Рішення № 103007449, 24.01.2022, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 року м. Житомир справа № 240/14070/21

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Капинос О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсіїз 01.04.2021 відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру".

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок і виплату перерахованої з 01.04.2021 пенсії за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру" без обмеження максимального розміру, виходячи з розміру заробітної плати, зазначеної у довідці від 13.04.2021 за №21-216вих.-21, виданої Житомирською обласною прокуратурою, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 04.06.2018 йому призначена пенсія за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру". З квітня 2021 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії в розмірі, з яким позивач не погодився. Вказує, що на його запит отримана відповідь відповідача, в якій зазначено, що пенсія, призначена відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру", у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії, виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Тобто, виплата пенсії проводиться відповідачем у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Після звільнення з органів прокуратури, виплата пенсії поновлюється у розмірі, визначеному Законом України "Про прокуратуру". Не погоджуючись з вказаним перерахунком та доводами відповідача, що виплата пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про прокуратуру", поновлюється лише після звільнення з роботи, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що не погоджується із заявленими позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. На підтвердження такої правової позиції вказав, що позивачу з 01.04.2021 проведено перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 60 відсотків суми місячної (чинної) заробітної плати, згідно наданої довідки. Відповідно до п. 15 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" з 1 січня 2018 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відповідач зазначає, що оскільки позивач працює в органах прокуратури, то лише після звільнення позивача з роботи, виплата пенсії призначеної відповідно до Закону України "Про прокуратуру" поновлюється.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якому вказує, що з березня 2021 року не працює на посаді прокурора. На момент виникнення спірних взаємовідносин і на даний час відсутні будь-які правові підстави для нарахування і виплати пенсії у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та для не нарахування і не виплати пенсії у повному розмірі після проведеного перерахунку, і такі дії відповідача прямо суперечать, зокрема, чинним положенням ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" та Конституції України і порушують їх.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Сторонами не заперечується, що з 04.06.2018 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру", розмір якої обчислено відповідно до "Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

20.04.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру", у зв"язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам. До заяви додав довідку Житомирської обласної прокуратури від 13.04.2021 №21-216вих.-21.

На час призначення пенсії і звернення до відповідача із заявою, позивач працював в органах прокуратури.

На підстави заяви позивача про перерахунок пенсії, відповідачем проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.04.2021 в розмірі 60% суми місячної заробітної плати, згідно довідки Житомирської обласної прокуратури від 13.04.2021 №21-216вих.-21.

Не погодившись з тим, що розмір пенсії не змінився, позивач звернувся до відповідача із заявою.

Листами ГУ ПФУ в Житомирській області від 23.04.2021 та від 14.06.2021 повідомлено позивача, що пенсія, призначена відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру", у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії, виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Виплата пенсії проводиться позивачу у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Виплата пенсії за вислугу років у повному обсязі можлива після звільнення з посади прокурора з органів прокуратури.

Позивач, вважаючи, що не проведення відповідачем перерахунку і виплати пенсії на підставі та у порядку, визначеному ч. 20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" є протиправним, звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України є Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (надалі - Закон № 1697-VII).

15.07.2015 набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" №1697-VІІ, згідно з підпунктом 1 пункту 3 розділу XII "Прикінцевих положень" якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, Закон №1789-XII, крім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1.

За частиною дванадцятою статті 86 Закону №1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються КМУ.

Рішенням №7-р(ІІ)/2019 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються КМУ.

Означеним Рішенням №7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 3 Рішення №7-р(ІІ)/2019 встановлений такий прядок його виконання:

- частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: " 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Таким чином, з 13.12.2019 відновлена дія частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII в редакції Закону, що була чинною з 15.07.2015 до 20.01.2018, і певні категорії працівників органів прокуратури з 13.12.2019 набули права на проведення перерахунку їх пенсій, призначених в порядку та умовах Закону №1697-VII.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.86 Закону пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.02.2016 (далі - Закон №174-VIII) внесено зміни в частину п`ятнадцяту статті 86 Закону №1697-VII (чинна на час призначення позивачу пенсії та звернення із заявою) та передбачено, що у період роботи з 01.01.2017 по 31.12.2017, особам (крім інвалідів І та II групи, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисті"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, які займають посади державної служби, визначені Законом України "Про державну службу", а також працюють на посадах та на умовах, передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачується.

у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

З 1 січня 2018 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Аналогічно, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 (далі Закон № 2148-VIII) (застосовується з 01.01.2017) розділ XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV доповнений пунктами 13-1 і 13-2 наступного змісту:

" 13-1. З 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на умовах законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність" у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону.

Виплата працюючим пенсіонерам у період роботи на інших посадах пенсій, призначених на умовах законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність", з 1 жовтня 2017 року поновлюється у розмірах, що були встановлені відповідними законами".

" 13-2. Максимальний розмір пенсії, призначеної на умовах законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".

Отже, законодавцем з 01.10.2017 поновлено виплату пенсій пенсіонерам, пенсія яким призначена після 01.10.2011 у відповідності до Закону України "Про прокуратуру" і які продовжують працювати на посадах та на умовах, передбачених Законом України "Про прокуратуру".

