
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у забезпеченні позову
18 січня 2022 року м.Київ № 320/462/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши заяву про забезпечення позову у межах адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КІВШОВАТА АГРО" до Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправними та скасування потсанов,
в с т а н о в и в :
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "КІВШОВАТА АГРО" з позовом до Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), у якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кустовської Олени Михайлівни від 23.12.2021 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №67114604;
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кустовської Олени Михайлівни від 23.12.2021 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №67114604.
Також, у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову ТОВ "КІВШОВАТА АГРО" шляхом зупинення стягнення штрафу органами державної виконавчої служби на підставі постанови про накладення штрафу від 23.12.2021 та постанови про стягнення виконавчого збору від 23.12.2021 у ВП № 674114604.
В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на очевидну протиправність спірних рішень. Позивач стверджує, що Законом України "Про виконавче провадження" не передбачається зупинення виконавчого провадження у разі оскарження постанов державного виконавця, а тому просить зупинити виконання спірних постанов до набрання законної сили рішенням у цій справі.
Розглянувши вказане клопотання про забезпечення позову, суд вважає за необхідне відмовити у його задоволенні, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахуванням наведеного положення КАС України, розгляд клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до абз. 1 п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 № 2 встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Відтак, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Аналогічна правова позиція висвітлена в постановах Верховного Суду від 22.11.2018 №826/8556/17, від 25.04.2019 №826/10936/18.
Так, предметом позову становлять вимоги позивача про визнання протиправними та скасування постанов Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про накладання штрафу та стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №67114604
Обґрунтовуючи необхідність вжиття обраних заходів забезпечення позову, позивач стверджує про неможливість зупинення виконання спірних рішень у інший спосіб, ніж шляхом забезпечення позову.
Таким чином, вимоги позивача вжити обраних ним заходів забезпечення позову обумовлені можливістю примусового виконання оскаржуваних постанов, з приводу чого суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
При цьому, позивачем не надано до суду будь-яких доказів, які б свідчили про ті обставини, що державним виконавцем вчиняються дії щодо примусового виконання спірних постанов, зокрема, виокремлення їх в окремі виконавчі провадження та вчинення дій щодо стягнення з позивача суми штрафу та виконавчого збору.
Між тим, вжиття вказаних позивачем заходів забезпечення позову за відсутності об`єктивних та достатніх підстав вважати, що такі дії обов`язково будуть здійснені протягом розгляду даної справи, зумовить виникнення невиправданого судового втручання у діяльність суб`єкта владних повноважень, що, у свою чергу, йде у розріз з метою інституту забезпечення позову.
Відтак, вказані доводи позивача не приймаються судом до уваги, оскільки вони не містять обґрунтування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або про те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
У свою чергу, судом не встановлено, а позивачем у заяві не доведено існування жодної з обставин, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа за яким стягнення здійснення в безспірному порядку.
З огляду на викладене заява про забезпечення позову ТОВ "КІВШОВАТА АГРО" не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання позивача про забезпечення позову є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248 КАС України, суд
у х в а л и в:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КІВШОВАТА АГРО" (код ЄДРПОУ - 35325532) про забезпечення позову, - відмовити.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Лисенко В.І.
Судове рішення № 103014758, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 18.01.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/462/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: