Ухвала суду № 103015475, 25.01.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 січня 2022 року м. Київ № 320/16186/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись із матеріалами зустрічного позову в адміністративній справі

за позовом Головного управління ДПС у Київській області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Київській області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) 358447,42 грн. в рахунок погашення податкового боргу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від ОСОБА_1 до суду надійшов зустрічний позов до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Ф» №0006949-0410-1027 від 08.10.2020, №0033479-2403-1027 від 16.02.2021, визнання протиправною та скасування податкової вимоги форми «Ф» №60520-13/568 від 30.12.2020.

За приписами статті 178 Кодексу адміністративного судочинства України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу (частина перша).

Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу (пункт 3); позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) (пункт 5).

Відповідно до статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (частина третя).

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста).

Як убачається з матеріалів зустрічної позовної заяви, позивачем вказаних вимог не дотримано.

Так, на підтвердження сплати судового збору позивачем додано до зустрічної позовної заяви квитанцію №36371050 від 29.12.2021 на суму 2724,00 грн.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту позову вбачається, що позов є майнового характеру, ціна позову становить 598754,04 грн. (податкове повідомлення-рішення №0006949-0410-1027 від 08.10.2020 на суму 243800,30 грн., податкове повідомлення-рішення №0033479-2403-1027 від 16.02.2021 на суму 111153,44 грн., податкова вимога №60520-13/568 від 30.12.2020 на суму 243800,30 грн.).

Відтак, 1 відсоток ціни позову складає 5987,54 грн., відповідно, позивачем не доплачено 3263,54 грн. судового збору.

Також, згідно статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша).

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої).

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя).

Отже, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов`язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, – це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, з якими позивач пов`язує порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Втім, наведеними нормами встановлено загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах, водночас, передбачаючи можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним законом у сфері податкових відносин є Податковий кодекс України, яким, зокрема, визначено порядок та строки оскарження податкових повідомлень-рішень чи інших рішень, прийнятих контролюючим органом.

Так, статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів, згідно якої рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1).

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення (пункт 56.18).

Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Суд зауважує, що тривалий час у судовій практиці було сформульовано висновок, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі, але не виключно, після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено (позиції Верховного Суду по справах №640/46/19, №813/4921/17, №2540/2576/18).

Втім, у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 Верховним Судом відступлено від вказаного правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, та сформульовано нову правову позицію, згідно якої норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною.

Встановлений пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Таким чином, оскільки нормою пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначено процесуального строку звернення до суду, такий строк встановлено частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, який становить шість місяців.

Як убачається з матеріалів справи податкове повідомлення-рішення №0006949-0410-1027 від 08.10.2020 отримано позивачем 27.10.2020 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0911710350488 з розпискою про отримання), податкову вимогу №60520-13/568 від 30.12.2020 отримано позивачем 25.01.2021 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0911710886728 з розпискою про отримання), податкове повідомлення-рішення №0033479-2403-1027 від 16.02.2021 отримано особисто позивачем 19.04.2021 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0911711293011 з розпискою про отримання). Відповідно, шестимісячний строк звернення до суду з позовом про оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги сплив 27.04.2021 (для податкового повідомлення-рішення №0006949-0410-1027 від 08.10.2020), 25.07.2021 (для податкової вимоги №60520-13/568 від 30.12.2020) та 19.10.2021 (для податкового повідомлення-рішення №0033479-2403-1027 від 16.02.2021).

Водночас, з позовом про оскарження до суду вказаних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги позивач звернувся лише 30.12.2021, про що свідчить дата оформлення поштового відправленні, в якому до суду надійшла позовна заява. Втім, позивачем не подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, суд констатує невідповідність зустрічної позовної заяви вимогам статей 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно приписів частини другої статті 178 Кодексу адміністративного судочинства України, до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (абзац перший частини першої).

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина друга).

Керуючись статтями 161, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, – залишити без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви на усунення недоліків позовної заяви із посиланням на номер цієї справи до якої слід додати: оригінал платіжного документу про доплату судового збору в розмірі 3263,54 грн. на реквізити Київського окружного адміністративного суду (інформація щодо реквізитів сплати судового збору за звернення до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за посиланням https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду); заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наведенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду та наданням відповідних доказів.

3. Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення ним у встановлений судом спосіб і строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву буде повернуто відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Колеснікова І.С.