Рішення № 103006114, 17.01.2022, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року м. Житомир справа №240/1941/21

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зарахувавши до його спеціального стажу період роботи з 01.03.1994 по 15.12.2000 в Луганському шахтоспецналагоджуваному управлінні ВАТ ТРАС "ЛВА", з 27 листопада 2020 року (з моменту звернення).

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що має стаж понад 6 років стажу роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливих і особливо важкими умовами праці, що надає йому відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 6 років. У зв`язку з чим, він 27 листопада 2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку та надав усі необхідні документи, які підтверджують стаж роботи за Списком №1. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області йому було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №1 через не зарахування до вказаного стажу періоду його роботи з 01.03.1994 по 15.12.2000 в Луганському шахтоспецналагоджуваному управлінні ВАТ ТРАС "ЛВА". Позивач вважає таке рішення Головного управління Пенсійного фонду України Пенсійного фонду України в Житомирській області протиправним, а тому він звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою від 18 лютого 2020 року відкрито провадження у справі №240/1941/21 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

01 квітня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області заперечувало проти заявлених ОСОБА_1 позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю. Аргументуючи таку позицію відповідач зазначив, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації робочих місць, що затверджується висновком Державної експертизи умов праці. Документального підтвердження повної зайнятості (роботи на умовах повного робочого дня) за відповідними професіями, а саме уточнюючої довідки з Луганському шахтоспецналагоджуваному управлінні ВАТ ТРАС "ЛВА" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пільгової пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній по Списку №1 відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, та результатів атестації робочого місця, затверджених висновком Державної експертизи умов праці, позивачем надано не було. Крім того, інформація про проведення атестації робочих місць за умовами праці в Луганському шахтоспецналагоджуваному управлінні ВАТ ТРАС "ЛВА" також була відсутня у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування. У зв`язку з цим, період роботи позивача з 22.08.1991 по 15.12.2000 на Луганському шахтоспецналагоджуваному управлінні ВАТ ТРАС "ЛВА" не був зарахований до його пільгового стажу. Оскільки, в порядку визначеному законодавством стаж роботи ОСОБА_1 , який надавав би йому право на зниження пенсійного віку відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, підтверджений не був, йому було відмовлено в призначенні пенсії. Враховуючи вказані обставини, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зазначило, що за відсутності необхідного пільгового стажу за Списком №1, рішення управління щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідає вимогам діючого законодавства у сфері пенсійного забезпечення.

Враховуючи характер спірних правовідносин, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до норм ст.ст. 257, 262 КАС України.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 27 листопада 2020 року ОСОБА_1 у віці 54-х років звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою (вх.№12443/1355) про призначення йому відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 14 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсії за віком на пільгових умовах, як особі, яка працювала на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України (а.с.39).

До заяви позивач додав: копію паспорта громадянина України (а.с.42-46), копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру (а.с.47), копію трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с.50-53), копію військового квитка серії ГР №074349 (а.с.48-49), довідку від 04.11.2014 №1826000475 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с.10), відомості з реєстру страхувальників (а.с.54-55), індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) (а.с.56-59), лист Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 03.09.2019 №13080/04-03 щодо сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (а.с.60-61).

Розглянувши заяву позивача та додані до неї документи, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області прийняло рішення від 30 листопада 2020 року, яким відмовило йому у призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з не підтвердженням в порядку визначеному законодавством стажу роботи на пільгових умовах за Списком №1 - 6 років.

Зокрема, за наслідками поданих позивачем документів, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не зарахувало до пільгового стажу ОСОБА_1 період його роботи в Луганському шахтоспецналагоджувальному управлінні ВАТ ТРЕСТ "ЛВА" з 22.08.1991 по 15.12.2000, оскільки позивачем не було надано уточнюючу довідку з підприємства про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пільгової пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній по Списку №1 відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України №637 від 12.08 1993 року, та не підтверджено атестацію робочих місць робочих місць висновком Державної експертизи умов праці. Крім того, до страхового стажу ОСОБА_1 не було враховано період його навчання з 01.09.1984 по 30.06.1991 в Комунарському гірничо-металургійному інституті, оскільки ним не був наданий диплом, довідка чи інший документ, який підтверджує факт навчання, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року.

Таким чином, відповідачем було встановлено, що згідно поданих документів страховий стаж ОСОБА_1 становить 20 років 08 місяців 6 днів, а стаж роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, відсутній, оскільки не підтверджений в порядку визначеному законодавством, що не дає право на зниження пенсійного віку відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с.63-64).

Вважаючи рішення про відмову у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах протиправним, а свої права порушеними, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи публічно-правовий спір та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені в Законі України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).

Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV визначено право громадян України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Пунктом 2 Розділ XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відносини з приводу призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників врегульовані статтею 114 Закону №1058-IV.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Таким чином, пункт 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV визначає, що пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам за наявності у сукупності таких обов`язкових умов:

- зайнятість особи повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- наявність стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, не менше 10 років для чоловіків та не менше 7 років 6 місяців для жінок;

- наявність атестації робочого місця;

- наявність загального страхового стажу не менше 25 років для чоловіків та не менше 20 років для жінок;

- досягнення особою 50 річного віку.

Відтак, наявність визначеного в пункті 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV спеціального стажу на роботах на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників не менше 10 років (для чоловіків) є обов`язковою вимогою для виникнення у особи права на призначення пенсії на пільгових умовах у 50 річному віці.

Разом з тим, пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV також передбачено, що працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Зміст вищезазначеної норми свідчить, що у випадку наявності у працівника-чоловіка стажу на роботах на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників не менше 5 років та загального страхового стажу не менше 25 років, такий працівник має право на призначаються пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Порядок застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383).

Пунктом 3 Порядку № 383 визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

При цьому, у пункті 4 Порядку № 383 зазначено, що згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

З аналізу зазначених норми Порядку №383 вбачається, що до 21.08.1992 період роботи особи на відповідних посадах або за відповідними професіями за Списками №1 і №2 зараховується до пільгового стажу роботи за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи. Натомість, після 21.08.1992 період роботи на відповідних посадах або за відповідними професіями за Списками №1 і №2 зараховується до пільгового стажу роботи за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Комплексний аналіз норм Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України №1058-IV є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. При цьому, документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Таким чином, право на зарахування певного періоду роботи до стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників визначається органом, що призначає пенсію на підставі інформації, зазначеної в трудовій книжці такої особи. Натомість надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації для підтвердження стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або за відсутності у трудовій книжці необхідних записів, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Під час розгляду справи судом встановлено, що для підтвердження наявного у нього стажу на роботах на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, ОСОБА_1 додав до своєї заяви про призначення пенсії на пільгових умовах копію своєї трудової книжки серії НОМЕР_1 від 28.08.1991.

Дослідивши копію вищезазначеної трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 28.08.1991 (а.с.11-12) суд встановив, що:

- 22.08.1991 позивача було прийнято на роботу в Луганське шахтоспецналагоджувальне управління на дільницю №4 шахтових підйомних установок на посаду інженера з налагодження та випробування 3 категорії із зайнятістю на роботах на поверхні шахт;

- 01.06.1993 позивача було призначено на посаду інженера з налагодження та випробування 2 категорії дільниці №4 шахтових підйомних установок Луганського шахтоспецналагоджувального управління;

- 01.03.1994 позивача було призначено на посаду підземного інженера 2 категорії з налагодження та випробування дільниці №4 шахтових підйомних установок Луганського шахтоспецналагоджувального управління, із повним робочим днем під землею;

- 01.07.1997 позивача було переведено на посаду підземного інженера 2 категорії з налагодження та випробування дільниці №3 шахтових підйомних установок Луганського шахтоспецналагоджувального управління ВАТ "Луганськвуглеавтоматика", із повним робочим днем під землею;

- 01.01.1999 позивача було переведено на посаду підземного інженера 2 категорії з налагодження та випробування дільниці №5 шахтових підйомних установок Луганського шахтоспецналагоджувального управління ВАТ "Луганськвуглеавтоматика", із повним робочим днем під землею;

- 15.12.2020 позивача було із займаної посади за власним бажанням.

Таким чином, зміст інформації з трудової книжки ОСОБА_1 свідчить, що в період з 01.03.1994 по 15.12.2020 позивач працював на посаді підземного інженера з налагодження та випробування шахтових підйомних установок та був зайнятий повний робочий день під землею.

На момент роботи позивача на вищезазначеній посаді Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, був затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10 та постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162.

Так, в розділі І "Гірничі роботи" Списку №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, під кодом 1010100г-22326 передбачена посада "Інженери (провідні, 1 - 2 категорій та без категорій) з налагодження та випробувань, що виконують роботи у підземних умовах". Аналогічна посада під кодом 1010100г-22326 передбачена також і в розділі І "Гірничі роботи" Списку №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162.

Відтак, під час розгляду справи судом безспірно встановлено, що в період з 01.03.1994 по 15.12.2020 ОСОБА_1 працював повний робочий день на підземних роботах на посаді, передбаченій Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Крім того, в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 міститься запис №4, внесений на підставі наказу №59 від 30.06.1994, про те, що за результатами атестації робочих місць за умовами праці встановлено право на пенсію по віку на пільгових умовах по Списку №1 (а.с.12).

Відповідно до пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Оскільки, атестація робочого місця позивача за умовами праці була проведена 30.06.1994 (наказ від 30.06.1994 №59), тобто впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442, і за результатами цієї атестації було підтверджено право на пенсію по віку на пільгових умовах по Списку №1, то на підставі пункту 4.3 Порядку №383 до стажу ОСОБА_1 , який надає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах, підлягає зарахуванню весь період його роботи із шкідливими умовами праці до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації, тобто період з 01.03.1994 по 30.06.1994, а також період його роботи впродовж наступних 5 років після проведення атестації, тобто період з 30.06.1994 по 15.12.2020.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що період роботи ОСОБА_1 з 01.03.1994 по 15.12.2020 на посаді підземного інженера з налагодження та випробування шахтових підйомних установок Луганського шахтоспецналагоджувального управління ВАТ "Луганськвуглеавтоматика", всього 6 років 7 місяців та 15 днів, є періодом, який підлягає зарахуванню до стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, зайнятість в яких надає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах.

При цьому, суд наголошує, що в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 наявні усі необхідні записи, які визначають його право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а саме: записи з інформацією про періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; записи з інформацією про посаду, передбачену Списком №1, на якій працював позивач та яка підлягає зарахуванню до спеціального стажу; записи про зайнятість повний робочим день під землею на вказаній посаді; а також запис про проведення атестації робочих місць за умовами праці на вказаних посадах із зазначенням дати та номеру наказу про результати такої атестації.

Відтак, трудова книжка, яка додавалась ОСОБА_1 до заяви про призначення пенсії, є достатнім документом, для підтвердження його права на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Разом з тим, в ході розгляду справи судом безспірно встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не зарахувало до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів його роботи в Луганському шахтоспецналагоджувальному управлінні ВАТ ТРЕСТ "ЛВА", через ненадання позивачем уточнюючої довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пільгової пенсії та не підтвердження атестації робочих місць висновком Державної експертизи умов праці. З огляду на що, за результатами розгляду заяву позивача про призначення пенсії, відповідач прийняв рішення від 30 листопада 2020 року, яким відмовив позивачу у призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з не підтвердженням в порядку визначеному законодавством стажу роботи на пільгових умовах за Списком №1.

Однак, суд зазначає, що в даному випадку не було необхідності надання позивачем уточнюючої довідки, передбаченої Порядок № 637, для підтвердження його права на пільгове пенсійне забезпечення, адже в його трудовій книжці були наявні всі необхідних записи, які підтверджували наявність підстав для зарахування періоду роботи його з 01.03.1994 по 15.12.2020 на посаді підземного інженера з налагодження та випробування шахтових підйомних установок Луганського шахтоспецналагоджувального управління ВАТ "Луганськвуглеавтоматика" до стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Список № 1, та як наслідок підтверджували його право на пільгове пенсійне забезпечення.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 30 листопада 2020 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", прийняте з підстав не підтвердженням в порядку визначеному законодавством стажу роботи позивача на пільгових умовах за Списком №1, є протиправним та підлягає скасуванню.

Застосовуючи механізм належного захисту прав позивача та їх відновлення, користуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу його роботи за Списком №1, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, періоду його роботи з 01.03.1994 по 15.12.2020 на посаді підземного інженера з налагодження та випробування шахтових підйомних установок Луганського шахтоспецналагоджувального управління ВАТ ТРЕСТ "Луганськвуглеавтоматика".

Вирішуючи спірні правовідносини в частині позовних вимог щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 з 27 листопада 2020 року (з моменту звернення) пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що право на призначання пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, мають працівники-чоловіки за умови наявності у них стажу на роботах на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників не менше 5 років та загального страхового стажу не менше 25 років. В такому випадку пенсійний вік, встановлений абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону №1058-IV, знижується на 1 рік за кожний повний рік такої роботи за Списком №1.

В ході розгляду справи судом було встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи документами наявність у ОСОБА_1 6 років стажу роботи за Списком №1 (періоду його роботи з 01.03.1994 по 15.12.2020 на посаді підземного інженера з налагодження та випробування шахтових підйомних установок Луганського шахтоспецналагоджувального управління ВАТ ТРЕСТ "Луганськвуглеавтоматика"), що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Однак, як вже було зазначено вище, обов`язковою умовою для призначання пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV є ще й наявність у особи загального страхового стажу не менше 25 років.

Зі змісту оскаржуваного в даній справі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 30 листопада 2020 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах вбачається, що підставою для відмови йому у призначенні пенсії було виключно не підтвердженням ним в порядку визначеному законодавством стажу роботи на пільгових умовах за Списком №1.

Однак, в тексті самого рішення відповідач також зазначив, що за наслідками розгляду поданих позивачем для призначення пенсії документи було встановлено, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 20 років 08 місяців 6 днів. При цьому, період навчання позивача з 01.09.1984 по 30.06.1991 в Комунарському гірничо-металургійному інституті не був зарахований до його страхового стажу через ненадання ним відповідного диплому чи довідки, яка підтверджує факт навчання.

Вказане свідчить, що на момент прийняття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області оскаржуваного рішення від 30 листопада 2020 року, у ОСОБА_1 , за підрахунками відповідача, був відсутній загальний страховий стаж в розмірі 25 років, необхідний для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV.

Оскільки, дотримання інших умов, крім наявності спеціального стажу роботи за Списком №1, необхідних для призначення пенсії віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, а саме наявність загального страхового стажу не менше 25 років, не були підставою для прийняття оскаржуваного рішення від 30 листопада 2020 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії, тому вони не досліджуються судом під час розгляду даної справи.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Зі змісту прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що в межах даного спору позивачем не оскаржуються дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не зарахування періоду його навчання в Комунарському гірничо-металургійному інституті з 01.09.1984 по 30.06.1991 до його страхового стажу, вимоги про визнання таких дій протиправними позивач не заявляє.

Суд виходить з того, що може зобов`язати відповідача вчинити конкретні, позитивні для позивача дії, лише у випадку, якщо за певних конкретних обставин справи встановить відсутність підстав для прийняття будь-якого іншого рішення, прийняття якого можливо відповідно до вимог чинного законодавства.

Слід наголосити, що суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх передбачених в пункті 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV умов, в тому числі й щодо загального страхового стражу не менше 25 років, необхідних для призначення особі пенсії віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку, до здійснення такої перевірки відповідачем, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки.

Водночас, з матеріалів справи судом встановлено, що після вже після прийняття відповідачем рішення від 30 листопада 2020 року про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, ОСОБА_1 звертався до Богунського районного суду м. Житомира із заявою про встановлення факту його навчання в Комунарському гірничо-металургійному інституті з 01.09.1984 по 30.06.1991.

Так, за наслідками розгляду вищезазначеної заяви позивача, Богунський районний суд м. Житомира прийняв рішення від 21.01.2021 у справі №295/12865/20, що набрало законної сили 23.02.2021, яким заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, було задоволено та встановлено факт, що ОСОБА_1 навчався в період з 30.08.1984 року по 30.06.1991 рік в Комунарському гірничо-металургійному інституті (а.с.16-19).

Разом з тим, зарахування того чи іншого періоду роботи особи до її страхового стажу належить до дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області. Суд не має повноважень на розрахунок страхового стажу особи та зарахування певних періодів її роботи до такого стражу до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.

Крім того, суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.

В даному випадку, питання наявності у ОСОБА_1 загального страхового стражу, необхідного для призначення йому пільгової пенсії за віком по Списку №1 зі зниженням пенсійного віку, з урахуванням встановленого рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 21.01.2021 у справі №295/12865/20 факту його навчання в період з 30.08.1984 року по 30.06.1991 рік в Комунарському гірничо-металургійному інституті, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області ще не розглядалось, адже це судове рішення було прийнято вже після прийняття відповідачем рішення про відмову в призначенні пенсії та оскарження його позивачем до суду.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо призначення йому відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV пенсії на пільгових умовах по Списку №1 зі зменшенням пенсійного віку не підлягають задоволенню.

Водночас, положеннями ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

З огляду на зазначене, застосовуючи механізм захисту права порушеного суб`єктом владних повноважень та його відновлення, суд керуючись повноваженнями, наданими ч.2 ст. 9, ч. 2 ст. 245 КАС України, вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути питання призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії за віком по Списку №1 зі зниженням пенсійного віку відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України №1058-IV, з урахуванням встановлених даним рішенням обставин справи та висновків суду.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене та встановлені обставини справи, які перевірені зібраними доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду з даним позовом до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 гривень, що підтверджується відповідною квитанцією від 10.02.2021, наявною у матеріалах справи.

Відтак, з огляду на положення ч. 3 ст. 139 КАС України та беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати в розмірі 454,00 гривні.

Керуючись статями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 30 листопада 2020 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу його роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", періоду його роботи з 01.03.1994 по 15.12.2020 на посаді підземного інженера з налагодження та випробування шахтових підйомних установок Луганського шахтоспецналагоджувального управління ВАТ ТРЕСТ "Луганськвуглеавтоматика".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути питання призначення ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 зі зниженням пенсійного віку, з урахуванням встановлених даним рішенням обставин справи та висновків суду.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович