Постанова № 10301557, 16.06.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.06.10Справа №2-а-1574/08 (11:56 год.) м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Гнатенко І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Закритого акціонерного товариства Агрофірма «Заря»

до Первомайської міжрайонної державної податкової інспекції в АРК

про визнання недійсними податкових повідомлень рішень

за участю представників:

від позивача Бабіч Ларіса Йосифівна, довіреність № б/н від 10.01.09

від відповідача не зявився

Обставини справи: 11 березня 2005р. ЗАТ Агрофірма "Заря" звернулося до Господарського суду АРК з адміністративним позовом до Красноперекопської ОДПІ в АР Крим про визнання податкових повідомлень-рішень Первомайського відділення Красноперекопської ОДПІ в АР Крим від 18.01.2005р. №0000201500/0, від 18.01.2005р. №0000211500/0, від 18.01.2005р. №0000221500/0 недійсними.

Постановою Господарського суду АР Крим від 14.06.2006р. у справі №2-5/2277-2006 у позові відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.08.2006р. апеляційну скаргу ЗАТ "Агрофірма "Заря" залишено без задоволення, постанову Господарського суду АР Крим від 14.06.2006р. у справі №2-5/2277-2006 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.06.2008р. касаційну скаргу ЗАТ "Агрофірма "Заря" задоволено частково, постанову Господарського суду АР Крим від 14.06.2006р. та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.08.2006р. скасовано, справа направлена до суду першої інстанції на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Ухвалою Господарського суду АРК від 21.07.2008р. адміністративна справа №2-31/8616.1-2008А була передана Окружному адміністративному суду АР Крим для розгляду за підсудністю у звязку з тим, що з 23.06.2008р. розпочав свою діяльність Окружний адміністративний суд АР Крим.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 07.08.2008 року справу було прийнято до провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 18.09.2008 року замінено відповідача - Красноперекопську ОДПІ його правонаступником Первомайською МДПІ.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 28.01.2009 року призначено по справі судово-економічну експертизу документів, у звязку з чим провадження у справі зупинено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 13.10.2009 року поновлено провадження у справі.

У судовому засіданні 18.09.2008 року представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав, зазначених у ньому, просила позов задовольнити, пояснила, що Первомайським відділенням Красноперекопської ОДПІ в АРК прийняті податкові повідомлення рішення від 18.01.2005 року № 0000201500/0 про застосування штрафних санкцій з фіксованого сільськогосподарського податку на суму 5087,15 гривень та № 0000211500/0 про застосування штрафних санкцій з фіксованого сільськогосподарського податку на суму 3828,84 гривень.

Представник позивача зазначила, що спірні податкові повідомлення рішення є такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, у звязку з наступним.

Відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції, що виникли внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

У період 2002 2003 р.р. у позивача настали обставини непереборної сили, що зафіксовано в висновках Торгово-промислової палати України № 3240 від 22.07.2002 року та № 1433 від 20.02.2003 року.

Рішеннями заступника начальника Красноперекопської ОДПІ в АРК від 03.03.2003 року, 11.09.2002 року, 28.11.2003 року, 27.11.2003 року, 12.05.2003 року списано безнадійний податковий борг позивача за 2003 рік з фіксованого сільськогосподарського податку на суму 106196,39 гривень основного богу та 459,77 гривень штрафних санкцій.

За 2004 рік рішенням заступника начальника Красноперекопської ОДПІ від 17.12.2004 року списаний безнадійний податковий борг позивача з фіксованого сільськогосподарського податку на суму основного богу в розмірі 96282,00 гривень.

Представник позивача пояснила, що у відповідності із п.3.4 "Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 14 березня 2001 р. N 103, безнадійним податковим боргом є податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили, тобто не з вини платника податків, які неможливо попередити своїми заходами за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання податкових зобов'язань.

Представник позивача зазначила, що згідно з п.2 вищевказаного Порядку визначення та списання безнадійного податкового боргу органами державної податкової служби здійснюються щодо пені та сум штрафних санкцій, нарахованих на податковий борг, який визнано безнадійним, за період з дня виникнення безнадійного податкового боргу до дня прийняття рішення про списання.

