Рішення № 103013514, 20.01.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 січня 2022 року (о 11 год. 35 хв.)Справа № 280/10065/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Артоуз О.О.,

за участю секретаря Гончаровій В.І.,

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Большакова К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТІС» (70560, Запорізька область, Оріхівський р-н, с. Мирне, вул. Василівська, буд.21, ЄДРПОУ 31575227), представник позивача адвокат Захарова Тетяна Володимирівна (м. Дніпро, вул. С.Подолинського,7, офіс 64, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТІС» (далі ТОВ «ТАТІС», позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Форми «Р» від 08.10.2021 № 00143400718 про збільшення суми грошового зобов?язання за платежами податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 2 797 200 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на п. 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр інвестування включає в себе не лише пряме внесення коштів до статутному капіталу Товариства, а й придбання корпоративних прав Товариства в еквіваленті не менше 100 000 євро. При цьому ані Конвенція, ані інший нормативно-правовий акт не встановлює, що такі кошти повинні бути перераховані на рахунок продавця корпоративних прав.

Відповідно до п. 2 ст. 10 Конвенції, такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник дивідендів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

a) 5 відсотків від загальної суми дивідендів, якщо фактичним власником дивідендів є компанія (яка не є товариством), яка володіє безпосередньо принаймні 20 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди та інвестувала в придбання акцій чи інших прав компанії в еквіваленті не менше 100000 євро,

b) 10 відсотків від загальної суми дивідендів у всіх інших випадках.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.10.2021 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі № 280/10065/21 та призначено підготовче судове засідання на 23.11.2021 року.

Ухвалою суду від 14.12.2021 відкладено підготовче засідання по справі № 280/10065/21 на 11.01.2022.

11.01.2022 ухвалою суду закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 20.01.2022.

Відповідач позов не визнав, 15 листопада 2021 року подав до суду відзив, у якому зазначає, що при виплаті дивідендів ТОВ «ТАТІС» застосовано понижену ставку податку на доходи нерезидента в розмірі 5% згідно із міжнародним договором. При цьому, умова щодо володіння безпосередньо принаймні 20% капіталу компанії, що сплачує дивіденди, дотримана, однак, виходячи з даних бухгалтерського обліку, статистичної звітності, наданих товариством первинних документів та відповідно баз даних податкового органу, сума внеску до статутного капіталу, яка обліковується по рахунку 401 «Статутний капітал» Товариства становить 4 987 692 грн., збільшення або зменшення якого не відбувалось, що не відповідає вимогам п.п. а п.2. т 10 Конвенції щодо інвестування в придбання корпоративних прав в еквіваленті не менше 100 000 євро. Таким чином, на думку відповідача ТОВ «ТАТІС» не дотримано вимоги п.п. а п.2. т 10 Конвенції в частині інвестування в придбання акцій чи інших прав компанії в еквіваленті не менше 100 000 євро при виплаті доходів у вигляді дивідендів на користь Амарінго ЛТД (Республіка Кіпр) (нерезидент придбав частку лише за 260 000 грн., що на момент купівлі складало 9016,54 євро по курсу НБУ євро дорівнює 28,835932грн.) у зв?язку з чим відповідач зазначає, що Позивачем неправомірно застосовано 5% податку , що стягується від загальної суми дивідендів.

20.01.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали адміністративної справи судом встановлено наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 03.08.2021 по 14.09.2021 було проведено планову документальну перевірку дотримання податкового законодавства ТОВ «ТАТІС» за період з 01.07.2018 по 30.06.2021.

За результатом перевірки було складено Акт про результати планової документальної виїзної перевірку дотримання податкового законодавства ТОВ «ТАТІС» №8806/08-01-07-18/31575227 від 21.09.2021.

На підставі Акту прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 08.10.2021 № 00143400718 збільшено суму грошового зобов`язання за платежами прибутку іноземних юридичних осіб на суму 2 787 701 грн. 00 коп. за податковими зобов`язаннями.

Підставою для прийняття рішення стало оподаткування виплати дивідендів учаснику-нерезиденту Амарінго ЛТД за ставкою 5%.

Так, суд встановив, що 11.07.2019 Амарінго ЛТД придбало частку в статутному капіталі ТОВ «ТАТІС» у розмірі 99,9%, що в грошовому еквіваленті складає 4 987 692 грн. 42 коп.

В період протягом 2020 року ТОВ «ТАТІС» здійснило виплату дивідендів новому учаснику Товариства Амарінго ЛТД в загальній сумі 55 944 001 грн.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 3.2 статті 3 Податкового кодексу України якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до підпункту 14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні.

Згідно з абзацом 2 підпункту 14.1.49 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також: платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв`язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Відповідно до пп. 141.4.1. п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України доходи отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами зокрема є дивіденди, які сплачуються резидентом.

У підпункті 141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України передбачено, що резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб`єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Пунктом 103.1 статті 103 Податкового кодексу України встановлено, що застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Відповідно до п. 103.2. статті 103 Податкового кодексу України зазначено особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. У разі отримання синдикованого фінансового кредиту особа (податковий агент) застосовує ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, на дату виплати процентів або інших доходів, отриманих із джерел в Україні, учасникам синдикату кредиторів з урахуванням того, резидентом якої юрисдикції є кожен учасник синдикованого кредиту, та пропорційно до його частки у межах кредитного договору, за умови що він є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, незалежно від того, виплата здійснюється через агента чи напряму.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Пунктом 103.3 ст. 103 Податкового кодексу України визначено, що бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором), вважається особа, що має право на отримання таких доходів та є вигодоотримувачем щодо них (має право фактично розпоряджатися таким доходом).

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

У разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або контролюючим органом під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов`язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на підтвердження податкового резидентства Амарінго ЛТД було надано свідоцтво податкового резидентства Амарінго ЛТД, сертифікат про реєстрацію Амарінго ЛТД та довідка про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи).

У разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації.

08.11.2012 між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр підписано Конвенцію, що ратифікована Україною згідно із Законом України «Про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Протоколу до неї» № 412-VII від 04.07.2013, положення якої застосовуються в українсько-кіпрських відносинах з 01.01.2014, про що зазначено у Листі Міністерства доходів і зборів України від 09.10.2013 № 12904/6/99-99-12-01-03-15 «Щодо порядку застосування українсько-кіпрського договору про уникнення подвійного оподаткування».

Статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. У статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» визначено, що чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно зі ст. 1 Конвенції дія цієї Конвенції поширюється на осіб, які є резидентами однієї чи обох Договірних Держав.

Відповідно до пункті 1 ст.10 Конвенції дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі.

При розрахунку відсоткової ставки податку за виплачені дивіденди наше Товариство враховувало Конвенцію між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

Відповідно до п. 2 Протоколу про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи: «2. Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник дивідендів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

a) 5 відсотків від загальної суми дивідендів, якщо фактичним власником дивідендів є компанія (яка не є товариством), яка володіє безпосередньо принаймні 20 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди та інвестувала в придбання акцій чи інших прав компанії в еквіваленті не менше 100000 євро,

b) 10 відсотків від загальної суми дивідендів у всіх інших випадках.»

Таким чином, суд дійшов висновку, що чинне законодавство прямо передбачає лише придбання корпоративних прав в еквіваленті не менше 100 000 євро, тобто, прямо норма Конвенції зазначає, що необхідно саме придбання корпоративних прав на суму не менше 100 000 євро, а не за ціною не менше 100 000 євро.

Так, позивачем при оподаткуванні дивідендів на користь Амарінго ЛТД (учасника-нерезидента) було застосовано ставку у розмірі 5 % відповідно до пп. а) п. 2 ст. 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

Суд приймаючи рішення дійшов висновку, що ТОВ «ТАТІС» дотримано всіх необхідних умов Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

Учасник-нерезидент володіє більше ніж 20% статутного капіталу ТОВ «ТАТІС», а саме 99,9% та придбав корпоративні прав компанії в еквіваленті не більше 100000 євро, а саме 172 968,14 євро (відповідно до курсу на дату придбання 1 євро дорівнює 28.8359 грн.)

В Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи зазначено, що інвестуванням є придбання акцій чи інших прав компанії в еквіваленті не менше 100000 євро, що дає змогу трактувати, що придбання корпоративних прав компанії – є інвестицією.

В розумінні ст.10 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням: Інвестування – придбання акцій чи інших прав компанії.

Таким чином, Амарінго ЛТД було інвестовано у ТОВ «ТАТІС» суму, що становить 172 968,14 євро.

Під час розгляду справи судом також встановлено, що у чинному законодавстві відсутнє поняття «інвестування у придбання акцій» чи «інвестування у придбання корпоративних прав», в той же час представник відповідача в судовому засіданні не зміг надати пояснення щодо тлумачення зазначених понять та підтвердив їх відсутність у чинному законодавстві.

Таким чином, суд виходить із поняття презумпція добросовісності платника податків, яка означає, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, то суд при вирішенні питання приймає рішення на користь платника податків.

Презумпція сформульована як принцип у статті 4 ПК (пункт 4.1.4). Саме таким чином встановлено найвищий ступінь її імперативності. Крім того, презумпція також закріплена як спеціальна норма у пункті 56.21 статті 56 ПК саме для цього виду правовідносин, що означає безумовне її врахування при вирішенні спорів, що регулюються означеною статтею.

Сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду. Більше того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Зазначена позиція підтверджується у Постановах Верховного Суду від 10 лютого 2021 року по справі № 380/671/20, від 08.08.2019 року по справі №2а-7067/11/1370, від 18.06.2019 р. по справі № 804/1606/17.

У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного, відповідно до п. 2 ст. 77 КАС України.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено відсутність інвестування Амарінго ЛТД у придбання корпоративних прав ТОВ «ТАТІС», крім того, відповідачем не доведено правильність розрахунку суми нарахування за податковим повідомлення-рішенням в сумі 2 797 200 грн., в матеріалах справи відсутній будь-який розрахунок вказаної суми.

Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності і своїх дій під час прийняття оскаржуваних податкового повідомлення-рішення, а тому суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви.

Згідно до ч. 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із викладеним, судові витрати на оплату судового збору у розмірі 22 700,00 гривень підлягають стягненню на користь ТОВ «ТАТІС» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТІС» (70560, Запорізька область, Оріхівський р-н, с. Мирне, вул. Василівська, буд.21, ЄДРПОУ 31575227) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення видане Головним управлінням ДПС у Запорізькій області Форми «Р» від 08.10.2021 № 00143400718.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТІС» судовий збір у розмірі 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписано 26 січня 2022 року.

Суддя О.О. Артоуз