Рішення № 103015190, 24.01.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2022 року м. Київ № 320/14098/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Повх І.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Тітова О.В.,

від відповідача - Тимошенко П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області,

в інтересах держави

до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся заступник керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області, в інтересах держави з позовом до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області. В якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Борщагівської сільської ради Київської області щодо не утворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей зі статусом юридичної особи, зобов`язавши Борщагівську сільську раду Київської області вчинити дії, спрямовані на утворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей з правами юридичної особи;

- визнати протиправною бездіяльність Борщагівської сільської ради Київської області щодо не приведення штатної чисельності служби у справах дітей відповідно до нормативів, установлених ч.6 ст.4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», зобов`язавши Борщагівську сільську раду вчинити дії, спрямовані на приведення штатної чисельності служби у справах дітей відповідно до нормативів, установлених зазначеним Законом.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на території Борщагівської об`єднаної територіальної громади проживає 16300 дітей, у тому числі 12 дітей-сиріт, дітей, позбавленої батьківського піклування, які перебувають на первинному обліку служби у справах дітей, 17 дитей-сиріт, дітей, позбавленої батьківського піклування, які прибули з інших територій, але проживають на території Борщагівської ОТГ, 28 дітей, які опинились в складних життєвих обставинах. Разом з тим, відповідна Служба у справах дітей, яка має статус юридичної особи, на яку покладено функції із захисту прав дітей з часу об`єднання територіальної громади донині не створено, що є порушенням вимог чинного законодавства у сфері охорони дитинства та, відповідно порушенням прав та інтересів дітей, які проживають на території громад. На цей час функції щодо дотримання прав та законних інтересів дітей, які знаходяться на території Борщагівської сільської ради, виконує служба у справах дітей та сім`ї виконавчого апарату Борщагівської сільської ради. Враховуючи вимоги законодавства України, органи місцевого самоврядування зобов`язані здійснювати повноваження з питань захисту прав дітей, які є мешканцями громади та утворити для цього у складі відповідних виконавчих органів службу у справах дітей. Бездіяльність відповідача полягає у не створенні відповідного органу - служби у справах дітей яка має права юридичної особи, яка повинна забезпечувати реалізацію державної політики щодо захисту прав дитини на території вказаної ради, що є порушенням вимог Закону України «Про охорону дитинства» та Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», та ставить під загрозу забезпечення прав вразливих категорій дітей, зокрема щодо здійснення їх обліку, визначення місця проживання, встановлення та припинення опіки та піклування, призначення опікуна, піклувальника тощо.

Крім того, позивач зауважив, що штатна чисельність працівників служб у справах дітей виконавчих органів сільських, селищних рад відповідних територіальних громад встановлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, але не менше одного працівника на об`єднану територіальну громаду.

Згідної інформації, наданої Борщагівською сільською радою (лист від 27.09.2021 за вих. № 1-12/2140) на запит прокурора від 24.09.2021 за вих. №1021 вих.21) встановлено, що загалом, станом на теперішній час на території Боршагівської об`єднаної територіальної громади, проживає 16300 осіб у віці від народження до 18 років.

Позивач зауважив, що рішенням Борщагівської сільської ради від 12.02.2021 № 24-4-VІІІ «Про внесення змін до рішення Борщагівської сільської ради № 9-2-VІІІ від 10.12.2020» створено Службу у справах дітей Борщагівської сільської ради та затверджено відповідне Положення. Відповідно до затвердженої структури, Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради складається з посади начальника відділу -1 штатна одиниця, заступника начальника відділу - 1 штатна одиниця, головного спеціаліста - 2 штатних одиниці, спеціаліст І категорії - 2 штатні одиниці. Всього - 6 штатних одиниць.

На думку позивача, зазначене свідчить про те, що штатна чисельність спеціалістів Служби у справах дітей Борщагівської сільської ради не відповідає вимогам ст. 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», оскільки відповідно до вимог зазначеного Закону кількість штатних одиниць спеціалістів Служби у справах дітей повинна складати 16 штатних одиниць (16300 : 1000= 16,3).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Копія ухвали суду від 08.11.2021 була направлена відповідачу на офіційну поштову адресу.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Приписами частини першої - другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено що, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач своїм правом про надання письмового відзиву на позов не скористався.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 суд відклав судове засідання у справі на 24.01.2022.

