Рішення № 103008107, 31.01.2022, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року м. Житомир справа № 240/31177/21

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Панкеєвої В.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови йому, при призначенні пенсії у зарахуванні до страхового стажу період роботи в хмелерадгоспі ім.Мічуріна с.Бовсуни Лугинського (Коростенського) району Житомирської області з 02.01.1991 по 17.02.1996 протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Житомирській області зарахувати йому, при призначенні пенсії до страхового стажу період роботи в хмелерадгоспі ім.Мічуріна с.Бовсуни Лугинського (Коростенського) району Житомирської області з 02.01.1991 по 17.02.1996.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 26.11.2020 отримує пенсію за віком. Звертався до відповідача із заявою про перерахунок наявної пенсії з урахуванням страхового стажу з 02.01.1991 по 17.02.1996. Листом відповідач відмовив у зарахуванні періоду роботи в хмелерадгоспі ім.Мічуріна до страхового стажу, оскільки запис в порушення Інструкції про порядок видачі доказів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів №643, затвердженої МВС України 18.0.1993, скріплений печаткою колишньої УРСР. Такі дії відповідача вважає протиправними та зазначає, що іншим чином підтвердити вказаний період своєї роботи інакше, як за зверненням до суду не має можливості.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Позивач в судових засіданнях позов підтримав та просив його задовольнити, на підтвердження факту роботи у спірні періоди просив допитати свідків.

Представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 11.11.2021.

Протокольною ухвалою суду від 01.12.2021 відбувся перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1ст.263 КАС України.

Заслухавши позивача, представника відповідача та покази свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено зі змісту трудової книжки НОМЕР_1 , ОСОБА_1 працював з 02.01.1991 по 17.02.1996 в хмелерадгоспі ім.Мічуріна с.Бовсуни Лугинського району (а.с.11).

Як встановлено судом, 05.05.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою від 25.03.2021 про перегляд призначення та перерахунок пенсії з урахуванням періоду роботи з 02.01.1991 по 17.02.1996 в хмелерадгоспі ім.Мічуріна (а.с.49).

Розглянувши заяву відповідач листом від 27.05.2021 №11921-10661/Б-02/8-0600/21 повідомив, що з 26.11.2020 позивач отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Роз`яснено, що п.2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи внесені до трудової книжки з порушенням вимог Інструкції до страхового стажу не враховуються.

Після прийняття Інструкції "Про порядок видачі дозволів та оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів" №643 усі підприємства, установи, організації усіх форм власності повинні були привести у відповідність свої печатки та штампи. За наявними в пенсійній справі документами при призначенні пенсії не зараховано до страхового стажу період роботи в хмелерадгоспі ім.Мічуріна з 02.01.1991 по 17.02.1996, оскільки запис скріплений печаткою колишньої УРСР (а.с.9).

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Приписами ч.3 ст.46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частиною 1 статті 24 Закону України №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Згідно з абзацом 1 частини 2 цієї статті страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Приписами пункту 3 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, встановлено, що за відсутності трудової книжки,а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Приписами пункту статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Аналіз норм чинного законодавства, дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або неточної інформації у ній.

У трудовій книжці НОМЕР_1 під номерами 1-2 внесено записи про те, що ОСОБА_1 працював з 02.01.1991 по 17.02.1996 в хмелерадгоспі ім.Мічуріна с.Бовсуни Лугинського району. Дані записи засвідчені печатками підприємства УССР.

Вказане свідчить про порушення п.2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162, яким передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

З метою підтвердження стажу роботи позивач надав до матеріалів справи довідки трудового архіву Лугинської селищної ради від 11.02.2021 №30 та №31, що підтверджують факт отримання позивачем заробітної платні в радгоспі ім.Мічуріна с.Бовсуни з 1991 року по 1995 рік та в КСП "Бовсуни" с.Бовсуни. Довідки сформовані на підставі інформації з первинних документів за відсутності грошової одиниці (а.с.13-14).

Суд зауважує, що пунктом 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, встановлено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

З метою підтвердження трудового стажу позивачем заявлено клопотання про допит свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Так, заслуханий в якості свідка громадянин ОСОБА_2 показав, що після служби в армії у 1980 році почав працювати в радгоспі ім.Мічуріна. Підтвердив, що ОСОБА_1 знає добре з дитинства, оскільки той з 8-9 класу працював в радгоспі. Свідок також підтвердив, що вони разом працювали у радгоспі до розвалу, що відбулось у 2001-2004 роках. ОСОБА_1 працював з 1982 по 90-ті роки трактористом, а потім чи інженером, чи бригадиром.

Допитана в якості свідка ОСОБА_3 показала, що прийшла працювати на ферму в с.Бовсуни в 1985 році, де пропрацювала до 1999 року. Більшість часу ОСОБА_1 працював трактористом. Свідок підтвердила, що позивач працював в хмелерадгоспі ім.Мічуріна в с.Бовсуни з 02.01.1991 по 17.02.1996.

Слід також звернути увагу, що відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301"Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

Вищенаведене свідчить про системний характер порушень хмелерадгоспом ім. Мічуріна с.Бовсуни норм законодавства під час заповнення трудових книжок у 1990-х роках.

Слід звернути увагу, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві.

Вказане свідчить про не можливість позбавлення особи, у такий спосіб, права на зарахування певного періоду до трудового стажу.

З огляду на наведене, вимогу з приводу зарахування періоду роботи в хмелерадгоспі ім.Мічуріна с.Бовсуни Лугинського (Коростенського) району Житомирської з 02.01.1991 по 17.02.1996 до страхового стажу позивача слід задовольнити.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо доводів відповідача про відсутність у їх діях протиправного характеру слід зазначити наступне.

Суд наголошує, що відсутність документів на підтвердження записів у трудовій книжці або первинних документів по обліку трудового стажу не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань щодо пенсійного забезпечення.

З огляду на наведене на особу не може перекладатись обов`язок доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Суд зауважує, що позивачем доведено своє право на зарахування до страхового стажу періодів роботи з 02.01.1991 по 17.02.1996.

Таким чином, відповідачем під час обрахунку трудового стажу ОСОБА_1 вчинено протиправні дії, що полягають у незарахування вказаних періодів, у зв`язку з чим порушено законні права та інтереси позивача.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем належним чином доведено, наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, а відповідачем не спростовано наявність підстав для зарахування до трудового стажу позивача періоду роботи в хмелерадгоспі ім.Мічуріна с.Бовсуни Лугинського (Коростенського) району Житомирської з 02.01.1991 по 17.02.1996.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн про, що свідчить квитанція №28 від 28.09.2021 (а.с.16).

Відповідно до ч.1ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням задоволення позову, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області сплачений судовий збір у сумі 908,00 грн.

Керуючись статтями77,90,242-246,263 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Житомирській області (вул.О.Ольжича,7, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ 13559341) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. код НОМЕР_2 ) у зарахуванні до страхового стажу період роботи в хмелерадгоспі ім.Мічуріна в с.Бовсуни Лугинського району Житомирської з 02.01.1991 по 17.02.1996.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 при призначенні пенсії до страхового стажу період роботи в хмелерадгоспі ім.Мічуріна в с.Бовсуни Лугинського (Коростенського) району Житомирської з 02.01.1991 по 17.02.1996.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 908,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва