Рішення № 103015460, 25.01.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2022 року м.Київ № 320/9685/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 03.04.2018 № 54114993.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 провадження було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що виконавчим органом було неправомірно прийнято спірну постанову, а саме про стягнення виконавчого збору, оскільки основне виконання рішення суду № 1007/2081/2012 було здійснено в рамках виконавчого провадження № 58892538, яке проводив приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. та яким було вже стягнуто у розмірі 10 850,63 грн, як основна винагорода. Позивач вважає, що сплата виконавчого збору в рамках виконавчого провадження № 54114993 призведе до стягнення з позивача подвійної суми виконавчого збору.

На думку позивача, вказані дії відповідача є протиправними та такими, що порушують його права та законні інтереси, оскільки в даному випадку виконавчий збір не підлягає стягненню.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, однак направив на виконання ухвали суду копію виконавчого провадження № 54114993.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Також клопотання про розгляд справи у його відсутності направила третя особа.

У судове засідання учасники справи не з`явились, однак про час, дату та місце розгляду справи повідомленні належним чином.

Частиною 9 ст. 205 КАС України визначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані сторонами, заслухавши пояснення представників позивача, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у справі № 1007/2795/2012 за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області 27.12.2012 позов задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 1281/ФКВ-07 від 11.10.2007 в сумі 107 432,03 грн та судові витрати в сумі 1 074,32 грн.

В подальшому 18.03.2013 Броварським міськрайонним судом Київської області у вказаній справі було видано виконавий лист.

20.04.2017 ПАТ «Дельта Банк» подало заяву щодо примусового виконання рішення суду.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , стягувач ПАТ «Делата Банк» звернувся до відповідача щодо примусового виконання рішення суду від 27.12.2012 за її місцем реєстрації та 15.06.2017 державним виконавцем Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області (правонаступником якого є Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)) Богданової О.Г. відкрито виконавче провадження № 54114993.

Аналогічну заяву щодо примусового виконання рішення суду від 27.12.2012 стягувач ПАТ «Делата Банк», в частині солідарно стягнутої суми з ОСОБА_2 за його місцем реєстрації: АДРЕСА_2 , подав до приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича, яким також було відкрито виконавче провадження за № 58892538.

У виконавчому провадженню № 54114993 державним виконавцем Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області (правонаступником якого є Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)) Богданової О.Г. було прийнято постанову від 03.04.2018 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збіру у розмірі 10 850,63 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між учасниками справи, суд виходив з такого.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір – це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

На підставі ст. 26 Закону «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про виконавчий збір» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Згідно ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавчий збір» державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

В той же час, на підставі ч. 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Крім того ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавчий збір» визначено, що виконавчий збір не стягується:

за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

у разі виконання рішення приватним виконавцем;

за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Таким чином у разі наступних пред`явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Згідно ч. 8 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі. У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Броварського міськрайнного суду Київської області № 1007/2795/2012 у справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 1281/ФКВ-07 від 11.10.2007 в сумі 107 432,03 грн та судові витрати в сумі 1 074,32 грн.

Як встановлено судом, вказане рішення виконувалось в межах виконавчих проваджень № 54114993 (відкрите державним виконавцем Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області (правонаступником якого є Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)) Богданової О.Г. щодо виконання рішення суду ОСОБА_1 ) та № 58892538 (відкрите приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним Олександром Петровичем щодо виконання рішення суду ОСОБА_2 ).

25.09.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним Олександром Петровичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 58892538, у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення, згідно з виконавчим документом, тобто виконавчого листа № 1007/2081/2012 (справа № 1007/5795/2012).

Крім того, 12.04.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним Олександром Петровичем було стягнути основну винагороду з боржника в розмірі 10 850,63 грн, яка також була сплачена.

Позивач звертаючись до суду з даним позовом стверджує, що виконавчий лист № 1007/2081/2012 (справа № 1007/5795/2012), що виданий Броварським міськрайоним судом Київської області був виконаний ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно, що в свою чергу і свідчить про виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.12.2012 в цілому та повністю, однак з такими твердженнями суд погодись не може, з урахуванням такого.

Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу (ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»).

Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника (ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»).

Пунктом 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Так, виконавче провадження № 58892538, що відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним Олександром Петровичем щодо виконання рішення суду ОСОБА_2 було закінчено, оскільки останній виконав рішення суду.

Суд звертає увагу, що у виконавчому провадженні № 58892538 виступає лише один боржник - ОСОБА_2 .

Також, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 було сплачено заборгованість за кредитним договором у розмірі 53, 966,82 грн (квитанція від 24.09.2020 № 0.0.1848488872.1), тобто половину суми, яка була стягнута Броварським міськрайонним судом Київської області рішенням від 27.12.2012.

Слід також зазначити, що у постанові від 11.03.2020 у справі № 2540/3203/18 Велика палата Верховного суду дійшла висновку, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: фактичне виконання судового рішення та вжиття виконавцем заходів примусового виконання рішень.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 54114993, що перебуває у Броварському відділі державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник - ОСОБА_1 рішення Броварського міськрайонного суду від 27.12.2021 не виконала, зазначене виконавче провадження перебуває на примусовому виконанні.

З урахуванням вищевикладеним, суд вважає, що відсутні підстави щодо задоволення позову та скасування постанови Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення виконавчого збору від 03.04.2018, оскільки рішення суду виконується солідано з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в різних виконавчих провадженнях у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами. 1, 4 ст. 73 КАС України регламентовано, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому у задоволенні даного позову слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у задовленні адміністратвиного позову відмовлено, судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Головенко О.Д.