
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ
28 січня 2022 рокуСправа № 280/1396/22 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ), який поданий представником - адвокатом Буняк Валерієм Сергіойовичем (01054, м. Київ, вул. І. Франка, буд. 5 - В)
до - Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатів Запорізької області (69005, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, буд. 19, код ЄДРПОУ 24908253)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Адвокатське об`єднання «Віталій Титич і партнери» (04070, м. Київ, вул. Волоська, буд. 50/38, оф. 130, код ЄДРПОУ 33786962)
про визнання протиправним та скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
26 січня 2022 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатів Запорізької області (далі по тексту - відповідач) та Адвокатського об`єднання «Віталій Титич і партнери» (далі - третя особа), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним і скасувати рішення Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатів запорізької області №15/5-2021 від 23.12.2021 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та позбавлення адвоката ОСОБА_1 права на зайняття адвокатською діяльністю;
Також у позовній заяві міститься вимога щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Разом з позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд зупинити дію рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів Запорізької області №15/5-2021 від 23.12.2021 р. про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та позбавлення адвоката ОСОБА_1 права на зайняття адвокатською діяльністю, - до набрання рішенням суду в цій справі законної сили.
Дана заява була мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до ускладнень надання правової допомоги клієнтам, яким вона вже надається на протязі тривалого часу, а зміна захисника на даній стадії може призвести до затягування розгляду справ. Крім того вважає, що оскаржуваним рішенням порушується і його право на здійснення професійної адвокатської діяльності, яку зупинено оскаржуваним рішенням, яке на думку позивача є необгрунтованим та протиправним.
Частиною 1 статті 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З огляду на викладене та беручи до уваги те, що матеріалів справи достатньо для вирішення відповідного процесуального питання, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Так, постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 06 березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, зокрема зазначено, що судам необхідно враховувати, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Суд зазначає, що співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17.
В силу положень ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Судом встановлено, що предметом спору у цій справі є перевірка законності рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів Запорізької області від 23.12.2021, яким застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю.
З огляду на викладене, враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, суд доходить висновку, що внаслідок зупинення дії оскаржуваного рішення позивач фактично продовжить виконання своїх професійних обов`язків, спір між сторонами фактично буде вирішений без розгляду справи по суті.
Тобто, застосування такого заходу забезпечення позову фактично є рівнозначним задоволенню позовних вимог, що є недопустимим.
Ухвала суду про забезпечення позову не може бути підставою зміни таких правовідносин.
Аналогічна правова позиція щодо неможливості забезпечення позову в подібних правовідносинах викладена Верховним Судом у постановах від 5 вересня 2019 року в справі №01-07/12/18, від 18 лютого 2021 року в справі №ЗД/380/35/20, від 17 березня 2021 року в справі №640/19167/20, від 31 березня 2021 року в справі №560/6068/20, від 19 травня 2021 року в справі №ЗД/380/54/20.
Крім того, суд зважає на Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989, згідно з якими рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Натомість заявник не навів достатнього обґрунтування щодо очевидності небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам.
Щодо визначеної позивачем підстави для забезпечення позову про наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності оскаржуваного рішення, суд зазначає, що в цьому випадку наявність ознак протиправності оскаржуваного акту може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Крім того, саме існування очевидних ознак протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, як стверджує позивач, не може бути єдиною підставою для забезпечення позову шляхом зупинення дії такого рішення, оскільки дана ознака є лише передумовою для такого забезпечення та повинна прийматись судом до уваги із врахуванням іншої підстави забезпечення позову - невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Враховуючи вище викладене та здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, суд приходить до висновку, що подана представником позивача заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150, 151, 154 та 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі № 280/1396/22.
Копія ухвали направити представнику позивача.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала виготовлена в повному обсязі та підписана суддею 28.01.2022.
Суддя Р.В. Сацький
Судове рішення № 103013719, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 28.01.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 280/1396/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: