Рішення № 103014030, 30.12.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2021 року № 320/7035/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Автомагістраль» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Автомагістраль» з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати протиправним та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 165412 від 25 листопада 2019 року винесену заступником начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зелінським Сергієм Андрійовичем про стягнення з Приватного підприємства «Автомагістраль» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8 500 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач під час проведення перевірки транспортного засобу, дійшов помилкових висновків про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме ухвалив постанову з порушенням встановленого законодавством порядку, та помилково застосував не вірні норми законодавства про автомобільний транспорт.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надав.

Розглянувши позовну заяву, відзив відповідача на позов, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.

25 листопада 2019 року заступник начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, на підставі Акта № 174038 від 08.10.2019 року, виніс постанову № 165412 про стягнення з ПП «Автомагістраль» адміністративно-господарського штрафу у сумі 8 500 грн. за допущення перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10%, за що передбачена відповідальність абзацом чотирнадцятим частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

З постанови вбачається, що вона винесена на підставі Акта № 174038 від 08.10.2019 року, складеного головними спеціалістами Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області Бабюком Н.М. та Янчуком Р.І., який містить зазначення, що під час перевірки виявлено порушення перевезення вантажу з перевищенням встановлених вагових норм без відповідного дозволу з перевищенням встановлених п. 22.5. ПДР України вагових осьових навантажень на 8,64%, загальна маса на строєну вісь становить 23,9 т. при дозволених 22 т.

Разом з постановою на адресу підприємства надійшли також Акт № 033124 від 08.10.2019 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідка №042943 від 08.10.2019 про результати здійснення габаритно-вагового контролю у зв`язку з виявленим на транспортному засобі DAF XF 105.410 T, реєстраційний номер НОМЕР_1 разом з напівпричепом SCHMITZ GOTHA SKI-24, реєстраційний номер НОМЕР_2 , перевищення навантаження на строєну вісь на 1.9 тон.

Підставою здійснення габаритно-вагового контролю 08.10.2019 року працівниками Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області у Акті № 174038 зазначається направлення на перевірку № 004721 від 07.10.2019 року.

З отриманих документів також вбачається, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області було проведено точний габаритно-ваговий контроль, проте дані документи не містять назви, марки чи моделі вагів, їх технічні характеристики (вагового комплексу), якими було здійснено зважування та відповідно не вбачається жодних належних і допустимих доказів їх сертифікації, калібрування чи повірки.

Відповідно до копії довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 042943 від 08.10.2019 року, яка не відповідає вимогам частини 18 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок). Адже даний пункт Порядку зобов`язує посадових осіб, які здійснюють габаритно-ваговий контроль, за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті видати водієві транспортного засобу довідку результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення.

Отримана позивачем довідка не містить часу та місця проведення точного габаритно-вагового контролю та не містить зазначення заводського номера вагів автомобільних пересувних чи будь-якої іншої інформації, яка б давала можливість ідентифікувати ваговий комплекс.

Суд зазначає, що відповідачем також не було надано копію Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, який був використаний під час зважування, із зазначенням відповідного номера і дати його чинності, назви вагів пересувних автомобільних із зазначенням заводського номеру, технічних характеристик, найменшої та найбільшої границі зважування, а також похибку зважування кожної платформи.

Отриманий позивачем Акт № 174038 від 08.10.2019 року, який був покладений в основу оскаржуваної постанови № 165412 від 25.11.2019 року так як і Довідка результатів здійснення габаритно-вагового контролю не містять зазначення заводського номера вагів автомобільних пересувних, точного місця їх встановлення на автодорозі, схеми організації дорожнього руху під час під`їзду до пункту та виїзду з нього та доказів погодження з власником автомобільної дороги - Службою автомобільних доріг у Житомирській області та уповноваженими підрозділами Національної поліції України - Головним управлінням Національної поліції в Житомирській області.

Адже, ч. 7 Порядку визначає, що місце розташування стаціонарного пункту та схема організації дорожнього руху під час під`їзду до пункту та виїзду з нього визначається Укртрансбезпекою та її територіальними органами і погоджується з власниками автомобільних доріг та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Крім того, отримані підприємством документи не містять інформації про точне місцезнаходження вагового комплексу на автодорозі і будь-яке погодження розташування вагового комплексу з власниками автомобільної дороги та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Не надано також жодної інформації про те, чи мають головні спеціалісти ВДК та КБТ ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідні повноваження здійснювати габаритно-ваговий контроль, відповідні допуски і навики роботи на не ідентифікованому ваговому комплексі.

Разом з тим, відсутня копія направлення на рейдову перевірку № 004721 від 07.10.2019 року, що унеможливлює з`ясування обов`язкових реквізитів - дати і номера наказу Державної служби України з безпеки на транспорті, що може вказувати на самовільність такої перевірки та на те, що працівники відповідача повинні здійснювати перевірку на конкретному ваговому комплексі у конкретно визначеному місці.

Судом встановлено, що не надано відповідачем затвердженим керівництвом Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області, щотижневий графік проведення рейдових перевірок.

Отже, зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що ваги пересувні автомобільні, якими було здійснено зважування транспортного засобу позивача, не мали відповідної повірки та сертифікації, були встановлені у невизначеному місці з порушенням вимог чинного в Україні законодавства (самовільно підрозділом Укртрансбезпеки) без відповідних погоджень з власником автомобільних доріг та уповноваженими підрозділами Національної поліції, без схеми організації дорожнього руху під час під`їзду до пункту та виїзду з нього.

Приписи Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативи, затвердженого Постановою КМУ № 879 від 27.06.2007 року (далі за текстом - Порядок).

Зокрема п. п. 2 п. 2 Порядку, дає визначення поняття вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно- вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, а п. п. 6. п. 2 Порядку визначає поняття вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.

Пункти 12 та 13 Порядку передбачають, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, та під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Суд зазначає, що Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 року № 255, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22.08.2016 року за № 1171/29301 затверджені Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування (далі за текстом - Вимоги). Так, п. п. 8 та 9 Вимог передбачають, що вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології, а вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2% та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.

Оскаржувана постанова не містить зазначення про порядок і строк її можливого оскарження, що дає підстави для застосування приписів ч. 2 ст. 122 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Аналізуючи наведені обставини, які встановлені матеріалами справи, суд дійшов висновку, що контролюючий орган помилково застосував норми чинного законодавства.

З викладеного слідує, що оскаржувана постанова винесена суб`єктом владних повноважень з порушенням норм чинного законодавства.

Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваної постанови, а тому позовні вимоги про визнання її протиправною та скасування є обґрунтованими, а адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1816,00 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 165412 від 25 листопада 2019 року винесену заступником начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зелінським Сергієм Андрійовичем про стягнення з Приватного підприємства «Автомагістраль» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8 500 грн.

Стягнути на користь Приватного підприємства «Автомагістраль» за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) судові витрати у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять один) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.