Рішення № 103005182, 20.01.2022, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року м. Житомир справа № 240/15347/20

категорія 113040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Житомирській області, третя особа яка не заявляє вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування припису і постанови,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить (враховуючи уточнену позовну заяву):

- визнати протиправним та скасувати припис усунення виявлених порушень №ЖТ7918/617/АВ/П від 19 червня 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЖИ19/ЖТ8288/17/НП/АВ від 10 серпня 2020 року.

В обґрунтування позову вказує, що 04 червня 2020 року посадовою особою Управління Держпраці у Житомирській області, а саме головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Омелянчук Ольгою Анатоліївною було вручене їй направлення про проведення позапланового заходу з 05.06.2020 по 10.06.2020. Під час перевірки інспектор не приймала до уваги її пояснення, та на прохання вислухати свідків відмовила. Ніяких перешкод для проведення інспекційного відвідування позивач не створювала, так як посадові особи відповідача для здійснення інспекційного відвідування за адресою місцезнаходження фізичної особи не з`являлися. Всі необхідні документи інспектору було надано, крім того, звернула увагу суду, на те, що відповідач не повідомляв її у встановлений законодавством порядок про необхідність надання додаткових документів, будь-яких листів, вимог, про надання для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містить інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування від посадових осіб не отримувала, а тому і не могла надавати те, що у неї не вимагали. Також налогошує, що оскаржуваний припис №ЖТ7918/617/АВ/П від 19.06 2020 ОСОБА_1 не отримувала.

Ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому він стверджує, що захід у формі інспекційного відвідування був здійснений відповідно до вимог законодавства, припис про усунення порушень та постанова про накладення штрафу є правомірними.

10 червня 2020 року за результатами здійсненого заходу державного контролю було складено Акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю ЖТ7918/617/АВ. У Акті інспекційного відвідування зазначено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектору праці надано табелі обліку робочого часу за період січень - квітень 2019 року, відомості нарахування та виплати заробітної плати, відрахувань та податків, пов`язаних із нею за період січень - квітень 2019 року, відомість нарахування компенсації за невикористану відпустку, звіти форми № Д 4 за період січень - квітень 2019 року, накази про прийняття та звільнення гр. ОСОБА_2 . Також під час інспекційного відвідування надано акти, складені в присутності трьох осіб про відсутність на робочому місці бухгалтера ОСОБА_2 та квитанції про перерахування гр. ОСОБА_2 власних коштів. Однак, під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 не надала жодного підтверджуючого документу щодо виплати гр. ОСОБА_2 заробітної плати за період січень - квітень 2019 року та компенсації за невикористану відпустку при звільненні (працівника звільнено 01.04.2019 згідно наказу № 17 від 31.03.2019). Порушення встановлено відносно одного працівника та є триваючим на день складання акта інспекційного відвідування. Управлінням не було отримано підписаного примірника припису тому 01 липня 2020 року був складений Акт про відмову від підпису від № ЖТ7918/617/АВ-ВП і направлений відповідним листом, про що свідчить фіскальний чек поштового відправлення.

Лист про розгляд зауважень від 18.06.2020 № 2183, два примірники Припису про усунення виявлених порушень № ЖТ7918/617/АВ/П від 19 червня 2020 року, а також Попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № ЖТ 7918/617/АВ/П/ПВ були надіслані об`єкту відвідування 19.06.2020 рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення.

Станом на 17.07.2020 Позивач не повідомив Управління про вжиті заходи щодо усунення виявлених недоліків.

17.07.2020 було видано Направлення № 787/04 від 17.07.2020 року щодо проведення заходу державного контролю з питань перевірки виконання суб`єктом господарювання припису № ЖТ7918/617/АВ/П від 19.06.2020 року. Підставою для проведення даного заходу є ч.1.ст. 6 Закону: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю). 17.07.2020 інспектором праці здійснено спробу проведення заходу державного контролю у ФОП ОСОБА_1 , яка в отриманні копії направлення на проведення заходу державного контролю та наданні документів щодо усунення порушень, зазначених в акті № ЖТ7918/617/АВ від 10.06.2020 та приписі № ЖТ7918/617/АВ/П від 19.06.2020 відмовилась".

В оскаржуваній постанові ЖИ19/ЖТ8288/617/НП/АВ/СП-ФС від 10.08.2020 р. зафіксовано: «відповідно до направлення на проведення заходу державного контролю від 17.07.2020 року № 787/04 посадовими особами Управління Держпраці у Житомирській області о 14 годині 30 хв., 17 липня 2020 року було здійснено спробу проведення інспекційного відвідування предметом контролю якого була перевірка виконання ФОП ОСОБА_1 припису № ЖТ 7918/617/АВ/П від 19.06.2020 року. Суб`єктом господарювання було створено перешкоди у діяльності інспекторів праці, а саме ненадання для ознайомлення книг, реєстрів та документів ведення книг передбачено законодавством про працю, що містить інформацію/відомості питань які є предметом інспекційного відвідування/невиїзного інспектування їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів.

Посилаючись на наведені обставини, відповідач стверджує про існування законних підстав для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

Позивачем було подано відповідь на відзив, у якій просить задовольнити її позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, та крім того, просить суд звернути увагу, на те, що відповідно до положення Порядку 509, отримавши повідомлення Держпраці про розгляд справи, з датою початку може протягом 45-денного строку подати додаткові документи, пояснення тощо. У даній справі листом від 27.07.2020 на її адресу направлено повідомлення про одержання документів. Отже з 27.07.2020 почав спливати 45-денний строк розгляду справи про накладення штрафу та мав закінчитися 09.09.2020, однак 10.08.2020 уповноваженими посадовими особами Управління було прийнято постанову про накладення на неї штрафу у розмір 14 169,00 грн. Відповідач розглянувши справу до спливу 45-денного строку порушив процедуру притягнення особи до відповідальності, оскільки позбавив її права на подання додаткових документів, пояснень чи заперечень.

Відповідачем було подано заперечення на відповідь на відзив у якому представник зазначив, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами управління №ЖИ19/ЖТ8288/617/НП/АВ/СП-ФС від 10.08.2020 була прийнята відповідно до Порядку №509 та статті 19 Конституції України, а тому враховуючи підстави викладенні у відзиві просить відмовити у задоволенні позовної заяви.

05 лютого 2021 року до суду надійшло клопотання про залучення третьої особи - ОСОБА_2 , в обгрунтування зазначено, що в період 2017-2019 вона працювала бухгалтером ФОП ОСОБА_1 . На її думку, позивачем були порушенні права щодо виплати заробітної плата за період січень-квітень 2019 року та компенсації за невикористану відпустку при звільненні, а тому заявник була змушена звернутися до Управління Держпраці, і саме за її звернення була проведена перевірка.

11 лютого 2021 року у судовому засіданні суд поставив на обговорення вищевказане клопотання, вислухавши думку учасників справи суд дійшов висновку про залучення ОСОБА_2 в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Представник третьої особи, у судовому засіданні підтримувала доводи представника відповідача, просила відмовити у задоволенні позовної заяви та вважає оскаржувані рішення правомірними.

З метою належного та достовірного з`ясування всіх обставин справи судом, в судовому засіданні 29 липня 2021 року заслухано пояснення свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - які є найманими працівниками, та працюють у ФОП ОСОБА_1 .. Крім того були допитані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - працівники Управління Держпраці у Житомирській області.

29 липня 2021 року у судовому засіданні були допитані свідки

Після з`ясування позиції учасників справи, свідків та дослідження наявних у матеріалах справи доказів, судом без виходу до нарадчої кімнати було винесено протокольну ухвалу про перехід до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 04 червня 2020 року №640 та направлення №552/04 інспектором праці Управління Держпраці у Житомирській області Омелянчук О. А. було проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 з питань додержання законодавства про працю в частині оплати праці. За результатами проведення інспекційного відвідування було складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ЖТ7918/617/АВ від 10 червня 2020 року. В Акті від 10.06.2020 року було зафіксовано порушення ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 закону України №108, ч. 1 ст. 116 КЗпП України, ч. 1 ст. 83 КЗпП України.

Не погодившись з зафіксованими в даному акті порушеннями у встановлений законодавством строк позивачем були подані зауваження.

19 червня 2020 року інспектором Омелянчук О.А. винесено припис про усунення виявлених порушень №ЖТ7918/617/АВ/, яким ФОП ОСОБА_1 зобов`язано усунути виявлені в ході інспекційного відвідування порушення до 30 червня 2020 року.

17 липня 2020 року Управлінням Держпраці у Житомирській області було видано направлення на проведення заходу державного контролю №787/04 з питань перевірки виконання суб`єктом господарювання припису№ЖТ7918/617/АВ від 19.06.2020.

17 липня 2020 року було складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ЖТ8288/617/НП/АВ у зв`язку із відмовою ФОП ОСОБА_1 в отриманні копії направлення на проведення заходу державного контролю на наданні документів щодо усунення порушень.

10 серпня 2020 року посадовими особами Управління Держпраці у Житомирській області прийнято постанову № ЖИ19/ЖТ8288/617/НПАВ/СП-ФС про накладення штрафу у розмірі 14 169 грн.

Вважаючи дії відповідача неправомірними, винесені відповідачем припис та постанову незаконними, позивач звернулася з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини /частина перша статті 1 КЗпП/.

За змістом частини першої статті 38 КЗпП працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

У силу частин першої та другої статті 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Відповідно до частини другої статті 149 КЗпП за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Згідно з абзацом дев`ятим частини другої статті 265 КЗпП юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим - восьмим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.

Як визначено частиною першою статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так само, відповідно до частини четвертої статті 265 Кодексу законів про працю України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1132) /надалі - Порядок №823/.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України, визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (надалі - Порядок №509).

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог Закону та з урахуванням пунктів 2-4 цього Порядку.

Правові та організаційні засади, основні принципи та порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено Законом України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі - Закон №877-V).

За змістом статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами (...) державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення (...) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені (...) органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.

У силу частини першої статті 6 Закону №877-V, підставою для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини третьої цієї статті суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно з частинами першою - четвертою статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Так само, за змістом підпунктів 1, 11 пункту 5 Порядку №823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; невиконання вимог припису інспектора праці.

Згідно з пунктом 8 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

У силу підпункту 4 пункту 12 Порядку №823 інспекторам праці забороняється розглядати та перевіряти питання, яке є предметом розгляду в суді.

Пунктами 16, 17 Порядку №823 визначено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Відповідно до пунктів 20-22 Порядку №823 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.

Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.

Стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного в ньому строку виконання. Якщо об`єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводиться інспекційне відвідування з підстави, наведеної у підпункті 11 пункту 5 цього Порядку.

Пунктом 24 Порядку №823 передбачено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

За змістом пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту).

Штрафи накладаються на підставі акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису.

Пунктами 3, 4 Порядку №509 визначено, що справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

До затвердження Мінекономіки зазначеної у цьому пункті форми постанови про накладення штрафу застосовується форма постанови про накладення штрафу, затверджена Мінсоцполітики.

Як було встаовлено судом, тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів.

Згідно направлення на проведення заходу державного котролю від 03.08.2021 - захід контролю здійснено з 05.06.2020 по 10.06.2020.

З огляду на викладене суд відхиляє доводи позивача, що Управлінням при винесенні направлення було порушенно строк здійснення позапланового заходу. Посилання позивача, що вона є суб`єктом малого підприємництва суд до уваги неприймає, так як жодних доказів на підтвердження вказаних обставин надано не було.

У цій справі предметом спору є правомірність приписів та постанови відповідача, у яких відображено висновки про вчинення позивачем порушення вимог законодавства про працю.

Виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність спірних актів індивідуальної дії критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень.

Надаючи правову оцінку оспорюваному припису управління Держпраці у Житомирській області від 19.06.2020 №ЖТ/7918/617/АВ/П суд зауважує, що обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

Дослідивши долучений до матеріалів справи копія припису суд встановив, що у ньому відображено зміст акту від 10.06.2020 №ЖТ/7918/617/АВ/П та зазначено на необхідність усунення порушення у визначений строк та забезпечення виконання вимог в подальшому.

Однак, зазначивши у приписі про необхідність здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

При цьому суд виходить з того, що припис за своєю суттю є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

У свою чергу, можливість усунення виявлених порушень, на переконання суду, прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі суб`єкта господарювання для усунення порушень.

Суд зазначає, що вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкта (об`єкта контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім. Зобов`язання позивача самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Згідно з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №400/4458/19 та від 21.01.2021 у справі №480/3179/19, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав прийняття цих актів (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Недотримання компетентним органом цих вимог має наслідком протиправність спірного індивідуального акта такого органу.

За обставин цієї справи суд констатує, що припис управління Держпраці у Житомирській області від 19.06.2020 №ЖТ/7918/617/АВ/П носять декларативний характер та не містять чітких вказівок позивачу, яким саме чином йому належало діяти та яких заходів вжити з метою усунення виявлених порушень вимог чинного законодавства.

Суд зауважує, що зобов`язальний характер вимог щодо усунення правопорушення свідчить як про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Подальша перевірка органом державного нагляду (контролю) виконання суб`єктом господарювання вимог припису про усунення порушень положень чинного законодавства є неможливою без конкретизації компетентним органом у приписі про їх усунення порядку дій суб`єкта господарювання.

Зважаючи на те, що спірний припис не містять конкретних вимог, які є обов`язковими до виконання підконтрольним суб`єктом, що порушує положення статті 2 КАС України, такий припис внаслідок їх необґрунтованості належить визнати протиправними та скасувати, а позов ФОП ОСОБА_1 в цій частині - задовольнити.

Щодо доводів позивача, про неотримання припису, то як вбачається із фіскального чеку, опису вкладення та поштової накладної, які надані відповідачем до відзиву, то вони підтверджують обставини направлення припису позивачу, а не отримання чи відмови у його отриманні. Управлінням не надано трекінгу поштових відправлень. Судом перевірено та встановлено, що поштове відправлення №1000231792833 на офіційному інтернет-сайті Укрпошти показує, що дані про відправлення за вищевказаними номерами на даний час відсутні, що не зареєстровані в системі.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

В світлі неотримання позивачем припису, отже, відсутності можливості його виконання, з огляду на те, що відповідачем не доведено, що від отримання вказаного припису позивач відмовлявся, дані обставини не узгоджуються з приписами таких вимог до рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, що визначені у ч.2 ст.2 КАС України, як обґрунтованість, тобто вчинення таких з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційність.

Що стосується позовної вимоги про визнання протиправним та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЖИ19/ЖТ8288/17/НП/АВ від 10 серпня 2020 року то суд прийшов до настуних висновків.

Пунктом 11 Порядку від 21.08.2019 № 823 передбачено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Згідно п. 14 Порядку від 21.08.2019 № 823, у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік ймовірних способів створення перешкод у діяльності інспектора праці, які можуть бути підставою для складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування не є вичерпним.

Для кваліфікації дій чи бездіяльності об`єкта контролю як таких, що створюють перешкоди у реалізації інспектором своїх повноважень визначальним є те, чи є можливим інспектору за певної поведінки об`єкта реалізувати ті права, що надані йому пунктом 10 Порядку від 21.08.2019 № 823.

Письмова вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів формується у тому випадку, коли інспекційне відвідування фактично розпочато, але наданої об`єктом контролю інформації недостатньо для його продовження та завершення. В такому випадку у вимозі зазначається перелік інформації та/або документів, надання яких є необхідним для забезпечення повноти проведення інспекційного відвідування та повідомляється про обов`язок їх надання.

також данний підтвердили свідки, які були допитані в ході розгляду справи, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

Судом встановлено, та не заперечується учасниками справи, що перевіряючі за місцем здійснення господарської діяльності позивача не з`являлися.

З метою належного та достовірного з"ясування всіх обставин справи судом, в судовому засіданні 29 липня 2021 року заслухано пояснення свідка ОСОБА_5 (перевіряючого).

Свідок пояснила, що намагалась вручити направлення в приміщенні Управління, однак позивач відмовилась в його отриманні, наголосила, що без вручення направлення не може бути проведений захід державногого контролю, а тому вважає що суб`єкт не допустив до перевірки.

Суд зазначає, що перелічені в п. 14 Порядку від 21.08.2019 № 823, ситуації не мали місця у спірному випадку.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позивачем не вчинялось жодних перешкод у діяльності інспектора праці, сам по собі факт складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування, не свідчить про вчинення дій позивачем для перешкоджання проведенню інспекційного відвідування.

Відповідно до п. 19 Порядку №823, матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

Суд зауважує, що в Акті від 17.07.2020 є відмітка про те, що перешкоджання зафіксовано засобами відеотехніки, однак відповідачем матеріалів відеофіксації не надано.

Отже, вказані обставини в сукупності вказують на те, що відповідачем порушено порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та не доведено під час розгляду справи факту недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні, що в свою чергу свідчить про протиправність постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ19/ЖТ8288/17/НП/АВ від 10 серпня 2020 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності оскаржуваного рішення, натомість позивачем надано усіх необхідних доказів в підтвердження обґрунтованості його позовних вимог, що є підставою для задоволення позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2942,80 гривень.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 78, 139, 241 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Житомирській області (вул. Шевченка, 18-а,Житомир,10008, код ЄДРПОУ 39790560) третя особа яка не заявляє вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними та скасування припису і постанови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Житомирській області №ЖТ7918/617/АВ/П від 19 червня 2020 року.

Визнати протиправним та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЖИ19/ЖТ8288/17/НП/АВ від 10 серпня 2020 року.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Житомирській області, судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2942,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова