Рішення № 103015471, 25.01.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2022 року м.Київ № 320/6801/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування постанов,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та просить суд:

визнати протиправним дії Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо безпідставного стягнення залишку виконавчого збору в сумі 208 619,62 грн;

визнати протиправною та скасувати постанову Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.02.2021 у виконавчому провадженні № 64624565 про стягнення виконавчого збору;

визнати протиправною та скасувати постанову Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника за виконавчим провадженням № 64624565 від 16.01.2021.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 провадження було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду.

У зв`язку з недостатнім фінансуванням суду на здійснення витрат на закупівлю поштових марок та оплати послуг відправлення поштової кореспонденції копія ухвали та копію позовної заяви суду від 21.07.2021 була направлена учасникам справи на їх офіційні електронні адреси, а саме позивачу на електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », відповідачу на електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доставлена до електронних скриньок, про що свідчить звіт про успішне доставлення листа електронною поштою.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що виконавчим органом було неправомірно прийнято спірні постанова, а саме про стягнення виконавчого збору та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника за виконавчим провадженням в межах одного виконавчого провадження, оскільки основні виконавчі провадження за яким стягується виконавчий збір було повернуто стягувачу, який в подальшому звернувся до приватного виконавця Бердаря Миколи Миколайовича. Вказує, що вказаним приватним виконавцем було відкрито виконавчі провадження № 64660055, № 64660130.

На думку позивача, вказані дії відповідача є протиправними та такими, що порушують його права та законні інтереси, оскільки в даному випадку виконавчий збір не підлягає стягненню.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, однак направив на виконання ухвали суду копію виконавчого провадження.

У судове засідання учасники справи не з`явились, однак про час, дату та місце розгляду справи повідомленні належним чином.

Частиною 9 ст. 205 КАС України визначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані сторонами, заслухавши пояснення представників позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, 10.02.2011 Голосіївським районним судом міста Києва було стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області ВАТ "Ощадбанк" 2 098 640,91 грн заборгованості за кредитним договором, а також 1 700,00 грн судового збору та 120,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

10.02.2011 Голосіївським районним судом міста Києва було стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області ВАТ "Ощадбанк" 935 883,54 грн заборгованості за договором про іпотечний кредит, а також 1 700,00 грн судового збору та 120,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Внаслідок прийняття вказаних рішень, Голосіївським районним судом міста Києва було видано виконавчі листи № 2-335 та № 2-336 від 07.04.2011.

У 2014 році були відкритті відповідні виконавчі провадження № 51360677 та № 34495958 про стягнення з позивача боргу за вищевказаними судовими рішеннями та перебували в Голосіївському районному відділі державної виконавчої служби у м. Києві, потім передано до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві (по місцю роботи Позивача), а з лютого 2017 року знов таки повернуто до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у Києві, де відкрито виконавчі провадження № 51360677 та № 34495958.

12.02.2021 на адресу Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМУ МЮ надійшли заяви від стягувача про повернення виконавчих документів стягувачу за вищевказаними виконавчими провадженнями.

Так, 22.02.2021 постановами відповідача на підставі п. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" було повернуто виконавчі листи № 2-335 та № 2-336 від 07.04.2011 стягувачеві.

Другим пунктом вказаних постанов було ухвалено постанову про стягнення виконавчого збору та виділення в окреме виконавче проваджень.

16.01.2021 відповідачем було прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника за виконавчим провадженням № 64624565.

24.02.2021 відповідачем було відкрито виконавче провадження № 64624565 про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 208 619,62 грн.

В подальшому стягувач після отримання виконавчих документів від відповідача звернувся із заявами про відкриття виконавчих проваджень до приватного виконавця та 26.02.2021 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Бердарем Миколою Миколайовичем було відкрито виконавчі провадження № 64660055 та № 64660130 про стягнення з позивача залишку заборгованості у розмірі 1 982 330,99 грн та 521 119,72 грн.

Також в цих постановах приватний виконавець вказав про стягнення з позивача на користь приватного виконавця основної винагороди у розмірі 198 233,10 грн та 52 111,97 грн.

Заявою від представника позивача від 29.04.2021 було повідомлено відповідача про відкриття приватним виконавцем виконавчих проваджень та стягнення з позивача на користь приватного виконавця основної винагороди, що за своєю правовою природою є виконавчим збором.

Своїм листом відповідач від 18.05.2021 представнику позивача було надано письмову відповідь відмову.

Вважаючи вказану дії відповідача протиправними та постанови, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між учасниками справи, суд виходив з такого.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

На підставі ст. 26 Закону «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Згідно ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

В той же час, на підставі ч. 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Крім того ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий збір не стягується:

за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

у разі виконання рішення приватним виконавцем;

за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Таким чином у разі наступних пред`явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Згідно ч. 8 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі. У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, наразі у провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердара Миколи Миколайовича перебувають два виконавчі провадження, а саме № 64660055 та № 64660130 про стягнення з позивача залишку заборгованості у розмірі 1 982 330,99 грн та 521 119,72 грн на підставі виконавчих листів № 2-335 та № 2-336 від 07.04.2011, що видані Голосіївським районним судом міста Києва щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області ВАТ "Ощадбанк" 2 098 640,91 грн заборгованості за кредитним договором, а також 1 700,00 грн судового збору та 120,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області ВАТ "Ощадбанк" 935 883,54 грн заборгованості за договором про іпотечний кредит, а також 1 700,00 грн судового збору та 120,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Також слід зазначити, що у постановах про відкриття виконавчих проваджень № 64660055 та № 64660130 приватний виконавець вказав про стягнення з позивача на користь приватного виконавця основної винагороди у розмірі 198 233,10 грн та 52 111,97 грн.

Суд звертає увагу, що за своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених п. 1, 3, 4, 6 ч. 1 ст. 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого ч. 9 ст. 27 цього Закону), 11, 14 і 15 ч. 1 ст. 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчі листи № 2-335 та № 2-336 від 07.04.2011 стягувачеві було повернуто на підставі ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Отже, у постанові про повернення виконавчого документу стягувачеві відповідач вказав результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі зробив відмітку про суму стягнутого виконавчого збору тим самим законодавець підтвердив, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми.

Тобто у разі стягнення виконавчого збору відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» без реального стягнення суми боргу з позивача, будуть створюватись умови для стягнення з позивача подвійної суми виконавчого збору.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховний Суд від 19.06.2019 у справі № 824/172/18-а.

Крім того, як вказувалось вище, виконавчий збір (основна винагорода) з позивача стягується приватним виконавцем Бердар Миколою Миколайовичем, в провадженні якого перебуває виконавчі провадження № 64660055 та № 64660130.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На думку суду відповідачем безпідставно проігноровано повідомлення позивача щодо відкриття приватним виконавцем виконавчих проваджень № 64660055 та № 64660130 по виконавчим листах Голосіївського районного суду міста Києва № 2-335 та № 2-336 від 07.04.2011, що призвело до порушення прав позивача.

Зокрема, виконавчим органом до 28.04.2021 жодним чином не повідомив позивача та бухгалтерію за місцем роботи позивача про повернення виконавчого документа стягувачеві по виконавчим провадженням № 51360677 та № 34495958, однак додатково відповідачем 16.04.2021 було надіслано на адресу місця роботи позивача постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника за № 64624565, за якою із заробітної плати позивача стягується відрахування виконавчого збору у розмірі 20 відсотків до виплати залишку виконавчого збору 189 464,70 грн.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:

звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Саттею 68 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено умови звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Так, стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів (ч. 1 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження»).

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати (ч. 2 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження»).

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (ч. 3 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно ч. 1 ст. 69 Закону України «Про виконавче провадження» підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Враховуючи, що постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника за № 64624565 прийнята в межах виконавчого провадження № 34495958, виконавчий документ, який наразі повернуто стягувачеві, тому вказана постанова підлягає скасуванню.

Частиною 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У своїх позовних вимогах позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.02.2021 у виконавчому провадженні № 64624565 про стягнення виконавчого збору, однак для належного захисту прав позивача, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною та скасувати постанову від 24.02.2021 у виконавчому провадженні № 64624565 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору.

У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідач як суб`єкти владних повноважень не довів суду правомірність своїх дій та постанови про відкриття провадження щодо стягнення виконавчого збору та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Водночас ч. 4 ст. 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У зв`язку з тим, що виконавчий орган відзиву на позову заяву до суду не направлено, суд приходить до висновку щодо визнання ним позову.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при подані даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 2 994,21 грн (квитанція № 592С-17ЕН-3КТ2-МЗТТ від 08.06.2021 та № Р96Е-РМА1-НАТВ-СС9В від 29.06.2021), суд вважає за необхідне стягнути дану суму на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним дії Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо безпідставного стягнення залишку виконавчого збору в сумі 208 619,62 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.02.2021 у виконавчому провадженні № 64624565 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору.

Визнати протиправною та скасувати постанову Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника за виконавчим провадженням № 64624565 від 16.01.2021.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 2 994 (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири) грн 21 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 34999976).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Головенко О.Д.