Ухвала суду № 103015949, 25.01.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 січня 2022 року м. Київ 320/12575/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в м. Києві в порядку письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Горошків-Агро» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Горошків-Агро» з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області, в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просить:

-визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3047460/31364426 від 31.08.2021 року;

-визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3062527/31364426 від 02.09.2021 року;

-визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3086079/31364426 від 08.09.2021 року;

-визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3086080/31364426 від 08.09.2021 року;

-визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3109743/31364426 від 14.09.2021 року;

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання на реєстрацію податкові накладні від 19.08.2021 № 3, від 20.08.2021 № 4, від 27.08.2021 № 5, від 30.08.2021 № 6, від 02.09.2021 № 1;

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня №4899 від 25.11.2020 про відповідність ТОВ «Горошків-Агро» критеріям ризиковості платника податку та включення до переліку ризикових суб`єктів господарювання відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку та зобов`язати комісію виключити ТОВ «Горошків-Агро» з переліку ризикових платників податку на додану вартість;

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня №5177 від 29.12.2020 про відповідність ТОВ «Горошків-Агро» критеріям ризиковості платника податку та включення до переліку ризикових суб`єктів господарювання відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку та зобов`язати комісію виключити ТОВ «Горошків-Агро» з переліку ризикових платників податку на додану вартість.

08.11.2021 представник відповідача подав до суду клопотання про залишення позовної заяви в частині без розгляду. В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду по оскарженим рішенням Комісії регіонального рівня №5177 від 29.12.2020 та №5177 від 29.12.2020 про відповідність ТОВ «Горошків-Агро» критеріям ризиковості платника податку та включення до переліку ризикових суб`єктів господарювання відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Розглянувши дану заяву, оцінивши письмові докази, суд зазначає наступне.

Підстави та порядок залишення позову без розгляду визначені статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Водночас, згідно з частинами 3 та 4 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відтак, однією із підстав для залишення позовної заяви без розгляду є недотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, що виявлено судом після відкриття провадження у справі (за умови неподання заяви про поновлення такого строку або відсутністю поважних причин для його поновлення).

Особливості строку звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України.

Так, частинами 1-3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративно судочинства України (в редакції після 15.12.2017) у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Верховний Суд у постанові від 21.06.2018 (справа №820/1667/16) зазначив про те, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Як вбачається з позовної заяви, предметом оскарження у даній справі зокрема, є рішення Комісії регіонального рівня №5177 від 29.12.2020 та №5177 від 29.12.2020 про відповідність ТОВ «Горошків-Агро» критеріям ризиковості платника податку та включення до переліку ризикових суб`єктів господарювання відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Обґрунтовуючи доводи щодо не порушення строку звернення до суду позивач зазначив, що про наявність оскаржуваних рішень Комісії регіонального рівня №5177 від 29.12.2020 та №5177 від 29.12.2020 про відповідність ТОВ «Горошків-Агро» критеріям ризиковості платника податку та включення до переліку ризикових суб`єктів господарювання відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку він дізнався після подачі клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви в цій частині та оскільки даних рішень отримано останнім не було, тому строк звернення до суду ним не пропущено.

Представник відповідача в додаткових поясненнях зазначив, що оскаржувані рішення було направлено позивачу в електронний кабінет в день прийняття такого рішення. На підтвердження даного факту, представником відповідача надано витяг з АІС «Податковий блок» щодо відображення наявності прийнятих оскаржуваних рішень Комісії ГУ ДПС у Київській області від 25.11.2020 №4899 та від 29.12.2020 №5177.

Разом з тим, відповідачем не надано до суду доказів направлення позивачу оскаржуваних рішень засобом поштового зв`язку.

Проте, згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов`язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов`язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу повинен визначатися за правилами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України. Зазначений строк становить 1095 днів із дня отримання такого рішення, незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове розв`язання спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п.56.18 ст.56 ПК України).

Водночас, Законом України від 7 липня 2011 року № 3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України», який набрав чинності із 6 серпня 2011 року, пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України викладено в новій редакції, в якій він не містить таких приписів, які були встановлені абзацом другим у попередній редакції цього пункту.

Тобто питання наявної на той час колізії вирішив сам законодавець, проте судова практика змін не зазнала.

Так у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення.

Водночас, у вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на рішення Верховного Суду в яких викладена позиція щодо строків звернення до суду щодо оскаржуваних рішень податкового органу, оскільки обставини які викладені в тих рішеннях не є аналогічними з обставинами які є в даній позовній заяві. Крім того, в рішеннях Верховного Суду оскаржуються рішення податкового органу, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Таким чином суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, оскільки позивач має право на оскарження рішень Комісії регіонального рівня про відповідність товариства критеріям ризиковості платника податку та включення до переліку ризикових суб`єктів господарювання відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку до суду протягом 1095 днів із дня отримання такого рішення.

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини 1 та 2 статті 76 КАС України).

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства та оцінюючи наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області про залишення позовної заяви без розгляду є безпідставним, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Копію ухвали видати (надіслати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Лиска І.Г.