Рішення № 103004852, 27.01.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 січня 2022 р. Справа № 120/9480/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу обслуговування громадян №9 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Відділу обслуговування громадян №9 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач).

За змістом позовних вимог позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення, яке сформоване у листі щодо надання інформації № 0200-0211-8/37629 від 17.06.2021, відділу обслуговування громадян № 9 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії по інвалідності;

- зобов`язати Відділ обслуговування громадян № 9 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити позивачу пенсію по інвалідності за заявою від 05.05.2021 відповідно до статті 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 05.05.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії по інвалідності. При зверненні надав обов`язкові документи та довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Проте, відповідач прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії, яке виклав у листі щодо надання інформації № 0200-0211-8/37629 від 17.06.2021.

Вищезазначене рішення позивач вважає протиправним, оскільки заповнення трудової книжки з порушенням інструкції не є такою вадою, на підставі якої можливо позбавити гарантованого конституційного права на соціальний захист. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що стороною відповідача безпідставно не зараховано до його страхового стажу періоди роботи з 15.12.1977 по 04.04.1978; з 18.02.1981 по 20.02.1981; з 10.05.1989 по 01.07.1990; з 10.07.1990 по 22.12.1992.

Ухвалою суду від 18.08.2021 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Крім того, цією ж ухвалою вирішено витребувати у Відділу обслуговування громадян №9 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області належним чином засвідчені копії всіх документів, які стали підставою для відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії по інвалідності з підстав, визначених у листі №0200-0211-8/37629 від 17.06.2021 та заяву ОСОБА_1 від 05.05.2021.

07.09.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Мотивуючи свою позицію зазначає, що необхідний страховий стаж для призначення пенсії по інвалідності в 2021 році передбачений абз. 3 статті 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та становить 15 років. У свою чергу, стаж ОСОБА_1 є недостатнім для призначення пенсії по інвалідності.

Ухвалою від 30.11.2021 вирішено залучити до участі у справі в якості співвідповідачів Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі – ГУ ПФУ в Кіровоградській області), Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі – ГУ ПФУ в Луганській області) та Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі – ГУ ПФУ у Вінницькій області). Окрім того, даною ухвалою встановлено співвідповідачам 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

24.12.2021 до суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Кіровоградській області, у якому зазначено, що позов є безпідставним та необґрунтованим. Так, за результатом розгляду документів, доданих до заяви позивача від 07.07.2021 про призначення пенсії до страхового стажу не зараховано: період з 18.02.1981 по 20.02.1981, оскільки запис про звільнення з роботи завірений відтиском печатки, який неможливо прочитати; періоди з 10.05.1989 по 01.07.1990 та з 10.07.1990 по 22.12.1992, з огляду на відсутність посади відповідальної особи, яка своїм підписом завіряє достовірність внесених відомостей про трудову діяльність; періоди з 29.12.1992 по 31.12.1992, з 01.01.1994 по 30.11.1994, з 01.01.1996 по 15.12.1998, (зайняття підприємницькою діяльністю по перевезенню), з огляду на те, що відсутні документи про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, та відомості про сплату внесків до Пенсійного фонду України.

Відтак, страховий стаж позивача становить 13 років 13 днів, що є недостатнім для призначення пенсії по інвалідності відповідно до ст. 32 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

24.01.2022 ГУ ПФУ в Луганські області подано відзив, за змістом якого співвідповідач позовні вимоги заперечує та вказує, що за наслідками розгляду заяви позивача від 05.05.2021 та наданих ним документів прийнято рішення від 06.05.2021 № 025650004290 про відмову у призначені пенсії по інвалідності, з огляду на те, що страховий стаж склав 11 років 03 місяці 23 днів. При цьому, зазначаючи про відсутність підстав для зарахування спірних періодів до страхового стажу позивача, ГУ ПФУ в Луганській області посилається на приписи Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №636 від 12.08.199 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Міністерством праці України, Міністерством юстиції України та Міністерством соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи на підтримку своїх вимог та заперечень, суд встановив наступне.

Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААВ від 15.03.2021 позивачу при первинному огляді визначено ІІІ групу інвалідності, яку встановлено безтерміново за загальним захворюванням.

05.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до Відділу обслуговування громадян №9 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії по інвалідності. Згідно з розпискою-повідомленням до заяви додані наступні документи: паспорт НОМЕР_1 ; довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру від 30.05.2008; атестат № 3272 від 25.07.1977; довідка про навчання від 19.04.2021 № 58; військовий квиток НОМЕР_2 ; довідка про проходження строкової військової служби від 12.04.2021 № 564; індивідуальні відомості про застраховану особу (Форма ОК-5) від 05.05.2021; трудова книжка серії від 05.05.2021; довідка від 13.04.2021 № 91; довідка від 19.04.2021 № 59; виписка з акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 15.03.2021; відомості з реєстру страхувальника; пам`ятка.

З 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 “Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України”, зареєстрованої в Мін`юсті 16.03.2021 за № 339/35961.

Відтак, заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Луганській області. За результатами розгляду заяви від 05.05.2021 та доданих до неї документів ГУ ПФУ в Луганській області прийнято рішення від 06.05.2021 №025650004290 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Так, до страхового стажу позивача не зараховані наступні періоди його роботи:

- з 15.12.1977 по 04.04.1978 - через відсутність підпису уповноваженої особи на записі про звільнення;

- з 18.02.1981 по 20.02.1981 - через неможливість сприйняття змісту печатки на записі про звільнення;

- з 10.05.1989 по 01.07.1990 - через неможливість сприйняття або відсутність посади уповноваженої особи на підписі про звільнення;

- 10.07.1990 по 22.12.1992 - через неможливість сприйняття або відсутність посади уповноваженої особи на підписі про звільнення;

- з 29.12.1992 по 15.12.1998 - здійснення підприємницької діяльності за відсутністю відомостей про сплату внесків до Пенсійного фонду України.

Страховий стаж становить 11 років 3 місяці 23 дні.

Листом від 17.06.2021 №0200-0211-8/37629 «Щодо надання інформації» відповідач повідомив ОСОБА_1 про результи розгляду його заяви від 05.05.2021.

У подальшому, 07.07.2021 ОСОБА_1 повторно звернувся до Відділу обслуговування громадян №9 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії по інвалідності, до якої долучив додаткові документи з метою зарахування спірних періодів роботи до його страхового стажу.

За принципом екстериторіальності заяву від 07.07.2021 та надані позивачем документи розглянуто ГУ ПФУ в Кіровоградській області.

В результаті чого прийнято рішення від 13.07.2021 №025650004548 про відмову у призначенні пенсії.

Зі змісту вищезазначеного рішення вбачається, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 13 років 13 днів. Водночас, до страхового стажу не зараховано наступні періоди роботи:

- з 18.02.1981 по 20.02.1981, оскільки запис про звільнення з роботи завірений печаткою підприємства непридатною до читання;

- з 10.05.1989 по 01.07.1990 та з 10.07.1990 по 22.12.1992, оскільки у записі про звільнення з роботи відсутня посада відповідальної особи;

- з 29.12.1992 по 31.12.1992, з 01.01.1994 по 30.11.1994, з 01.01.1996 по 15.02.1998 – періоди здійснення підприємницької діяльності, оскільки відсутні відомостей про сплату внесків до Пенсійного фонду України;

- з 24.04.2019 по 30.04.2021 – період догляду за пенсіонером, оскільки відсутні відомості про сплату внесків до Пенсійного фонду України.

Відтак, з огляду на відсутність 15 років необхідного страхового стажу, ГУ ПФУ в Кіровоградській області дійшло висновку про відмови у призначенні пенсії по інвалідності.

Позивач вважає рішення відділу обслуговування громадян № 9 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області , яке сформоване у листі щодо надання інформації № 0200-0211-8/37629 від 17.06.2021 протиправним, тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

З 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який, згідно з преамбулою, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Отже, з 01.01.2004 Закон № 1058-IV є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За правилами статті 30 Закону 1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 32 Закону №1058-IV особи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 26 цього Закону.

Так, абзацом першим частини першої статті 26 Закону №1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Відтак, з аналізу вищезазначених приписів законодавства можна зробити висновок, що особи, яким установлено інвалідність після досягнення віку 60 років мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу не менше 15 років.

Спірним в межах даної справи є питання щодо наявності у позивача достатньої кількості страхового стажу для призначення пенсії по інвалідності.

При цьому, надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує, що позивачем оскаржується лист від 17.06.2021 №0200-0211-8/37629, яким повідомлено ОСОБА_1 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності, водночас, такий лист відтворює висновки, наведені ГУ ПФУ в Луганській області у рішенні від 06.05.2021 №025650004290.

При цьому, після прийняття вищезазначеного рішення позивач повторно звернувся до Відділу обслуговування громадян №9 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою від 07.07.2021.

За результатами розгляду якої ГУ ПФУ в Кіровоградській області прийнято нове рішення, який позивачу зараховано деякі з неврахованих у рішенні від 06.05.2021 №025650004290 періоди його стажу.

Водночас, таким рішенням вирішено відмовити позивачу у призначенні пенсії по інвалідності з огляду на наявність у ОСОБА_1 лише 13 років 13 днів страхового стажу з необхідних 15 років. Як зазначалось судом, до страхового стажу позивача не зараховано наступні періоди: з 18.02.1981 по 20.02.1981, з 10.05.1989 по 01.07.1990, з 10.07.1990 по 22.12.1992, з 29.12.1992 по 31.12.1992, з 01.01.1994 по 30.11.1994, з 01.01.1996 по 15.02.1998 та з 24.04.2019 по 30.04.2021.

Суд зазначає, що з прийняттям територіальними органами Пенсійного фонду України кожного наступного рішення, попереднє втрачає свою чинність. Відтак, на момент звернення позивача до суду з даним позовом актуальним є рішення саме ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 13.07.2021 №025650004548.

При цьому, за змістом позову позивач зазначає про безпідставність дій щодо не зарахування до пільгового стажу періодів його роботи з 15.12.1977 по 04.04.1978; з 18.02.1981 по 20.02.1981; з 10.05.1989 по 01.07.1990; з 10.07.1990 по 22.12.1992.

Оскільки, після надання ОСОБА_1 додаткових документів, які долучено до заяви від 07.07.2021, ГУ ПФУ в Кіровоградській області дійшло висновку про зарахування періоду роботи позивача 15.12.1977 по 04.04.1978, суд не вбачає підстав для повторного вирішення питання щодо віднесення такого періоду до страхового стажу позивача.

При цьому, враховуючи доводи позивача, викладені у позовній заяві спірними залишились періоди:

- з 18.02.1981 по 20.02.1981, який не незараховано, оскільки запис про звільнення з роботи завірений печаткою підприємства непридатною до читання;

- з 10.05.1989 по 01.07.1990 та з 10.07.1990 по 22.12.1992, які не зараховано, оскільки у записі про звільнення з роботи відсутня посада відповідальної особи.

Визначаючись з приводу наявності підстав для зарахування таких періодів до страхового стажу позивача, суд керується наступними мотивами.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1 (далі - Порядок № 22-1).

Так, пунктом 2.2 Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1-4 пункту 2.1 цього розділу.

За приписами пункту 2.1 Порядку № 22-1 документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637; для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам; документи про місце проживання (реєстрації) особи.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Суд враховує, що згідно із ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок ведення (внесення записів) до трудових книжок регулюється Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженою 20.06.1974 № 162 ДК СРСР по праці і соціальним питанням (далі - Інструкція № 162) та Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58).

Пунктом 1.4 Інструкції № 162 визначено, що питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання та обліку, регулюються постановою Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 06.09.1973 № 656 "Про трудові книжки працівників та службовців" (далі - Порядок № 656) та цією Інструкцією.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 656 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Згідно пункту 2.2 Інструкції № 162 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по-батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.3 Інструкції № 162 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (п. 4.1 Інструкції № 162).

У свою чергу, відповідно до п. 2.4 Іструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно з п. 4.1 Інструкції №58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

Відповідно до п. 18 Порядку № 656 відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, що призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а у передбачених законом випадках іншу відповідальність.

З аналізу вказаних норм слідує, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, установ, організацій, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його трудового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.

Дослідивши записи в трудовій книжці ОСОБА_1 за спірні періоди, а саме записи: №8-9, №14-15 та №16-17, судом встановлено, що дійсно запис №9 про звільнення з роботи завірений печаткою підприємства відбиток якої не ідентифікується. Окрім того, записи про звільнення з роботи №15, №17 не містять назви посади відповідальної особи.

Водночас, суд зазначає, що із наявних в матеріалах справи копій трудової книжки ОСОБА_1 не встановлено будь-яких виправлень у вищезазначених записах щодо дати прийняття, звільнення з роботи або ж у номерах наказів та їх датах.

Відтак, ГУ ПФУ в Кіровоградській області не ставить під сумнів правдивість таких записів, а зазначає лише про наявність формальних порушень, які вчинені не з вини позивача та не можуть бути підставою для не врахування таких періодів роботи до його страхового стажу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 25.04.2019 в справі № 593/283/17 та від 30.09.2019 в справі № 638/18467/15-а, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження органами пенсійного фонду в реалізації особою конституційного права на соціальний захист та призначення пенсії.

Відтак, суд дійшов висновку про неправомірне не зарахування ГУ ПФУ в Кіровоградській області до страхового стажу ОСОБА_1 періодів його роботи з 18.02.1981 по 20.02.1981, з 10.05.1989 по 01.07.1990 та з 10.07.1990 по 22.12.1992.

При цьому, врахування вищезазначених періодів є достатнім для призначення позивачу пенсії по інвалідності, оскільки загальна кількість страхового стажу ОСОБА_1 становить більше 15 років.

Визначаючись з приводу обраного позивачем способу захисту прав, суд вважає за необхідне, керуючись статтею 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких вона просить.

Так, згідно з частиною 2 вказаної норми, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Вказане підтверджується роз`ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення". Так, відповідно до пункту третього цієї постанови, виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відтак, належним та ефективним способом захисту прав з метою відновлення порушеного права позивача на пенсійне забезпечення є визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 13.07.2021 №025650004548 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

При цьому, суд не надає оцінку наявності або ж відсутності підстав для зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи з 29.12.1992 по 31.12.1992, з 01.01.1994 по 30.11.1994, з 01.01.1996 по 15.02.1998 та з 24.04.2019 по 30.04.2021, оскільки у позовній заяві не наведено жодних обґрунтувань щодо протиправності дій (рішень) суб`єкта владних повноважень у цій частині, хоча оскаржуваний лист Відділу обслуговування громадян №9 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області містив відомості про не врахування таких періодів.

Відтак, позивач в цій частині фактично погодився з рішенням пенсійного органу.

Визначаючись з приводу позовної вимоги зобов`язального характеру, суд зазначає, що ГУ ПФУ у Вінницькій області належить зобов`язати зарахувати до стажу позивача періоди роботи ОСОБА_1 з 18.02.1981 по 20.02.1981, з 10.05.1989 по 01.07.1990 та з 10.07.1990 по 22.12.1992.

Щодо дати з якої позивачу підлягає призначенню пенсія по інвалідності, суд враховує, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-ІV пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

Оскільки позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 15.03.2021 та він своєчасно звернувся до відповідача за призначенням пенсії по інвалідності, а саме вперші із заявою від 05.05.2021, суд доходить висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію по інвалідності саме з 15.03.2021, а не з 05.05.2021, як помилково зазначає ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Частинами першою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши доводи сторін, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити частково.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що позивачем долучено до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В той же час, положеннями частини 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позовні вимоги задоволено частково, то, на переконання суду, з ГУ ПФУ в Кіровоградській області, як пенсійного органу, яким прийнято скасоване судом рішення, підлягає стягненню 454,00 грн., сплаченого позивачем судового збору, що є сумою пропорційною до обсягу задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Вийти за межі позовних вимог. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 13.07.2021 №025650004548 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 18.02.1981 по 20.02.1981, з 10.05.1989 по 01.07.1990, з 10.07.1990 по 22.12.1992 та призначити і виплачувати ОСОБА_1 з 15.03.2021 пенсію по інвалідності відповідно до статті 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідачі: Відділ обслуговування громадян №9 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Незалежності, 75, м. Козятин, Вінницька область, 22100); Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7А, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 20632802); Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, код ЄДРПОУ 21782461); Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100; код ЄДРПОУ 13322403).

Рішення в повному обсязі сформовано: 27.01.2022.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна