам та змісту відповідного податку, збору (обов'язкового платежу). Платник податків має право подати податковий звіт за іншою формою, якщо він вважає, що форма податкової звітності, визначена центральним (керівним) органом контролюючого органу, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам закону з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Такий звіт за іншою формою подається разом із поясненням мотивів його складення. Але як встановлено судом позивач не скориставшись вказаною нормою Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»помилково зазначив суму збору за паркування до рядку 4.6.4 «плата за землю»у додатку Р1 до декларації з податку на прибуток за 2008р. Також, судом встановлено, що позивачем сплачений комунальний податок у розмірі 221грн., що підтверджується виписками з банківських рахунків, але помилково замість зазначення вказаної суми у рядку 4.6.23. (комунальний податок) додатку Р1 до рядку 04.6 декларації з податку на прибуток за 2008р., Підприємство відобразило вказану суму у рядку 4.6.4 (плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності») додатку Р1 вказаної декларації.

Як зясовано судом, методологічна помилка заповнення позивачем додатку Р1 до декларації з податку на прибуток за 2008р. у цілому не призвела до завищення позивачем валових витрат.

Судом також встановлено, що твердження відповідача відносно порушення позивачем п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та заниження валових витрат на загальну суму 229464грн. внаслідок невідповідності показників, зазначених за рядками 04.1 «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11»податкових декларацій даним первинних документів та бухгалтерського обліку підприємства, у тому числі: 1 квартал 2008р. занижені на суму 115157грн., за півріччя 2008р. порушень встановлено, 3 квартал 2008р. завищені на 106842грн., за 2008р. завищені на 229464грн., не підтверджуються первинними документами.

В акті перевірки зазначено, що вищевказане порушення було встановлено внаслідок невідповідності даних податкових декларацій за вищевказані періоди даним первинних документів (договорів, актів виконаних робіт, накладних, банківських виписок, ВМД, тощо) та регістрів бухгалтерського обліку.

Згідно з п.1.3. „Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. а результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. За кожним відображеним в акті фактом порушення законодавства необхідно, зокрема, у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень.

Разом з тим, як встановлено судом та вбачається з акта перевірки, податковим органом не зазначено на підставі яких первинних документів зроблений висновок про завищення позивачем валових витрат у сумі 229 464грн., та яким чином розрахована вказана сума, що відповідно свідчить про те, що даний висновок є лише припущенням відповідача, оскільки жодним чином не підтверджується належними доказами.

Також в акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.5.4.6 п.5.4, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема, ТОВ «Авторай»у складі валових витрат за рядком 04.12 декларації з податку на прибуток підприємства за звітні податкові періоди, що входять до періоду, що перевірявся, відображено витрати зі страхування автомобілів за 2007р., згідно договору №2207/90/1121 від 03.09.2007р. та додатків до нього з ВАТ НАСК «Оранта», а саме додаткова угода №1 від 12.09.2007р., №2 від 12.09.2007р., №3 від 12.09.2007р., №6 від 05.10.2007р., №7 від 12.10.2007р., №9 від 08.11.2007р., №10 від 13.12.2007р. Загалом на суму 42206грн.

Як встановлено судом, 03.09.2007р. між ТОВ «Авторай»та ВАТ НАСК «Оранта», укладений договір добровільного страхування майна юридичної особи №2007/90/1121. Згідно з п.2.1.1 вказаного договору обєктом страхування за Договором є майнові інтереси Страхувальника, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням Застрахованим майном, яке зазначене у п.1.1. Договору, та розміщене за вказаною в п.1.5 Договору адресою.

Обєктом страхування за цією угодою є майнові інтереси Страхувальника, повязані з володінням, та /або користуванням /або розпорядженням Застрахованим майном, товарами в обороті автомобілями, які перелічені у додаткових угодах, які надані позивачем до суду, а саме додаткова угода №1 від 12.09.2007р., №2 від 12.09.2007р., №3 від 12.09.2007р., №6 від 05.10.2007р., №7 від 12.10.2007р., №9 від 08.11.2007р., №10 від 13.12.2007р.

Згідно з п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб. Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, застраховані збитки, понесені таким платником податку, відносяться до його валових витрат у податковий період їх понесення, а суми страхового відшкодування таких збитків включаються до валових доходів такого платника податку у податковий період їх отримання. Віднесення до складу валових витрат платника податку витрат із страхування (крім витрат по медичному, пенсійному страхуванню та за обов'язковими видами страхування) здійснюється в розмірі, що не перевищує 5 відсотків валових витрат за звітний податковий період, наростаючим підсумком з початку року, а для сільськогосподарських підприємств - за звітний податковий рік.Відповідно до п.п. 11.2.1 п.11.2. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Як встановлено судом, та підтверджується декларацією з податку на прибуток за 1 квартал 2008р., ТОВ «Авторай»включена сума у розмірі 42206грн. із страхування автомобілів до складу валових витрат у 1 кварталі 2008р. у рядку 04.12 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2008р. Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Авторай»вказана сума (42206грн.) не була включена до складу валових витрат до рядку 04.12 декларації з податку на прибуток за 2007р.

Разом з тим, судом з»ясовано, що жодним нормативно правовим актом не встановлено будь-яких обмежень щодо включення платником податків витрат минулих періодів (якщо вони не були включені до складу валових витрат в цих періодах) до складу валових витрат у наступних періодах.

Також, в акті перевірки зазначено, що Підприємством неправомірно включено до складу валових витрат витрати зі страхування квартир та завищено валові витрати на суму 22163грн., т.я. витрати зі страхування квартир не повязані з господарською діяльністю позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.08.2007р. між ТОВ «Авторай»та ВАТ АКБ «Південний», укладений кредитний договір №В405/1 та кредитний договір №В505/1 від 03.09.2007р. Згідно умов вказаних договорів кредит надається ТОВ «Авторай»для поточної діяльності підприємства. Забезпеченням зобовязань за договорами є застава товарів та обєктів. Обовязковими умовами для отримання кредиту є страхування обєктів застави. Тому, як встановлено судом 04.09.2008р., 04.09.2007р., 30.08.2007р. між ТОВ «Авторай» та ЗАТ СК «Теком»укладені договори добровільного страхування майна №1280Д/М/3, №1248/Д/М/3, №1250/Д/М/3, згідно яких предметом договорів є страхування майна, зокрема, квартира №8, за адресою, м. Одеса, пров. Лермонтовський, 11, кв.8, , квартира №8, за адресою, м. Одеса, пров. Лермонтовський, 11, кв.8, квартира №31, за адресою, м. Київ, вул. Пушкінська,20, кв.31. Як вбачається із змісту вказаних договорів, кредитні договори №В405/1 від 02.08.2007р., №В505/1 від 03.09.2007р. є невідємною частиною перелічених договорів добровільного страхування майна.

Пунктом 1.32. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Отже, основною ознакою для визначення діяльності господарською є наявність мети отримання прибутку у результаті здійснення цієї діяльності. Як встановлено судом, у результаті здійснення розглядуваної діяльності позивачем дійсно отримувався прибуток, що цілком підтверджує факт наявності наміру на його отримання. Як вбачається з матеріалів справи, вказана подія (страхування обєктів) необхідна була позивачу для отримання кредиту, який був направлений на закупівлю автомобілів для подальшої реалізації та отримання прибутку.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що ДПІ у Приморському районі м.Одеси неправомірно застосовано до ТОВ «Авторай»штрафні(фінансові) санкції у сумі 713 741,00грн.

Стосовно донарахування ДПІ у Приморському районі м.Одеси позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість, у звязку з заниженням податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за перевіряємий період в розмірі 233233грн., у тому числі: за січень 2008р. на суму 233233грн., та завищення значення за рядком 22.2 - «Зарахування відємного значення до складу податкового кредиту наступного звітного періоду»податкових декларацій з податку на додану вартість на 20грн., завищено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 Податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2008р. в сумі 1271822грн.), слід зазначити, що згідно з приписами п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Надані позивачем на розгляд суду первинні документи, наявні в матеріалах справи, свідчать про те, що отримані позивачем роботи (послуги), безумовно повязані з господарською діяльністю позивача.

Відповідно до пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідачем не спростовується факт надання позивачем під час перевірки податкових накладних, які підтверджують правомірність віднесення сум до складу податкового кредиту. Зокрема, позивачем надані до суду отримані від ТОВ «Альвєйск 07»податкові накладні: №801181 від 18.01.2008р., №801171 від 17.01.2008р., №801180 від 18.01.2008р., №801182 від 18.01.2008р., №801183 від 18.01.2008р., №801280 від 28.01.2008р., №801281 від 28.01.2008р., №801282 від 28.01.2008р., №801283 від 28.01.2008р., №801284 від 28.01.2008р., №801285 від 28.01.2008р., №801286 від 28.01.2008р., №801300 від 30.01.2008р., №801301 від 30.01.2008р., №8010181 від 08.01.2008р., №801110 від 11.01.2008р., №801160 від 16.01.2008р., №801161 від 16.01.2008р., №801162 від 16.01.2008р., №801170 від 17.01.2008р., №801312 від 31.01.2008р., №801313 від 31.01.2008р., №801311 від 31.01.2008р., №801314 від 31.01.2008р., №801315 від 31.01.2008р., №801316 від 31.01.2008р., №801319 від 31.01.2008р., №801318 від 31.01.2008р., №801317 від 31.01.2008р., №801311 від 31.01.2008р., №801310 від 31.01.2008р., №2103081 від 21.03.2008р., №2003081 від 20.03.2008р., №1903081 від 19.03.2008р.. №1903082 від 19.03.2008р., №1903084 від 19.03.2008р., №1903087 від 19.03.2008р., №1803081 від 18.03.2008р., №1803082 від 18.03.2008р., №1703081 від 17.03.2008р., №1703084 від 17.03.2008р., №0503081 від 05.03.2008р., №0503086 від 05.03.2008р., №0403081 від 04.03.2008р., №0403085 від 04.03.2008р. та отримані від ПП «Віклан»податкові накладні №1209081 від 12.09.2008р., №1509081 від 15.09.2008р., №1709081 від 17.09.2008р., №1809081 від 18.09.2008р., №1909081 від 19.09.2008р., №1909081 від 19.09.2008р., №22090801 від 22.09.2008р., №2409081 від 24.09.2008р., №2409082 від 24.09.2008р., №2609081 від 26.09.2008р., №2909081 від 29.09.2008р., №0990812 від 09.09.2008р., №09090811 від 09.09.2008р., №09090810 від 09.09.2008р., №28080802 від 28.08.2008р., №0809081 від 08.09.08р, №28080801 від 28.08.2008р, №27080801 від 27.08.2008р, №25080801 від 25.08.2008р., №21080803 від 21.08.2008р., №21080802 від 21.08.2008р., №21080801 від 21.08.2008р., №1908091 від 19.08.2008р., №1508081 від 15.08.2008р., №1408081 від 14.08.2008р., №13080802 від 13.08.2008р., №1308081 від 13.08.2008р., №12080802 від 12.08.2008р., №12080801 від 12.08.2008р., №08080802 від 08.08.2008р., №11080802 від 11.08.2008р., №08080801 від 08.08.2008р., №07080802 від 07.08.2008р., №070080801 від 07.08.2008р., №06080802 від 06.08.2008р., №05080801 від 05.08.2008р., №05080802 від 05.08.2008р., №0408802 від 04.08.2008р., №01080802 від 01.08.2008р., №20050801 від 20.05.2008р., №22050801 від 22.05.2008р., №2805081 від 28.05.2008р., №26050801 від 26.05.2008р., №0705081 від 07.05.2008р., №05050801 від 05.05.2008р., №12050801 від 12.05.2008р., №07050802 від 07.05.2008р., №07040803 від 07.04.2008р., №21040806 від 21.04.2008р., №28040801 від 28.04.2008р., №20050802 від 20.05.2008р., №14040803 від 14.04.2008р., №06040802 від 06.04.2008р., №05040807 від 05.04.2008р., №24040801 від 24.04.2008р., №2104801 від 21.04.2008р., №04040802 від 04.04.2008р., №10040801 від 10.04.2008р., №08040806 від 08.04.2008р., №23040801 від 23.04.2008р., №21040805 від 21.04.2008р., №21040802 від 21.04.2008р., №16040801 від 16.04.2008р., №15040802 від 15.04.2008р., №15040801 від 15.04.2008р., №14040802 від 14.04.2008р., №12040803 від 12.04.2008р., №2507053 від 25.07.2008р., №25070802 від 25.07.2008р., №15070801 від 15.07.2008р., №09070802 від 09.07.2008р., №17070802 від 17.07.2008р., №17070801 від 17.07.2008р., №11070803 від 11.07.2008р., №11070802 від 11.07.2008р., №08070801 від 08.07.2008р., №10070801 від 10.07.2008р., №07070802 від 07.07.2008р., №04070802 від 04.07.2008р., №01070803 від 01.07.2008р., №01070804 від 01.07.2008р., №01070805 від 01.07.2008р., №01070806 від 01.07.2008р., №18070802 від 18.07.2008р., №23070803 від 23.07.2008р., №07050802 від 07.05.2008р., №05050802 від 05.05.2008р., №23040802 від 23.04.2008р., №23040804 від 23.04.2008р., №23040805 від 23.04.2008р., №02060209 від 02.06.2008р., №02060803 від 02.06.2008р., №02060806 від 02.06.2008р., №05060801 від 05.06.2008р, №10060803 від 10.06.2008р, №10060804 від 10.06.2008р, №12060801 від 12.06.2008р, №16060801 від 16.06.2008р, №16060803 від 16.06.2008р, №19060801 від 19.06.2008р, №20060803 від 20.06.2008р, №20060804 від 20.06.2008р, №20060805 від 20.06.2008р, №20060806 від 20.06.2008р, №20060807 від 20.06.2008р, №24060801 від 24.06.2008р, №25060801 від 25.06.2008р, №25060804 від 25.06.2008р, №26060802 від 26.06.2008р, №02060802 від 02.06.2008р, №26060807 від 26.06.2008р, №25060803 від 25.06.2008р, які в повному обсязі підтверджують правомірність віднесення ТОВ «Авторай»відповідних сум до складу податкового кредиту.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що ДПІ у Приморському районі м.Одеси неправомірно донарахувала ТОВ «Авторай»податок на додану вартість у сумі 233233,00грн. та застосувала штрафні (фінансові)санкції з цього податку у сумі 116 617,00грн.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача ДПІ у Приморському районі м.Одеси, наведені у письмових запереченнях на адміністративний позов та викладені усно повноважним представником податкового органу в судових засіданнях в ході судового розгляду справи.

