Рішення № 103015473, 25.01.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2022 року м.Київ № 320/4884/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполімерконструкція" до Приватного виконавця Виконавчого округу Київської області Голяченко Івана Павловича, третя особа - Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича про визнання протиправними дій та скасування постанови -

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрполімерконструкція" з позовом до Приватного виконавця Виконавчого округу Київської області Голяченко Івана Павловича, у якому просить суд:

визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області вчинені в межах виконавчого провадження № 62137980 щодо винесення 21.05.2020 постанов про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника;

визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника від 21.05.2020 в межах виконавчого провадження № 62137980;

визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 21.05.2020 в межах виконавчого провадження № 62137980.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 провадження було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду.

У зв`язку з недостатнім фінансуванням суду на здійснення витрат на закупівлю поштових марок та оплати послуг відправлення поштової кореспонденції копія ухвали та копію позовної заяви суду від 16.06.2020 була направлена учасникам справи на їх офіційні електронні адреси, а саме позивачу на електронну адресу «info@upk.ua», відповідачу на електронну адресу «pv_golychenko@ukr.net», третій особі на електронну адресу «govorovpv@gmail.com» та доставлена до електронних скриньок, про що свідчить звіт про успішне доставлення листа електронною поштою.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем прийнято спірні постанови про накладення арешту на його майно в межах виконавчого провадження № 62137980 щодо стягнення основної винагороди Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича, однак на думку позивача вони є протиправними, оскільки постанови про стягнення осинової винагороди є необґрунтованою у зв`язку з чим позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду.

На думку позивача, вказані дії відповідача є протиправними та такими, що порушують його права та законні інтереси.

Від відповідача надійшов відзив на позову заяву, відповідно до якого останній просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Також від представника третьої особи надійшли письмові пояснення в яких просить суд відмовити у задоволенні позову.

У судове засідання учасники справи не з`явились, однак про час, дату та місце розгляду справи повідомленні належним чином.

Частиною 9 ст. 205 КАС України визначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що у задоволені позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що була видана постанова про стягнення з боржника основної винагороди від 23.03.2020 у виконавчому провадженні № 61632075 приватним виконавцем Говоровим П.В. при відкритті виконавчого провадження на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого Олексія Сергійовича від 19.03.2020 за № 372, за зверненням АБ «УКРГАЗБАНК» стосовно стягнення заборгованості за договором іпотеки без оформлення заставної від 06.10.2016 за № 30/2016Л/3, реєстровий № 1365 та додаткових угод до даного договору.

18.05.2020 приватний виконавець Говоровим П.В. прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувану у виконавчому проваджені № 61632075. Після прийняття вказаної постанови від 18.05.2020 приватний виконавець Говоров П.В. направив винесену ним постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 23.03.2020, яка була ним прийнята одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження за № 61632075 до відповідача для стягнення з позивача основної винагороди приватного виконавця у розмірі 14 785 032,68 грн.

23.03.2020 приватний виконавець Говоров П.В. відкрив виконавче провадження виконавче провадженні № 61633052 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Малого Олексія Сергійовича від 13.03.2020 за № 351, за зверненням АБ «УКРГАЗБАНК» стосовно стягнення заборгованості за договором застави (обладнання) від 06.10.2016 № 30/2016/3/4, реєстровий № 1363, в межах якої винесена постанова про стягнення з боржника основної винагороди від 23.03.2020 у виконавчому провадженні № 61633052.

Постановою про повернення виконавчого документа стягувану від 18.052020 приватний виконавець Говоров П.В. повернув АБ «УКРГАЗБАНК» виконавчий напис від 13.03.2020 за № 351 та направив відповідачу постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 23.03.2020 у виконавчому провадженні № 61633052.

Постановою від 23.03.2020 за № 61632531 приватний виконавець Говоров П.В. відкрив виконавче провадження на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Малого Олексія Сергійовича від 13.03.2020 за № 350, за зверненням АБ «УКРГАЗБАНК» щодо стягнення заборгованості за Договором іпотеки без оформлення заставної від 23.09.2016 за № 30/2016/1/3, реєстровий № 1263 в рамках виконавчого провадженні № 61632531 приватним виконавцем Говоровим П.В. винесена постанова про стягнення з боржника основної винагороди від 23.03.2020 у виконавчому провадженні № 61632531.

18.05.2020 приватний виконавець Говоров П.В. повернув виконавчий напис від 13.03.2020 за № 350 АБ «УКРГАЗБАНК» та виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувану у виконавчому провадженні № 61632531 та направив відповідачу постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 23.03.2020 у розмірі 14 785 032,68 грн.

Як вбачається з матеріалів справи постанова про арешт майна боржника від 21.05.2020 та постанова про арешт коштів боржника від 21.05.2020 у виконавчому провадженні № 62137980 винесена відповідачем на підставі:

постанови № 61632075, виданою 23.03.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим Павлом Володимировичем про стягнення з ТОВ «УКРПОЛІМЕРКОНСТРУКЦІЯ» на його користь основної винагороди приватного виконавця у розмірі 14 785 032, 68грн;

постанови № 61633052, виданою 23.03.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим Павлом Володимировичем про стягнення з ТОВ «УКРПОЛІМЕРКОНСТРУКЦІЯ» на його користь основної винагороди приватного виконавця у розмірі 14 785 032,68 грн;

постанови № 61632531, виданою 23.03.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим Павлом Володимировичем про стягнення з ТОВ «УКРПОЛІМЕРКОНСТРУКЦІЯ» на його користь основної винагороди приватного виконавця у розмірі 14 785 032,68 грн.

Так, постановами від 21.05.2020 про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 62137980 відповідачем накладено арешт на все майно та грошові кошти, що містяться на рахунках в банках, що належить боржнику - ТОВ «УКРПОЛІМЕРКОНСТРУКЦІЯ» у межах звернення стягнення з урахуванням витрат виконавчого провадження у сумі 44 355 982,80 грн.

Не погоджуючись з постановами про накладення арешту на майно, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

На підставі ст. 26 Закону «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Згідно ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавчий збір» державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

В той же час, на підставі ч. 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Крім того ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий збір не стягується:

за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

у разі виконання рішення приватним виконавцем;

за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Таким чином у разі наступних пред`явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І.П. із заявами про відкриття виконавчого провадження на виконання постанови про стягнення основної винагороди приватного виконавця від 23.03.2020 № 61633052, постанови про стягнення основної винагороди приватного виконавця від 23.03.2020 № 61632075, постанови про стягнення основної винагороди приватного виконавця від 23.03.2020 № 61632531.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

21.05.2020 приватним виконавцем Голяченком І.П. було винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень № 62138136, № 628350, № 62137980 з примусового виконання постанов № 61633052, № 61632075, № 61632531 від 23.03.2020 про стягнення з ТОВ «Укрполімерконструкція» на користь ОСОБА_1 суми основної винагороди приватного виконавця.

Варто зауважити, що норми чинного законодавства передбачають стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у випадку повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених п. 1, 3, 4, 6 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 1, 2, 4, 6, 9 , 11, 14 і 15 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Па підтвердження даної позиції свідчать імперативні норми ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження, відповідно до якої: у разі повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених п. 1, 3, 4, 6 ч. 1 ст. 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 1, 2, 4, б, 9 (крім випадку, передбаченого ч. 9 ст. 27 цього Закону), 11, 14 і 15 ч. 1 ст. Законом України цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 19.04.2018. у справі № 825/739/17.

Частиною 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно ч. 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі (ч. 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження»).

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (ч. 4 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження»).

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Для забезпечення реального виконання боржником рішення, а саме виплати стягнутої винагороди приватному виконавцю, відповідач спірними постановами у виконавчому провадженні № 62137980 наклав арешт на кошти, що містяться на рахунках у банках та всіх інших рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.

У постанові про накладення арешту на кошти боржника зазначено «крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику».

Тобто, приватний виконавець вказаною постановою визначив банківським установам, які виконують рішення виконавця, порядок виконання з урахуванням обмежень, визначених законодавством, перелік яких не містить обмежень щодо накладення арешту на рахунок, на який серед інших зарахувань здійснюється нарахування заробітної плати чи пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження з прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права па грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуваннням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Аналогічна норма міститься у ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту па кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 19-1 Закону України «Про теплопостачання»/па поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про теплопостачання», ст. 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади. що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Як вбачається з копії виконавчого провадження № 62137980 жоден із банків, на рахунки в яких було накладено арешт на кошти боржника, не повернув постанову приватного виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться па рахунках які не підлягають арешту на підставі ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, ст. 56 та 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачають, що арешт на майно (кошти) боржника накладаються виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів боржника. При цьому, арешт накладається у розмірі стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно з цим Законом.

Однак в матеріалах виконавчого провадження № 62137980 відсутні заяви або документів від АТ КБ «ПриватБанк» на підтвердження того, що рахунок НОМЕР_1 , є рахунком на який заборонено звертати стягнення згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Водночас позивачем до суду не подано доказів на підтвердження спеціального статусу рахунку, зокрема, довідка АТ КБ «ПриватБанк» від 28.12.2019 не містить відомостей про цільове призначення рахунку НОМЕР_1 , а виписка по даному рахунку, що міститься в матеріалах справи містить відомості актуальні на період грудня 2019 року, проте постанова про арешт коштів боржника була винесена приватним виконавцем 21.05.2020 та жодних документів на підтвердження того, що станом на момент винесення оскаржуваної постанови про арешт коштів боржника даний рахунок використовувався боржником для виплати заробітної плати, податків, пов`язаних із виплатою заробітної плати та сплати обов`язкових платежів до державного та місцевого бюджетів позивачем надано не було.

Також, слід зауважити, що згідно наданої позивачем виписки, даний рахунок НОМЕР_1 використовувався боржником не виключно для виплати заробітної плати працівникам, податків, пов`язаних із виплатою заробітної плати та сплати обов`язкових платежів до державного та місцевого бюджетів, оскільки більшість витрат описаних у даній виписці спрямовані на обслуговування діяльності юридичної особи (транспортні витрати, оплата за поштові марки, оплата за рекламні послуги, оплата заборгованості згідно кредитного договору, оплати по рахункам-фактурам тощо). Зняття арешту з рахунку НОМЕР_1 відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» може призвести до можливості ухилення від виконання вимог виконавчого документа.

З поданого позову вбачається, що позивач посилається на неправомірність постанов про стягнення з боржника основної винагороди винесених приватним виконавцем Говоровим П.В., що перебувають на виконанню у відповідача, оскільки приватним виконавцем Говоровим П.В, не проводились стягнення за виконавчими написами, а тому не вбачається підстав для виплату останньому основної винагороди, а також зазначає, що приватний виконавець Голяченко І.П. не з`ясував обставини справи, безпідставно прийняв такі постанови до виконання та наклав арешт на кошти та майно боржника.

Крім того, позивачем вказано, що він звернувся до Київського окружного адміністративного суду щодо скасування постанов про стягнення основної винагороди приватного виконавця у виконавчих провадженнях № 61632075, № 61633052, 61632531.

Судом встановлено, що позивач неоднарозово звертався до Київського окружного адміністративного суду, в тому числі з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича, третя особа приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович про визнання протиправною та скасування постанови від 23.03.2020 у виконавчому провадженні № 61632075 про стягнення основної винагороди в сумі 14 785 032, 68 грн (справа № 320/4707/20), однак як вбачається з інформації, що міститься в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», у задоволенні даного позову було відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили. Будь - яких інших рішень по суті Київським окружним адміністративним судом не приймалось.

На думку суду такі посилання та обґрунтування є безпідставними та помилковими, оскільки постанови щодо стягнення основної винагороди приватного виконавця у виконавчих провадженнях № 61632075, № 61633052, 61632531 є чинними та в судовому порядку не скасовано.

Позивач не наводить доводів та не надав суду жодних належних доказів на підтвердження протиправності постанов про арешт коштів боржника від 21.05.2020, а доводи позивача про неможливість накладення арешту на рахунок НОМЕР_1 , відкритий а АТ КБ «ПриватБанк» є безпідставними та не підтверджується жодним з наданих письмових доказів, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами. 1, 4 ст. 73 КАС України регламентовано, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому у задоволенні даного позову слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у задовленні адміністратвиного позову відмовлено, судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90,139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Головенко О.Д.