Рішення № 103007203, 01.02.2022, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року м. Житомир справа № 240/29534/21

категорія 113060000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лавренчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинська фабрика спеціального паперу" до Коростенського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області про визнання протиправним та скасування припису,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Малинська фабрика спеціального паперу" 22.09.2021 (відмітка на поштовому конверті) вернулось до суду з позовом до Провідного інспектора-держслужбовця Гальчук Катерини Олександрівни Коростенського районного управління головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Житомирській області у якому просить ухвалити рішення яким визнати протиправним та скасувати припис відповідача №218 від 29.06.2021.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що припис №9 і акт №13 ДСНС 2018р. було оскаржено та не набули юридичної сили. Зазначені у приписі порушення містять пряме посилання на державні будівельні норми ДБН В.1.1-7:16 та ДБН В.2.5-56:2014, однак трудовий колектив з 2004 експлуатує підприємство і не здійснює будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, зміну категорій приміщень та будинків; демонтаж облицювання стін з підстав сумнівів горючості не передбачено законом; двері котельні та електрощитової не є горючими та виготовлені із суцільного металу 2004 р; горючі матеріали під електрощитами в цеху виробництва паперу не складаються; захист сталевих конструкцій сходової клітини здійснено під час будівництва; Закон України "Про будівельні норми" №1704 у ст. 11 прямо вимагає, щоб державний контроль за дотриманням будівельних норм здійснював центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного архітектурно-будівельного контролю, а не відповідач. Окрім того, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач у позові зазначає, що порушення навчання є суто формальним і стосується реєстрації інструктажів, що регулярно проводиться з охорони праці і пожежної безпеки, а тому реєстрація інструктажів не впливає на стан забезпечення пожежної безпеки, а лише свідчить про декларування конкретним працівником відповідності щодо своїх знань вимогам чинного законодавства з питань пожежної безпеки. Звертаючись до суду з позовом, позивач вважає оскаржуваний припис протиправним, а права Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинська фабрика спеціального паперу" порушеними.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2021 визначено головуючим суддею Лавренчук О.В..

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 15.10.2021 позовну заяву залишено без руху.

До суду 04.11.2021 надійшла уточнена позовна заява у якій зазначено позовні вимоги, ідентичні позовним вимогам, заявленим у позові, а відповідачем зазначено Коростенське районне управління головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Житомирській області.

Ухвалою суду від 08.11.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи. Зобов"язано Коростенське районне управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області надати до суду у термін, протягом п`ятнадцяти днів, з дня отримання даної ухвали, належним чином завірені копії матеріалів перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинська фабрика спеціального паперу".

До суду 22.11.2021 надійшло клопотання представника позивача про виклик та допит свідків та клопотання про розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою суду від 24.11.2021 постановлено у задоволенні клопотань представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинська фабрика спеціального паперу" про виклик свідка та про розгляд у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинська фабрика спеціального паперу" до Коростенського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області про визнання протиправним та скасування припису,- відмовити.

Відділом документального забезпечення суду 08.12.2021 зареєстровано заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області про заміну відповідача на належного.

До суду 09.12.2021 надійшло клопотання позивача про огляд оригіналів доказів, вказаних у приписі №218 і акті №254, по місцю їх знаходження.

У період із 07.12.2021 по 21.12.221 (включно) головуюча суддя перебувала у відпустці.

Ухвалою суду від 22.12.2021 постановлено відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинська фабрика спеціального паперу" про огляд оригіналів доказів, вказаних у приписі №218 і акті №254, по місцю їх знаходження.

Ухвалою суду від 22.12.2021 постановлено відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області про заміну відповідача на належного.

До суду 24.12.2021 надійшло клопотання позивача про виключення з числа доказів акт №254 через недостовірність фактів і обставин викладених держслужбовцем одночасно з обвинувальним протоколом про адміністративне порушення директора 29.06.2021.

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 01.02.2022.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Встановлено, що у період із 15.06.2021 по 29.06.2021 провідним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Коростенського районного управління головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Житомирській області разом з уповноваженою особою - інженером з охорони праці Суховерською Нілою Петрівною було проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинська фабрика спеціального паперу" щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатом перевірки складено Акт від 26.09.2021 №254.

Вказані обставини сторонами не заперечуються.

