Рішення № 103010578, 02.02.2022, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 року м. Житомир справа № 240/40349/21

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Черноліхова С.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в зарахуванні до стажу, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання судді у відставці, періоду роботи на прокурорських посадах з 03 квітня 1981 року по 26 серпня 1985 року;

- зобов`язати відповідача зарахувати до стажу період роботи на прокурорських посадах з 03 квітня 1981 року по 26 серпня 1985 року;

- зобов`язати відповідача встановити щомісячне довічне грошове утримання як судді у відставці, виходячи із наявності 38 років стажу, що дає право на довічне грошове утримання, у розмірі 86 % винагороди судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 03 вересня 2021 року;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання з 03 вересня 2021 року.

В обгрунтування своїх вимог зазначає, що відповідач протиправно, всупереч вимогам Закону України "Про судоустрій і статус суддів", призначив з 03 вересня 2021 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 78 % суддівської винагороди замість 86 %, не зарахувавши при цьому до стажу, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання судді у відставці, період роботи на прокурорських посадах з 03 квітня 1981 року по 26 серпня 1985 року.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області направило до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що оскільки стаж позивача на посаді судді становить 34 роки 10 днів, тому встановлено щомісячне довічне грошове утримання судді у розмірі 78% від суддівської винагороди.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 262-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов наступних висновків.

Встановлено, що позивачу з 03 вересня 2021 року призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 78 %, виходячи із стажу, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання судді у відставці, 34 роки 10 днів.

На своє звернення до відповідача про зарахування до стажу, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання судді у відставці, періоду роботи на прокурорських посадах з 03 квітня 1981 року по 26 серпня 1985 року і призначення грошового утримання у розмірі 86 % позивач отримала відмову від 02 листопада 2021 року, мотивовану тим, що збільшення довічного грошового утримання передбачено саме за роботу на посаді судді.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).

Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VI, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Разом з цим, розділом ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII визначено певні особливості визначення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, пунктом 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII (у редакції Закону від 21 грудня 2016 року №1798-VIII) встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII зі змінами.

Згідно з частиною першою статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13 липня 2017 року №2136-VIII, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Тобто, утримання становить 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, із збільшенням його розміру на два відсотки за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років.

Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначило позивачу довічне грошове утримання у розмірі 78 % з розрахунку 34 років стажу. При цьому стаж на посаді помічника прокурора Рокитнівського району Рівненської області з 03 квітня 1981 року по 23 липня 1982 року та прокурора відділу по нагляду за розглядом кримінальних справ в судах прокуратури Рівненської області з 23 липня 1982 року по 26 серпня 1985 року не зараховано до стажу, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання судді у відставці.

Так, відповідно до частини 1 статті 137 Закону №1402-VIII, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Абзацом 4 пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Згідно із частиною 4 статті 43 Закону України «Про статус суддів», до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних із керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Таким чином, з наведеного вбачається, що законодавством, яке діяло на момент призначення (обрання) позивача суддею та в період його роботи на посаді судді, передбачалось право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, періоду роботи на прокурорських посадах, а саме з 03 квітня 1981 року по 26 серпня 1985 року.

З огляду на викладене, судом встановлено, що загальний стаж позивача для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці у розумінні Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII складає повних 38 років.

Отже, враховуючи положення частини 3 статті 142 Закону № 1402-VIII у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання, виходячи із її стажу повних 38 років, становить 86 %, з яких: 50 % - за стаж роботи на посаді судді 20 років; 36 % - збільшення за кожен рік на посаді судді понад 20 років (18х2=36).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання судді у відставці, періоду роботи на прокурорських посадах з 03 квітня 1981 року по 26 серпня 1985 року та, як наслідок, зобов`язання відповідача зарахувати вказаний період роботи до стажу, встановити щомісячне довічне грошове утримання як судді у відставці, виходячи із наявності 38 років стажу, що дає право на довічне грошове утримання, у розмірі 86 % винагороди судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 03 вересня 2021 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246,256 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання судді у відставці, періоду роботи на прокурорських посадах з 03 квітня 1981 року по 26 серпня 1985 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, який дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання судді у відставці, періоду роботи на прокурорських посадах з 03 квітня 1981 року по 26 серпня 1985 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області призначити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання як судді у відставці, виходячи із наявності 38 років стажу, що дає право на довічне грошове утримання, у розмірі 86 % винагороди судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 03 вересня 2021 року з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 908,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Черноліхов