Рішення № 103006514, 13.01.2022, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2022 року м. Житомир справа № 240/19646/21

категорія 109020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Нагірняк М.Ф.,

секретар судового засідання Добровольська Н.А.

за участю: представника позивача - Дяченко А.В.,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Федосюк В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління держгеокадастру у Житомирській області Інспектора у сфері держаного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Житомирській області Мурга Кирила Валентиновича про визнання протиправними та скасування припису,

встановив:

ОСОБА_2 звернулася з позовом до Головного управління держгеокадастру у Житомирській області та Інспектора у сфері держаного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Житомирській області Мурга Кирила Валентиновича про визнання протиправними та скасування припису.

Ухвалою суду від 02.11.2021року позовну заяву після усунення її недоліків прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі і її призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Судові засідання у справі, призначені на 22.11.2021року та на 06.12.2021року, не відбулися по причині неявки представників сторін та подання відповідних клопотань представником Головного управління держгеокадастру у Житомирській області.

Ухвалою суду від 23.12.2021року в судовому засіданні оголошено перерву за клопотанням представника Позивача для підготовки до судового засідання.

Ухвалою суду від 28.12.2021року в судовому засіданні оголошено перерву для допиту свідка у справі.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі і пояснив, що Позивач на підставі відповідних договорів купівлі-продажу є власником земельних ділянок, що розташовані території Камянської сільської ради та мають спільні межі і становлять єдиний масив. 14.07.2021року Позивач у відділенні поштового зв`язку отримала акт обстеження вказаних земельних ділянок, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та припис про усунення порушень земельного законодавства від 25.06.2021р.

Про проведення вказаної перевірки Позивач не була повідомлена і не приймала участі в її проведенні, акт перевірки був складений без її участі. На думку представника Позивача, відсутні докази того, що вказані в акті перевірки та припису порушення вчинила саме Позивач. Також викликає сумнів у представника Позивача достовірність проведення вимірювання та встановлення площ самовільно зайнятих земельних ділянок.

Одночасно представник Позивача підтвердив, що Позивач добровільно після перевірки звільнила земельну ділянку, яка ніби-то передбачена для дороги, хоча жодні докази щодо статусу такої дороги відсутні. Оскаржуваний припис, на думку представника Позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник Головного управління держгеокадастру, Відповідача-1 по даній справі, в судовому засідання проти позову заперечила і пояснила, що на підставі колективного звернення громадян та депутата Житомирської районної ради була призначена перевірка з метою здійснення держаного нагляду за дотриманням земельного законодавства при використанні трьох земельних ділянок на території Камянської сільської ради, що як з`ясувалося перебувають у власності Позивача. В ході проведеної перевірки було встановлено нецільове використання земельних ділянок та самовільне зайняття частини прилеглих земельних ділянок.

Такі порушення, на думку представника Відповідача-1, правомірно стали підставою для винесення оскаржуваного припису. Крім того, як пояснила представник Відповідача-1, в ході проведеної перевірки в листопаді 2021року відносно виконання оскаржуваного припису встановлено, що Позивач частково усунула виявлені порушення та звільнила частину само зайнятої земельної ділянки.

Відповідач-2, Інспектор у сфері держаного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Житомирській області Мурга Кирил Валентинович, в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, що є тотожними доводам представника Відповідача-1.

Заслухавши доводи представників сторін, Відповідача-2, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля визначаються правовими нормами Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19 червня 2003 року N 963-IV (надалі - Закон N 963-IV) із відповідними змінами та доповненнями.

За приписами ст.6 цього Закону до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, територіальним органом якого є Відповідач-1, окрім іншого, належать здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням. Як зазначено в ст.9 цього ж Закону N 963-IV, державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом проведення перевірок.

В судовому засіданні встановлено, що саме у відповідності до вказаного Закону N 963-IV наказом Відповідача №533-ДК від 07.06.2021року було призначено здійснити державний нагляд за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використання земельних ділянок, що знаходяться на території Оліївської територіальної громади Житомирського району за кадастровими номерами 1822083200:05:000:0490, 1822083200:05:000:0491 та 1822083200:05:000:0494 (а.с.79).