При цьому визначено, що пенсіонерам, які продовжують працювати на посадах та на умовах, передбачених Законом України "Про прокуратуру", виплата пенсії здійснюється у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відтак, факт роботи на посадах та на умовах, які передбачені Законом України "Про прокуратуру" є підставою для припинення виплати пенсії за вислугу років у розмірі, визначеному Законом України "Про прокуратуру", та здійснення виплати пенсії у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

На час звернення позивача до суду з цим позовом норми пункту 13-1, пункту 13-2 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону №1058-IV та частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII не скасовані та в установленому законом порядку не визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Отже означені норми підлягають застосуванню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021 у справі № 380/6760/20, у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 у справі №240/13594/20.

З матеріалів справи вбачається, що станом на дату звернення до ГУ ПФУ та розгляду адміністративної справи позивач продовжує працювати в органах прокуратури.

Суд критично оцінює доводи позивача про те, що на час звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії він не перебував на посаді прокурора та на нього не поширюється дія Закону України "Про прокуратуру", оскільки у заяві про перерахунок пенсії позивач зазначив, що працює.

Більш того, доказів того, що позивач повідомляв відповідача про обставини зміни місця роботи, матеріали справи не містять.

У наданій позивачем копії наказу Житомирської обласної прокуратури від 15.03.2021 зазначено, що ним наказом закріпити з 15.03.201 працівників місцевих прокуратур Житомирської області, які не переведені в окружні прокуратури Житомирської області, за наступними органами Житомирської обласної прокуратури, зокрема, ОСОБА_1 за Коростенською окружною прокуратурою Житомирської області. Також, у наказі зазначено, керівникам окружних прокуратур визначити робоче місце вказаним працівникам.

Отже, позивач продовжує працювати в органах прокуратури. Зазначений наказ не свідчить про те, що позивач саме звільнений з посади прокурора та органів прокуратури і на нього не поширюється дія Закону України "Про прокуратуру".

Відтак, доводи позивача з даного приводу суд до уваги не приймає.

Оскільки позивач на час звернення до пенсійного органу продовжував працювати в органах прокуратури, то пенсія відповідно до вимог чинного законодавства йому має виплачуватися у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і підстави для її перерахунку відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру" відповідно до довідки Житомирської обласної прокуратури від 13.04.2021 відсутні.

Право на поновлення отримання пенсії у відповідності до Закону України "Про прокуратуру" позивач набуде лише після звільнення з органів прокуратури, що чітко встановлено абз.4 ч.15 ст.86 Закону України "Про прокуратуру".

У рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, у випадку перерахунку призначеної пенсії працівникам органів прокуратури, таке право може ґрунтуватися лише на положеннях чинного на день звернення із заявою про перерахунок пенсії законодавства та не може бути реалізоване на підставі закону, який втратив чинність.

Верховний Суд у постанові від 20.01.2021 по справі № 640/1744/20 прийшов до висновку, що право на перерахунок призначеної пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку (звернення особи у встановленому порядку до відповідного суб`єкта владних повноважень). При цьому не має значення з настанням якої обставини позивач пов`язує право на перерахунок пенсії, постанови №657 чи №1013, оскільки як було зазначено судом вище, перерахунок призначеної пенсії працівникам органів прокуратури може ґрунтуватися лише на положеннях чинного на день звернення із заявою про перерахунок пенсії законодавства та не може ґрунтуватися на законі, який втратив чинність.

Таким чином, враховуючи наведені норми та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що права на перерахунок пенсії на підставі положень статті 86 Закону України "Про прокуратуру", з огляду на те, що позивач продовжує працювати в органах прокуратури, є обмежене, оскільки чинним законодавством не передбачена виплата пенсії на умовах, передбачених Законом України "Про прокуратуру", особам які одночасно продовжують працювати на посадах, передбачених цим Законом.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові по справі № 523/153/17 від 17 травня 2021 року, зазначивши, що частина п`ятнадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" пов`язує можливість відновлення виплати пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про прокуратуру", лише з фактом звільнення з роботи з посади органів прокуратури.

Додатково, щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону № 3668-VI (який набрав чинності 1 жовтня 2011 року) максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про прокуратуру", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Як вже зазначалося, зв`язку з набранням чинності Законом № 1697-VII, за правилами абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Враховуючи наведене, з моменту набрання чинності Законом № 1697-VII питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема статтею 86, частиною п`ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром.

З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

При цьому таке обмеження не є дискримінаційним, оскільки стосується не лише працівників прокуратури, а й інших категорій пенсіонерів, зокрема поширюється на пенсії, призначені відповідно до Митного кодексу України, Законів України "Про державну службу", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених підстав та вказаних правових норм у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах своїх повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України у сфері гарантій пенсійного забезпечення працівників прокуратури, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

З огляду на рішення суду про відмову в задоволенні позову, та відсутність доказів про понесення відповідачем будь-яких витрат, пов`язаних з розглядом справи, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 90, 139, 242-246, 295 КАС України,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос