Ухвала суду № 103019110, 27.01.2022, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

за результатами вирішення заяви про відвід

27 січня 2022 року Р і в н е №460/10417/21

Рівненський окружний адміністративний суд в складі судді В.В. Щербакова, розглянувши в письмовому провадженні письмову заяву ОСОБА_1 про відвід у адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доДержавної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Державної казначейської служби України (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинення певних дій.

Ухвалою суду від 28.07.2021 відмовлено у відкритті провадження у справі.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2021 ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою від 29.12.2021 відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.01.2022.

14.01.2022 через відділ документального забезпечення від позивача до суду надійшла заява про відвід судді Щербакова В.В.

На обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 , з посиланням на положення ст. 36 КАС України, акцентує увагу на тому, що паперовий примірник протоколу автоматизованого розподілу справи від 23.07.2021, на його думку, не відповідає нормативним принципам, а тому він вказує на відсутність підстав вважати, що суддя Щербаокв В.В. в законний спосіб набув статусу головуючого судді та був уповноважений на здійснення правосуддя.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

За правилами частини одинадцятої цієї статті, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Вирішуючи в письмовому провадженні питання про відвід судді, суд виходить з того, що за змістом заяви про відвід, вона ґрунтується на положеннях пункту 5 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи наведені підстави для відводу судді, суд враховує таке.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Таким чином, важливим питанням для реалізації механізму відводу судді є саме об`єктивне та обґрунтоване підтвердження прямої чи опосередкованої заінтересованості судді в результаті розгляду справи, а також наявність законних сумнів у неупередженості такого судді.

Підстави для відводу судді встановлені статтями 36, 37 КАС України.

За правилами частин першої та другої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, а саме обставин щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.

Отже, підстави для відводу, у тому числі самовідводу судді, можна умовно поділити на безумовні - ті, що чітко визначені законом, й оціночні - які вимагають оцінки.

Відтак, безумовними є наступні підстави: 1) якщо суддя брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо суддя є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 3) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу; 4) підстави, встановлені статтею 37 КАС України. Наявність цих юридичних фактів достатньо для того, щоб суддя був відведений.

Щодо оціночних підстав, то до таких належать наступні підстави 1) якщо суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 2) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Тобто, в даному випадку особа, яка заявляє відвід судді із вказаних підстав, повинна навести конкретні факти порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу та підтвердити їх відповідними доказами, що дають підставу для застосування даної норми.

Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є обов`язковими для виконання Україною. У статті 17 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частина перша статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно з принципом, який є стабільним та викладений в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

У пунктах 49, 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02) зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Щодо зазначених підстав для відводу, визначених п. 5 ч. 1 ст. 36 КАС України, позивачем не надано доказів порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу, а лише висловлено припущення стосовно порушення правил автоматизованого розподілу адміністративної справи, а також щодо неналежної, на думку позивача, форми протоколу автоматизованого розподілу.

Суд, погоджується, що на веб-сайті "Судова влада" станом на 27.01.2022 відсутній звіт автоматизованого розподілу адміністративної справи №460/10417/21 від 23.07.2021, однак, відповідна паперова копія наявна в матеріалах справи, форма протоколу автоматизованого розподілу від відповідає формі, встановленій положенням про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджене Рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 № 25. Протокол підписаний уповноваженим працівником відділу документального забезпечення та має всі необхідні реквізити.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Розгляд заяви про відвід судді проведено з врахуванням строку перебування головуючого судді у щорічній відпустці.

Керуючись статтями 36-41, 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати заяву про відвід судді В.В. Щербакова необґрунтованою та передати справу №460/10417/21 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і підлягає визначенню у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.В. Щербаков