З матеріалів справи вбачається, що 29 червня 2021 року Коростенським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області винесено припис №218 яким вимагається до 29.09.2021 вжити Товариством з обмеженою відповідальністю "Малинська фабрика спеціального паперу" таких заходів:

1. для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення визначити категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухоножежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (даті - ППАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні. (Пропонується до виконання з 27.04.2018). Найменування нормативно - правового акта або нормативного документа, вимоги якого порушено: п. 2.9 глави 2 розділу ІІІ правил пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ);

2. забезпечити пожежну безпеку товариства шляхом проведення організаційних

заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж, а саме; адміністративно - побутові приміщення адміністративного корпусу та складу обладнати системою протипожежного захисту відповідно до ДБІІ В.2.5-5б:2014 «Системи протипожежного захисту». Пропонується до виконання з 27.04.2018. Найменування нормативно - правового акта або нормативного документа, вимоги якого порушено: п. 4 розділ І; п. 1.2 глави І розділу V ППБУ;

3. відокремити адміністративно-побутові приміщення від токарного цеху та слюсарні протипожежними перегородками та протипожежними дверима, відповідно до ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва". Пропонується до виконання з 27.04.2018. Найменування нормативно - правового акта або нормативного документа, вимоги якого порушено: п. 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, пункти 6.4; 6.37 глави 6; 7.3.11 глави 7 ДВН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва";

4. приміщення контрольно- пропускного пункту, складу, дільниці порізки наперу, котельні, цеху з виробництва паперу, - транспортної дільниці адміністративно- побутових приміщень, токарного цеху та слюсарні до забезпечити первинними засобами пожежогасіння згідно з Типовими нормами належності вогнегасників затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.01.2018 №25. Пропонується до виконання з 27.04.2018. Найменування нормативно - правового акта або нормативного документа, вимоги якого порушено: п. 3.6 глави 3 розділу V ППБУ;

5. забезпечити пожежну безпеку товариства шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих па запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж, а саме: виробничі приміщення (крім категорії Д) дообладнати системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 Системи протипожежного захисту». Найменування нормативно - правового акта або нормативного документа, вимоги якого порушено: п. 4 розділу І; п. 1.2 глави І розділу V ППБУ;

6. в адміністративному корпусі демонтувати облицювання стін з невідомими показниками пожежної небезпеки на шляхах евакуації холу й фойє, на сходовій клітці, що сполучає перший та другий поверх та по коридору на другому поверсі. Найменування нормативно - правового акта або нормативного документа, вимоги якого порушено: п. 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ; п. 7.3.3 глави 7 ДБН В.1.1-7:2016 ""Пожежна безпека об`єктів будівництва";

7. відокремити приміщення електрощитової та приміщення котельні від цеху з виробництва паперу (на 1-му поверсі поряд з переробною машиною) протипожежними дверима відповідно до ДБІІ В.1.1- 7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва". Найменування нормативно - правового акта або нормативного документа, вимоги якого порушено: п. 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ; п. 6.4 глави 6 ДБН В.1.1-7:2016 ""Пожежна безпека об`єктів будівництва";

8. прилади опалення на сходовій клітині, що ведуть до папероробного цеху встановити на висоті 2,2 м від поверхні підлоги сходової площадки. Найменування нормативно - правового акта або нормативного документа, вимоги якого порушено: п. 2.30 глави 2 розділу ІІІ ППБУ; п. 7.3.22 ДБН В.1.1-7:2016 ""Пожежна безпека об`єктів будівництва";

9. відповідно до класу вогнестійкості застосувати необхідний захист сталевих конструкцій сходової клітки що сполучає перший поверх цеху з виробництва паперу з другим поверхом папероробного цеху відповідно до ДБН В.1.1- 7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва». Найменування нормативно - правового акта або нормативного документа, вимоги якого порушено: п. 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ; п. 6,39 глави 6 ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва";

10. заборонити складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м під електрощитами в приміщеннях цеху з виробництва паперу. Найменування нормативно - правового акта або нормативного документа, вимоги якого порушено: п. 1.18 глави І розділу ІV ППБУ;

11. установити пожежні кран - комплекти на другому поверсі цеху по виробництву паперу (папероробний цех) так, щоб напрямок осі вихідного отвору патрубка пожежного крана виключав різкий залом пожежного рукава у місці його приєднання. Найменування нормативно - правового акта або нормативного документа, вимоги якого порушено: пп. 7 п. 2.2 глави 2 розділу ППБУ;

12. керівному складу та фахівцям, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, здійснити навчання з питань цивільного захисту. Найменування нормативно - правового акта або нормативного документа, вимоги якого порушено: п. 8, 11, ч. 1 ст. 20, ст. 40 Кодексу цивільного захисту України, "Порядок проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту» (затверджено постановою КМУ№819 від 23.10.2013.