Видання наказу було зумовлено депутатським зверненням про нецільове використання вказаних земельних ділянок, висловлених на зборах громадян (а.с.80-83).

Судом встановлено, що за результатами обстеження земельних ділянок, що мало місце 25.06.2021року, уповноваженими особами Головного управління держгеокадастру в Житомирській області було встановлено, що вказані земельні ділянки, що знаходяться на території Оліївської територіальної громади Житомирського району за кадастровими номерами 1822083200:05:000:0490, 1822083200:05:000:0491 та 1822083200:05:000:0494 за інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належать на праві приватної власності ОСОБА_2 , Позивачу у справі. Цільове призначення вказаних земельних ділянок - ведення особистого селянського господарства.

Крім того, в ході обстеження вказаних земельних ділянок було встановлено, що:

- ОСОБА_2 самовільно користується земельною ділянкою площею 0,0260га, що входить до земельної ділянки за кадастровим номером 1822083200:05:000:1066, яка належить до земель лісогосподарського призначення та прилягає до земельної ділянки за кадастровим номером 1822083200:05:000:0494;

- ОСОБА_2 самовільно користується земельними ділянками площею 0,0122га та площею 0,0482га, що входять до земель запасу Оліївської територіальної громади Житомирського району та прилягають до земельної ділянки за кадастровим номером 1822083200:05:000:0490.

Суд вважає безпідставними доводи представника Позивача про відсутність доказів вини Позивача щодо самовільного зайняття перелічених земельних ділянок з огляду на таке.

По-перше, рішення уповноважених органів про передачу вказаних земельних ділянок відповідно площею 0,0260га, 0,0122га та площею 0,0482га, у власність чи у користування, в тому числі на умовах оренди, Позивачу відсутні. Таких рішень Позивачем не долучено до позову, а представником Позивача не надано суду в судовому засіданні.

По-друге, вказані земельні ділянки огороджені металевим парканом одночасно із земельними ділянками за кадастровими номерами 1822083200:05:000:0490 та 1822083200:05:000:0494, що належать Позивачу на праві власності, що підтверджується показами свідка ОСОБА_3 , що приймав участь в обстеженні, та долученими фототаблицями.

По-третє, Позивач добровільно звільнила самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0482га, що було встановлено за результатами обстеження (перевірки), що мало місце 08.11.2021року, та фактично визнається представником Позивача в судовому засіданні.

Крім іншого, в ході обстеження вказаних земельних ділянок було встановлено, що на земельній ділянці за кадастровим номером 1822083200:05:000:0490 розміщено капітальний фундамент зі стінами із брусу площею 0,0024га, а на земельній ділянці за кадастровим номером 1822083200:05:000:0494 - капітальний фундамент площею 0,0018га та капітальні фундаменти зі стінами із брусу площею 0,0018га, 0,0019 та 0,0023га.

Суд вважає безпідставними також доводи представника Позивача про відсутність доказів вини Позивача щодо нецільового використання вказаних земельних ділянок.

По-перше, в розумінні вимог статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

По-друге, за приписами статті 33 Земельного кодексу України земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Чинним законодавством України дійсно передбачено можливість будівництва об`єктів нерухомості на землях сільськогосподарського призначення, але за умови, що подальше функціональне використання цих об`єктів відповідатиме цільовому призначенню земельної ділянки. Разом з тим, відповідно до Державного класифікатора будівель і споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту від 17.08.2000 р. № 507, до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва і рибного господарства належать (код 1271):

будівлі для тваринництва, птахівництва, зберігання зерна, садівництва, виноградарства і виноробства,

силосні й сінажні;

будівлі для тепличного, рибного господарств;

будівлі підприємств лісництва і звірівництва;

інші об`єкти сільськогосподарського призначення.

До цього класу будівель також відносяться: корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади і надвірні споруди, підвали, винокурні, винні ємкості, теплиці, силосні ями тощо.

Жодних належних доказів на підтвердження того, що капітальні фундаменти із стінами з брусу на спірних земельних ділянках відносяться саме до будівель сільськогосподарського призначення суду не надано.

Аналогічно, рішення уповноважених органів про зміну цільового призначення сказаних земельних ділянок відповідно до вимог ст.20 Земельного кодексу України Позивачем не долучено до позову, а представником Позивача не надано суду в судовому засіданні.

Розміри земельних ділянок, які самостійно захопила Позивач, наявність їх огородження металевим парканом, наявність на земельних ділянках капітальних фундаментів зі стінами із брусу в судовому засіданні підтвердив свідок ОСОБА_3 , директор ЖРФ ДП "Центр ДЗК", який приймав участь у проведенні обстежень земельних ділянок. Участь ОСОБА_3 в проведенні такого обстеження узгоджується із вимогами Закону N 963-IV та Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ №15 від 14.01.2015року.

В зв`язку з цим доводи представника Позивача про протиправність участі ОСОБА_3 у проведенні спірного обстеження земельних ділянок є безпідставними.

Певні розбіжності у розмірі земельної ділянки, яка Позивачем самостійно захоплена із земель лісогосоподарського призначення, що були виявлені в ході обстеження 08.11.2021року ОСОБА_3 , директором ЖРФ ДП "Центр ДЗК", в судовому засіданні обґрунтовані та не впливають на результати обстежень, що мали місце 25.06.2021року.

Вказані порушення відображені в акті перевірки та стали підставою для винесення Позивачу оскаржуваного припису від 25.06.2021року.

Позивач визнає право Відповідача на внесення такого розпорядчого документа як припис. Разом з тим, Позивач вважає, що такий розпорядчий документ підлягає внесенню виключно на підставах передбачених чинним законодавством та за результатами перевірки, проведеної із дотриманням вимог Закону України ""Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Безспірно, в частині одинадцятій статті 2 цього Закону (згідно із Законом України від 28.04.2021 р. N 1423-IX) прямо зазначено, що дія Закону України ""Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року N 877-V (надалі - Закон N 877-V) поширюється на відносини, пов`язані із здійсненням державного контролю за використанням та охороною земель.

Приписи частини п`ятої статті 9 цього Закону N 877-V передбачають, що порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель встановлюється цим Законом, Земельним кодексом України, законами України "Про охорону земель", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Разом з тим, представник Позивача не врахував, що правовими нормами вказаного Закону N 877-V визначаються правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Здійснений 25.06.2021року захід державного нагляду за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використання земельних ділянок, що знаходяться на території Оліївської територіальної громади Житомирського району за кадастровими номерами 1822083200:05:000:0490, 1822083200:05:000:0491 та 1822083200:05:000:0494, що належать Позивача на праві особистої власності, не був зумовлений господарською діяльністю Позивача, а тому не може розцінюватися як здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Більш того, суд зазначає, що за приписами ст.9 КАС України розгляд справи здійснюється в межах позовних вимог та доводів сторін.

Відповідно до позовних вимог Позивача, наведених у позові, правомірність призначення та проведення вказаної позапланової перевірки Позивачем не оскаржується, а тому не є предметом судового розгляду в межах даної адміністративної справи. Наказ Відповідача-1 №533-ДК від 07.06.2021року на день ухвалення судового розгляду не скасовано.

Таким чином, виявлені порушення правомірно стали підставою для винесення Відповідачем в особі Інспектора у сфері держаного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Житомирській області Мурга Кирила Валентиновича оскаржуваного припису щодо їх усунення Позивачем.

Позовні вимоги Позивача не відповідають обставинам справи, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є безпідставними і задоволенню не підлягають в повному обсязі.

Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України, для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі, відсутні.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління держгеокадастру у Житомирській області та до Інспектора у сфері держаного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Житомирській області Мурга Кирила Валентиновича відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повне судове рішення складене 18 січня 2022 року