Рішення № 103010622, 02.02.2022, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 року м. Житомир справа № 240/20510/21

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, викладене в листі від 07.07.2021 щодо зміни (зменшення) при перерахунку процентного розміру пенсії за вислугу років з 80% до 60% від місячної заробітної плати та обмеження пенсії максимальним розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років в розмірі 80% від суми місячної заробітної плати, без обмеження максимального розміру пенсії, на підставі довідки Житомирської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 19.10.2020 за №21-631 вих-20, починаючи з 21.10.2020 відповідно до Рішення Конституційного суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020, статті 81 Закону України «Про прокуратуру» та відповідно до вимог частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру», з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

У позовній заяві позивач зазначає про те, що на підставі рішення Богунського районного суду м. Житомира (справа № 295/14746/16-а) від 07 грудня 2016 року, йому було призначено пенсію за вислугою років у розмірі 80% від суми місячного заробітку, обчисленого за останні 24 календарних місяці роботи, без обмеження максимальним розміром, починаючи із 10 листопада 2016 року, однак після проведеного 01 жовтня 2020 року відповідачем перерахунку розміру його пенсії було обмежено її розмір 60% від суми місячної заробітної плати, а також до обчисленої суми пенсії застосовано обмеження у вигляді не більше 10 мінімальних заробітних плат. З такими діями відповідача позивач не погоджується, просить задовольнити адміністративний позов.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач, на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, до суду направив відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що позивачу з 01.10.2020 проведено перерахунок відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 60% з урахуванням довідки від № 21-44 вих-4 від 27.01.2021. Дії управління є правомірними, оскільки ч.2 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII передбачено, що пенсія призначається у розмірі 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати. Відмітив, що обмеження максимального розміру пенсії в т.ч. призначеної (перерахованої) відповідно до Закону України "Про прокуратуру", було введено в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 08.07.2011.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, дійшов наступних висновків.

Встановлено, що ОСОБА_1 , на підставі рішення Богунського районного суду м. Житомира (справа № 295/14746/16-а) від 07 грудня 2016 року, із 10 листопада 2016 року призначено пенсію за вислугою років у розмірі 80% від суми місячного заробітку, обчисленого за останні 24 календарних місяці роботи, без обмеження максимальним розміром.

30 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із запитом, в якому просив надати інформацію: про суму нарахованої пенсії відповідно до довідки прокуратури Житомирської області про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для пепрерахунку пенсії № 21-631/вих-20 від 19.10.2020; про відсоток, який застосовувався при перерахунку пенсії; суму до виплати після здійснення перерахунку та повідомити, у разі обмеження щодо виплати, у зв"язку з чим застосовано обмеження в перерахунку пенсії та у її виплаті.

Листом від 07.07.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача про те, що його звернення розглянуто в порядку Закону України " Про звернення громадян" та вказано, що перерахунок його пенсії здійснено з 01.10.2020 року відповідно до довідки про заробітну плату № 21-631/вих-20 від 19.10.2020. При цьому відповідачем вказано, що згідно ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати та встановлено до виплати в максимальному розмірі згідно з ч. 15 ст.86 Закону України " Про прокуратуру".

Не погоджуючись з вказаною відповіддю відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004, поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, викладене в листі від 07.07.2021 щодо зміни (зменшення) при перерахунку процентного розміру пенсії за вислугу років з 80% до 60% від місячної заробітної плати та обмеження пенсії максимальним розміром.

Однак при дослідженні матеріалів адміністративної справи, судом не встановлено прийняття відповідачем рішення у формі окремого документа про зменшення відсоткового значення спірних виплат, яке б за формою та змістом відповідало загальним вимогам до індивідуального акту у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, що свідчить про відсутність публічно-правового спору між сторонами і порушеного права позивача на перерахунок пенсії. Вказаний лист відповідача відмови у здійсненні позивачу перерахунку пенсії не містить.

Лист Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 07.07.2021 є лише відповіддю на запит позивача щодо розміру його пенсійого забезпечення.

Водночас слід зазначити, що право позивача на пенсію за вислугою років у розмірі 80% від суми місячного заробітку, без обмеження максимальним розміром захищено судовим рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 07 грудня 2016 року (справа № 295/14746/16-а).

Однак, матеріали справи не містять даних про те, що позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату № 21-631/вих-20 від 19.10.2020 із врахуванням рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 07 грудня 2016 року (справа № 295/14746/16-а).

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ: 13559341) про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Ю. Романченко