Рішення № 103015692, 27.01.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2022 року м. Київ № 320/13768/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Повх І.С.,

за участю представників сторін:

позивача – не з`явились,

від відповідача – Малай В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Тхорівське»

до Головного управління ДПС у Київській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Товариства з додатковою відповідальністю «Тхорівське» з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Київській області від 19.08.2021 № 875 про анулювання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що з метою здійснення господарської діяльності, 13.11.2020 ТДВ «Тхорівське» отримало в Головному управлінні ДПС у Київській області ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), реєстраційний номер: 10200414202001352, терміном дії з 13.07.2020 до 13.07.2025 та сплатило щорічний платіж за ліцензію за період з 13.07.2020 до 13.07.2021. Проте, відповідачем було прийнято розпорядження від 14.07.2021 №729, яким призупинено дію вказаної ліцензії на право зберігання пального, а у подальшому розпорядженням від 19.08.2021 №875 анульовано вказану ліцензію на право зберігання пального, у зв`язку з несплатою чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення дії ліцензії.

На думку позивача розпорядження від 19.08.2021 №875 є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки 14.04.2021 на підставі платіжного доручення № 2789 від 14.04.2021, яке було проведено банком 14.04.2021 позивачем була сплачена щорічна плата за ліцензію на право зберігання пального за період з 13.07.2021 по 13.07.2022 в розмірі 780,00 грн на бюджетний рахунок, призначений для вказаного платежу UA 788999980334169829000010844, зокрема ще до закінчення терміну попередньої сплати. З огляду на викладене. Позивач вважає, що у відповідача були відсутні підстави для прийняття розпорядження про анулювання ліцензії на право зберігання пального.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 суд відклав розгляд справи на 18.01.2022.

Відповідач позов не визнав та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про те, що вимоги ТДВ «Тхорівське» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач зауважив, що статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зокрема, встановлено розмір та порядок сплати за ліцензії на право зберігання пального, яка справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.

Відповідно до статті 16 вказаного закону контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Для здійснення контролю, суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає, зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату (ст.16 Закону №481).

Відтак, відповідач зауважив, що суб`єкту господарювання для внесення відмітки на ліцензії щодо продовження її дії необхідно звернутись до органу ліцензування із заявою, до якої додати оригінал ліцензії та копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

Водночас, відповідач вказав, що станом на 19.08.2021 від ТДВ «Тхорівське» не надійшла заява щодо внесення чергового платежу по ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 13.07.2020 №10200414202001352, як наслідок і не підтверджено своєчасну сплату, ГУ ДПС у Київській області прийнято розпорядження про анулювання ліцензії на право зберігання пального.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 27.01.2022.

У судове засідання, призначене у справі на 27.01.2022 з`явилися, уповноважені представники сторін.

Уповноважений представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити, зазначив про те що ТДВ «Тхорівське» щорічно заздалегідь сплачується плата за ліцензію та за допомогою електронного кабінету платника податків квитанцію про сплату було направлено до контролюючого органу.

Присутній у судовому засіданні представник відповідач зауважив, що до Головного управління ДПС у Київській області не надходило жодної заяви щодо внесення чергового платежу по ліцензії на право зберігання пального, що передбачено ст. 15,16 Закону № 481 від ТДВ «Тхорівське». Додав, що у квитанції наданої позивачем в якості доказу сплати плати за ліцензію не зазначено призначення платежу, що в свою чергу свідчить про відсутність доказів сплати позивачем плати за ліцензію на право зберігання пального.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з додатковою відповідальністю «Тхорівське» (ідентифікаційний код 03376929; місцезнаходження: 09050, Київська область, Сквирський район, с. Тхорівка, вул. Лісова, 32) зареєстровано в якості юридичної особи 02.11.1998, Дата запису: 25.07.2011, Номер запису: 13461450000000917, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно відомостей КВЕД, видами діяльності позивача є: 20.14 Виробництво інших основних органічних хімічних речовин (основний); 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; 16.29 Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння; 20.13 Виробництво інших основних неорганічних хімічних речовин; 20.41 Виробництво мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування; 20.59 Виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у.; 23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва; 23.62 Виготовлення виробів із гіпсу для будівництва; 23.63 Виробництво бетонних розчинів, готових для використання; 23.64 Виробництво сухих будівельних сумішей; 23.65 Виготовлення виробів із волокнистого цементу; 23.69 Виробництво інших виробів із бетону, гіпсу та цементу; 23.70 Різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 82.92 Пакування; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 33.11 Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання; 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устатковання; 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання; 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

13.07.2020 Головним управлінням ДПС у Київській області видано Товариству з додатковою відповідальністю «Тхорівське» (код ЄДРПОУ 3376929) ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) реєстраційний номер: 10200414202001352 термін дії з 13.07.2020 до 13.07.2025; адреса місця зберігання: Україна, Київська область, Сквирський район, с. Тхорівка, вул. Лісова, буд. 32. Загальна місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального (літри) 4000.

На зворотній стороні ліцензії відображено відомості щодо сплати річної плати за ліцензію за період з 13.07.2020 по 13.07.2021.

14.07.2021 Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято розпорядження № 729 про призупинення дії ліцензії на право зберігання пального (включно для потреб власного споживання чи промислової переробки) ТДВ «Тхорівське» № 10200414202001352, терміном дії з 13.07.2020 по 13.07.2025, у зв`язку з несплатою чергового платежу за ліцензію.

19.08.2021 Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято розпорядження №875 про анулювання ТДВ «Тхоріське» ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) № 10200414202001352, терміном дії з 13.07.2020 по 13.07.2025.

У вказаному розпорядженні зазначено, що підставою анулювання ліцензії позивача є несплата чергового платежу за ліцензію протягом 30 днів від моменту призупинення ліцензії.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем вказаного розпорядження про анулювання ліцензії на право зберігання пального, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі-Закон № 481).

Відповідно до ст.1 Закону № 481 у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

- ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

- анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії;

- зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Частиною п`ятою статті 3 Закону №481 встановлено, що ліцензії на право виробництва пального видаються, призупиняються та анулюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Статтею 16 Закону №481 визначено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, на зберігання пального. Для здійснення контролю суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 (далі - Положення №227), основними завданнями Державної податкової служби України є: реалізація державної податкової політики, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Підпунктом 27 пункту 4 Положення №227 передбачено, що Державна податкова служба України відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом; здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом.

Відповідно до пункту 7 Положення №227 Державна податкова служба України здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення).

Таким чином, органом, який видає ліцензії на право оптової торгівлі пальним та відповідно й здійснює контроль за дотриманням норм Закону №481, в тому числі й щодо сплати річної плати за ліцензію, є Державна податкова служба України та її територіальні органи.

Відповідно до частини сьомої статті 15 Закону №481 встановлено річну плату за ліцензії на право зберігання пального у розмірі 780 гривень.

Згідно з тридцять восьмою-сороковою частинами статті 15 Закону №481 для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Згідно з частиною сорок третьою статті 15 Закону №481 суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

Відповідно до сорок четвертої частини статті 15 Закону №481 після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального податковий орган вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи (крім документів, які подаються заявником для отримання ліцензії на право виробництва пального, оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального) подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа, або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.

Частиною сорок шостою статті 15 Закону №481 встановлено, що ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Відповідно до частин 48-49 статті 15 Закону №481 дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.

Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.

Відповідно до частини сорок дев`ятої статті 15 Закону №481 ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:

- заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

- рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

- несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;

- рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) марок акцизного податку (стосовно імпортерів);

- рішення суду про встановлення факту торгівлі суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;

- рішення суду про встановлення факту переміщення суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;

- порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях;

- отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися / не погоджувалися такими органами;

- встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання.

З аналізу викладених норм, можна дійти висновку, що сплата щорічної плати за ліцензію є обов`язком суб`єкта господарювання, який отримав таку ліцензію на право зберігання пального. При цьому, наслідком несвоєчасної сплати суб`єктом господарювання річної плати за ліцензію на право оптової торгівлі пальним є призупинення дії такої ліцензії. Тоді як наслідком несплати суб`єктом господарювання річної плати за ліцензію на право оптової торгівлі пальним протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії є анулювання такої ліцензії.

Частиною четвертою статті 16 Закону №481 визначено, що контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, на зберігання пального. Для здійснення контролю суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

Як було встановлено судом Головним управління ДПС у Київській області прийнято розпорядження № 729 про призупинення дії ліцензії на право зберігання пального (включно для потреб власного споживання чи промислової переробки)ТДВ «Тхорівське» № 10200414202001352, терміном дії з 13.07.2020 по 13.07.2025, у зв`язку з несплатою чергового платежу за ліцензію.

Відповідно до відомостей рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штриховим ідентифікатором № 0315125375775, вказане розпорядження було отримане ТДВ «Тхорівське» 20.07.2021.

Разом з тим, суд зауважує, що ТДВ «Тхорівське» було оплачено щорічну плату за ліцензію на право зберігання пального за період з 13.07.2021 по 13.07.2022 в розмірі 780,00 грн. на бюджетний рахунок, призначений для вказаного платежу UA 788999980334169829000010844, що підтверджується відомостями платіжного доручення № 2789 від 14.04.2021, яке містить відмітку банку.

Додатково, позивачем було направлено вказане платіжне доручення разом із листом «ліцензування певних видів господарської діяльності» за допомогою засобів електронного зв`язку за допомогою «Електронного кабінету платника податків ТДВ «Тхорівське» 03376929 – 21.07.2021.

Водночас, відповідачем надано до суду скріншот з Інформаційно-телекомунікаційної системи управління документами ДПС України, з якого вбачається, що лист ТДВ «Тхорівське» разом із платіжним дорученням щодо сплати річної плати за ліцензію відхилено, причина відхилення зазначена – візуальна електронного документа на придатна для сприймання її змісту.

З огляду на викладене, суд зазначає, що позивачем було вжито всі заходи та вчинено дії щодо подання до контролюючого органукопію платіжного доручення з відміткою банку про сплату щорічної плати за ліцензію №10200414202001352, однак всупереч викладеному, контролюючим органом не було належним чином опрацьовано подану позивачем інформацію та документи та не було повідомлено позивачу про неможливість опрацювання надісланого електронного листа.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (зокрема осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Згідно з абзацом 2 цього самого пункту діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, умисність діяння полягає в удаваному, цілеспрямованому створенні умов, які не можуть мати іншої мети, крім як порушення податкового законодавства чи іншого законодавства, що контролюється податковими органами.

При цьому факт обізнаності платника податків зі змістом законодавчих норм і розуміння необхідності їх дотримуватися самі собою не можуть вважатися обставиною, що вказує на умисність діяння платника.

Під умислом слід розуміти певну поведінку платника податків, результат його цілеспрямованого волевиявлення. Це певне діяння (дія чи бездіяльність), спрямоване на створення умов для невиконання, чи неналежне виконання вимог законодавства. Водночас таке діяння не може мати іншої мети, крім як невиконання вимог закону.

Отже, для встановлення умислу в діянні платника податків контролюючий орган має довести:

- які саме умови створив платник податків для невиконання своїх податкових обов`язків;

- факт того, що ці умови були результатом цілеспрямованої поведінки платника податків;

- відсутність у платника податків під час вчинення відповідних діянь іншої мети, крім невиконання вимог закону.

Водночас доказами умислу мають бути фактичні дані, що підтверджують наявність діяння платника податків, спрямованого на створення умов для невиконання податкових зобов`язань.

При цьому мета невиконання податкових зобов`язань, яка є необхідною умовою підтвердження умислу платника податків, має встановлюватися не шляхом з`ясування намірів платника податків чи його посадових осіб, а шляхом порівняння характеру діяння з його можливими та/або фактичними наслідками.

Іншими словами, якщо відповідне діяння об`єктивно сприяє невиконанню податкових обов`язків, то воно буде вважатися вчиненим із протиправною метою.

Натомість у даному випадку суд враховує надані позивачем пояснення та докази на підтвердження направлення до контролюючого органу платіжного доручення щодо сплати річної плати за ліцензію.

Крім того, суд відхиляє доводи відповідача, стосовно того, що позивач повинен був звернутися особисто до контролюючого органу із заявою та платіжним документом що підтверджує сплату річної плати за ліцензію, позаяк вимоги чинного законодавства передбачають подання контролюючому органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату, що й було вчинено за допомогою засобів електронного зв`язку позивачем.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для анулювання позивачу ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), а тому суд дійшов висновку про те, що спірне розпорядження прийнято протиправно та підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.10.2021 №2270.

Враховуючи задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Головного управління ДПС у Київській області, становить 2270,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Київській області від 19.08.2021 № 875 про анулювання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

Стягнути на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Тхорівське» (код ЄДРПОУ 03376929; місцезнаходження: 09050, Київська обл., Сквирський р-н, село Тхорівка, вул. Лісова, будинок 32) сплачену суму судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго,5-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 01 лютого 2022 р.