Ухвала суду № 103013695, 28.01.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

28 січня 2022 року Справа № 280/12053/21 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., перевіривши матеріали позовної заяви

за позовом – Академії Державної пенітенціарної служби (1400, м. Чернігів, вул. Гончарова, буд. 34, код ЄДРПОУ 08571788)

до – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача – Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622)

про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,-

ВСТАНОВИВ:

Академія Державної пенітенціарної служби (далі – позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач) та Міністерство юстиції України (далі – третя особа), в якому просить про стягнення з відповідача витрати пов`язані з утриманням у розмірі 119416,95 грн.

Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

У відповідності до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

У позовній заяві позивач зазначає місце проживання відповідача70000, АДРЕСА_2 .

З цього приводу суд вважає за необхідне наголосити також на наступному.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративний суд - це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Розмежування компетенції між адміністративними судами щодо розгляду та вирішення справ здійснюється із урахуванням, у тому числі, правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Частинною 1 ст. 26 КАС України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

На виконання приписів ч. 3 ст. 171 КАС України судом був зроблений запит до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Вільнянської міської ради щодо реєстрації місця проживання фізичної особи, на який 25.01.2022 отримано лист (вих. №02-02-08/205 від 19.01.2022) в якому зазначено, що відповідача було знято з реєстрації 07.08.2017.

Відтак, у суду відсутні відомості про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 , на території м. Запоріжжя та Запорізької області.

Згідно з ч. 9 ст. 160 КАС України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Відтак, зважаючи на те, що дані про ОСОБА_1 та відомості щодо її реєстрації на території м. Запоріжжя та/або Запорізькій області відсутні, з метою встановлення територіальної юрисдикції (підсудності) цього спору, позивачу необхідно зазначити інші-вірні відомості щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , та надати підтверджуючи документи з Єдиного державного демографічного реєстру та/або надати суду належним чином засвідчені докази того, що останнім відомим місцем проживання ОСОБА_1 була адреса: АДРЕСА_1 .

2. Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За змістом частин першої та статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ указав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією з підстав для поновлення строку може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

Реалізувати своє право на захист у порядку адміністративного судочинства, потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні та об`єктивні причини.

Отже, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися" дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

При визначенні початку строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За визначенням, наведеним у пункті 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Отже, строк звернення до суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби становить один місяць, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів позову вбачається, що згідно із витягом з наказу начальника Державної установи «Криворізька виправна колнія (№80)» №115/О/С від 22.06.2021 лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію».

Також, до позовної заяви додано довідку – розрахунок витрат, повязаних з утриманням курсанта від 18.06.2021 №5/1705.

Таким чином, перебіг місячного строку звернення до суду з цим позовом розпочався 22 червня 2021 року.

Позивач звернувся до суду із цим позовом 09 листопада 2021 року (дата відправки позову до суду), тобто з пропущенням встановленого законом строку.

Вирішуючи питання про наявність поважних причин пропуску звернення до суду із цим позовом, суд виходить з наступного.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, рішення від 22 жовтня 1996 року, справа Девеер проти Бельгії, рішення від 27 лютого 1980 року).

Отже, поновленню підлягають лише такі встановлені законом процесуальні строки, які порушені з поважних причин. В свою чергу поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежала від волевиявлення особи.

Питання підсудності даної категорії справ вирішена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16, яка є в загальному доступі за посиланням http://reestr.court.gov.ua/Review/78977494.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати підстави для поновлення строку.

Посилання позивача про повідомлення відповідача 02.10.2021 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням судом до уваги не приймаються, оскільки саме з дати звільнення, тобто з 22.06.2021,розпочався перебіг строку звернення до суду.

Окрім того, позивач у позові посилається саме на дату отримання відповідачем повідомлення про відшкодування витрат та сам зазначає, що місячний термін повинен відраховуватися саме з 03.10.2021, однак позов все рівно поданий після спливу місячного строку.

3. Згідно п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Всупереч вимогам п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем не обґрунтовано позовні вимоги, а саме не зазначено у довідці-розрахунку витрат на продовольче навчання кількість діб перебування на утриманні та фактичну вартість харчування; не наданий розрахунок комунальних послуг за період виникнення боргу; не надані роздавальні відомісті на предмети однострою; жодним документом не підтверджено нарахування грошового забезпечення; не підтверджені витрати щодо медичного забезпечення.

4.Відповідно до ч.2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідно до ч.4 ст. 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

У позовній заяві позивач зазначає у якості третьої особи – Військову частину 3029 Міністерство юстиції України, однак не зазначає, яким чином прав або обов`язків вказаної особи може стосуватися вирішення даного спору у суді.

Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Академії Державної пенітенціарної служби (1400, м. Чернігів, вул. Гончарова, буд. 34, код ЄДРПОУ 08571788) до – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,- залишити без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання позивачем суду: уточненої позовної заяви (з доказами направлення сторонам по справі) із зазначенням інших-вірних відомостей щодо реєстрації місця проживання відповідача та надати підтверджуючи документи з Єдиного державного демографічного реєстру та/або надання суду належним чином засвідчених доказів того, що останнім відомим місцем проживання ОСОБА_2 була адреса: ОСОБА_1 була адреса: АДРЕСА_1 ; обґрунтувати та підтвердити належними доказами позовні вимоги; надати клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин пропуску такого звернення з наданням відповідних доказів; зазначити та обґрунтувати яких прав та обов`язків третьої особи може стосуватися вирішення даного спору у суді.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

Копію цієї ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її прийняття.

Суддя Р.В. Сацький