Ухвала суду № 103007690, 24.01.2022, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

24 січня 2022 року м. Житомир справа № 240/1750/22

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування частину рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

20.01.2022 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасувати частину 4 рішення від 18 серпня 2021 року №360 рішення десятої сесії, восьмого скликання Станишівської сільської ради в частині відмови ОСОБА_1 , у затвердженні поданого проекту землеустрою та зобов`язання Станишівської сільської ради повторно розглянути заяву та затвердити поданий проект землеустрою згідно договору №373 від 22 лютого 2021 року, на земельну ділянку за кадастровим номером 18220833500:01:001:0542 площею 1,9837 у спосіб, передбачений нормами Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Одночасно з позовом надійшло клопотання про забезпечення позову, в якій позивач просить:

- винести ухвалу про забезпечення адміністративного позову, шляхом встановлення заборони Станишівській сільській раді Житомирського Житомирської області розглядати та затверджувати (погоджувати) документацію із землеустрою (проекти землеустрою) з правом передачі в оренду, користування чи власність земельної ділянки площею 1,9837 га за кадастровим 18220833500:01:001:0542.

В обґрунтування заяви зазначає, що на даний час існує велика ймовірність надання дозволу для ведення фермерського господарства на зазначеній земельній ділянці іншим особам, що може заподіяти шкоду його правам, свободам та інтересам.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що клопотання про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Водночас частиною другою статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими Позивачем вимогами; суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених статей вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленими позовними вимогами, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

У випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

Таким чином, із цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд звертає увагу, що в клопотанні про забезпечення позову позивач не вказав жодних доводів та не додала до нього доказів, які б свідчили про те, що невжиття зазначених в клопотанні заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а лише висловив припущення щодо можливого майбутнього розвитку подій (ймовірність надання дозволу для ведення фермерського господарства на зазначеній земельній ділянці іншим особам).

Водночас ймовірне настання певних негативних наслідків для Позивача у спірних правовідносинах є лише припущенням та не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом саме таких заходів забезпечення адміністративного позову.

Суд також враховує співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить позивач, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб, які не є учасниками справи, адже забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, повністю зупиняє процес розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а отже стосується інтересів кола осіб, які не є учасниками справи.

Відтак, суд не вбачає достатніх підстав для висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернулася до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що клопотання позивача є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у забезпеченні позову.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя М.М. Семенюк