Представник позивача пояснила, що податковим боргом, відповідно до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом (господарським судом), але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Представник позивача зазначила, що податкове зобовязання ЗАТ Агрофірма "Заря", на яке нараховані штрафні санкції, було узгоджено платником податків, однак, не сплачено у встановлений строк у звязку з тим, що на своєчасне його виконання вплинули обставини непереборної сили, що виникли не з вини позивача. Пояснила, що зазначене податкове зобовязання позивача, частково сплачене ЗАТ Агрофірма "Заря", було безнадійним податковим боргом з дня граничного строку його погашення.

Крім того, у судовому засіданні 18.09.2008 року представник позивача надала додаткові письмові пояснення по справі, в яких позивач в обґрунтування своєї правової позиції посилається на Лист ДПА України № 2167/7/24-0117 від 07.02.2008 року, з якого вбачається, що визначення та списання безнадійного податкового боргу органами державної податкової служби здійснюється не тільки щодо сум податків і зборів, а й усіх видів пені і штрафних санкцій, нарахованих на безнадійний податковий борг. При цьому, коли в картку особового рахунку платника податків записується зміст операції «Списано згідно з п.18.2 ст.18 Закону України від 20.12.2000 року № 2181», в автоматичному режимі нараховується пеня за весь період існування податкового боргу на день прийняття рішення про списання. За підсумками списання безнадійного податкового боргу керівником податкового органу приймається додаткове рішення про списання пені, за яким здійснюється списання пені в картках особових рахунків таких платників податків. При списанні безнадійного податкового боргу додатково до суми пені автоматично нараховується також і штраф, щодо якого орган державної податкової служби повинен направляти платнику податків податкове повідомлення.

Однак, оскільки сума штрафу підлягає списанню, прийняття та надсилання додаткового податкового повідомлення є недоцільним. Отже, за результатами прийнятого рішення про списання безнадійного податкового боргу сума штрафу за п.п.17.1.7 ст.17 Закону України від 20.12.2000 року № 2181 сторнується і податкове повідомлення не приймається.

Представник позивача підкреслила, що відповідач, при прийняті оскаржуваних податкових повідомлень рішень, не керувався Листом ДПА України № 2167/7/24-0117 від 07.02.2008 року, прийняв податкові повідомлення рішення в порушення норм чинного законодавства.

У судовому засіданні 27.10.2008 року, 13.01.2009 року представник позивача підтримала адміністративний позов, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 28.01.2009 року представник позивача надала письмові пояснення по справі, в яких викладена правова позиція відповідача щодо висновків проведеної по справі судово-економічної експертизи документів. З пояснень вбачається, що позивач погоджується з висновком судово-економічної експертизи, вважає його таким, що ґрунтується на фактичних обставинах справи та не суперечить нормам чинного законодавства України.

У судовому засіданні, 25.01.2010 року, 16.03.2010 року, 06.04.2010 року, 31.05.2010 року, 07.06.2010 року представник позивача просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

16.06.2010 року представником позивача надані суду копії платіжних доручень, що підтверджують сплату підприємством зобовязань з фіксованого сільгоспподатку з 2001 по 2004 роки .

У судовому засіданні 27.10.2008 року представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, просила відмовити у їх задоволенні, надала письмові пояснення на позовну заяву, з яких вбачається, що податкові повідомлення рішення Первомайського відділення Красноперекопської ОДПІ в АР Крим від 18.01.2005р. №0000201500/0, від 18.01.2005р. №0000211500/0, від 18.01.2005р. №0000221500/0 є законними та обґрунтованими, були прийняті податковим органом у звязку з затримкою сплати позивачем узгодженої суми податкового зобовязання з фіксованого сільськогосподарського податку.

Представник відповідача зазначила, що матеріалами справи підтверджується порушення ЗАТ "Агрофірма "Заря" строків сплати податкових зобовязань.

Представник відповідача також пояснила, що податкове зобовязання, сплачене платником податків, втрачає статус податкового боргу, який необхідно списати.

Крім того, представник відповідача зазначила, що предметом позову є стягнення до бюджету штрафних санкцій не підставі податкових повідомлень рішень за затримку сплати податкового зобовязання, а не списання безнадійного податкового боргу.

У судовому засіданні 13.01.2009 року представником відповідача надано письмові пояснення на позовну заяву, в яких відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог ЗАТ "Агрофірма "Заря" у звязку з відсутністю підстав для їх задоволення.

У судовому засіданні 06.04.2010 року, 31.05.2010 року, 07.06.2010 року представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні.

У судове засідання 16.06.2010 року представник відповідача не зявився, був сповіщений належним чином, в матеріалах справи є розписка. Поштою на адресу суду надійшли письмові пояснення від відповідача, в яких представник відповідача просив врахувати суд наступне. У висновку експертом підтверджується, що штрафні санкції були нараховані у звязку з невчасно сплаченим ФСП в сумі 179863,01грн. із простроченням на 3891 днів, що і стало підставою для відповідача для нарахування штрафних санкцій. Відповідач зазначив, що нарахування штрафних санкцій проведено в ручному режимі, після чого були винесені податкові повідомлення-рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із частинами 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого Указом Президента України від 13.07.2000 № 886/2000, Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Виходячи з системного аналізу вищевикладених норм, суд приходить до висновку про те, що Первомайська ПДПІ в АРК є територіальним органом виконавчої влади, яка у правовідносинах з юридичними особами реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні пп.7 п.1 ст.3 КАС України.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Перевіряючи наявність підстав для задоволення позовних вимог судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року N 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобовязані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п. 4.1.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Підпунктом 4.1.4. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Порядок, підстави та строки сплати фіксованого сільськогосподарського податку передбачено Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок» № 320-ХІV від 17.12.2008 року.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» фіксований сільськогосподарський податок (далі ФСП) - це податок, який не змінюється протягом визначеного цим Законом терміну і справляється з одиниці земельної площі.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» платники податку визначають суму ФСП на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року.

Сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку.

Згідно п.п. 5, 6 Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1999р. № 658, платники фіксованого сільськогосподарського податку, утворені в результаті реорганізації сільськогосподарського підприємства, та новостворені суб'єкти господарювання у рік створення подають розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку за період від дня їх створення до кінця року у терміни, які передбачені законодавством для місячного базового податкового (звітного) періоду і обліковуються з дня, що настає за останнім календарним днем місяця їх створення. Платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених Законом України "Про фіксований сільськогосподарський податок", і подають загальний розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку на всю площу земельної ділянки органу державної податкової служби за місцем своєї реєстрації до 1 лютого поточного року. У ті ж терміни платник податку подає розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку окремо по кожній земельній ділянці органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки.

Сплата фіксованого сільськогосподарського податку здійснюється протягом 30 календарних днів, що наступають за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця.

Відповідно до ст.7 Закону органи державної податкової служби у районах ведуть облік нарахування і сплати сум ФСП за формою і в порядку, затвердженими Державною податковою адміністрацією України. Контроль за своєчасним і повним надходженням сум ФСП здійснюють органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 5.1. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. (далі Закон України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р.) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з пунктом 5.3.1 статті 5 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» встановлено, що платники податків зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п.п. 17.1.7. п.17.1 ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З матеріалів справи судом встановлено наступне.

Закрите акціонерне товариство Агрофірма «Заря» є юридичною особою, зареєстрованою Первомайською райдержадміністрацією 29.02.2000року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) субєкта підприємницької діяльності юридичної особи (а.с.8, т.I).

Відповідно до Довідки про включення до ЄДРПОУ №23/5-548 від 15.03.2000 року ЗАТ Агрофірма «Заря» включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, є юридичною особою, основними видами діяльності за КВЕД є: вирощування зернових культур, вирощування олійних культур, борошномельна промисловість, хлібопекарська промисловість (а.с. 9, т.I).

Згідно зі Статутом ЗАТ Агрофірма «Заря» (а.с.10-23, т.I), затвердженим 15.02.2000 року засновницькими зборами (Протокол № 4), ЗАТ Агрофірма «Заря» є юридичною особою з моменту її державної реєстрації, предметом діяльності товариства є, крім того, виробництво, заготівля, зберігання, переробка і реалізація сільгосппродукції, продукції тваринництва, рослинництва і продуктів її переробки.

Отже, ЗАТ Агрофірма «Заря» є підприємством, основним видом господарської діяльності якого є вирощування та реалізація сільгоспкультур.

Судом встановлено, що ЗАТ Агрофірма «Заря» є платником фіксованого сільськогосподарського податку, у період з 2001 по 2004 рік позивач надавав до податкового органу розрахунки фіксованого сільськогосподарського податку.

Судом встановлено, що позивачем зобовязання зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку частково виконано, сплачено за наданими до податкового органу розрахунками фіксований сільськогосподарський податок платіжними дорученнями № 45 від 25.02.2002 року на суму 600,00 гривень, № 73 від 27.03.2002 року на суму 67,62 гривень, № 74 від 27.03.2002 року на суму 2798,29 гривень, № 119 від 19.04.2002 року на суму 61,62 гривень, № 120 від 19.04.2002 року на суму 2798,29 гривень, № 145 від 30.04.2002 року на суму 2266,35 гривень, № 183 від 31.05.2002 року на суму 2600,00 гривень, № 256 від 31.07.2002 року на суму 1000,00 гривень, № 309 від 30.08.2002 року на суму 930,00 гривень, № 429 від 24.10.2002 року на суму 5000,00 гривень, № 455 від 07.11.2002 року на суму 1000,00 гривень,№ 463 від 12.11.2002 року на суму 2000,00 гривень, № 500 від 17.12.2002 року на суму 2000,00 гривень, № 514 від 24.12.2002 року на суму 2000,00 гривень, № 519 від 25.12.2002 року на суму 1000,00 гривень, № 412 від 21.08.2003 року на суму 2450,00 гривень, № 413 від 21.08.2003 року на суму 4550,00 гривень, № 427 від 26.08.2003 року на суму 3957,72 гривень, № 466 від 02.09.2003 року на суму 7000,00 гривень, № 467 від 02.09.2003 року на суму 3000,00 гривень, № 619 від 16.10.2003 року на суму 16023,00 гривень, № 620 від 16.10.2003 року на суму 11061,17 гривень, № 706 від 19.11.2003 року на суму 9614,00 гривень, № 707 від 19.11.2003 року на суму 6636,72 гривень, № 12 від 14.01.2004 року на суму 6000,00 гривень, № 36 від 28.01.2004 року на суму 1000,00 гривень, № 80 від 27.02.2004 року на суму 7000,00 гривень, № 88 від 01.03.2004 року на суму 2348,84 гривень, № 87 від 01.03.2004 року на суму 3793,80 гривень, № 108 від 17.03.2004 року на суму 800,00 гривень, № 113 від 29.03.2004 року на суму 13032,92 гривень, № 115 від 29.03.2004 року на суму 197,04 гривень, № 114 від 29.03.2004 року на суму 3257,04 гривень, № 128 від 05.04.2004 року на суму 500,00 гривень, № 176 від 19.04.2004 року на суму 500,00 гривень, № 411 від 12.08.2004 року на суму 14641,88 гривень, № 410 від 12.08.2004 року на суму 525,45 гривень, № 412 від 12.08.2004 року на суму 26367,97 гривень, № 673 від 25.11.2004 року на суму 1000,00 гривень (а.с.128-157,т.3).

Суд зазначає, що позивачем зазначені зобовязання зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку виконано не своєчасно, з простроченням граничного строку сплати.

При цьому, судом встановлено, що в результаті складних погодних умов у Первомайському районі АР Крим у 2001-2004 роках були ушкоджені та загинули сільгоспкультури, вирощування та реалізація яких здійснюється ЗАТ "Агорофірма "Заря". Даний факт підтверджено документами Торгово-промислової палати України, які знаходяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що у ЗАТ "Агрофірма "Заря" в період з 2001 року по 30.11.2004 року внаслідок форс-мажорних обставин, згідно висновкам Торгово-промислової палати України № 1835/05-4 від 12.05.2004 року (а.с.119, т.I), № 2518/05-4 від 12.06.2002 року (а.с.120, т.I), № 3240/05-4 від 27.07.2002 року (а.с.121, т.I), № 1433/05-4 від 20.02.2003 року (а.с.122, т.I), № 6098/05-4 від 09.06.2003 року (а.с.122, т.I), № 10337/05-4 від 07.08.2003 року (а.с.123, т.I), № № 15370/05-4 від 27.11.2003 року (а.с.123, т.I), № 15082/05-4 від 12.11.2003 року (а.с.124, т.I), № 2188/05-4 від 24.03.2003 року (а.с.124, т.I), що посвідчують факт непереборної сили, виник безнадійний податковий борг.

Рішеннями Красноперекопської ОДПІ в АР Крим безнадійний податковий борг позивача був списаний у повному обсязі, що підтверджується наступним.

Рішенням заступника начальника Красноперекопської ОДПІ в АРК від 11.09.2002 року (а.с.65, т.I) на підставі п.18.2 ст.18 Закону України № 2181-ІІІ та висновку про форс мажорні обставини торгово-промислової палати України № 3240 від 22.07.2002 року списаний безнадійний податковий борг ЗАТ "Агорофірма "Заря", який виник станом на 11.05.2002 року, в розмірі 16344,44 гривень, до складу якого входила пеня, нарахована за несплату фіксованого сільськогосподарського податку, в розмірі 150,6 гривень.

Рішенням заступника начальника Красноперекопської ОДПІ в АРК від 03.03.2003 року (а.с.64, т.I) на підставі п.18.2 ст.18 Закону України № 2181-ІІІ та висновку про форс мажорні обставини торгово-промислової палати України № 1433 від 20.02.2003 року списаний безнадійний податковий борг ЗАТ "Агорофірма "Заря" з фіксованого сільськогосподарського податку, який виник станом на 30.12.2002 року, в розмірі 39133,05 гривень, з якого 38693,93 гривень сума податку, 439,12 гривень пеня.

Рішенням заступника начальника Красноперекопської ОДПІ в АРК від 12.05.2003 року (а.с.116, т.I) на підставі п.18.2 ст.18 Закону України № 2181-ІІІ та висновку про форс мажорні обставини торгово-промислової палати України № 2188 від 24.03.2003 року списаний безнадійний податковий борг ЗАТ "Агорофірма "Заря", який виник станом на 04.03.2003 року, в розмірі 24657,89 гривень, до складу якого входив фіксований сільськогосподарський податок в розмірі 22637,27 гривень.

Рішенням заступника начальника Красноперекопської ОДПІ в АРК від 27.11.2003 року (а.с.117, т.I) на підставі п.18.2 ст.18 Закону України № 2181-ІІІ та висновку про форс мажорні обставини торгово-промислової палати України № 15082 від 12.11.2003 року списаний безнадійний податковий борг ЗАТ "Агорофірма "Заря", який виник станом на 23.07.2003 року, в розмірі 24300,35 гривень, до складу якого входив фіксований сільськогосподарський податок в розмірі 16434,56 гривень.

Рішенням заступника начальника Красноперекопської ОДПІ в АРК від 28.11.2003 року (а.с.118, т.I) на підставі п.18.2 ст.18 Закону України № 2181-ІІІ та висновку про форс мажорні обставини торгово-промислової палати України № 15370 від 27.11.2003 року списаний безнадійний податковий борг ЗАТ "Агорофірма "Заря" з фіксованого сільськогосподарського податку, який виник станом на 09.10.2003 року, в розмірі 28451,28 гривень, з якого 28430,63 гривень сума податку, 20,65 гривень пеня.

Рішенням заступника начальника Красноперекопської ОДПІ в АРК від 17.12.2004 року (а.с.28, т.I) на підставі п.18.2 ст.18 Закону України № 2181-ІІІ та висновку про форс мажорні обставини торгово-промислової палати України № 1855/05 від 12.05.2004 року списаний безнадійний податковий борг ЗАТ "Агорофірма "Заря" з фіксованого сільськогосподарського податку, який виник станом на 30.11.2004 року, в розмірі 96282,00 гривень.

При цьому, судом встановлено, що, незважаючи на списання безнадійного податкового боргу позивача, податковим органом за затримку сплати у строк вищезазначених узгоджених сум податкового зобовязання до ЗАТ "Агорофірма "Заря" застосовані штрафні санкції.

Згідно письмових пояснень, які надійшли на адресу суду 16.06.2010р., відповідач зауважив, що штрафні санкції були нараховані у звязку з невчасно сплаченим позивачем ФСП в сумі 179863,01грн. із простроченням на 3891 днів, що і стало підставою для відповідача для нарахування штрафних санкцій. При цьому відповідач зазначив, що нарахування штрафних санкцій проведено в ручному режимі, після чого були винесені податкові повідомлення-рішення.

Так, податковим повідомленням - рішенням Красноперекопської ОДПІ в АР Крим (Первомайським відділенням) № 0000201500/0 від 18.01.2005 року (а.с.25,т.I) на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 136 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 10174,30 гривень до ЗАТ Агрофірма «Заря» застосовані штрафні санкції в розмірі 5080,15 гривень.

Податковим повідомленням рішенням Красноперекопської ОДПІ в АР Крим (Первомайським відділенням) № 0000211500/0 від 18.01.2005 року (а.с.26, т.I) на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в сумі 134350,65 гривень до ЗАТ Агрофірма «Заря» застосовані штрафні санкції в розмірі 26870,13 гривень.

Податковим повідомленням рішенням Красноперекопської ОДПІ в АР Крим (Первомайським відділенням) № 0000221500/0 від 18.01.2005 року (а.с.27, т.I) на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 27 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в сумі 38288,40 гривень до ЗАТ Агрофірма «Заря» застосовані штрафні санкції в розмірі 3828,84 гривень.

Судом встановлено, що зазначені податкові повідомлення рішення позивач оскаржив до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим.

31.01.2005 року директор ЗАТ Агрофірма «Заря» звернувся до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим зі скаргою № 205 від 27.01.2005 року на податкові повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ в АР Крим (Первомайського відділення) від 18.01.2005 року № 0000201500/0, № 0000211500/0, №0000221500/0, в якій просив скасувати вищезазначені податкові повідомлення рішення.

Рішенням Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим про результати розгляду скарги № 586/10/15-3 від 18.02.2005 року (а.с. 29-30, т.I) податкові повідомлення рішення Красноперекопської ОДПІ в АР Крим (Первомайського відділення) від 18.01.2005 року № 0000201500/0, № 0000211500/0, № 0000221500/0 залишені без змін, а скарга без задоволення.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача з зазначеним позовом до суду.

Перевіряючи обґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини сторін регулюються Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. (в редакції, що діяла на час виникнення у позивача права на списання безнадійного податкового боргу, надалі - Закон України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р.).

Судом встановлено, що ст.18 Закон України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. встановлені норми списання податкового боргу платників податків, однією з яких є списання податкового боргу юридичних чи фізичних осіб, який виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

З метою забезпечення практичного провадження пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" наказом Державної податкової адміністрації України від 14 березня 2001 р. N 103 затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 січня 2002 р. за N 16/6304 (надалі - Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків).

Відповідно п.4.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами державної податкової служби, здійснюється за даними карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах державної податкової служби в установленому порядку, за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Згідно з п.п. 18.2.3 п.18.2 ст.18 18 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. податкові органи здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання визначається центральним податковим органом за узгодженням з Міністерством фінансів України.

Відповідно до п.п.18.2.1 п.18.2 ст.18 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.

Під терміном "безнадійний" слід розуміти, зокрема, податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

У відповідності із п.3.4 "Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 14 березня 2001 р. N 103, безнадійним податковим боргом є податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини, наприклад стихія, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), тобто не з вини платника податків, які неможливо попередити своїми заходами за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання податкових зобов'язань.

Такий факт непереборної сили підтверджується:

- Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України;

- уповноваженими органами іншої держави, які легалізовані консульськими установами України, - у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави;

- рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України, або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха;

- висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати обставини форс-мажору.

Отже, суд зазначає, що за змістом наведених норм безнадійним є податковий борг, який виник внаслідок обставин непереборної сили, тобто податковий борг виникає після існування обставин непереборної сили. При цьому, підлягає списанню як безнадійний податковий борг, так і пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.

Суд зазначає, що в Листі від 07.02.2008 р. N 2167/7/24-0117 ДПА України розяснено процедуру списання безнадійного податкового боргу, пені та штрафних санкцій, нарахованих на суму такого боргу органами ДПС.

Так, в Листі зазначено, що визначення та списання безнадійного податкового боргу органами ДПС здійснюється не тільки щодо сум податків і зборів (обов'язкових платежів), а й усіх видів пені і штрафних санкцій, нарахованих на безнадійний податковий борг.

Проте, коли в картку особового рахунку записується зміст операції "Списано згідно з пунктом 18.2 статті 18 Закону України від 20.12.2000 р. N 2181", в автоматичному режимі нараховується пеня за весь період існування податкового боргу на день прийняття рішення про списання.

Така ситуація обумовлена діючим порядком нарахування пені, який передбачає її нарахування лише в момент погашення податкового боргу.

Тому за підсумками списання безнадійного податкового боргу керівником (його заступником) податкового органу приймається додаткове рішення про списання пені. Зазначене рішення передається до підрозділів обліку та звітності для проведення списання в картках особових рахунків таких платників податків.

Крім того, програмне забезпечення операцій нарахування штрафів на підставі пп.17.1.7 ст. 17 Закону N 2181 побудовано таким чином, що при списанні безнадійного податкового боргу додатково до суми пені автоматично нараховується також і вказаний штраф, щодо якого орган ДПС повинен направляти платнику податків податкове повідомлення.

В Листі зазначено, що, оскільки відповідно до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом ДПАУ від 14.03.2001 р. N 103 та зареєстрованого в Мін'юсті України 10.01.2002 р. за N 16/6304, визначена сума такого штрафу також підлягає списанню, то прийняття та надсилання додаткового податкового повідомлення є недоцільним і лише призводить до додаткових невиправданих витрат органів ДПС. Тому за результатами прийнятого рішення про списання безнадійного податкового боргу сума штрафу за пп. 17.1.7 ст. 17 Закону N 2181 сторнується і податкове повідомлення не приймається.

Отже, суд зазначає, що правова позиція ДПА України стосовно нарахування штрафних санкцій на суму безнадійного податкового боргу, який підлягає списанню, викладена в Листі від 07.02.2008 р. N 2167/7/24-0117, полягає в тому, що за результатами прийнятого рішення про списання безнадійного податкового боргу сума штрафу, нарахована на суму безнадійного податкового боргу, сторнується і податкове повідомлення не приймається.

Суд зазначає, що по справі була проведена судово-економічна експертиза, за результатами якої складено висновок № 20 від 30.09.2009 року (а.с.71-97,т.3).

Експертизою встановлено, що податковими повідомленнями-рішеннями Первомайського відділення Красноперекопської ОДПІ в АРК до ЗАТ Агрофірма «Заря» застосовані штрафні санкції з фіксованого сільськогосподарського податку на загальну суму 35786,12 гривень за період з 2001 року по 30.11.2004 року:

-№ 0000201500/0 від 18.01.2005 року на суму 5087,15 гривень;

-№ 0000211500/0 від 18.01.2005 року на суму 26870,13 гривень;

-№ 0000221500/0 від 18.01.2005 року на суму 3828,84 гривень.

В висновку експертизи зазначено, що штрафні санкції до ЗАТ Агрофірма «Заря» розраховані за 2001 р. 30.11.2004 р., за період, за який податковий борг з фіксованого сільськогосподарського податку, який виник внаслідок обставин непереборної сили, списаний повністю.

Проведеною по справі експертизою встановлено, що штрафні санкції з фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 35786,12 гривень розраховані Красноперекопською ОДПІ в АРК з суми податкового боргу з фіксованого сільськогосподарського податку, сплаченого ЗАТ Агрофірма «Заря» в розмірі 179863,01 гривень з порушенням строків при кількості днів прострочення платежу 3891 днів.

Суд погоджується з висновками експертизи стосовно того, що за результатами прийнятого Красноперекопською ОДПІ в АРК рішення про списання безнадійного податкового боргу, сума штрафу відповідно до п.п.18.2.1 ст.18 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. мала бути сторнована і податкове повідомлення не повинно було направлятися.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, субєкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього субєкта, визначених законом.

Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що штрафні санкції спірними податковими повідомленнями рішеннями до ЗАТ Агрофірма «Заря» застосовані за період, за який податковий борг з фіксованого сільськогосподарського податку позивача списаний повністю, приймаючи до уваги, що відповідно до п.п.18.2.1 п.18.2 ст.18 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції, суд приходить до висновку, що застосування Первомайським відділенням Красноперекопської ОДПІ в АР Крим до позивача штрафних санкцій є необґрунтованим.

Приймаючи до уваги те, що у відповідності до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, враховуючи, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання податкових повідомлень рішень недійсними, а не про визнання їх протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів позивача по справі та визнати податкові повідомлення - рішення Красноперекопської ОДПІ в АР Крим (Первомайського відділення) від 18.01.2005р. №0000201500/0, №0000211500/0, №0000221500/0 протиправними та скасувати.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги повністю, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3 гривні 40 копійок.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 87 КАС України витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз віднесено до судових витрат.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно із наданою судовим експертом калькуляцією вартості роботи судового експерта по виконанню судово-економічної експертизи, експертом проведено експертизу за нормативної вартості експертогодини 47 грн. і витрачено на її проведення 65 годин дослідження, що складає 3055 грн.

Зазначений розмір вартості проведення судової експертизи не перевищує граничних розмірів, встановлених ст. ст. 87, 92 КАС України, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 і Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року №710.

Фактична сплата позивачем вартості проведеної експертизи підтверджується матеріалами справи (а.с. ), тому суд вважає можливим стягнути на його користь суму витрат на проведення судової експертизи у розмірі 3055,00 грн.

В судовому засіданні 16.06.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову у повному обсязі складено 21.06.2010 року.

Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ в АР Крим (Первомайського відділення) № 0000201500/0 від 18.01.2005 року про застосування до ЗАТ Агрофірма «Заря» штрафних санкцій в розмірі 5080,15 гривень.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ в АР Крим (Первомайського відділення) № 0000211500/0 від 18.01.2005 року про застосування до ЗАТ Агрофірма «Заря» штрафних санкцій в розмірі 26870,13 гривень.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ в АР Крим (Первомайського відділення) № 0000221500/0 від 18.01.2005 року про застосування до ЗАТ Агрофірма «Заря» штрафних санкцій в розмірі 3828,84 гривень.

5. Стягнути на користь ЗАТ Агрофірма «Заря» (96300, АР Крим, смт. Первомайське, вул.Октябрська,104, ЄДРПОУ 25152142, МФО 380805, р/р 26005132772 в ВАТ «Райфайзен Банк АВАЛЬ») з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

6. Стягнути з Державного бюджету України на користь ЗАТ Агрофірма «Заря» (ЄДРПОУ 25152142, МФО 380805, р/р 26005132772 в ВАТ «Райфайзен Банк АВАЛЬ») витрати на проведення судової експертизи у розмірі 3055,00 грн.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кушнова А.О.