У судове засідання, призначене у справі на 24.01.2021 з`явилися уповноважені представники сторін.

Присутній у судовому засіданні представник прокуратури підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити. Зазначив, що структурний підрозділ Борщагівської сільської ради - Служба у справах дітей немає статусу юридичної особи і не може в повній мірі виконувати свої обов`язки. Також наявна невідповідність штатної чисельності співробітників відповідно до приписів Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей».

Уповноважений представник відповідача заперечував щодо задоволення позову та зазначив, що на даний час служба існує в складі Борщагівської сільської ради, але без статусу юридичної особи, при цьому, створення окремої юридичної особи чинним законодавством не вимагається. Стосовно штатної чисельності Служби у справах дітей, представник відповідача зазначив, що служба функціонує та повністю виконує покладені на неї обов`язки та не потребує розширення штату.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 18.12.2019 №735 «Про затвердження висновку Київської облдержадміністрації щодо відповідності Конституції та законам України проектів рішень «Про добровільне об`єднання територіальних громад», затверджено висновок Київської облдержадміністрації щодо відповідності Конституції та законам України проектів рішень Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, Софіївсько-Борщагівської ради Києво-Святошинського району Київської області «Про добровільне об`єднання територіальних громад», схвалених рішеннями Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 14 листопада 2019 року N 8 та Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 18 листопада 2019 року N 2, щодо добровільного об`єднання територіальних громад сіл Петропавлівська Борщагівка та Чайки Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради та села Софіївська Борщагівка Софіївсько-Борщагівської сільської ради у Борщагівську сільську об`єднану територіальну громаду з адміністративним центром у селі Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, що додається.

Рішенням 4 сесії VІІІ скликання Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 12.02.2021 №24-4-VІІІ внесено зміни до структури та загальної чисельності апарату Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області згідно додатку. Виконавчому комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області провести упорядкування структури та загальної чисельності апарату сільської ради, виконавчого комітету та виконавчих органів сільської ради.

Згідно із рішенням Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 03.03.2021 №211 затверджено Положення про структурні підрозділи виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області та положення про Службу у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області.

Відповідно до відомостей витягу зі штатного розпису апарату Борщагівської сільської ради виконавчого комітету та інших виконавчих органів з 03 серпня 2021 року, затвердженого сільським головою Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області у Службі у справах дітей затверджено штат у розмірі 6 одиниць, з них - начальник служби у справах дітей - 1 штатна одиниця, заступник начальника служби у справах дітей - 1 штатна одиниця, головний спеціаліст служби у справах дітей - 2 штатні одиниці, спеціаліст І категорії служби у справах дітей - 2 штатні одиниці.

Як вбачається із матеріалів справи, Києво-Святошинською окружною прокуратурою при вивченні стану дотримання гарантованих Конституцією та іншими законами України прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист населення, надіслано листи до Борщагівської сільської ради №1188вих-21 від 29.09.2021, №1091 вих-21 від 24.09.2021 щодо надання відомостей щодо діяльності Служби у справах дітей територіальної громади, її статусу, штатного розпису та положення, фактичну кількість працівників.

Відповідно до інформації Борщагівської сільської ради, яка міститься в листі від 27.09.2021 №1-12/2140 на території Борщагівської ОТГ налічується 16300 осіб дитячого віку, у тому числі дітей-сирі, дітей позбавлених батьківського піклування, які перебувають на первинному обліку служби у справах дітей -12 осіб; дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які прибули з інших територій, але проживають на території Борщагівської ОТГ - 17 осіб; дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах - 28 осіб. Додатково зазначено про те, що штат Служби у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області налічує 6 штатних одиниць: начальник служби у справах дітей - 1 штатна одиниця, заступник начальника служби у справах дітей - 1 штатна одиниця, головний спеціаліст служби у справах дітей - 2 штатні одиниці, спеціаліст І категорії служби у справах дітей - 2 штатні одиниці

Позивач вказав, що опрацювавши інформацію, зазначену у листі Борщагівської сільської ради №1-12/2140 від 27.09.2021, встановив, що в порушення вимог законодавства у сфері охорони дитинства щодо захисту прав дітей, у Борщагівській об`єднаній територіальній громаді не утворено службу у справах дітей, та не приведено у штатну чисельність служби у справах дітей відповідно до нормативів, установлених ч.6 ст. 24 закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», у зв`язку з чим і звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 7 Конституції України, в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Статтею 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено питання, вирішення яких віднесено до компетенції виконавчих органів місцевого самоврядування, зокрема, належать повноваження щодо вирішення відповідно до законодавства питань про надання пільг і допомоги, пов`язаних з охороною материнства і дитинства; вирішення у встановленому законодавством порядку питань опіки і піклування, забезпечення утримання та виховання дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Відповідно до статті 40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчі органи сільських, селищних, міських рад крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.

Згідно статей 5, 8 Закону України «Про охорону дитинства», місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують: проведення державної політики у сфері охорони дитинства, розроблення і здійснення галузевих та регіональних програм поліпшення становища дітей, підтримки сімей з дітьми, вирішення інших питань у цій сфері; розвиток мережі навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, соціального захисту, а також позашкільних навчальних закладів, діяльність яких спрямована на організацію дозвілля, відпочинку і оздоровлення дітей, зміцнення їх матеріально-технічної бази; вирішення питань щодо забезпечення прав дітей, встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей; організацію безкоштовного харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям"; можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів; вирішення питань про надання пільг та державної допомоги дітям та сім`ям з дітьми відповідно до законодавства; контроль за дотриманням в ігрових залах, комп`ютерних клубах, відеотеках, дискотеках, інших розважальних закладах та громадських місцях правопорядку та етичних норм стосовно дітей; вжиття інших заходів щодо охорони дитинства, віднесених до їх компетенції законодавством України.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Частиною 2 статті 6 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що держава гарантує дитині право на охорону здоров`я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, формуванню навичок здорового способу життя тощо.

Згідно із п. 1 ст. 3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративним чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 3 Конвенції держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

Аналогічні зобов`язання України передбачені і у основних міжнародно-правових актах.

В Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, закріплено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Виходячи з Конституції України та Конвенції ООН про права дитини правові основи діяльності органів і служб у справах дітей та спеціальних установ для дітей, на які покладається здійснення соціального захисту і профілактики правопорушень серед осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, визначає Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей».

Згідно ст. 1 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» здійснення соціального захисту дітей і профілактики серед них правопорушень покладається в межах визначеної компетенції, зокрема, на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері сім`ї та дітей, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері сім`ї та дітей, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім`ї та дітей, відповідні структурні підрозділи обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів міських і районних у містах рад. У здійсненні соціального захисту і профілактики правопорушень серед дітей беруть участь у межах своєї компетенції інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, окремі громадяни.

Відповідно до ч. 7 ст. 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» штатна чисельність працівників районних, міських, районних у містах служб у справах дітей установлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, які проживають у районі, та не більше ніж на дві тисячі дітей, які проживають у місті, районі у місті. Штатна чисельність працівників служб у справах дітей виконавчих органів сільських, селищних рад відповідних територіальних громад встановлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, але не менше одного працівника на об`єднану територіальну громаду.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують вирішення питань щодо встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих, житлових і майнових прав та інтересів дітей та осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 12 вищевказаного Закону безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей. Служба у справах дітей: бере участь у здійсненні заходів щодо соціального захисту і захисту прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і несе відповідальність за їх дотримання, а також координує здійснення таких заходів; оформляє документи на усиновлення і застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначених цим Законом; оформляє клопотання щодо переведення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на інші форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; здійснює контроль за умовами влаштування і утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; здійснює моніторинг діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; здійснює інші заходи стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Згідно із ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать забезпечення школярів із числа дітей-сиріт, дітей з інвалідністю/осіб з інвалідністю I - III групи, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям», які навчаються в державних і комунальних навчальних закладах, безоплатними підручниками, створення умов для самоосвіти; вирішення відповідно до законодавства питань про повне державне утримання дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, у школах-інтернатах, дитячих будинках, у тому числі сімейного типу, професійно-технічних навчальних закладах та утримання за рахунок держави осіб, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку і не можуть навчатися в масових навчальних закладах, у спеціальних навчальних закладах, про надання громадянам пільг на утримання дітей у школах-інтернатах, інтернатах при школах, а також щодо оплати харчування дітей у школах (групах з подовженим днем) (пп. 6, 8 п. «б» ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Відповідно до п. 2, 2-1 п. «б» ч. 1 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: делеговані повноваження: забезпечення здійснення передбачених законодавством заходів щодо поліпшення житлових і матеріально-побутових умов, зокрема, дітей, що залишились без піклування батьків, на виховання в сім`ї громадян; вирішення відповідно до законодавства питань надання соціальних послуг особам та сім`ям з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, забезпечення утримання та виховання дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

У зв`язку з розширенням повноважень сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад щодо провадження діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, постановами Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 877 та від 11.04.2018 № 301 внесені зміни до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини (постанова КМУ від 24.09.2008 року № 866), згідно із якими сільські, селищні, міські ради об`єднаних територіальних громад мають самостійно здійснювати діяльність, пов`язану із захистом прав дитини, зокрема передано об`єднаним територіальним громадам повноваження стосовно влаштування під опіку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

З аналізу наведених вище положень слід дійти висновку, що об`єднані територіальні громади мають самостійно здійснювати діяльність, пов`язану із захистом прав дитини.

Суд зазначає, що Методичні рекомендації щодо організації та забезпечення діяльності об`єднаної територіальної громади у сфері соціального захисту населення та захисту прав дітей, затверджені наказом Міністерства соціальної політики України від 14.06.2018 №890 втратили чинність згідно з наказом Міністерства соціальної політики України від 30.12.2020 р. N 868). Відтак, посилання позивача на пункт 1.1. Методичних рекомендацій, яким передбачено, що з метою забезпечення виконання повноважень у сфері соціального захисту населення та захисту прав дітей у виконавчому органі сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади рекомендовано за рішенням сесії відповідної громади, зокрема, утворити (ввести до штатного розпису) службу у справах дітей як юридичну особу, підпорядковану голові сільської, селищної, міської ради. суд не приймає до уваги.

Водночас, методичними рекомендаціями щодо організації та забезпечення діяльності територіальної громади у сферах соціального захисту населення та захисту прав дітей, затверджених наказом Наказ Міністерства соціальної політики України від 30 грудня 2020 року N 868 рекомендовано у структурі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (незалежно від кількості жителів) передбачити утворення підрозділів з питань соціального захисту населення, служби у справах дітей, їх взаємодію з адміністраторами центру надання адміністративних послуг (далі - ЦНАП), іншими уповноваженими посадовими особами та суб`єктами господарювання, які діють на території громади. ЦНАП може бути утворено як робочий орган або виконавчий орган (структурний підрозділ).

Додатково пунктом Рекомендацій обумовлено рекомендації щодо організації діяльності з питань захисту прав дітей, зокрема для виконання визначених законодавством повноважень щодо захисту прав дітей міські, районні у містах (у разі їх утворення), сільські, селищні ради забезпечують: утворення служб у справах дітей;

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 № 585 затверджено Порядок забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, обумовлено, що координацію діяльності щодо виявлення та захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, а також безпосереднє ведення їх справ здійснюють служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, сільських, селищних рад об`єднаних територіальних громад (далі - служби у справах дітей).

Порядок взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров`ю, та внесені зміни до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини (постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866), якими визначено органами опіки та піклування, зокрема, виконавчі органи міських, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад, які провадять діяльність із соціального захисту дітей.

Так, відповідно до п. 3 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини органами опіки та піклування, зокрема, виконавчі органи міських, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад, які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім`ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей.

Згідно п.п. 13, 14 цього Порядку облік дітей, які залишились без батьківського піклування, здійснює служба у справах дітей за місцем проживання батьків дитини або одного з них, з яким проживала дитина до настання обставин, за яких вона залишилася без піклування батьків, незалежно від місця виявлення дитини, а дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - служба у справах дітей за місцем походження дитини. Відомості про дитину, яка залишилась без батьківського піклування, збираються службою у справах дітей протягом 10 днів після надходження повідомлення про таку дитину.

Абзацом 3 частини 3 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 передбачена норма іншого змісту, а саме: Безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, покладаються на служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, сільських, селищних рад об`єднаних територіальних громад.