Не погодившись з актом та з приписом від 29.06.2021 позивач надіслав скаргу від 05.07.2021 №163 на ім`я керівника ГУ ДСНС у Житомирській області, та у вересні 2021 року звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державною нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року №877-V (далі Закон №877).

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулюються Кодексом цивільного захисту України.

Відповідно до ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб (ч. 1 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України).

Частиною 2 вказаної статті визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (частина друга статті 64 КЦЗ України).

Приписами ч. 3 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що до складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять:

1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду:

2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки;

3) підрозділі забезпечення та інші структурні підрозділи.

Статтею 20 КЦЗ України передбачено завдання і обов`язки суб`єктів господарювання.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 КЦЗ України).

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Головне управління служби є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Отже, саме органи Державної служби з надзвичайних ситуацій уповноважені звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств. Наслідком виконання своїх повноважень може бути зупинення роботи підприємств, установ та організацій до повного усунення порушень.

Більш того, працівники територіальних органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій володіють та мають спеціальні знання у сфері техногенної та пожежної безпеки, для визначення умов що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які виявлені під час здійснення відповідних перевірок, про що також зазначено в пункті 48 постанови Верховного Суду № 810/3724/17 від 11.02.2021.

Таким чином, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області є органом державної влади, який наділений повноваженням

Отже, перевірку було проведено належним суб`єктом, а тому твердження позивача, що відповідач не наділений повноваженнями здійснювати державний контроль є помилковими.

Так, відповідно до частини першої статті 20 КЦЗ України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить:

1) забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання;

21) забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом (частина десята статті 4 Закону №877).

Суд зазначає, що відповідач є суб`єктом господарювання, тому за приписами статті 20 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, забезпечує виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечує дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; розробляє заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; забезпечує виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримує у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням.

Статтею 11 Закону №877 визначено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний:

допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;

не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону;

виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;

одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної і а пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Судом встановлено та сторонами визнається, що відповідачем за результатом здійснення перевірки позивача було складено акт від 29.06.2021

Пунктом 7 ст. 7 Закону №877 визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно п. 8 ст. 7 Закону №877, припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Отже, видача припису відноситься до повноважень відповідача.

На виконання вимог законодавства, відповідачем 29.06.2021 було винесено припис №218 яким зобов`язано позивача усунути виявлені під час перевірки порушення щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, вказаних в акті.

Суд наголошує на необхідності дотримання встановленої законом процедури прийняття відповідного акту, при цьому, звертає увагу, що саме по собі порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта (недотримання відповідачем строку між складнанням акту та припису) не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Так у оскаржуваному приписі вказано на недотримання позивачем вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом МВС України №1417 від 30.12.2014; ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпеки об`єктів будівництва"; п.8, 11, ч. 1 ст. 20, ст. 40 Цивільного захисту України; "Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту".

Заперечуючи позовні вимоги позивач вказує, що ДБНВ.1.1-7:2016 "Пожежна безпеки об`єктів будівництва" не може бути застосована, оскільки позивачем не здійснював будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, зміну категорій приміщень та будинків.

Так відповідно до п. 1.2 ДБНВ.1.1-7:2016 "Пожежна безпеки об`єктів будівництва" «Ці норми застосовуються під час проектування і будівництва будинків, також їх реконструкцію, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації.

Разом з тим, у п.1.1 ДБНВ.1.1-7:2016 "Пожежна безпеки об`єктів будівництва" вказано: "ці будівельні норми встановлюють загальні вимоги пожежної безпеки до будинків, будівель, споруд будь -якого призначення, що спрямовані на обмеження поширення пожежі між будинками, обмеження поширення пожежі в будинках, забезпечення безпечної евакуації людей, забезпечення гасіння пожежіта проведення рятування людей під час пожежі, застосування системи протипожежного захисту".

Відповідно до норм п. 1 та п. 2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 №1417 (далі - ППБУ) Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Вимоги цих Правил не поширюються на підземні споруди промислового призначення; метрополітени (крім об`єктів комерційного, торговельного та соціально-побутового призначення); тунелі; об`єкти виробництва, зберігання та утилізації вибухових і радіоактивних речовин й засобів підривань; морські та річкові споруди, що знаходяться на плаву; нафто-, газо-, продуктопроводи; лісові масиви.

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами державної влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

У п. 1 оскаржуваного припису вказано на необхідність усунення позивачем порушень вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної бехпеки, а саме п. 2.9 глави 2 розділу ІІІ ППБУ.

Відповідно до п. 2.9 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення повинні бути визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні. Категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначаються керівниками (технологами) об`єктів, або проектувальними організаціями, або спеціалізованими науково-дослідними закладами.

У п. 1 оскаржуваного припису зазначено, що позивачу необхідно визначити категорію щодо вибухопожежної та пожежної безпеки, а також клас зони згідно з НПАОП 40.1-1.32-01, у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначити на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон всередині приміщень та ззовні.

Однак, до суду позивачем не надано належних доказів, що відповідачем зроблено помилковий висновок в частині зазначення вказаного порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки.

У п. 2 Припису вказано, що позивачу необхідно адміністративно-побутові приміщення адміністративного корпусу та складу обладнати системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 та зазначено про порушення позивачем п. 4 розділу І, п. 1.2 глави І розділу V ППБУ.

У п. 4 розділу І ППБУ вказано, що пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до п. 1.1. ДБН В.2.5-56:2014, вимоги цих будівельних норм поширюються на проектування, монтування, перевірку відповідності і дотримання придатності системи протипожежного захисту.

Отже, твердження позивача про те, що ДБН В.2.5-56:2014 не можуть бути застосовані, оскільки трудовий колектив з 2004 року експлуатує підприємство і не здійснює будівництво, а тому ДБН В.2.5-56:2014 застосуванню не підлягають, є помилковим.

Разом з тим, позивачем до суду не надано доказів, що висновки відповідача в цій частині є помилковими та такими, що не відповідають дійсності.

У п. 3 припису вказано, що позивачем порушено п. 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ, п. 6.4 та 6.37 глави 6; 7.3.11 глави 7 ДБН В.1.1-7:2016. Для усунення вказаних порушень позивачу необхідно відокремити адміністративно-побутові приміщення від токарного цеху та слюсарні протипожежними перегородками та протипожежними дверима, відповідно до ДБН В.1.1-7:2016.

Пунктом 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ встановлено, що під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.

Відповідно до п. 6.37 ДБН В.1.1-7:2016 у разі влаштування сходів типу С2, які ведуть з вестибля (фойє, холу) першого поверну будинку до другого поверху, вестибль (фойє, холу) має бути відокремлений від коридорів і суміжних приміщень протипожежними перегородками 1-го типу, крім випадків, обумовлених НД.

Разом з тим, позивачем не надано до суду належних доказів, що висновки відповідача в цій частині є помилковими та такими, що не відповідають дійсності.

У п. 4 оскаржуваного припису вказано, що приміщення контрольно- пропускного пункту, складу, дільниці порізки паперу, котельні, цеху з виробництва паперу, - транспортної дільниці адміністративно-побутових приміщень, токарного цеху та слюсарні необхідно забезпечити первинними засобами пожежогасіння та зазначено про порушення позивачем п. 3.6 глави з розділу V ППБУ.

Відповідно до п. 3.6 глави з розділу V ППБУ, територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку. Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами систем пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами.

Суд відмічає, що позивачем не надано до суду належних доказів, що висновки відповідача в цій частині є помилковими та такими, що не відповідають дійсності.

У п. 5 оскаржуваного припису вказано про порушення позивачем п. 4 розділу І; п. 1.2 глави І розділу V ППБУ та зобов`язано забезпечити пожежну безпеку товариства шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих па запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж, а саме: виробничі приміщення (крім категорії Д) дообладнати системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 Системи протипожежного захисту».

У п. 4 розділу І ППБУ визначено, що пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Згідно п. 1.2. глави І розділу V ППБУ, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Позивачем не надано до суду належних доказів, що висновки відповідача в цій частині є помилковими та такими, що не відповідають дійсності.

У п. 6 оскаржуваного припису зазначено порушення позивачем п. 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ; п. 7.3.3 глави 7 ДБН В.1.1-7:2016 та зобов`язано в адміністративному корпусі демонтувати облицювання стін з невідомими показниками пожежної небезпеки на шляхах евакуації холу й фойє, на сходовій клітці, що сполучає перший та другий поверх та по коридору на другому поверсі.

Відповідно до п. 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

До суду не надано належних доказів, що висновки відповідача в цій частині є помилковими та такими, що не відповідають дійсності.

У п. 7 оскаржуваного припису вказано на порушення позивачем п. 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ; п. 6.4 глави 6 ДБН В.1.1-7:2016 та зобов`язано відокремити приміщення електрощитової та приміщення котельні від цеху з виробництва паперу (на 1-му поверсі поряд з переробною машиною) протипожежними дверима відповідно до ДБІІ В.1.1- 7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва".

Пунктом 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ встановлено, що під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.

Заперечуючи позовні вимоги в цій частині, позивач вказує, що двері котельні і електрощитової є негорючими та виготовлені із суцільного металу 2004р.

Разом з тим, суд зазначає про те, що оскаржуваний припис зобов`язує позивача відокремити приміщення електрощитової та приміщення котельні від цеху з виробництва паперу (на 1-му поверсі поряд з переробною машиною) протипожежними дверима, однак до суду не надано доказів, що двері, які, як вказує позивач є негорючими та виготовлені із суцільного металу, розташовані саме між цехом та приміщеннями електрощитової та приміщенням котельні.

Отже, до суду не надано належних доказів, що висновки та вимога відповідача в цій частині є помилковими та такими, що не відповідають дійсності.

У п. 8 оскаржуваного припису зазначено, що позивачем порушено п. 2.30 глави 2 розділу ІІІ ППБУ; п. 7.3.22 ДБН В.1.1-7:2016 та зобов`язано прилади опалення на сходовій клітині, що ведуть до папероробного цеху встановити на висоті 2,2 м від поверхні підлоги сходової площадки.

Пунктом 2.30 глави 2 розділу ІІІ ППБУ визначено, що на сходових клітках (за винятком незадимлюваних) дозволяється встановлювати прилади опалення, у тому числі на висоті 2,2 м та вище від поверхні проступів та сходових площадок, сміттєпроводи, поверхові сумісні електрощити, поштові скриньки та пожежні кран-комплекти за умови, що це обладнання не зменшує нормативної ширини проходу сходовими площадками та маршами.

У п. 7.3.22 ДБН В.1.1-7:2016 вказано, що у сходових клітках, сходах не допускається розміщувати обладнання , яке виступає за площину стін на висоті до 2.2 м від поверхні проступів маршів і сходових площадок.

Однак, позивачем не надано до суду належних доказів, що висновки та вимога відповідача в цій частині є помилковими та такими, що не відповідають дійсності.

У п. 9 оскаржуваного припису вказано на порушення позивачем п. 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ; п. 6,39 глави 6 ДБН В.1.1-7:2016 та зобов`язано відповідно до класу вогнестійкості застосувати необхідний захист сталевих конструкцій сходової клітки що сполучає перший поверх цеху з виробництва паперу з другим поверхом папероробного цеху відповідно до ДБН В.1.1- 7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва».

У п.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ вказано про те, що забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

Належних доказів помилковості висновків відповідача в цій частині, позивачем до суду не надано.

У п.10 оскаржуваного припису вказано на порушення позивачем п. 1.18 глави І розділу ІV ППБУ та зобов`язано заборонити складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м під електрощитами в приміщеннях цеху з виробництва паперу.

Відповідно до п. 1.18. глави І розділу ІV ППБУ Забороняється:

проходження повітряних ліній електропередач та зовнішніх електропроводок над горючими покрівлями, навісами, штабелями лісу, складами пально-мастильних матеріалів, торфу, дров та інших горючих матеріалів;

відкрите прокладання електропроводів і кабелів транзитом через пожежонебезпечні і вибухонебезпечні зони будь-якого класу і ближче 1 м і 5 м від них відповідно, а також у сходових клітках;

експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією;

застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред`являються до переносних (пересувних) електропроводок;

застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання;

користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з`єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами;

підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);

використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;

складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

використання побутових електронагрівальних приладів з порушенням встановлених їх виробником правил експлуатації та в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено;

прокладання в сходових клітках електропроводів і кабелів незалежно від їх напруги, крім електропроводки для освітлення звичайних сходових кліток;

розміщення в кабельних спорудах будь-яких тимчасових пристроїв, зберігання в них матеріалів та устаткування.

Позивач, заперечуючи позовні вимоги в цій частині вказує, що горючі матеріали під електрощитами в цеху виробництва паперу не складаються, однак доказів до суду не надає, зокрема, що і під час перевірки вказаної підстави не існувало.

У п. 11 оскаржуваного припису вказано на порушення позивачем пп. 7 п. 2.2 глави 2 розділу V ППБУ та зобов`язано установити пожежні кран - комплекти на другому поверсі цеху по виробництву паперу (папероробний цех) так, щоб напрямок осі вихідного отвору патрубка пожежного крана виключав різкий залом пожежного рукава у місці його приєднання.

У п. 2.2. глави 2 розділу V ППБУ вказано, що система внутрішнього протипожежного водопроводу повинна відповідати таким вимогам:

1) внутрішні пожежні кран-комплекти слід установлювати в доступних місцях. При цьому їх розміщення не повинно заважати евакуації людей;

2) кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними;

3) пожежний плоскоскладальний рукав необхідно утримувати сухим, складеним в «гармошку» або подвійну скатку, приєднаним до крана та ствола і не рідше одного разу на шість місяців розгортати та згортати наново;

4) використання пожежних рукавів для господарських та інших потреб, не пов`язаних з пожежогасінням, не допускається;

5) у вибухопожежонебезпечних приміщеннях за наявності пилу пожежні крани повинні бути укомплектовані пожежними стволами, що подають воду як суцільним струменем, так і розпиленим;

6) пожежні кран-комплекти повинні розміщуватись у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання. При виготовленні шаф рекомендується передбачати в них місце для зберігання двох вогнегасників. На дверцята шаф, в яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»;

7) спосіб установлення пожежного кран-комплекту повинен забезпечувати зручність повертання вентиля та приєднання рукава. Напрямок осі вихідного отвору патрубка пожежного крана повинен виключати різкий залом пожежного рукава у місці його приєднання;

8) на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку повинні бути вказані після літерного індексу «ПК» порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів;

9) пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання;

10) зовнішні патрубки з приєднуваними головками, засувки, зворотні клапани для приєднання рукавів пожежних машин повинні утримуватись у справному стані;

11) у неопалюваних приміщеннях узимку вода з внутрішнього протипожежного водопроводу повинна зливатись. При цьому біля пожежних кранів-комплектів повинні бути написи (таблички) про місце розташування і порядок відкривання відповідної засувки або пуску насоса. З порядком відкривання засувки або пуску насоса необхідно ознайомити всіх працівників цього об`єкта;

12) за наявності в неопалюваному приміщенні (будинку) трьох і більше пожежних кранів-комплектів на сухотрубній мережі внутрішнього протипожежного водопроводу в утепленому місці на вводі необхідно встановлювати засувку з електроприводом. Її відкриття та пуск насоса слід здійснювати дистанційно від пускових кнопок, установлених всередині шафок пожежних кран-комплектів.

Позивачем не надано до суду належних доказів, що вказаний висновок відповідача є помилковим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.

У п. 12 оскаржуваного припису вказано про порушення позивачем п. 8, 11, ч. 1 ст. 20, ст. 40 Кодексу цивільного захисту України, "Порядок проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту» (затверджено постановою КМУ№819 від 23.10.2013.) та зобов`язано усунути порушення шляхом здійснити навчання з питань цивільного захисту керівному складу та фахівцям, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту.

Відповідно до вимог 8 та 11 ч.1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту.

Частиною 1 статті 40 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що навчання працюючого населення діям у надзвичайних ситуаціях є обов`язковим і здійснюється в робочий час за рахунок коштів роботодавця за програмами підготовки населення діям у надзвичайних ситуаціях, а також під час проведення спеціальних об`єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту.

Однак, позивачем не надано до суду доказів на спростування встановлених під час перевірки висновків в цій частині.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підтверджуються належними доказами.

Щодо викладеного у позові, що припис №9 та акт №13 ДСНС 2018 р. було оскаржено, а тому вони не набули юридичної сили судом до уваги не береться, оскільки вони не є предметом даного спору, а перевірка позивача у червні 2021 року не була пов`язана із вказаними актами індивідуальної дії.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Відмовити у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинська фабрика спеціального паперу" (вул. Неманихіна, 2, м.Малин, Житомирська область,11601, код ЄДРПОУ 32876028) до Коростенського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області (вул. Волонтерська, 4 а,Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500, код ЄДРПОУ 38624322) про визнання протиправним та скасування припису №218 від 29.06.2021.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук