Ухвала суду № 103006266, 17.01.2022, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 січня 2022 року м. Житомир

справа № 240/782/22

категорія 109000000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Горовенко А.В., перевіривши виконання вимог законодавства при поданні позовної заяви Керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Департаменту культури, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації до Бердичівської міської ради Житомирської області про зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

Керівник Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- зобов"язати Бердичівську міську раду протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом культури, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини, пам`ятку місцевого значення з охоронним №46- Будинок ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року №1768.

Перевіряючи адміністративний позов на його відповідність вимогам статті 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає положенням вказаних статтей з наступних підстав.

Згідно з ч.7 ст. 160 КАС України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Частиною 4 статті 53 КАС України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Прокурор в обґрунтування позову зазначає, що дії Департаменту культури, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації щодо здійснює своїх повноважень, а саме вжиття заходів щодо укладення охоронного договору з власником будівлі - Бердичівською міською радою, не дали результату, оскільки з моменту набуття права власності на пам"ятку місцевого значення не укладено охоронного договору із належним спеціальним суб"єктом.

При цьому, прокурор вказує, що заходи щодо пред"явлення позову зобов"язального характеру Департаментом культури, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації не вживались, оскільки в обласному бюджеті на 2021 рік не передбачено видатків для сплати судового збору.

Суд зазначає, що представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб`єкта виконання владних управлінських функцій, а - спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб`єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.

Отже, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень у належний спосіб, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону, не здійснює захисту або робить це неналежно, або такий орган взагалі відсутній.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, про відсутність обставин, які вказують на те, що Департаменту культури, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з позовом, а сама по собі обставина не звернення відповідача до суду протягом певного часового періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору не свідчить про неможливість виконання відповідачем функцій із захисту інтересів держави.

Відтак, прокурор не підтвердив підстав свого звернення до суду з даним позовом.

З огляду на викладене, прокурору слід обґрунтувати підстави звернення до суду з даним позовом та необхідність захисту інтересів держави, з урахуванням викладених висновків суду, у відповідності до ч.4 ст.53 КАС України.

Згідно ч.4 ст.53 КАС України невиконання вимог даної норми має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Окрім того, відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб"єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб"єкта владних повноважень протиправними та зобов"язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб"єкта владних повноважень протиправною та зобов"язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб"єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб"єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Аналізуючи частину першу статті 5 КАС України, суд звертає увагу на те, що права, свободи або законні інтереси особи підлягають судовому захисту в адміністративному суді за наявності наступних обов"язкових умов безпосереднього порушення прав, свобод або законних інтересів особи, вчинення такого порушення законодавчо визначеним суб"єктом, а саме суб"єктом владних повноважень, та у разі порушення прав, свобод або законних інтересів особи у спосіб встановлений законодавством, а саме рішенням, дією чи бездіяльністю такого суб"єкта.

З цього приводу суд зазначає те, що захист прав позивача, шляхом зобов"язання суб"єкта владних повноважень вчинити певні дії, яке може відбуватись, виключно, внаслідок визнання відповідних рішення, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень протиправними.

За відсутності протиправних рішень дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень, відсутня одна з необхідних, визначених частиною 1 статті 5 КАС України умов, для судового захисту порушених прав позивача.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Прокурором до позовної заяви додано копію платіжного доручення №3052 від 28.12.2021 про сплату суми у розмірі 2270 грн із призначенням платежу: "0901010;2800; суд.збір. за подачу позв.заяви (Будинок житловий вул.Садова,3), Жит.окруж.адмін.суд, рапорт від 24.12.21;;"

Однак суд зазначає, що вказаний документ не є належним доказом сплати судового збору за подання до Житомирського окружного адміністративного суду даної позовної зави про зобов"язання Бердичівської міської ради укласти з Департаментом культури, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини, пам`ятку місцевого значення з охоронним №46- Будинок ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд вказує, що відповідно до відомостей з автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" платіжне доручення №3052 від 28.12.2021 про сплату суми у розмірі 2270 грн зараховано до спеціального фонду державного бюджету України за подання до суду позовної заяви Керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту культури, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації до Бердичівської районної ради Житомирської області про зобов`язаня вчинити дії у справі №240/28/22.

Тобто подане прокурором платіжне доручення №3052 від 28.12.2021 про сплату суми у розмірі 2270 грн, зараховано (використано), як документ про сплату судового збору за подання до суду в іншої адміністративній справі - №240/28/22, та як наслідок не може бути належним доказом сплати судового збору за подання до суду даної позовної заяви.

Судовий збір за подання до суду даної позовної заяви, слід обраховувати відповідно до розміру ставок, встановлених Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII), (далі - Закон №3674-VI).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп.2 п.3. ч.2 ст.4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб"єктом владних повноважень становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 грн.

Таким чином, при зверненні до суду з даним позовом за одну позовну вимогу немайнового характеру позивачу необхідно сплати судовий збір у розмірі 2270 грн.

Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, шляхом подання до суду:

1) уточненої позовної заяви (та її копій по кількості учасників справи), в якій слід уточнити:

- зміст позовних вимог, викладених відповідно до ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, із зазначенням прохальної частини відповідно до обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

- обґрунтування підстав для звернення до суду із даним позовом;

2) документу про сплату судового збору у розмірі 2270 грн, за платіжними реквізитами для перерахування судового збору.

Судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA048999980313181206084006797; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

ухвалив:

1. Позовну заяву Керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави, Департаменту культури, молоді та спорту Житомирської обласної державної адміністрації до Бердичівської міської ради Житомирської області про зобов`язання вчинити дії, - залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений судом строк позовну заяву буде повернено.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Горовенко