Рішення № 103014234, 13.01.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2022 року м. Київ № 320/11384/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Повх І.С.,

за участю представників сторін:

від позивача – Романюк І.М.,

від відповідача – не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Васильківської міської ради

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Васильківської міської ради (далі по тексту – відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Васильківської міської ради щодо порушення строків розгляду по суті клопотання ОСОБА_1 № 509/07/21-Р від 22.07.2021 стосовно передачі у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 3221484000:07:013:0299 площею 0,1 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Васильків;

- зобов`язати Васильківську міську раду на найближчому пленарному засіданні сесії розглянути по суті клопотання ОСОБА_1 №509/07/21-Р від 22.07.2021 стосовно передачі у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 3221484000:07:013:0299 площею 0,1 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Васильків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він 22.07.2021 на підставі статті 118 Земельного Кодексу України звернувся до Васильківської міської ради із клопотанням щодо передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з кадастровим номером 3221484000:07:013:0299 площею 0,1 га.

Позивач зазначив, що відповідач у строк визначений законодавством не прийняв рішення щодо передачі у приватну власність земельної ділянки на користь позивача, чим порушив його право на отримання земельної ділянки із земель комунальної власності.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засідання. Також суд витребував докази по справі від відповідача.

Відповідач позов не визнав та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про те, що клопотання позивача від 22.07.2021 не містило у собі прохання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», як це передбачають норми частин 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України, а містило прохання «передати у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3221484000:07:013:0299 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1 га за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Васильків». До клопотанням від 22.07.2021 позивачем, у якості додатків до нього, були додані: копія паспорту та РНОКПП, копія посвідчення учасника бойових дій, документи на підтвердження повноважень. Тобто, графічні матеріали, на яких було б зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, як це вимагає частина 6 ст. 118 Земельного кодексу України, до клопотання позивачем не додавались.

Відповідач зауважив, що норми частин 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України, не визначають та не врегульовують питання та процедуру передачі громадянам у приватну власність земельних ділянок з відповідним кадастровим номером із земель комунальної власності, у разі, якщо цей громадянин, у встановленому Земельному кодексі України порядку, не отримував від органу місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тому, за результатом розгляду клопотання позивача від 27.07.2021 та опрацювання змісту, обсягу та видів доданих до цього клопотання документів, позивачу була надано відповідь листом Васильківської міської ради № 1638-Х, яка по суті і оскаржується заявником у суді.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 суд відклав підготовче засідання у справі на 29.11.2021.

Позивач не погоджуючись з доводами відповідача, викладеними у позові подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив про те, що листом № 1638-Х Васильківською міською радою було повідомлено позивача про те, що клопотання не підлягає розгляду, оскільки до клопотання про передачу у приватну власність земельної ділянки має бути додано погодження землекористувача. Позивач зауважив, що клопотання стосувалося питання про передачу у приватну власність вже сформованої земельної ділянки та містило відомості про відповідний кадастровий номер, а не з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою.

Додатково позивач зауважив, що з урахуванням статті 118 Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, яка розглядає їх у місячний строк. Результатом розгляду такого клопотання може бути лише рішення у формі «рішення сесії міської ради», а не у формі листа. Відтак, на думку позивача, відповідач відповідно до наданих йому повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, був зобов`язаний організувати розгляд відповідного клопотання у місячний строк, як це передбачено ст. 118 Земельного кодексу України.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 13.01.2022.

У судове засідання, призначене у справі на 13.01.2022 з`явився представник позивача який підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та просив позов ОСОБА_1 задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи у передбачений законодавством строк.

Водночас, судом встановлено, що 13.01.2021 на адресу суду надійшла заява представника відповідача про проведення судового засідання без участі Васильківської міської ради.

Заслухавши представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_1 виданим 17.01.2019.

Позивач має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується відповідним посвідчення серії НОМЕР_2 від 28.11.2019.

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача – адвокат Романюк І.М. звернувся в інтересах ОСОБА_1 до Васильківського міського голови із клопотанням про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 3221484000:07:013:0299 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1 га за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Васильків Київської області.

Додатками до вказаного клопотання позивачем зазначено: копію паспорта, рнокпп, копія посвідчення учасника бойових дій, документи на підтвердження повноважень.

Судом встановлено, що клопотання ОСОБА_1 про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 3221484000:07:013:0299 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1 га від 22.07.2021 зареєстроване Центом надання адміністративних послуг виконавчого комітету Васильківської міської ради 27.07.2021 за № 1631/10-08.01, про що свідчить відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції.

Листом за вих. № 1638-Х Васильківська міська рада за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 повідомила, що законодавство в сфері земельних відносин, а саме Земельний кодекс України (ст. 118) передбачає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України. А саме, громадяни України зацікавлені в одержані безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної або державної власності подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Також відповідач зазначив, що після отримання дозволу відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою, громадянин замовляє проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у суб`єкта господарювання, що с виконавцями робіт із землеустрою згідно із Законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність подається громадянином на затвердження до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування який його затверджує і передає земельну ділянку у власність.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо неприйняття рішення за результатами розгляду клопотання позивача про передачу у приватну власність земельної ділянки, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з положеннями статті 5 Земельного кодексу України земельне законодавство базується на таких принципах: а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; г) забезпечення раціонального використання та охорони земель; ґ) забезпечення гарантій прав на землю; д) пріоритету вимог екологічної безпеки.

Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: 1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; 2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до статті 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2 вказаної статті).

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина 3 вказаної статті).

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання (частина 4 вказаної статті).

У статті 121 Земельного кодексу України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Отже, громадянин України вправі на підставі закону отримати безоплатно земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара із земель комунальної власності.

Частиною першою статті 118 Земельного кодексу України обумовлено, що громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

Згідно із частиною 6 статті 118 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України обумовлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно із частиною 9 статті 118 Земельного Кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

З аналізу зазначених норм діючого законодавства яке регулює земельні відносини вбачається, що клопотання громадян щодо передачі у власність земельних ділянок вирішується відповідним органом орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Частиною 5 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» регламентовано, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності – не рідше ніж один раз на місяць.

Отже клопотання зацікавленої особи в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки має бути розглянуте саме представницьким органом місцевого самоврядування на планерному засіданні ради у відповідний строк.

Частиною другою статті 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що клопотання позивача про передачу у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3221484000:07:013:0299 для будівництва і обслуговування жилого будинку. Господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,10 гектара, було отримано Васильківською міською радою 27.07.2021.

Як зазначив відповідач у відзиві на позов та вбачається з листа Васильківської міської ради № 1638-Х Васильківською міською радою розглянуто клопотання ОСОБА_1 від 27.07.2021 року вх. № 1631/10-08.01 та надано відповідь листом №1638-Х за підписом в.о. міського голови.

Водночас, присутній у судовому засідання представник позивача наголосив на тому, що позивач звертався до відповідача із клопотання про передачу у власність вже сформованої земельної ділянки та просив прийняти рішення про передачу її у власність

Отже, з викладеного вбачається, що клопотання ОСОБА_1 про передачу у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3221484000:07:013:0299 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,10 гектара, було отримано Васильківською міською радою 27.07.2021 та було розглянуто апаратом виконавчого комітету Васильківської міської ради, який не наділений законом на здійснення таких повноважень.

Як зазначалося вище сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Так, згідно з частиною 1 статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» попередній розгляд і підготовка питань, які належать до відання ради, здійснюють постійні комісії ради, що обираються з числа її депутатів. В силу частини 3 статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міський голова не може бути обраним до складу постійних комісій.

Частинами першою, другою статті 57 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні обумовлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Однак, всупереч приписам статті 118 Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Васильківська міська рада не розглянула клопотання позивача у двотижневий строк та не прийняла відповідного рішення за результатами розгляду клопотання.

На думку суду, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконано та не доведено правомірність та законність своїх дій при розгляді клопотання позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги щодо порушення строків розгляду по суті клопотання ОСОБА_1 № 509/07/21-Р від 22.07.2021 стосовно передачі у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 3221484000:07:013:0299 площею 0,1 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Васильків..

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача на найближчому пленарному засіданні сесії розглянути по суті клопотання ОСОБА_1 № 509/07/21-Р від 22.07.2021 стосовно передачі у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 3221484000:07:013:0299 площею 0,1 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Васильків, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що відповідно до приписів Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що прийняття рішення відповідачем у спірних правовідносинах не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях, суд дійшов висновку, що вказана вимога позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку суду, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконано та не доведено правомірність та законність своїх дій та рішення при розгляді клопотання позивача, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом з тим суд звертає увагу на те, що позивач звільнений від сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом, відтак судовий збір стягнення на користь позивача не підлягає.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Васильківської міської ради щодо порушення строків розгляду по суті клопотання ОСОБА_1 №509/07/21-Р від 22.07.2021 стосовно передачі у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 3221484000:07:013:0299 площею 0,1 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Васильків.

Зобов`язати Васильківську міську раду на найближчому пленарному засіданні сесії розглянути по суті клопотання ОСОБА_1 №509/07/21-Р від 22.07.2021 стосовно передачі у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 3221484000:07:013:0299 площею 0,1 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель комунальної форми власності на території м. Васильків.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 24 січня 2022 р.