Ухвала суду № 103016409, 02.02.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 лютого 2022 року Київ №320/837/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС України до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та застосування адміністративного арешту коштів,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної податкової служби у Київській області як відокремлений підрозділ ДПС України з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз", у якому просить суд:

- підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз", накладеного рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 30.11.2021;

- застосувати адміністративний арешт коштів у вигляді зупинення видаткових операцій на всіх рахунках Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" у всіх банківських установах.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам, передбаченим статями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.

В силу положень пункту 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Судом установлено, що відповідно до прохальної частини позову, позивач просить суд, зокрема, підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" накладеного рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 30.11.2021.

Суддя констатує, що особливості провадження у справах за зверненням податкових органів регламентовані положеннями статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до пункту 2 частини першої якої провадження у справах за зверненням податкових органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків та підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду в загальному порядку з вимогами про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків та про застосування адміністративного арешту коштів позивач зазначає, що дана справа не є справою незначної складності і підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Частиною четвертою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Право на звернення до суду суб`єктом владних повноважень - податковим органом визначено статтею 94 Податкового кодексу України, а саме на суд покладено обов`язок перевірити обґрунтованість рішення контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Відтак, для здійснення судового контролю за рішенням податкового органу, яке зачіпає права та інтереси платника податків, податковий орган зобов`язаний звернутись до суду.

Зверненню податкового органу до суду передує процедура застосування адміністративного арешту, встановлена статтею 94 Податкового кодексу України, відповідно до якої, контролюючим органом може бути накладено арешт на майно платника податків, який полягає у обмежені або забороні платнику податків реалізацію прав розпорядження або користування його майном. Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом (пункт 94.1).

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків (пункт 94.6).

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні (пункт 94.10)

Разом з тим, податковим органом не обґрунтовано з посиланням на конкретні норми права, що за зверненням контролюючого органу до суду про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків та зупинення видаткових операцій платника податків такі вимоги мають розглядатися у загальному порядку.

Суддя звертає увагу, що вимоги про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" накладеного рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 30.11.2021 та застосування адміністративного арешту коштів, заявлені поза межами 96-годинного строку, і не у порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Положеннями абзацу першого частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання суб`єктом владних повноважень адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", станом на 01.01.2021 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 270,00 грн).

Частинами першою та другою статті 9 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз.2 ч.3 ст.6 Закону №3674-VI).

В даному випадку позовна заява мітить дві вимоги немайнового характеру, отже позивачеві необхідно сплатити судовий збір в розмірі 4540,00 грн.

Водночас, до позовної заяви позивачем додано платіжне доручення №4975 від 3 грудня 2021 року про сплату судового збору в розмірі тільки 2270 грн.

Таким чином, вказаний недолік позовної заяви позивач має усунути шляхом подання до суду документа про сплату судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Крім того, судом встановлено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2021 відкрито провадження у справі №640/33142/21 за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Київській області від 29.10.2021 №2494-п "Про проведення документальної планової виїзної перевірки Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" (суддя Гарник К.Ю.).

Таким чином, незгода платника із проведенням перевірки, зокрема, оскарження у судовому порядку наказу про проведення документальної перевірки, підтверджує існування спору про право у цих правовідносинах.

Отже, недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- позовної заяви, яка відповідає вимогам, установленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (з доказами надсилання її копії з додатками відповідачу), зокрема, із приведенням прохальної частини позову у відповідність до вимог процесуального закону з урахуванням положень статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України або надати пояснення з посиланням на конкретні норми права, що за зверненням податкового органу до суду про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків та застосування адміністративного арешту коштів такі вимоги мають розглядатися у загальному порядку; та письмових пояснень з приводу наявності між сторонами спору про право; документа про сплату судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

Позовну заяву Державної податкової служби у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС України до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та застосування адміністративного арешту коштів - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Басай О.В.