Рішення № 103014336, 14.01.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2022 року справа №320/7626/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Стейт Агро" до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Стейт Агро" (далі – позивач) з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі – відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Зміст позовних вимог складають наступні позовні вимоги: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.12.2020 №0051140706 форми"С" та №0051170706 форми "С", винесені на підставі акту фактичної перевірки від 09.11.2020 року №0190/1036/07/43607513 в повному обсязі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 відкрито загальне провадження в даній адміністративній справі.

Через канцелярію суду 02.08.2021 надійшло клопотання від представника позивача про зупинення провадження по справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 зупинено провадження в даній адміністративній справі.

17.09.2021 до суду надійшло клопотання від представника позивача про поновлення провадження в адміністративній справі, оскільки, підстави для зупинення провадження відпали, а саме рішення по справі №320/10986/20, яким скасовано наказ на проведення фактичної перевірки від 02.11.2020 №1659, набрало законної сили 11 серпня 2021 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 поновлено провадження в адміністративній справі.

Протокольною ухвалою суду від 03.11.2021 суд ухвалив на підставі ч.9 ст.205 КАС України подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Зі змісту позовної заяви та відповіді позивача на відзив слідує, що позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що наказ на проведення перевірки не відповідає нормам ПК України, а саме в наказі від 02.11.2021 №1659 відсутні будь-які посилання на інформацію, яка свідчить про можливі порушення податкового законодавства, також порушено правила допуску посадових осіб до перевірки, оскільки контролюючий орган пред`явив документи не уповноваженій особі. Позивач зазначає, що не отримав акту перевірки, а тому був позбавлений можливості подати заперечення та відповідні докази і тому контролюючий орган не мав права виносити податкове повідомлення - рішення (далі - ППР) доки належним чином не вручить акт фактичної перевірки, а також податкові повідомлення-рішення були складені з порушенням вимог щодо форми. Також посилається на те, що наказ на проведення фактичної перевірки від 02.11.2020 №1659 був оскаржений в судовому порядку та рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 (справа №320/10986/20) був визнаний протиправним та скасованим.

Відповідач проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що працівниками ГУ ДПС у Київській області, на виконання завдання ДПС України від 16.10.2020 № 18577/7/99-00-07-05-03-07, при здійсненні аналізу та моніторингу роботи суб`єктів господарювання сфери продажу паливо-мастильних матеріалів, було виявлено, що ТОВ «Стейт Агро» провадило господарську діяльність зі зберігання пального за адресою: Київська область, Броварський район, с. Плоске, вул. Незалежності, 47 без отримання ліцензії на право зберігання пального. Тобто, ГУ ДПС у Київській області при формуванні наказу та направлень на фактичну перевірку використовувало наявну податкову інформацію, власником і розпорядником якої є ДПС України, що свідчила про вчинені порушення податкового законодавства ТОВ "Стейт Агро". У відповідності до вимог Кодексу перед початком перевірки перевіряючими пред`явлено направлення на перевірку та службові посвідчення керуючому ТОВ «Стейт Агро» ОСОБА_1 та вручено копію наказу від 02.11.2020 № 1659 про проведення фактичної перевірки з витягом, про що свідчить підпис вищевказаної особи у направленнях на перевірку. Допуск до фактичної перевірки відбувся, про що свідчить акт фактичної перевірки №0190/1036/07/43607513 від 09.11.2020 року. У зв`язку з тим, що керуючий ОСОБА_2 від підписання та отримання акта перевірки відмовився, посадовими особами ГУ ДПС у Київській області був складений відповідний акт № 19 від 09.11.2020 та другий примірник акта перевірки було надіслано платнику податків поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення (отримано платником - 13.11.2020). Згідно з наказом Мінфіну від 28.12.2015 №1204 ППР виноситься за порушення норм законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Тому твердження позивача щодо невідповідності ППР невстановленої форми, відповідач вважає безпідставними та є недоведеним фактом.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ТОВ "Стейт Агро" (код ЄДРПОУ: 43607513) зареєстроване як юридична особа від 30.04.2020 (дата запису: 30.04.2020, номер запису: 13551020000010821), за адресою: 07444, Київська область, Броварський р-н, с. Світлиця, вул. Захисників, 2-А.

Видами господарської діяльності за кодом КВЕД є: 1.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.26 Вирощування олійних плодів; 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.42 Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів; 01.45 Розведення овець і кіз; 01.46 Розведення свиней; 01.49 Розведення інших тварин; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.62 Допоміжна діяльність у тваринництві; 03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура); 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем 03.11.2020 на підставі наказу від 02.11.2020 №1659, який складений на підставі п.75.1 ст. 75. п.п.80.2.2. п.80.2. ст.80 та п.82.3 ст.82 ПК України було проведено фактичну перевірку ТОВ "Стейт Агро" (код ЄДРПОУ: 43607513) з питань дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявність свідоцтв, ліцензій, у тому числі про виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт фактичної перевірки №0190/1036/07/43607513 від 09.11.2020 (далі - Акт перевірки). В Акті перевірки зазначено, що товариством на письмовий запит перевіряючих від 03.11.2020 не надано документи по рах. 203 та ліцензію на право зберігання пального, а також документів на ємності, які використовуються для зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

Перевіркою встановлено, що згідно з акцизними накладними отримало пальне для потреб власного споживання від ТОВ «Білайт Груп» важкі дистиляти (газойли) у такій кількості: від 15.05.2020 № 920 у кількості 7498,5 літри; від 09.06.2020 № 1147 у кількості 4983,25 літри; від 28.09.2020 № 2542 у кількості 5951.73 літри; від 22.10.2020 № 2855 у кількості 6842,08 літри.

У відповідних акцизних накладних зазначена адреса місця зберігання пального: с. Плоске, вул. Незалежності, 47, яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання зберігає пальне виключно для потреб власного споживання. Дані критерії використовуються у разі оптової реалізації пального та відвантаження продукції на адресу місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання - не платник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Перевіркою встановлено факти зберігання позивачем дизельного палива у період 15.05.2020 по 22.10.2020 за відсутності діючої ліцензії на право зберігання пального, чим порушено вимоги ст.15 Закону України від 19.12.1995 № 481/98-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального".

На підставі матеріалів зазначеної перевірки контролюючим органом прийняті наступні спірні рішення від 01.12.2020, а саме:

- податкове повідомлення рішення форми «С» №005180706, яким застосовано до Товариства штрафну (фінансову) санкцію на підставі п.117.1 ст.117 Податкового кодексу України у розмірі 1020,00 грн.;

- податкове повідомлення рішення форми «С» №0051140706, яким застосовано до Товариства штрафну (фінансову) санкцію на підставі п.121 ст.121 Податкового кодексу України у розмірі 1020,00 грн.;

- податкове повідомлення рішення форми «С» №0051170706, яким застосовано до Товариства штрафну (фінансову) санкцію на підставі ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" у розмірі 500000,00 грн.;

Так, позивач не погодився з вищезазначеними податковим повідомленнями-рішеннями направив скаргу до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення від 25.05.2021 вихідний номер 11665/0/99-00-06-03-01-06, яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.12.2020 №0051180706.

Однак, позивач не погоджуючись із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями (№0051140706, №0051170706), звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносин, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (в редакції чинній на момент проведення перевірки; далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами п. 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла зокрема: від платників податків, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах (п.п.72.1.1.1. п.72.1 ст.72 Податкового кодексу України); про застосування реєстраторів розрахункових операцій (п.п.72.1.1.4. п.72.1 ст.72 Податкового кодексу України); про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності (п.п.72.1.2.5. п.72.1 ст.72 Податкового кодексу України).

Пунктом 74.1 ст.74 ПК України визначено, що посадові (службові) особи контролюючих органів можуть зберігати та опрацьовувати в інформаційних базах контролюючих органів податкову інформацію, зібрану відповідно до Кодексу.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання відповідно до п.74.2 ст.74 ПК України використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Отже, використання інформації, яка міститься в автоматизованих базах та системах контролюючих органів є компетенцією контролюючих органів.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Відповідно до підпункту 75.1.3 п.75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно із пунктом 80.1 статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: 80.2.5. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Отже, передумовою проведення фактичної перевірки з підстав, передбачених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно з ст.80 п.80.5 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

В свою чергу, ст. 81 ПК України передбачає, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Отже, у посадової особи контролюючого органу виникає право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення та за умови пред`явлення направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення, оформлених відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України.

Як було встановлено судом перевірка була здійснена на підставі наказу від 02.11.2021 №1659.

Однак, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2020 у справі №320/7626/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стейт Агро" до Головного управління ДПС у Київській області, вирішено: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Київській області від 02.11.2020 №1659 в частині проведення фактичної перевірки ТОВ "Стейт Агро" (код ЄДРПОУ 43607513).

Дане рішення суду набрало законної сили 11.08.2021 року.

Відповідно до вимог частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З даного рішення слідує, що перевірка проводилась не з метою і не у спосіб визнаний законодавством, що є безумовною підставою для визнання рішень, винесених за наслідками такої перевірки - протиправними.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст.245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За таких обставин суд вважає, що з урахуванням встановлених під час розгляду обставин справи ефективним та практичним способом захисту порушеного права позивача є скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.12.2020 року №0051140706 форми"С" та №0051170706 форми "С", винесені на підставі акту фактичної перевірки від 09.11.2020 року №0190/1036/07/43607513.

Зважаючи на зазначене вище, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у даній справі в повному обсязі.

Відповідно до частини першої ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 7515,31 грн., підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.12.2020 №0051140706 форми"С" та №0051170706 форми "С", винесені на підставі акту фактичної перевірки від 09.11.2020 року №0190/1036/07/43607513 в повному обсязі.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Агро» (код ЄДРПОУ 43607513), місцезнаходження: 07444, Київська обл., Броварський р-н., с. Світильня, вул. Захисників, буд.2-А) судовий збір у сумі 7515 (сім тисяч п`ятсот п`ятнадцять) грн. 31 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ44096797).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Терлецька О.О.