Ухвала суду № 103013992, 17.01.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

17 січня 2022 року м. Київ № 320/15584/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови про накладення штрафу

ВСТАНОВИВ:

до суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код: 22933548, адреса: 08500, Київська обл., місто Фастів, вул. Саєнка Андрія, будинок 10) з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код: 43315602, адреса: 03056, м. Київ, вул. Виборзька, 32) в якому просить суд скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 20.10.2021 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №65887834 у розмірі 5100,00 грн.

У зв`язку із невідповідністю позовної заяви встановленим вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою суду від 06.12.2021 позов вирішено залишити без руху та надати позивачеві час протягом п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали на усунення виявлених недоліків шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з обґрунтуваннями та належними доказами, що свідчать на користь наявності поважних причин його пропуску;

- доказів сплати судового збору за подання до Київського окружного адміністративного суду даного адміністративного позову на суму 2270,00 грн.

Копія ухвали суду від 06.12.2021 була надіслана позивачеві 07.12.2021 засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, вказану у позовній заяві - gu@ko.pfu.gov.ua, на що працівником Київського окружного адміністративного суду складено довідку від 07.12.2021 про успішну доставку відповідного електронного листа.

Згідно пункту 2 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Таким чином, враховуючи дату вручення позивачеві - 07.12.2021 - копії ухвали суду від 06.12.2021, недоліки позовної заяви, у відповідності до встановленого судом строку, мали бути усуненні позивачем не пізніше 13.12.2021 включно.

28.12.2021 судом отримано заяву позивача про усунення недоліків, подану на виконання вимог ухвали суду від 06.12.2021, яка передана на розгляд судді Панченко Н.Д. 17.01.2022, про що Відділом документального забезпечення і контролю Київського окружного адміністративного суду складено акт від 17.01.2022.

Як вбачається з відмітки служби поштового зв`язку на конверті, яким вказана заява надійшла на адресу суду, остання була надіслана позивачем 14.12.2021, а отже з пропуском встановленого судом п`ятиденного строку, що розпочав свій перебіг з 07.12.2021.

При цьому, у поштовому відправленні за №0910711205078, у яких містилась заява позивача про усунення недоліків та клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, також містилось клопотання про продовження строків для усунення недоліків позовної заяви до 17.12.2021 включно.

Суд зазначає, що згідно частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Оскільки клопотання позивача про продовження строків для усунення недоліків позовної заяви хоч і було сформоване 08.12.2021, про що свідчить штрих-кодова відмітка ГУ ПФУ у Київській області, але останнє надіслано на адресу суду 14.12.2021, а отже з пропуском строку, протягом якого таке клопотання могло бути подане позивачем.

Разом з тим, за змістом викладеного у поданій заяві та долучених додатків, позивачем на виконання вимог ухвали суду від 06.12.2021 надано суду докази сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн. за реквізитами Київського окружного адміністративного суду, а саме платіжне доручення від 10.12.2021 №5420.

Також, на виконання іншої частини вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду.

Так, в частині обґрунтування підстав пропуску строку на звернення до суду з цим адміністративним позовом, встановленого частиною 5 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, позивачем зазначається, що представником Головного управління по даній справі було підготовлено адміністративний позов 04.11.2021 та зареєстровано в програмі Документообіг ПФУ під номером 1000-0903-5/111747, тобто в межах передбаченого десятиденного строку.

При цьому, згідно наданих позивачем пояснень, направити позов до суду вчасно протягом 10 робочих днів з дня отримання оскаржуваної постанови він не мав фінансової можливості, у зв`язку з недостатнім фінансуванням з коштів державного бюджету, а також через велику кількістю вихідної поштової кореспонденції.

Суд зазначає, що відповідно до частини 9 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

При цьому суд звертає увагу, що факт реєстрації позовної заяви у системі документообігу позивача не свідчить про те, що вона в цей же день була відправлена на адресу суду, а є лише доказом її реєстрації як вихідної кореспонденції у позивача.

В свою чергу, суд також звертає увагу і на тому, що за усталеною практикою Верховного Суду, неналежне фінансування особи, яка утримується за рахунок державного бюджету, а саме обставини відсутності коштів, як в даному випадку на відправлення великої кількості поштової кореспонденції, не є тими об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають реалізувати відповідне право на звернення до суду, без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

У ситуації з пропуском строків на звернення до суду державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів чи тимчасова відсутність таких коштів, зокрема необхідних на сплату судового збору чи як в даному випадку - не відправку вихідної кореспонденції.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину встановленого строку на оскарження відповідного рішення реалізовувати своє право на звернення до суду.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Великої палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 28.04.2021 по справі №640/3393/19.

Крім цього, вартує уваги також і та обставина, що з початком функціонування відповідних підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) право на звернення позивача до суду із цим позовом могло бути реалізовано ним без використання засобів поштового зв`язку, а шляхом звернення через "Електронний суд".

При цьому, з початком функціонування модулів ЄСІТС відповідно до вимог процесуального законодавства, зокрема частини 6 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Згідно положень частини 1, частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно приписів пункту 1 частини 4, частини 5 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Як наслідок, з урахуванням викладеного у сукупності, за відсутності вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об`єктивного і непереборного характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права, суд вважає, що вимоги ухвали суду від 06.12.2021 в частині надання належних обґрунтувань, підтверджених відповідними доказами, щодо наявності поважних причин пропуску встановленого строку на звернення до суду - позивачем не виконано, а відтак позовна заява в силу вимог ст. 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає поверненню позивачеві.

Необхідно зазначити, що повернення позовної заяви не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду із позовною заявою в порядку, встановленому законом, а тому не є обмеженням доступу позивача до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації його права на судовий захист.

Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.09.2021 по справі № 160/12251/20.

Керуючись ст.ст. 121-123, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови про накладення штрафу - повернути позивачеві разом із доданими до неї документами.

Повернути Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області (код: 22933548, адреса: 08500, Київська обл., місто Фастів, вул. Саєнка Андрія, будинок 10) з Державного бюджету України сплачений судовий збір в сумі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) за реквізитами Київського окружного адміністративного суду згідно платіжного доручення від 10.12.2021 №5420.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Панченко Н.Д.