Постанова № 10301552, 17.06.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.06.10Справа №2а-285/09/8/0170 (13:08) м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Гнатенко І.О, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколого-Туристичний центр в Парковом"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача: Соколов Микола Володимирович, довіреність № б/н від 25.06.10,

від відповідача: не зявився.

Суть спору: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим № 0016642301/0 від 19.12.2008 року

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.01.09 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначене справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 06.04.09 р. представник позивача уточнив позовні вимоги, а саме просив суд визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим № 0016642301/0 від 19.12.2008 року.

20.08.09 р. на адресу суду надійшла заява представника позивача про зміну позовних вимог, а саме просить суд визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим № 0016642301/0 від 19.12.2008 року.

Ухвалою суду від 16.09.09 р. було призначено по справі судово-економічну експертизу документів, проведення якої доручено ТОВ "Кримське експертне бюро" та зупинено провадження у справі.

19.03.2010 р. на адресу суду надійшов висновок експерта №115/09 від 12.03.10 р., у звязку із чим, ухвалою суду від 19.03.10 поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 01.06.10 р.

Ухвалою суду від 01.06.10 р. замінено первісного відповідача Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим на правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим.

Позов мотивовано тим, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем з порушенням норм чинного законодавства і підлягає скасуванню, оскільки висновок відповідача стосовно того, що позивач не мав права на віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, отриманих і сплачених у зв'язку з придбанням товарів, послуг з проектування і будівництва об'єкту не з метою їх подальшого використання в господарській діяльності платника податку, не відповідає дійсним обставинам справи і суперечить вимогам законів про оподаткування.

Позивач посилається на те, що його діяльність щодо придбання послуг по проектуванню та будівництву обєкту “ЕТЦ в Парковом” здійснювалася на підставі дозвільних документів, необхідних для ведення будівництва об'єкту згідно до Закону України “Про планування і забудову територій”, та у процесі здійснення ним господарської діяльності порушень Закону України “Про податок на додану вартість” не було.

У судовому засіданні 17.06.10 р. представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги у повному обсязі.

У судове засідання 17.06.10 р. відповідач не забезпечив явку свого представника, хоча про час, дату та місце судового розгляду справи був сповіщений належним чином, про причини не явки суд не повідомив. Відповідачем на адресу суду були надіслані заперечення до позову, в яких відповідач просив у задоволенні позову відмовити. Правова позиція відповідача обґрунтована тим, що у порушення вимог п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” позивач не мав права на віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, отриманих і сплачених у зв'язку з придбанням послуг з проектування і будівництва об'єкту “ЕТЦ в Парковому” з моменту проведення діяльності, як таких, що не відносяться до господарської діяльності платника податку.

Відповідач, посилаючись на норми Закону України “Про планування і забудову територій” та Акт перевірки №9406/23-4/35003031 від 16.12.06 року, зазначив, що позивачем здійснювалися замовлення по проектуванню та будівництву обєктів без наявності відповідного дозволу, що призвело до вказаних порушень. Отже сума ПДВ, сплачена у звязку з придбанням цих послуг (товарів) не підлягає заявленню до бюджетного відшкодування.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Еколого туристичний центр в Парковом” зареєстровано як юридична особа 13.03.2007р. Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим (ідентифікаційний код юридичної особи 35003031), що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 145629 (а.с.76), довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 008875 від 26.11.2008 року (а.с.75), статутом “ЕТЦ в Парковом”, затвердженим протоколом Загальних зборів № 7 від 07.08.2008 року, зареєстрованим виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК 13.03.2007 року № 18821020000011670 (а.с.65-74).

ТОВ “ЕТЦ в Парковом” є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 03.01.2009 року № 100158196, виданим ДПІ у м. Сімферополі АР Крим (а.с.153).

Таким чином, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Еколого туристичний центр в Парковом” є субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

На підставі наказу ДПІ у м. Сімферополі № 2439 від 12.12.08 р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Еколого-туристичний центр у Парковом"» (а.с.123) та направлення від 12.12.2008р. №2900/23-4, виданого ДПІ в м. Сімферополі (а.с.122), службовими особами ДПІ в м. Сімферополі, на підставі частини 13 та п. 9 частини 6 статті 11-1, Закону України від 12.04.1990 № 509- XII "Про державну податкову службу в Україні", підпункту 7.7.5 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" та відповідно до наказу «Про проведення позапланової перевірки" від 12.12.2008р. №2439 у період з 15.12.08 р. по 16.12.08 р. проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколого-туристичний центр у Парковом" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за вересень, жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2008р. по 30.09.2008р.

За результатами перевірки складено акт від 16.12.08 року № 9406/23-4/35003031 (а.с.15-45), за висновками якого встановлено порушення:

-п.п. 7.4.1. п. 7.4. Закону України “Про податок на додану вартість” при віднесенні до складу податкового кредиту сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у звязку з придбанням робіт (послуг) не з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. В результаті перевірки значення податкового кредиту за вересень 2008 року зменшено на 1811067,00 грн., за жовтень 2008 р. на 2105685 грн.

-п.п. 7.7.1 п. 7.7. Закону України “Про податок на додану вартість” про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за вересень 2008 року на 13505,00 грн., за жовтень 2008 р. на 1811067,00 грн.

В основу вказаних висновків покладено встановлені перевіркою факти віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених постачальникам за проведення робіт по проектуванню та будівництву обєкту без отримання дозвільних документів та віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, повязаних з представницькими витратами позивача.

Такий висновок, згідно акту, зроблений відповідачем з тих підстав, що у період, який перевірявся, позивач здійснював замовлення по проектуванню та будівництву обєкту еколого - туристичного центру за адресою: смт. Паркове без дозвільних документів, оскільки відповідно до частини 14 ст. 24 Закону України “Про планування і забудову територій”, дозвіл на будівництво обєкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу Державної архітектурно будівельної інспекції України або її територіальних органів.

Отже позивач, не мав права на віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, отриманих та сплачених у звязку з придбанням послуг по проектуванню та будівництву обєкту “ЕТЦ в Парковом” з моменту проведення такої діяльності, як таких, що не відносяться до господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що позивач заперечував проти висновків, викладених в акті перевірки та надав заперечення до ДПІ у м. Сімферополі АРК від 19.12.08 року № 698 (а.с.77-83).

ДПІ у м. Сімферополі АРК листом № 71772/10/23-4 без дати, визнала безпідставними заперечення позивача, а висновки акту перевірки визнала такими, що відповідають діючому законодавству (а.с.84-86).

На підставі акту перевірки від 16.12.08 року № 9406/23-4/35003031, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0016642301/0 від 19.12.08 року (а.с.14), у якому вказано, що позивачем порушено п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме завищена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень-жовтень 2008 р. у розмірі 1824572,00 грн., тому податковим органом зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних звітних податкових періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1824572,00 гривень.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Згідно статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в України” одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” №509-ХІІ від 04.12.1990 р. органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”:

- податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом (п.1.6. ст.7);

- податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (п.1.7. ст.7);

- бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (п.1.8. ст.7).

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.1.1. Статуту ТОВ “Еколого туристичний центр в Парковом” учасником Товариства є Товариство з обмеженою відповідальністю “РИССКО”(а.с.66).

Відповідно до п.2.1 Статуту ТОВ “Еколого-туристичний центр в Парковом” метою діяльності Товариства є здійснення виробничо-господарської діяльності, спрямованої на одержання прибутку, що використовується на задоволення соціально економічних інтересів Учасників і членів трудового колективу Товариства (а.с. 66).

З довідки про загальну інформацію щодо ТОВ “Еколого-туристичний центр в Парковом” та результати його діяльності (а.с.31-45), яка є додатком до акту перевірки, вбачається, що за період перевірки підприємство здійснювало закупівлю робіт по будівництву Еколого-туристичного центру за адресою: смт. Паркове. Будівництво ведеться на 2-х суміжних земельних ділянках, площею 9,97 га та 9,5 га, на яких позивачу дозволено здійснювати проектування і будівництво обєкта відповідно до заяви в ДАБК м. Ялта від ТОВ “РИССКО” - користувача земельних ділянок на підставі договорів оренди землі, які зареєстровані в книзі записів 19.12.03 р. за №№ 00145, 00146. Підставою для проектування є рішення Сімеїзської селищної ради №304 від 10.07.2007 року. Згідно рішення Сімеїзської селищної ради №390 від 30.09.2007 року, позивачу дозволено на земельній ділянці загальною площею 19,47 га будівництво еколого-турістичного центру в Парковом. Також у довідці відзначено, що обєкти будівництва зареєстровано в Державній архітектурно будівельній інспекції (Інспекції державного архітектурно будівельного контролю в АР Крим), термін дії дозволів до 01.01.09р. (а.с.32).

Відповідно до частин 1, 2 статті 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Згідно до ч.4 ст.3 Господарського Кодексу України сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

Відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, у частині, що не суперечить цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування.

Господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи (п. 1.32 ст. 1 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств”).

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що позивачем в ході закупівлі робіт по будівництву обєкту, у тому числі за період, який перевірявся відповідачем, здійснювалася господарська діяльність з будівництва Еколого-туристичного центру в смт.Паркове.

Закон України “Про планування і забудову територій” від 20.04.2000 року №1699 встановлює правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій і спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів з урахуванням громадських і приватних інтересів.

Статтею 24 Закону України “Про планування і забудову територій” встановлений порядок надання дозволу на будівництво обєктів містобудування.

Рішенням Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради №304 від 10.07.2007 року позивача визначено, як замовника з проектування та будівництва “Еколого туристичного центру” в смт. Паркове (а.с.103).

Рішенням Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради №390 від 20.09.2007 року позивачу наданий дозвіл на будівництво обєктів “Еколого туристичного центру” в смт. Паркове на переданих в оренду земельних ділянках загальною площею 19,47 га та дозвіл на продовження роботи підготовчого періоду будівництва (а.с.102).

Позивачем отримана письмова згода Сімеїзської селищної ради АР Крим на забудову території загальною площею 19,47га (вих. №02-14840 від 09 червня 2008г.) (а.с.101).

Таким чином, позивачем, відповідно до статті 24 Закону України “Про планування і забудову територій” отримані дозволи на будівництво, які відповідно до цієї норми, є підставою для замовника позивача для отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Частиною 14 статті 24 Закону України “Про планування і забудову територій” ( в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до частин 1,2 статті 29 Закону України “Про планування і забудову територій” дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу відповідно до ст.ст. 24,29 Закону України “Про планування і забудову територій” видані такі дозволи на виконання будівельних робіт :

-Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Ялта:

дозвіл на виконання будівельних робіт №67-г/09-07 від 28.09.2007г. (а.с.51);

дозвіл на виконання будівельних робіт №68-г/09-07 від 28.09.2007г. (а.с.50);

дозвіл на виконання будівельних робіт №69-г/09-07 від 28.09.2007г. (а.с.49);

дозвіл на виконання будівельних робіт №70-г/09-07 від 28.09.2007г. (а.с.48);

дозвіл на виконання будівельних робіт №71-г/09-07 від 28.09.2007г. (а.с.47);

дозвіл на виконання будівельних робіт №72-г/09-07 від 28.09.2007г. (а.с.46).

-Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим:

дозвіл на виконання будівельних робіт №452 від 25 липня 2008 року (а.с.59);

дозвіл на виконання будівельних робіт №453 від 25 липня 2008 року (а.с.58);

дозвіл на виконання будівельних робіт №454 від 25 липня 2008 року (а.с.57);

дозвіл на виконання будівельних робіт №487 від 09 липня 2008 року (а.с.62);

дозвіл на виконання будівельних робіт №488 від 09 липня 2008 року (а.с.60);

дозвіл на виконання будівельних робіт №486 від 09 липня 2008 року (а.с.55);

дозвіл на виконання будівельних робіт №54 від 03 березня 2008 року (а.с.56).

Отже із зазначеного вбачається, що дозволи, надані позивачу Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим свідчать про перереєстрацію дозволів, раніше виданих інспекцією ДАБК м. Ялти.

В матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про скасування вказаних дозволів.

У листі № 3455 від 27.10.2008 року (а.с.64) Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим повідомила, що відповідно до ч.1 ст.29 Закону України “Про планування і забудову територій” дозволи, надані позивачу інспекцію ДАБК м. Ялта і в подальшому перереєстровані інспекцією ДАБК в АР Крим, є документами, що засвідчують право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, а дозволу на здійснення проектно-вишукуваних робіт чинним законодавством не передбачено.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що позивач мав встановлений законом дозвіл на виконання будівельних робіт у період діяльності, що перевірявся, а висновки акту перевірки та доводи представників відповідача про відсутність дозвільних документів для проведення будівельних робіт спростовуються матеріалами справи.

Крім того слід відзначити, що позивач надсилав відповідачу заперечення на акт перевірки від 16.12.08р. №9406/23-4/35003031, у яких посилався на наявність у нього дозволів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

При цьому, відповідач у відповіді на вказані заперечення не надав оцінку таким доводам позивача, залишивши їх поза увагою.

Крім того суд зазначає, що згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 008875 , копія якої залучена до матеріалів справи, разом з діяльністю по будівництву будівель (код КВЕД 45.21.1.) позивач має право здійснювати інші види рекреаційної діяльності (код КВЕД 92.72.0).

Вивчивши зазначені документи, суд прийшов до висновку, що будівництво споруд для здійснення рекреаційної діяльності, дозволи на яку отримані згідно з вимогами чинного законодавства, здійснювалось позивачем з метою подальшого використання збудованих обєктів у межах своєї господарської діяльності.

До того ж у судовому засіданні відповідач не обґрунтував висновки акту перевірки стосовно того, що відсутність дозвільних документів на будівництво є підставою для висновку про віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у звязку з придбанням робіт (послуг) не з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

При цьому суд зазначає, що Закон України “Про планування і забудову територій” не містить правил оподаткування податком на додану вартість, а повноваження податкових органів під час проведення перевірок стосуються здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством, проте не передбачають функцій контролю за додержанням Закону України “Про планування і забудову територій”.

Враховуючи викладене, висновки відповідача, викладені в акті перевірки стосовно здійснення позивачем замовлення по проектуванню та будівництву обєкту без дотримання дозвільних документів, відповідно до ч. 14 ст. 24 Закону України “Про планування і забудову територій” спростовуються матеріалами справи та є неспроможними.

З метою встановлення факту стосовно обґрунтованості висновків акту перевірки ТОВ "Еколого-Туристичний центр в Парковом" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за вересень, жовтень 2008 р., ухвалою суду від 16.09.09 р. було призначено по справі судово-економічну експертизу документів, проведення якої доручено ТОВ "Кримське експертне бюро".

На розгляд експерта було поставлено наступне питання: чи є обґрунтованими висновки акту перевірки ТОВ "Еколого-Туристичний центр в Парковом" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів : за вересень, жовтень 2008 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.07 р. по 30.09.08 р., складеного ДПІ у м. Сімферополі 16.12.08 р. № 9406/23-4/35003031 при віднесенні до складу податкового кредиту сум ПДВ, нарахованих (сплачених у зв'язку з придбанням робіт (послуг) за вересень 2008 р. та жовтень 2008 р.?

При проведенні експертного дослідження експертом використані наступні документи: головна книга підприємства за 2008 рік.; декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2008 року; реєстри отриманих та виданих податкових накладних; податкові накладні до реєстру; первинні документи та регістри бухгалтерського обліку по нарахуванню та сплаті ПДВ; акт звірки про стан розрахунків з бюджетом; інші матеріали справи.

За результатами проведення судово-економічної експертизи експертом ТОВ "Кримське експертне бюро" було складено висновок № 115/09 від 12.03.10 р. (а.с.191-203).

В ході експертизи, експерт прийшов до такого висновку: «Висновки акту перевірки ТОВ "Еколого - Туристичний центр в Парковому" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за вересень, жовтень 2008 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.07 р. по 30.09.08 р.. складеного ДПІ у м. Сімферополі 16.12.08 р. № 9406/23-4/35003031 при віднесенні до складу податкового кредиту сум ПДВ, нарахованих (сплачених у зв'язку з придбанням робіт (послуг) за вересень 2008 р. та жовтень 2008 р. документами первинного бухгалтерського та податкового обліку не підтверджені та не обґрунтовані».

Суд зазначає, що експерт має відповідну кваліфікацію в області відповідних напрямків судових експертиз, експерта було попереджено про кримінальну відповідальність, а отже, у суду відсутні підстави не довіряти висновкам експерта.

Враховуючи вищенаведене, суд зауважує, що виходячи з викладеного вище судом поняття господарської діяльності та тлумачення представницьких витрат підприємства, зазначені витрати позивача у повній мірі відносяться до здійснення ним господарської діяльності, а висновки Акту перевірки стосовно того, що відсутність дозвільних документів на проектування, будівництво обєкту у позивача не дає йому право на віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, отриманих та сплачених, у звязку із придбанням послуг по проектуванню, будівництву обєкту «Екоголого-туристичний центр» в смт.Паркове з метою проведення діяльності, як таких, що не відносяться до господарської діяльності платника податку недоведеними та необґрунтованими.

З урахуванням визначеного суд приходить до висновку, що не відповідає нормам податкового законодавства висновок, викладений відповідачем в акті перевірки від 16.12.08 р. № 9406/23-4/35003031, на підставі якого складено спірне податкове повідомлення-рішення від 19.12.08 року № 0016642301/0, про те, що позивач порушив порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість, відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування.

У звязку з наведеним суд вважає, що у відповідача не було правових підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування позивача з ПДВ за вересень 2008 р. на суму 13505,00 гривень, за жовтень 2008 р. на суму 1811067,00 грн., а всього на суму 1824572,00 грн., в силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим № 0016642301/0 від 19.12.08 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги повністю, суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 03 гривні 40 копійок. Оскільки позивачем не було заявлено клопотання про відшкодування витрат, повязаних із проведенням експертизи, судом дане питання не вирішувалось.

У звязку зі складністю справи судом 17.06.10 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 22.06.10 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим№ 0016642301/0 від 19.12.08 року по зменшенню суми бюджетного відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Еколого-Туристичний центр в Парковом" з ПДВ за вересень, жовтень 2008 р. на суму 1824572,00 грн.

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Еколого туристичний центр в Парковом” (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 45, оф.408, код ЄДРПОУ 35003031, інші відомості не відомі) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 03гривні 40 копійок.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кушнова А.О.