Зміст наведеної вище норми стосується виключно функцій служб у справах дітей, які вже утворені та здійснюють своє функціонування, та жодним чином не зобов`язує органи місцевого самоврядування створити таку службу у складі відповідних виконавчих органів.

Суд зазначає, що звернення прокурора, як зазначено у позові, спрямоване на задоволення інтересів держави у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання щодо захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, або які опинилися у складних життєвих обставинах.

Натомість позовні вимоги прокурора зводяться до бездіяльності сільської ради при створенні у складі її виконавчих органів служби у справах дітей. При цьому прокурор не наводить випадків порушення прав дітей, які потребують соціальної підтримки.

Як свідчать матеріали справи на території Борщагівської ОТГ проживає 12 дітей-сиріт, 17 дітей, діти позбавлені батьківського піклування, 28 дітей, які опинилися в складних життєвих ситуаціях.

Водночас, як було встановлено судом, Рішенням 4 сесії VІІІ скликання Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 12.02.2021 №24-4-VІІІ внесено зміни до структури та загальної чисельності апарату Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області згідно додатку. Виконавчому комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області провести упорядкування структури та загальної чисельності апарату сільської ради, виконавчого комітету та виконавчих органів сільської ради.

Згідно із рішенням Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 03.03.2021 №211 затверджено Положення про структурні підрозділи виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області та положення про Службу у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області.

Відповідно до пункту 1-5 Положення Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області (далі - Служба) є окремим самостійним структурним підрозділом Борщагівської сільської ради, що утворюється сільським головою, підпорядковується безпосередньо сільському голові та заступнику голови відповідно до розподілу функціональних обов`язків.

Служба забезпечує виконання повноважень, встановлених законодавством України у сфері соціального захисту, соціальної підтримки та надання соціальних послуг дітям, зокрема, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, оздоровлення та відпочинку дітей.

Служба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Мінеоцполітики, розпорядженнями голови Київської обласної державної адміністрації, рішеннями Київської обласної ради, розпорядженнями голови Бучанської районної державної адміністрації Київської області, рішеннями Бучанської районної ради Київської області та цим Положенням.

Гранична чисельність працівників Служби затверджується рішенням сесії Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області.

Матеріально-технічне забезпечення Служби здійснює Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області.

Згідно п. 2 Положення основними завданнями служби є забезпечення реалізації державної політики в сфері соціального захисту дітей та сім`ї, зокрема: захист конституційних прав та законних інтересів дітей, в тому числі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; запобігання дитячій бездоглядності та безпритульності; профілактика негативних проявів, наркоманії, алкоголізму та правопорушень серед дітей та їхніх батьків; оздоровлення та відпочинок дітей, насамперед дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки; протидія торгівлі дітьми; попередження насильства в сім`ї над дітьми; протидія будь яким проявам дискримінації, у питаннях віднесених до сфери управління Служби; підготовка пропозицій до проектів державних цільових, галузевих, регіональних та місцевих програм в частині забезпечення соціального захисту дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах; виконання програм і здійснення заходів, спрямованих на забезпечення соціального та правового захисту дітей; організація на території сільських рад Борщагівської об`єднаної територіальної громади соціального обслуговування дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах; залучення громадських та інших організацій до діяльності з питань соціального захисту , соціальної підтримки та надання соціальних послуг дітям, зокрема, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, оздоровлення та відпочинку дітей, попередження насильства над дітьми.

Таким чином, враховуючи чисельність дітей громади та штатну чисельність працівників Сектору служби у справах дітей та сім`ї, суд дійшов висновку, що у даному випадку відповідачем вимоги ст.4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» та Методичних рекомендацій, затверджених наказом Мінсоцполітики №26 від 19.01.2016р., не порушені.

Судом встановлено, що позивачем не вказується про неналежне виконання службою у справах дітей та сім`ї повноважень у сфері захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які опинилися у складних життєвих обставинах, рівно як і не наводиться жодного випадку порушення ним прав дітей, які потребують соціальної підтримки.

При цьому, відповідачем надано докази реального функціонування служби у справах дітей та сім`ї та вирішення нею питань у сфері захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Наведені обставини свідчать про те, що у даному випадку відповідач не припускався протиправної бездіяльності щодо не створення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей як окремої юридичної особи і такий факт не може свідчити про допущення відповідачем бездіяльності відносно створення такого органу. При цьому, суд зауважує, що підставою позовних вимог є саме твердження позивача про не вжиття відповідачем дій відносно створення вищевказаної служби, а не доводи щодо належного чи неналежного виконання служби своїх повноважень.

Згідно з наданими відповідачем доказами судом встановлено, що на даний час на території Борщагівської ОТГ реалізація державної політики у сфері сім`ї та дітей здійснюється службою у справах дітей виконавчого апарату Борщагівської сільської ради, яка виконує функції служби у справах дітей виконавчого органу Борщагівської ОТГ.

Суд наголошує, що в силу частини першої статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989р. в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Стосовно вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Борщагівської сільської ради Київської області щодо не приведення штатної чисельності служби у справах дітей відповідно до нормативів, установлених ч.6 ст.4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», зобов`язавши Борщагівську сільську раду вчинити дії, спрямовані на приведення штатної чисельності служби у справах дітей відповідно до нормативів, установлених зазначеним Законом, слід зазначити наступне.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» суб`єктами добровільного об`єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст. Об`єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено місто, є міською територіальною громадою, центром якої визначено селище, - селищною, центром якої визначено село, - сільською.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» найменування об`єднаної територіальної громади, як правило, є похідним від найменування населеного пункту (села, селища, міста), визначеного її адміністративним центром.

У зв`язку з розширенням повноважень сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад щодо провадження діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, постановами КМУ від 15.11.2017 року № 877 та від 11.04.2018 року № 301 внесені зміни до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини (постанова КМУ від 24.09.2008 року № 866), згідно із якими сільські, селищні, міські ради об`єднаних територіальних громад мають самостійно здійснювати діяльність, пов`язану із захистом прав дитини, зокрема передано об`єднаним територіальним громадам повноваження стосовно влаштування під опіку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Питання нормативів передбачено у Методичних рекомендаціях. Так, з метою забезпечення єдиного методологічного підходу до виконання власних (самоврядних) повноважень об`єднаної територіальної громади у сфері соціального захисту населення та захисту прав дітей на підставі норм законодавчих актів з питань соціального захисту населення розроблено Методичні рекомендації, які затверджені наказом Мінсоцполітики за № 26 від 19.01.2016.

Відповідно до п.1.3, п.1.8 Методичних рекомендацій передбачено: - для виконання власних повноважень у сфері соціального захисту населення, в тому числі захисту прав дітей, у структурі виконавчого органу об`єднаної територіальної громади пропонується утворити відповідні структурні підрозділи або покласти повноваження на відповідальних працівників виконавчого органу (далі - відповідальний підрозділ (посадова особа)); - з метою належного виконання власних (самоврядних) повноважень об`єднаної територіальної громади у сфері захисту прав дітей рекомендується передбачати посади спеціалістів з питань захисту прав дітей у штатному розписі виконавчого органу об`єднаної територіальної громади (із розрахунку: орієнтовно 1 працівник на 2 тисячі дитячого населення) або утворювати структурний підрозділ захисту прав дітей (якщо дитяче населення перевищує 4 тисячі).

Системне тлумачення вищенаведених положень дозволяє дійти висновку, що з метою належного виконання власних (самоврядних) повноважень об`єднаної територіальної громади у сфері захисту прав дітей рекомендується передбачати посади спеціалістів з питань захисту прав дітей у штатному розписі виконавчого органу ОТГ із розрахунку: орієнтовно 1 працівник на 2 тисячі дитячого населення, або альтернативно, в разі якщо дитяче населення перевищує 4 тисячі, утворювати структурний підрозділ.

З аналізу наведених вище положень випливає висновок, що об`єднані територіальні громади мають самостійно здійснювати діяльність, пов`язану із захистом прав дитини.

Враховуючи встановлені в межах даної справи обставини, суд дійшов висновку, що відповідач реалізовує державну політику у сфері соціального захисту дітей відповідно наданих повноважень та чинного законодавства України.

Оскільки за наслідками судового розгляду справи встановлено, що відповідачем не допущено протиправної бездіяльності щодо не створення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей та приведення відповідності її штатної чисельності, позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 31 січня 2022 р.