Рішення № 103015157, 24.01.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2022 року № 320/10511/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якій просить суд:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, яке оформлено у вигляді листа від 05 серпня 2021 року №8630-12485/к-02/8-1000/21 про відмову у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно заяви від 06.07.2021 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці перерахунок та виплачувати щомісячно довічне грошове утримання судді у відставці, згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Київській області від 23 січня 2021 року №263 з врахуванням фактично виплачених сум у розмірі 66% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 62% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

На думку позивача він має право на отримання суддівської винагороди у розмірі 66%.

Зазначає, що 06.07.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою про проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Однак відповідачем листом від 05.08.2021 №8630-12485/К-02/8-1000/21 у здійсненні перерахунку відмовлено.

Позивач вказує, що враховуючи рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. Позивач зазначив, що оскільки має 28 років 8 місяців 3 дні суддівського сажу, розмір його щомісячного довідчного грошового утримання як судді у відставці має складати 66%.

Вважаючи рішення органу Пенсійного фонду України щодо відмови у перерахунку розміру його щомісячного довічного грошового утримання протиправним, позивач звернувся до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у позовних вимогах позивачу у повному обсязі, оскільки позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області заява відповідної форми згідно Порядку №3-1 не подавалась.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої просить задовольнити позовні вимоги, оскільки відповідачем неправильно обраховано суддівський стаж позивача.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Судом встановлено, що рішенням Вищої ради правосуддя від 29.09.2017 №3055/0-15-17 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Яготинського районного суду Київської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

У зв`язку з виходом у відставку, як судді позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду у Київській області, та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 62 відсотків суддівської винагороди, призначеної відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", що не заперечується відповідачем.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 у справі №810/633/18 визначено суддівський стаж 28 років 8 місяців 7 днів з урахуванням стажу роботи на посаді судді та заступника голови Яготинського районного суду Київської області 24 роки 9 місяців 7 днів.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі №320/5822/20, з урахуванням ухвали про роз`яснення судового рішення від 24.03.2021 визнано протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 25 лютого 2020 року та рішення Пенсійного фонду України від 21 квітня 2020 року про відмову в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно заяв від 30.01.2020 та від 03.03.2020.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 62% суддівської винагороди згідно з довідкою Територіального управління ДСА в Київській області від 23.01.2020 № 263 з врахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.

06.07.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою, в якій просить суд здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 66% суддівської винагороди, згідно з довідкою ТУ ДСА в Київській області від 23.01.2020 №263.

Листом від 05.08.2021 №8630-12485/К-02/8-1000/21 відповідач повідомив позивача, що за інформацією відділу перерахунків пенсії №2 управління пенсійного забезпечення Головного управління, загальний страховий стаж становить 43 роки 5 місяців 21 день, з них 28 років 8 місяців 3 дні – суддівський стаж (24 роки 9 місяців 7 днів – стаж роботи на посаді судді та заступника Яготинського районного суду Київської області).

Розмір щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці з 19.02.2020 складає 62555,52 грн.

За результатами розгляду заяви позивача, перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці здійснено не було.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Для вирішення спірних правовідносин судом застосовано норми Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402 (надалі - Закон №1402), Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 (надалі - Порядок № 3-1).

Відповідно до ст.ст. 22, 58 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон №1402 (під час вирішення даної справи застосований у редакції, чинній на момент виходу позивача у відставку).

Відповідно до п. 11 ч. 5, ч. 7 ст. 48 Закону №1402 незалежність судді забезпечується, окрім іншого, правом судді на відставку.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України та законом гарантій незалежності судді.

Згідно з ч. 1 , 3, 5 ст. 116 Закону №1402, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею до Вищої ради правосуддя, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви ухвалює рішення про звільнення судді з посади.

За суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку.

Відповідно до ст. 137 Закону №1402 до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу (частина перша).

До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді (частина друга).

Зазначена ч. 2 ст. 137 Закону №1402 була доповнена у вказаній статті Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 12.07.2018 № 2509-VIII, який набрав чинності 05.08.2018.

За приписами ч. 3 ст. 142 Закону №1402, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України (частини п`ята статті 142 Закону № 1402).

Згідно з абзацом 2 п. 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402, кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Відповідно до абзацу 4 п. 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у зв`язку з набранням 05.08.2018 чинності Законом №2509-VIII, яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді (у тому числі, відповідно до законодавства, що діяло на день призначення (обрання) судді).

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.05.2019 у справі №9901/805/18 погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що ч. 2 ст. 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 05.08.2018) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 встановлено, що загальний стаж роботи на посаді судді позивача, з урахуванням спірних періодів складає 28 років 8 місяців 7 днів / 24 роки 9 місяців 7 днів – робота на посаді судді + 2 роки період проходження військової строкової служби + 1 рік 11 місяців половина строку навчання у вищому навчальному юридичному закладі.

Даний факт підтверджено матеріалами справи та не оспорюється відповідачем.

Отже позивач має право на отримання суддівської винагороди у розмірі 66% (50% за 20 років стажу та 16% (по 2% за 8 років стажу).

Окрім того, судом встановлено, що при ухваленні рішення від 24.09.2020 Київським окружним адміністративним судом не досліджувалось питання про загальний стаж роботи позивача на посаді судді, у зв`язку з чим розмір грошового утримання судді у відставці був визначений з 62% суддівської винагороди судді.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача в частині відмови у задоволенні поданої позивачем заяви від 06.07.2021 про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Більш того, суд наголошує, що відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що документи, надані позивачам для підтвердження стажу роботи і розміру суддівської винагороди для перерахунку щомісячного довічного утримання з дня його призначення, є недійсними або визнані такими, що містять недостовірні відомості.

Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне також зазначити, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини 6 статті 126 Конституції України).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 № 10-рп/2013).

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне забезпечення/щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци 5, 6 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 06.06.2013 № 3-рп/2013).

При цьому, Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

Згідно з п.п. 1, 4 розділу ІІ Порядку №3-1 заява про перерахунок щомісячного довічного утримання та довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі - довідка про суддівську винагороду) або довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України у відставці (додаток 3) (далі - довідка про винагороду судді КСУ) подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.

Перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.

Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне утримання, заяви та довідки про суддівську винагороду (довідки про винагороду судді КСУ).

Згідно з розділом IV Порядку №3-1 заява про призначення/перерахунок щомісячного довічного утримання реєструється в електронному журналі звернень органу, що призначає щомісячне довічне утримання.

Заява про перерахунок щомісячного довічного утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів.

Приймання, розгляд та опрацювання заяви та документів, необхідних для призначення (перерахунку) щомісячного довічного утримання, органами, що призначають щомісячне довічне утримання, здійснюється відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1).

При поданні заяви про призначення, перерахунок щомісячного довічного утримання в паперовій формі документи подаються в оригіналах.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав зазначені положення Порядку №3-1, подавши заяву, яка, у свою чергу, підтверджує також виникнення права позивача на відповідний перерахунок.

Натомість, відповідач, нехтуючи вищенаведеними достеменно відомими йому обставинами, а також не виконавши положень Порядку №3-1, протиправно застосував 62% для визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, замість 66%, про які просить позивач.

Більш того, суд наголошує, що відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що документи, надані позивачем для підтвердження стажу роботи і розміру суддівської винагороди для перерахунку щомісячного довічного утримання, є недійсними або визнані такими, що містять недостовірні відомості, що, у свою чергу, додатково свідчить про протиправність дій відповідача в частині відмови у задоволенні поданої позивачем заяви від 06.07.2021 про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Також, суд зазначає, що невиконання відповідачем покладених на нього чинним законодавством обов`язків призвело до порушення прав позивача, а також суттєво обмежило здійснення інших прав позивача, які підлягають безумовному захисту, зокрема, на належне утримання судді у відставці.

За таких підстав, суд дійшов висновку про визнання дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці протиправними та, відповідно, про зобов`язання здійснити такий перерахунок, відповідно до заяви від 06.07.2021.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та задоволення останніх у повному обсязі.

Під час звернення з даним позовом до суду позивачем судовий збір сплачено не було. Таким чином, судовий збір за рахунок відповідача на користь позивача відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, яке оформлено у вигляді листа від 05.08.2021 №8630-12485/к-02/8-1000/21, про відмову у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно заяви від 06.07.2021 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548, місцезнаходження: 08500, Київська обл., місто Фастів, вул. Саєнка Андрія, будинок 10) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), як судді у відставці перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Київській області від 23.01.2021 №263, з врахуванням фактично виплачених сум у розмірі 66% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, відповідно до заяви від 06.07.2021.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.