Частиною другою ст.71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідач ДПІ у Приморському районі м.Одесі, заперечуючи проти адміністративного позову, не надала суду відповідні докази в підтвердження правомірності та ґрунтовності винесення оскаржуваних позивачем податкових повідомлень рішень від 04.06.2009р. №0004622310/0, та від 04.06.2009р. №0004632310/0.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно з ч.3 ст. 105 КАС України позивач, у тому числі має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Авторай»обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь ТОВ «Авторай»у розмірі, визначеному приписами ч.3 Розділу VІІ КАС України.

Керуючись ст.ст.71, 72, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторай»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси за участю Прокуратури Приморського району м.Одеси про скасування податкових повідомлень - рішень ДПІ у Приморському районні м.Одеси від 04.06.2009р. №0004622310/0 щодо визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток у загальній сумі 713741,00грн., та від 04.06.2009р. №0004632310/0 щодо визначення податкового зобов»язання по податку на додану вартість у загальній сумі 349850,00грн. задовольнити.

2. Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси від 04.06.2009р. №0004622310/0, від 04.06.2009р. №0004632310/0 скасувати.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Авторай»(м.Одеса, вул.Розумовська,34; код ЄДРПОУ 34505744) судовий збір у сумі 3 (три)грн. 40 коп.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Повний текст постанови складено та підписано суддею «20»квітня 2010р. Суддя Харченко Ю.В. Керуючись ст.ст.71, 72, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - ПОСТАНОВИВ: 1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторай»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси за участю Прокуратури Приморського району м.Одеси про скасування податкових повідомлень - рішень ДПІ у Приморському районні м.Одеси від 04.06.2009р. №0004622310/0 щодо визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток у загальній сумі 713741,00грн., та від 04.06.2009р. №0004632310/0 щодо визначення податкового зобов»язання по податку на додану вартість у загальній сумі 349850,00грн. задовольнити. 2. Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси від 04.06.2009р. №0004622310/0, від 04.06.2009р. №0004632310/0 скасувати. 3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Авторай»(м.Одеса, вул.Розумовська,34; код ЄДРПОУ 34505744) судовий збір у сумі 3 (три)грн. 40 коп. 20 квітня 2010 року