Рішення № 103007895, 24.01.2022, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 року м. Житомир справа № 240/28533/21

категорія 113040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Липи В.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Грінлайн" до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Приватне підприємство "Грінлайн" звернулося до суду з позовом до Управління Держпраці у Чернівецькій області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЧВ-1598/21/273/АВ/ТД-ФС/019 від 14 вересня 2021 року.

В обґрунтування позову позивач вказав, що оскаржувана постанова не підтверджена належними та допустимими доказами містить інформацію , що не відповідає фактичним обставинам справи. Відмітив, що із зафіксованими в акті інспекційного відвідування громадянами, які на думку перевіряючих працювали без належного на те оформлення, з 29 громадянами укладені цивільно-правові договори, 3 громадян працюють за трудовими договорами, 5 неповнолітніх жодних робіт не виконували.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 10.11.2021.

Відповідач до суду надіслав відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Стверджує, що посадові особи відповідача діяли на підставі, у спосіб та в межах, що передбачені Конституцією та законами України, оскаржувана постанова прийнята у спосіб, що передбачений Порядком №509, санкція постанови застосована на підставі та в межах, передбачених статтею 265 КЗпП України.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2021 року задоволено заяву Приватного підприємства "Грінлайн" про забезпечення позову. Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЧВ-1598/21/273/АВ/ТД-ФС/019 від 14 вересня 2021 року на суму 2 040 000, 00 грн до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №240/28533/21.

У судовому засіданні 10.11.2021 розгляд справи відкладено на 16.11.2021.

Представник позивача в судове засідання з`явився.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, клопотань про відкладення не надіслав.

Зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні, яку занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено з матеріалів справи, Управлінням Держпраці у Чернівецькій області видано наказ №221 від 22.07.2021 «Про проведення інспекційного відвідування», відповідно до якого наказано посадовим особам Управління Держпраці у Чернівецькій області провести інспекційне відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю, укладення трудових договорів та оформлення трудових відносин з працівниками у приватному підприємстві "Грінлайн" місце реєстрації -вул.С.Бандери,7, м. Житомир, місце здійснення господарської діяльності - с.Ломачинці Дністровського району Чернівецької області тривалістю 7 (сім) робочих днів у період з 22.07.2021 по 30.07.2021.

На підставі вищевказаного наказу №221 від 22.07.2021 Управлінням Держпраці у Чернівецькій області видано направлення на проведення інспекційного відвідування ПП "Грінлайн" .

За наслідками інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування №ЧВ-1598/21/273/АВ від 30.07.2021, яким встановлено порушення ПП "Грінлайн" вимог ч. 4 ст. 24 Кодексу законів про працю України.

14.09.2021 на підставі акта інспекційного відвідування №ЧВ-1598/21/273/АВ від 30.07.2021, заступником начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЧВ-1598/21/273/АВ/ТД-ФС/019, якою вирішено накласти штраф на ПП "Грінлайн" у розмірі 2 040 000,00 грн.

Вважаючи вказану постанову такою, що прийнята з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 року № 877-V (надалі - Закон № 877).

Відповідно до ст. 1 Закону №877, заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

За змістом частини четвертої статті 2 Закону №877 заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 (далі - Порядок № 823, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Отже, інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача та яке проводиться на підставі наказу та направлення. За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис. Якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти використання праці неоформлених працівників, то вживаються заходи щодо притягнення об`єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень.

Підстави для проведення інспекційного відвідування визначені пунктом 5 Порядку № 823.

Згідно із підпунктом 3 пункту 5 Порядку № 823 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийнятого за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Як встановлено з матеріалів справи, підставою для призначення проведення інспекційного відвідування Приватного підприємства "Грінлайн" слугувала письмова інформація, викладена у листі Сторожинецької міської ради від 22.07.2021 .

За змістом пункту 8 Порядку № 823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Водночас за змістом частини 2 статті 4 Закону № 877-V плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Разом з тим, згідно із п. 10 Порядку № 823, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

За результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 (далі Порядок № 509).

Приписами п. 2 Порядку № 509 встановлено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.

Згідно із п. 4 Порядку № 509, під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.

14.09.2021 заступником начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області на підставі акта, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці від 30.07.2021, прийнято постанову про накладення штрафу на Приватне підприємство "Грінлайн" за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 2040000,00 грн.

Відповідач наголошує, що в ході інспекційного відвідування встановлено допуск ПП "Грінлайн" 34 особи, в тому числі 5 неповнолітніх, до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування про прийняття працівника на роботу.

Так, частиною 2 статті 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Згідно частини другої статті 2 КЗпП України, працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Частиною 1 статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Визначення трудового договору міститься у статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Отже, трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Аналогічні правові висновки також викладені в постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року по справі N 802/2066/16-а.

Матеріалами справи стверджується, що під час інспекційного відвідування відповідачем не було встановлено, що вказані в акті інспекційного відвідування особи писали заяви на працевлаштування до ПП"Грінлайн", подавали трудові книжки, документи про освіту, про стан здоров`я та інші документи, передбачені частиною другою статті 24 статті 24 КЗпП України, або іншим чином здійснили своє волевиявлення для працевлаштування.

Крім того, як і відсутні будь-які докази того, що відповідачем з`ясовувалися причини присутності не перевіряємому підприємстві неповнолітніх.

Так, між позивачем та особами, які зазначені в акті інспекційного відвідування як: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_23 ; ОСОБА_24 ; ОСОБА_25 ; ОСОБА_26 ; ОСОБА_27 ; ОСОБА_28 ; ОСОБА_29 укладено цивільно-правові договори від 22.07.2021.

Вказаними особами та ПП "Грінлайн" були складені та підписані акти приймання-передачі виконаних робіт від 03.09.2021.

Зокрема, відомостями на виплату готівки підтверджено проведений розрахунок з вказаними особами.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_30 , ОСОБА_31 та ОСОБА_32 прийняті на роботу за трудовим договором, що підтверджено витягами з наказів про прийняття.

Щодо перебування неповнолітніх в садовому масиві "За током", то останні пояснили це відвідуванням своїх рідних, які в на той час виконували певні роботи.

У Рекомендаціях про трудове правовідношення N 198 (далі - Рекомендації) Міжнародної організації праці (далі - МОП), зазначено, що держави-члени МОП повинні передбачити можливість визначення у своїх законодавчих та нормативно-правових актах або інших засобів конкретних ознак визначення трудових правовідносин. Серед таких ознак у Рекомендаціях зазначаються "підпорядкованість" та "залежність". У пункті 13 Рекомендацій "підпорядкованість" проявляється, якщо робота: 1. виконується відповідно до вказівок та під контролем іншої сторони; 2. передбачає інтеграцію працівника в організаційну структуру підприємства; 3. виконується виключно або переважним чином в інтересах іншої особи; 4. виконується працівником особисто; 5. виконується відповідно до графіка або на робочому місці, яке вказується або погоджується стороною, яка її замовила; 6. має характерну тривалість/продовжуваність; 7. вимагає особисту присутність працівника; 8. передбачає надання інструментів, матеріалів та механізмів стороною, яка є замовником. При встановленні трудових відносин за допомогою критерію "залежності" беруться до уваги наступні елементи: 1. періодичність виплати винагороди працівнику; 2. той факт, що така винагорода являється єдиним або основним джерелом доходів працівника; 3. виплата винагороди працівнику в натуральному вигляді шляхом надання працівнику, наприклад, продуктів харчування, житла, транспортних засобів; 4. реалізація таких прав як право на вихідні та відпустку; 5. оплата стороною, яка замовила роботу, поїздок працівника з метою виконання роботи; 6. відсутність фінансового ризику у працівника. Лише встановлення вказаних обставин у сукупності може безумовно свідчити про наявність трудових відносин.

Цивільно-правовими договорами від 22 липня 2021 року було передбачено виконання конкретної роботи, самостійну організацію та виконання робіт (п. 1.1), визначено конкретний строк виконання робіт (п. 4.1.), передбачено умову оплати виконаних робіт після їх виконання (п. 2.1, 2.2).

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08 травня 2018 у справі № 127/21595/16-ц (№61-10203св18), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.

Крім того, цивільно-правові договори від 22 липня 2021 року не є систематичними.

На даний час, цивільно-правові договори від 22 липня 2021 року були повністю виконані його сторонами, а тому в силу статті 599 Цивільного кодексу України є припиненими.

Чинне законодавство України не містить обов`язкових приписів, у яких випадках сторони зобов`язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт, тому вважає, що сторони договору (в даному випадку, замовник та виконавець) вільні у своєму виборі щодо форми оформлення відносин, і на свій розсуд вправі визначати вид такого договору.

Отже, зазначені вище договори були спрямовані на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, вказані договори містили умови щодо оплати результату виконаних робіт (наданих послуг), а не їх процесу, а фізична особа, що надавала послуги за зазначеними цивільно-правовими договорами не мала обов`язку дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

Поряд з вказаним, зазначаємо, що наведені цивільно-правові договори не визнано недійсними в судовому порядку, вони не мають ознак нікчемного правочину, а у відповідності до Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року N 823, яким визначено права посадових осіб - інспекторів праці під час здійснення інспекційних відвідувань, - інспектори праці не наділені повноваженнями тлумачити на власний розсуд характер правовідносин між сторонами цивільно-правового договору.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 14 травня 2020 року по справі № 640/1099/19,

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем виключно на підставі присутності осіб, вказаних в акті інспекційного відвідування 22 липня 2021 року на території, Ломачинецького старостинського округу Сокирянської територіальної громади урочища "За током" , зафіксованої на відеозапис у день проведення інспекційного відвідування, зроблено висновки про існування між позивачем та даними особами трудових відносин, без укладення трудового договору.

З дослідженого відеозапису інспекційного відвідування судом встановлено, що на ньому міститься тільки відеозапис під час яких працівники управління Держпраці з`ясовують анкетні дані осіб, які перебували на території, останні повідомили лише своє прізвище, ім`я, по батькові. Також не було встановлено під запис, під час опитування таких осіб, факт їхнього перебування в трудових відносинах з позивачем, виконання ними роботи та отримання за це заробітної плати.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не були використані жодні повноваження, надані йому згідно з Порядком № 823. Зокрема, інспектори жодним чином не встановили, де знаходилися робочі місця вищевказаних осіб і яким чином вони створені; не опитали інших осіб на предмет того, чи перебували відповідні фізичні особи у трудових відносинах з позивачем, чи мали постійне робоче місце, графік роботи, чи отримували заробітну плату, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, письмові пояснення у осіб, які були присутні у день проведення інспекційного відвідування не відбиралися.

З урахуванням зазначених доказів, суд дійшов висновку, що перебування осіб, вказаних в акті інспекційного відвідування 22 липня 2021 року на території, Ломачинецького старостинського округу Сокирянської територіальної громади урочища "За током" не свідчить про існування трудових відносин між ними та позивачем та не підтверджує фактичного допущення зазначених осіб до роботи.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив належними та допустимими доказами порушення позивачем законодавства про працю, а тому оскаржувану постанову про накладення штрафу суд вважає протиправною, прийнятою упереджено, без урахування фактичних обставин справи.

У сукупності викладеного суд вважає, що постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЧВ-1598/21/273/АВ/ТД-ФС/019 від 14 вересня 2021 року прийнята необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Відтак, оскаржена постанова відповідача є протиправною та підлягає скасуванню.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 22700,00 грн, який сплачений при зверненні до суду із даним позовом.

Керуючись ст.ст. 2, 73-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Грінлайн" (вул. Степана Бандери, 7, м.Житомир,10029, код ЄДРПОУ 36404625) до Управління Держпраці у Чернівецькій області (вул. Зелена, 3, м.Чернівці,Чернівецька область,58003, код ЄДРПОУ 39888333) про визнання протиправною та скасування постанови, -задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 14 вересня 2021 року №ЧВ-1598/21/273/АВ/ТД-ФС/019, видану Управлінням Держпраці у Чернівецькій області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернівецькій області на користь Приватного підприємства "Грінлайн"судові витрати зі сплати судового збору в сумі 22700,00 грн (двадцять дві тисячі сімсот гривень, 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа

Повний текст складено: 24 січня 2022 р.