Рішення № 103004644, 26.01.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 січня 2022 р. Справа № 120/13795/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Т.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Агрономічної сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Агрономічної сільської ради, у якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення № 389 від 22.04.2021 року 9 сесії 8 скликання Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області;

зобов`язати Агрономічну сільську раду Вінницького району Вінницької області надати дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,25 га, яка розташована в межах села Агрономічне Вінницького району Вінницької області, із урахуванням правових висновків суду, наданих ним в судовому рішенні.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, відповідач повторно розглянув клопотання від 10.08.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,25 га, яка розташована в межах села Агрономічне Вінницького району Вінницької області та рішенням 9 сесії 8 скликання Агрономічної сільської ради № 389 від 22.04.2021 року відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах села Агрономічне Вінницького району Вінницької області.

Не погоджуючись із рішенням, позивач звернувся до суду, оскільки, на його думку, відповідач свою відмову не мотивував, відмовив без обґрунтувань на посилання норми Закону, які б відповідали відмові із посиланням на підставу ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам Законів.

Ухвалою суду від 27.10.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву. Цією ж ухвалою витребувано у відповідача завірені належним чином копії: Регламенту Агрономічної сільської ради; протоколу засідання 9 сесії VІII скликання Агрономічної сільської ради 22.04.2021 року з результатами поіменного голосування (у повному обсязі, з підписом посадової особи, яка виготувала протокол); оскаржуваного рішення № 389 від 22.04.2021 року та документів, які бралися до уваги при прийнятті цього рішення.

25.11.2021 року представником відповідача подано відзив на адміністративний позов. У відзиві, зокрема, зазначено, що у провадженні Сьомого апеляційного адміністративного суду знаходиться справа № 128/2833/17. В межах зазначеного провадження винесено ухвалу про заборону Агрономічній сільській раді приймати рішення та вчиняти будь-які можливі юридичні дії щодо розпорядження, відчуження та передачі у приватну власність громадянам 474,6753 га земель, які включені в межі населеного пункту Агрономічної сільської ради. В число оспорюваних земель увійшла земельна ділянка, дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення якої просить надати позивач.

Враховуючи наведене, відповідач вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Також на виконання ухвали суду від 27.10.2021 року відповідачем надано копію клопотання ОСОБА_1 , копію регламенту Агрономічної сільської ради; копію протоколу засідання 9 сесії 8 скликання Агрономічної сільської ради від 22.04.2021 року з результатами поіменним голосуванням; копію рішення № 389 від 22.04.2021 року 14 сесії 8 скликання «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах села Агрономічне Вінницького району Вінницької області».

На виконання вимог ухвали суду від 19.01.2022 до суду надано копію Генерального плана села Агрономічне із орієнтовним зазначенням місця розташування бажаної земельної ділянки та межами земельних ділянок, які знаходяться під забороною.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши інші докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 звернувся із клопотанням до Агрономічної сільської ради про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0, 25 га, комунальної форми власності, не сформованої, землі запасу, бажана земельна ділянка межує із земельною ділянкою за кадастровим номером: 0520680200:01:004:1613, яка розташована в межах села Агрономічне Вінницького району Вінницької області.

19.10.2020 року рішенням 62 сесії 7 скликання Агрономічної сільської ради № 415 у наданні вказаного дозволу відмовлено з посиланням на те, що земельна ділянка, щодо якої подано клопотання, входить до земель площею 474,6783 га, що знаходяться під забороною ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2018 у справі № 128/2833/17, якою Агрономічній сільській раді заборонено приймати рішення та вчиняти будь-які інші можливі юридичні дії щодо розпорядження, відчуження та передачі у приватну власність громадянам вищезазначених земель сільськогосподарського призначення.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.02.2021 року у справі №120/7713/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення 62 сесії 7 скликання Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області № 415 від 19.10.2020. Зобов`язано Агрономічну сільську раду Вінницького району Вінницької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 10.08.2020 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,25 га, яка розташована в межах села Агрономічне Вінницького району Вінницької області, з урахуванням правових висновків, наданих в судовому рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У подальшому відповідач повторно розглянув клопотання від 10.08.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,25 га, яка розташована в межах села Агрономічне Вінницького району Вінницької області.

Рішенням 9 сесії 8 скликання Агрономічної сільської ради № 389 від 22.04.2021 року ОСОБА_2 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах села Агрономічне Вінницького району Вінницької області.

При цьому відповідач посилається на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2018 по справі №128/2833/17, рішення від 01.07.2020 у справі №120/2611/19 та ст.118 ЗК України.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля визнана основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом положень частини першої статті 3 Земельного кодексу України (далі ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Згідно із ст. 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

У статті 40 ЗК України закріплено, що громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.

Отже, законом передбачено право громадян України на безоплатне набуття у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Статтею 118 ЗК України врегульовано порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Так, ч.1 ст.118 ЗК України регламентовано, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

За приписами ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні, до якого додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

В абзаці першому ч. 7 ст. 118 ЗК України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

В свою чергу, ч. 7 ст. 118 ЗК України визначено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним.

У разі надання органом місцевого самоврядування відмови особі у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою обов`язковим є зазначення конкретної підстави для такої відмови, що визначені у ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що ЗК України передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 ЗК України.

Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого "земельного" питання. У світлі вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.

Порядок прийняття органом місцевого самоврядування відповідних рішень врегульований Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Так, відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.

Частиною першою статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" (ч. 17 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету з числа депутатів ради обираються постійні комісії ради (ч. 1 ст. 47 України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до ч. 4 ст. 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" (ч. 10 ст. 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради (ч. 3 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Як вбачається із оскаржуваного рішенням 9 сесії 8 скликання Агрономіної сільської ради № 389 на виконання рішення суду по справі № 120/7713/20-а від 26.02.2021 року, в частині повторного розгляду клопотання ОСОБА_1 , враховуючи висновки постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування територій, будівництва, архітектури, благоустрою, житлово-комунального господарства, транспорту та комунальної власності, правову оцінку надану судом по справі № 120/7713/20-а, прийнявши до уваги рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.07.2020 року по справі № 120/2611/19 та ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2018 у справі № 128/2833/17 вирішено відмовити у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах села Агрономічне Вінницького району Вінницької області.

Надаючи правову оцінку підставам відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою, суд виходить із такого.

Як з`ясовано під час розгляду справи, із наданої відповідачем копії Генерального плана села Агрономічне із орієнтовним зазначенням місця розташування бажаної земельної ділянки та межами земельних ділянок, які знаходяться під забороною, на час прийняття відповідачем спірного рішення, бажана позивачем земельна ділянка входить до складу земель, які знаходяться під забороною, згідно ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2018 року у справі № 128/2833/17, якою заборонено відповідачу приймати рішення та вчиняти будь-які інші можливі юридичні дії, щодо розпорядження, відчуження та передачі у приватну власність громадянам.

Суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу приписів ч. 1 ст. 156 КАС України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 156 КАС України особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Отже, заходи забезпечення позову встановлюються тимчасово з метою уникнення негативних наслідків та порушення прав заінтересованих осіб.

Надаючи оцінку доводам позивача стосовно того, що відповідач відмовив позивачу у надані дозволу з непередбачених законодавством підстав, то суд зважає на те, що заборона вчинення дій щодо розпорядження земельною ділянкою свідчить про невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів та може бути підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України.

У постанові від 07.10.2020 у справі № 240/6035/18 Верховний Суд вказав на те, що невідповідність розташування зазначеної у клопотанні земельної ділянки відповідно до ст. 118 ЗК України полягає у тому, що земельна ділянка не є вільною на момент розгляду заяви, оскільки на таку земельну ділянку фактично накладено арешт.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зі змісту ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2018 у справі № 128/2833/17 видно, що заборона стосується прийняття рішень та вчинення будь-яких можливих юридичних дій щодо розпорядження, відчуження та передачі у приватну власність земельних ділянок площею 474,6783 га.

Порядок отримання земельних ділянок державної та комунальної власності в приватну власність зацікавленим особам визначений статтею 118 ЗК України. Положення зазначеної статті визначають процедуру та етапи отримання земельної ділянки у власність, зокрема:

- звернення особи, зацікавленої в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності із клопотанням до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування;

- рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- розробка та погодження проекту землеустрою;

- рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Таким чином, оскільки рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним із визначених етапів, що передує переходу права власності на земельну ділянку, породжує подальші правовідносини щодо можливості зацікавленої особи отримати земельну ділянку у власність, а відтак і правомірні очікування на передачу її у власність, тому таке рішення, на думку суду, охоплюється визначенням та поняттям "юридичної дії, пов`язаної із розпорядженням, відчуженням та передачею земельної ділянки у власність".

Незважаючи на те, що отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки саме по собі не означає позитивного рішення про надання її у власність, однак, на переконання суду, таке рішення свідчить про вчинення відповідним органом, який надає дозвіл та передає земельні ділянки у власність, юридичної дії, яка є передумовою передання земельної ділянки у власність. Тому таке рішення відповідача підпадатиме під дію заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2018 у справі № 128/2833/17.

Між тим, до моменту скасування заходів забезпечення позову, навіть після розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, позивач буде позбавлений можливості безпосередньо отримати у власність цю земельну ділянку, тобто його очікування та затрати будуть невиправданими, зважаючи на те, що існує судова заборона на прийняття Агрономічною сільською радою рішення та вчинення будь-яких інших можливих юридичних дій щодо розпорядження, відчуження та передачі у приватну власність громадянам 474,6783 га земель сільськогосподарського призначення державної форми власності. Тим самим відповідач буде позбавлений можливості затвердити розроблену документацію до моменту скасування заходів забезпечення позову у встановленому законом порядку.

Отже, підстави відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою, зазначені у спірному рішенні, на думку суду, відповідають нормам чинного законодавства.

Крім того, аналогічної позиції дотримується Сьомий апеляційний адміністративний суд, що засвідчують постанови від 22.03.2021 у справі № 120/4695/20-а, від 12.10.2021 у справі 120/463/21-а, від 03.11.2021 у справі № 120/4195/20-а, де надано оцінку аналогічним спірним правовідносинам, пов`язаним із забороною Агрономічній сільській раді вчиняти будь-які дії щодо спірних земельних ділянок.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що оскаржуване рішення Агрономічної сільської ради від 22.04.2021 № 389, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, є правомірним і правових підстав для його скасування не встановлено.

Отже, відсутні підстави для задоволення і похідних позовних вимог про зобов`язання відповідача вчинити певні дії, адже задоволення похідної позовної вимоги залежить від задоволення іншої (основної) позовної вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до положень ст. 9, 90 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Відповідач: Агрономічна сільська рада (код ЄДРПОУ 04525998, вул. Мічуріна, 12, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227).

Повне судрве рішення складено та підписано суддею 26.01.2022.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна