Рішення № 103015654, 27.01.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2022 року м. Київ №320/860/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., секретаря судового засідання Муліки А.Є., за участю представників сторін:

від позивача – Лук"янчук М.Р.

від відповідача – не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС

України

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків

В С Т А Н О В И В:

25 січня 2022 об 11 годині 52 хвилини до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Київській області як відокремлений підрозділ ДПС України із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків – фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), накладеного рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 24.01.2022.

Заяву мотивовано безпідставністю відмови відповідача у допуску посадових осіб Головного управління ДПС у Київській області до проведення фактичної перевірки, незважаючи на дотримання посадовими особами контролюючого органу вимог статті 81 Податкового кодексу України щодо допуску до проведення фактичної перевірки, зокрема пред`явлення та вручення відповідачу наказу про проведення перевірки, направлень на перевірку та службових посвідчень посадових осіб контролюючого органу, що є законодавчо передбаченою підставою для застосування до майна такого платника податків адміністративного арешту та подальшого звернення до суду із заявою про його обґрунтованість.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2022 відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд справи в судовому засіданні 27.01.2022 о 09:00 год. та запропоновано відповідачу до початку розгляду справи подати відзив та докази на його підтвердження.

Відповідач правом подання відзиву не скористався, інших заяв по суті справи відповідачем до суду не подано.

У зв`язку з відсутністю в розпорядженні суду відомостей щодо офіційної електронної адреси, факсу, електронної пошти чи іншого засобу зв`язку відповідача, виклик позивача в судове засідання 27.01.2022 здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке розміщено 26.01.2022.

При цьому за номером телефону – НОМЕР_2 , інформацію щодо якого, як засобу зв`язку із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач не значиться, оскільки вказаний телефонний номер належить будинку для громадян похилого віку.

Представником Головного управління ДПС у Київській області у судовому засіданні підтримано заяву Головного управління ДПС у Київській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків – фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , накладеного рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 24.01.2022, з підстав, викладених у заяві.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрований як фізична особа-підприємець 18.12.1995, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено 15.11.2004 запис №23520170000000183.

Виконавчим комітетом Березанської міської ради Броварського району Київської області адресовано Головному управлінню ДПС у Київській області листа від 06.01.2022 №19/04-3, у якому зазначено, що провівши аналіз сплати акцизного збору в порівнянні з можливою реалізацією підакцизних товарів, виникає сумнів щодо повноти такого платежу деякими суб`єктами підприємницької діяльності, в зв`язку з чим виконавчий комітет просить вказівки на проведення перевірки підприємницької діяльності суб`єктів, які проводять свою діяльність на території Березанської міської територіальної громади згідно додатку, до якого включено ФОП ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято наказ від 12.01.2022 №28-п «Про проведення фактичних перевірок», пунктом 2 якого наказано працівникам управління контролю за підакцизними товарами на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України провести фактичні перевірки суб`єктів господарювання (об`єктів) згідно додатку, до якого включено, зокрема ФОП ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (дата початку перевірки – 24.01.2022, тривалість перевірки – 10 діб).

На підставі зазначеного наказу Головним управлінням ДПС у Київській області видано направлення від 21.01.2022 №279/10-36-09 та №280/10-36-09 на проведення посадовими особами державної податкової служби (Савченком О. та ОСОБА_2 ) фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 з 24.01.2022.

Завідувачем сектору контролю за виробництвом та обігом пального управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Київській області Савченком О. та головним державним інспектором відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Київській області Костюком В. складено акт від 24.01.2022 №20/10-36-09-00-10/ НОМЕР_1 про відмову ФОП ОСОБА_1 від підпису у направленнях на перевірку.

Також, зазначеними посадовими особами складено акт від 24.01.2022 №19/10-36-09-00-10/ НОМЕР_1 про відмову ФОП ОСОБА_1 в допуску до проведення фактичної перевірки за адресою: АДРЕСА_2 , без заявлення причин відмови.

Крім того, вказаними посадовими особами складено акт від 24.01.2022 №21/10-36-09-00-10/ НОМЕР_1 про відмову ФОП ОСОБА_1 від підписання (отримання) акта, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки.

Начальником управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Київській області подано на ім`я заступника начальника ГУ ДПС у Київській області звернення від 24.01.2022 про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Заступником начальника Головного управління ДПС у Київській області прийнято рішення від 24.01.2022 о 15:10 год. про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким вирішено застосувати умовний адміністративний арешт майна платника податків ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що перебуває за податковою адресою: АДРЕСА_3 .

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.

Відповідно до абзацу першого пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, 75.1, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки встановлено статтею 80 Податкового кодексу України.

Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Відповідно до пункту 80.5 статті 80 Податкового кодексу України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу (абзац другий пункту 81.1); копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці – адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу (абзац третій пункту 81.1); службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (абзац четвертий пункту 81.1).

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (абзац п`ятий пункту 81.1).

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абзац шостий пункту 81.1).

Із системного аналізу наведених вище норм вбачається, що виникненню у посадових осіб контролюючого органу права на проведення, зокрема фактичної перевірки, передує наявність визначених законодавством умов для проведення такої перевірки, а саме: 1) наявність визначених Податковим кодексом підстав для проведення перевірки; 2) обов`язкове пред`явлення платнику податків або надіслання (у певних випадках) вичерпного переліку належним чином оформлених документів (направлення на проведення перевірки, копія наказу про проведення перевірки, службове посвідчення осіб, зазначених у направленні на проведення перевірки).

Як встановлено судом та убачається з наказу Головного управлінням ДПС у Київській області від 12.01.2022 №28-п «Про проведення фактичних перевірок», законодавчо визначеною підставою для проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 вказано підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

При цьому в якості підстави для прийняття наказу про проведення фактичної перевірки, в тому числі ФОП ОСОБА_1 , контролюючим органом надано суду лист виконавчого комітету Березанської міської ради Броварського району Київської області від 06.01.2022 №19/04-3, який адресовано Головному управлінню ДПС у Київській області, та у якому повідомляється, що за результатами проведення аналізу сплати акцизного збору в порівнянні з можливою реалізацією підакцизних товарів, виник сумнів щодо повноти такого платежу деякими суб`єктами підприємницької діяльності, в зв`язку з чим виконавчий комітет просив вказівки на проведення перевірки підприємницької діяльності суб`єктів, які проводять свою діяльність на території Березанської міської територіальної громади згідно додатку, до якого включено ФОП ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

З аналізу положень підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України вбачається, що передумовою проведення фактичної перевірки, з підстав передбачених вказаним підпунктом є наявність у контролюючого органу та/або отримання ним в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Втім, як убачається зі змісту наказу Головного управлінням ДПС у Київській області від 12.01.2022 №28-п «Про проведення фактичних перевірок», цей наказ не містить жодних посилань на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім зазначення норми Податкового кодексу України, якою лише визначаються певні підстави для проведення фактичної перевірки.

Суд зауважує, що підставою для прийняття наказу про проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 слугував лист виконавчого комітету Березанської міської ради Броварського району Київської області від 06.01.2022 №19/04-3, який не містить інформації про порушення відповідачем вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками як підстави для проведення фактичної перевірки. При цьому у вказаному листі містяться суб`єктивні судження Березанської міської ради Броварського району Київської області щодо можливих обсягів реалізації суб`єктами підприємницької діяльності підакцизних товарів у розрізі сплати акцизного збору, що жодним чином не свідчить про факти порушення, зокрема ФОП ОСОБА_1 , вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

В ході розгляду справи відповідачем також не визначено, які саме обставини (інформація) стали підставою для проведення фактичної перевірки згідно підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Верховним Судом у постанові від 08.04.2021 у справі №640/21528/19 сформовано правову позицію, згідно якої інформація, на підставі якої прийнято наказ про проведення перевірки платника податків, повинна містити інформацію про хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.

Таким чином, враховуючи відсутність у наказі Головного управлінням ДПС у Київській області від 12.01.2022 №28-п «Про проведення фактичних перевірок» конкретних підстав для проведення фактичної перевірки, зважаючи на невизначеність інформації, яка б свідчила про порушення відповідачем законодавства або про можливі його порушення, і в якому порядку цю інформацію було отримано, не видається за можливе ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 .

В контексті зазначення суб`єктом владних повноважень правових підстав для здійснення контролюючих заходів слід звернути увагу на рішення Конституційного Суду України від 27.02.2018 №1-р/2018 (справа №1-6/2018), яким сформовано правову позицію щодо верховенства права, а саме – основними елементами конституційного принципу верховенства права є справедливість, рівність, правова визначеність. Конституційні та конвенційні принципи, на яких базується гарантія кожному прав і свобод осіб та їх реалізація, передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов`язану з ними передбачуваність законодавчої політики, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005).

Принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища.

Наведене узгоджується із сталою практикою ЄСПЛ, згідно якої, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, пункт 74, «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Таким чином, прийняття наказу про проведення фактичної перевірки без визначення фактичних підстав для її призначення та з питань дотримання вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, без будь-яких додаткових підстав при системному тлумаченні норм Податкового кодексу України свідчить про порушення принципу правової визначеності, що є недопустимим.

У постанові від 05.07.2021 року у справі №825/951/17 Верховним Судом визначено, що можливість проведення фактичної перевірки, зокрема, на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України пов`язується із наявністю в податковому органі інформації про можливі порушення з боку суб`єкта господарювання вимог податкового законодавства.

Також, у постанові від 19.11.2020 у справі №160/7971/19 Верховним Судом визначено, що підставою проведення фактичної перевірки, визначеної підпунктом 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, тобто інформації про конкретний факт недотримання платником податків вимог законодавства щодо виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Верховним Судом у вказаній постанові зазначено, що у такій категорії справ підлягає дослідженню, які саме порушення допустив платник податків, що могло б бути підставою для проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, а також встановленню наявності у наказі про призначення перевірки посилань на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють.

Аналогічні за змістом правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 04.04.2019 у справі №815/756/16, від 11.06.2019 у справі №1440/2045/18, від 08.09.2020 у справі №640/21536/19, від 22.09.2020 у справі №520/1304/2020, від 17.12.2020 у справі №520/12028/18, від 08.04.2021 у справі №640/21528/19, від 15.06.2021 у справі №826/28170/15.

Водночас, суд зауважує, що у Законі Україні «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» відсутнє будь-яке уповноваження контролюючого органу на здійснення фактичних перевірок без підстав, передбачених Податковим кодексом України.

Відтак, наявність повноважень контролюючого органу на здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, про що зазначено у підпункті 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, за висновком суду, повинно одночасно співпадати з існуванням фактів про можливі порушення з боку платника податків у відповідній сфері, які повинні перебувати у розпорядженні контролюючого органу у вигляді певної інформації про такі факти.

Лише у такому разі, контролюючий орган вправі призначити фактичну перевірку платника податків.

Інший підхід, при якому лише саме виконання функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, слугувало б безумовною підставою призначення фактичної перевірки будь-якого платника податків, суперечить загальній логіці норми статті 80 Податкового кодексу України, відповідно до якої право контролюючого право на призначення перевірки обмежено наявністю певних, визначених Кодексом підстав.

Також, за висновком суду, існування такої абстрактної підстави для призначення фактичної перевірки платників податків не лише суперечить статті 80 Податкового кодексу України, суперечить принципу законності, який регулює діяльність органів державної влади.

За таких обставин, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для призначення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Водночас, згідно приписів підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 92 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Тобто, можливість застосування арешту майна платника податків пов`язано законодавцем перш за все із наявністю законних підстав для проведення документальної або фактичної перевірки такого платника податків.

Оскільки під час судового розгляду судом встановлено відсутність підстав для призначення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, у Головного управління ДПС у Київській області не виникло права на застосування до вказаного платника податків арешту майна на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 92 Податкового кодексу України.

Відтак, рішення заступника начальника Головного управління ДПС у Київській області від 24.01.2022 о 15:10 год. про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким вирішено застосувати умовний адміністративний арешт майна платника податків ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що перебуває за податковою адресою: АДРЕСА_3 , є необґрунтованим та прийнято відповідачем без наявності та на те відповідних правових підстав, передбачених Податковим кодексом України.

Отже, враховуючи необгрунтованість звернення Головного управління ДПС у Київській області до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків – ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладеного рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 24.01.2022, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків – ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Відтак, у задоволенні зазначеної заяви суд відмовляє.

Оскільки відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтями 241-246, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Київській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків – ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладеного рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 24.01.2022.

Позивач – Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 44096797, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороборого, 5-А).

Відповідач – фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата та час виготовлення і підписання повного тексту рішення – 27 січня 2022 року, 10 год. 10 хв.