Ухвала суду № 103014728, 18.01.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у роз`ясненні судового рішення

18 січня 2022 року м.Київ №810/3071/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про роз`яснення судового рішення у межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Переслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправними, скасування рішень та поновлення на роботі,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Переслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області, в якому просила:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Клименка Ю.В. «Про відкликання з відпустки ОСОБА_1 » від 21 травня 2018 року № 63-к;

- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області від 21 травня 2018 року №64-к «Про припинення повноважень ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області та стягнути з Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області за період вимушеного прогулу ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату з 21 травня 2018 року до дня фактичного поновлення на посаді.

Рішенням суду від 01.02.2021 позов ОСОБА_1 задоволено: визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області від 21 травня 2018р. за №64-к «Про припинення повноважень ОСОБА_1 »; поновити ОСОБА_1 на посаді заступника голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області; стягнуто з Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області за період вимушеного прогулу ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату з 21 травня 2018 року до дня фактичного поновлення на посаді у розмірі 730 953 (сімсот тридцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят три) грн 00 коп з відрахуванням обов`язкових податків і зборів.

Також, звернуто до негайного виконання рішення суду у частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 22 199 ( двадцять дві тисячі сто дев`яносто дев`ять) грн 33 коп з відрахуванням обов`язкових податків і зборів.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2021 рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 залишено без змін. Також цією постановою здійснено заміну відповідача з Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації на її правонаступника - Бориспільську районну державну адміністрацію Київської області.

06.09.2021 до суду звернувся представник відповідача - Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, з заявою про роз`яснення судового рішення.

Дана заява була передана судді для подальшого розгляду 13.01.2022, що підтверджується відповідним актом від 13.01.2022, складеним працівниками Відділу ДЗК суду.

Вказана заява обґрунтована тим, що позивачка була звільнена з посади заступника голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області, призначення на яку відбувається головою районної державної адміністрації за погодженням з головою обласної державної адміністрації. На думку заявника, поновити ОСОБА_1 на посаді заступника голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області є можливим виключно за наявності перебування на посаді голови райдержадміністрації саме тієї особи, яка погоджувала призначення та призначала позивачку на посаді свого заступника чи за наявності погодженого головою Київської обласної державної адміністрації розпорядчого акту про призначення позивачки на посаду заступника чинного голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області. Однак, судовим рішенням позивачку поновлено на посаді заступника голови вже не існуючої Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області, без будь-яких застережень щодо правонаступників, а поновлення на аналогічній посаді у правонаступника суперечитиме наведеним вище вимогам законодавства щодо спеціального порядку призначення заступника голови місцевої державної адміністрації. Заявник стверджує, що не вбачає належного способу виконання рішення суду, оскільки не розуміє, які саме норми права належить застосовувати при виконанні рішення суду у цій справі.

Для розгляду даної заяви, судом призначено судове засідання на 18.01.2022.

У призначений для розгляду заяви час, сторони та їхні представники до суду не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання, були повідомлені належним чином, з заявами чи клопотаннями про відкладення розгляду або розгляд заяви у їх відсутність сторони не звертались.

Частиною 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ураховуючи положення ч. 9 ст. 205 та ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви здійснено судом без участі представників учасників розгляду заяви у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні матеріали справи у частині поданої заяви, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Отже, заява про роз`яснення судового рішення підлягає задоволенню у разі встановлення судом факту того, що рішення є незрозумілим.

Таким чином, можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення передбачена з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню, та при цьому суд не має право змінювати зміст рішення.

У пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд вказує на те, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.

Згідно з п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Суд також зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз`яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.

Водночас, у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 чітко та зрозуміло викладено його зміст з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства.

Натомість, заявник у своїй заяви не посилається на незрозумілий текст судового рішення, а стверджує про реорганізацію Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації з якої позивачку було звільнено, та про неможливість її поновлення, оскільки це призведе до порушення порядку призначення заступника голови місцевої державної адміністрації.

Суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про неправомірність звільнення позивача з посади заступника голови Переяслав-Хмельницької РДА, позивачка підлягає поновленню на попередній роботі.

Аналогічний правовий висновок міститься у пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», відповідно до якого працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

Як зазначено вище, роз`яснюючи рішення, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Разом з тим, у резолютивній частині рішення чітко та зрозуміло зазначено про необхідність поновлення ОСОБА_1 на попередній посаді - заступника голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області.

Таким чином, на думку суду, з урахуванням раціональності вищезазначених критеріїв доцільності роз`яснення судового рішення, у задоволенні заяви Бориспільської районної державної адміністрації Київської області про роз`яснення рішення суду слід відмовити.

Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (код ЄДРПОУ - 24209740) про роз`яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 у справі №810/3071/18.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Лисенко В.І.