Рішення № 103004200, 21.01.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2022 р. Справа № 120/19341/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Вінницької міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

24.12.2021 до суду надійшла позовна заява Вінницької міської ради про скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Паламарчука В.В. від 09.12.2021 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн у виконавчому провадженні № 65698613.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі № 120/3770/20-а, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії. Визнано протиправним та скасовано пункт 31 рішення 49 сесії 7 скликання Вінницької міської ради від 31.01.2020 за № 2148 "Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам, відмова у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою, встановлення земельного сервітуту". Зобов`язано Вінницьку міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га, яка розташована в районі АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаного судового рішення Вінницький окружний адміністративний суд видав виконавчий лист № 120/3770/20-а від 14.05.2021, який був пред`явлений до примусового виконання.

07.06.2021 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Паламарчуком В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65698613 щодо зобов`язання Вінницької міської ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га, яка розташована в районі АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку. Боржнику надано строк 10 днів для надання відповіді та документального підтвердження виконання рішення суду.

Листом від 17.06.2021 за № 01-00-011-41871 позивач повідомив державного виконавця про те, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі № 120/3770/20-а виконати у визначений виконавцем термін неможливо.

Крім того, 17.06.2021 виконавчим комітетом Вінницької міської ради прийнято рішення № 1505 "Про проект рішення міської ради "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", яким передбачено надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га, яка розташована в АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку.

24.09.2021 проєкт рішення № 1505 внесено на розгляд сесії Вінницької міської ради, однак відповідно до витягу з протоколу 12-ї сесії 8 скликання Вінницької міської ради від 24.09.2021 проєкт не набрав необхідної кількості голосів депутатів: проголосувало 45 депутатів міської ради, з яких "за" – 7, "проти" – 3, "утрималось" – 8, "не голосувало" – 27. Відтак рішення не прийнято.

18.11.2021 виконавчим комітетом Вінницької міської ради повторно схвалено проєкт рішення міської ради про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину".

Як зазначає позивач, вказаний проєкт поданий до секретаріату міської ради для включення до порядку денного чергової сесії міської ради. Однак у посадових осіб органів місцевого самоврядування відсутні повноваження на вчинення будь-яких дій щодо волевиявлення депутата рада під час голосування.

Відтак позивач вважає, що він вжив усіх можливих заходів для виконання рішення суду в повному обсязі. Разом з тим державний виконавець своєю постановою від 09.12.2021 наклав на Вінницьку міську раду штраф в розмірі 5100,00 грн на підставі положень ч. 1 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження", а саме за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії. При цьому оскаржуваною постановою боржнику встановлено строк для виконання рішення протягом десяти робочих днів.

Позивач вважає вказану постанову неправомірною і такою, що підлягає скасуванню, а тому за захистом своїх прав та інтересів вимушений звертатися до суду.

Ухвалою суду від 29.12.2021 позовну заяву Вінницької міської ради залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України. Суд встановив, що до позовної заяви позивач не додав документа, що підтверджує сплату судового збору у визначених законом порядку та розмірі. У зв`язку з цим позивачу надано строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

30.12.2021 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано квитанцію про сплату судового збору у вищезазначеному розмірі.

Ухвалою суду від 04.01.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Вінницької міської ради та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Вказаною ухвалою також:

1) витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 65698613;

2) залучено до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача стягувача у виконавчому провадженні – ОСОБА_1

13.01.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

Як зазначає відповідач, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) перебуває виконавче провадження № 65698613 з виконання виконавчого листа № 120/3770/20-а, виданого 14.05.2021 Вінницьким окружним адміністративним судом про зобов`язання Вінницької міської ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га, яка розташована в районі провулку Зелений в місті Вінниці для будівництва та обслуговування житлового будинку.

У відповідь на постанову державного виконавця від 15.06.2021 про відкриття вказаного виконавчого провадження, боржник листом від 17.06.2021 № 01-00-011-41871 повідомив, що на виконання рішення суду по справі № 120/3770/20-а Департаментом земельних ресурсів Вінницької міської ради підготовлено проєкт рішення міської ради "Про надання дозволу на розроблення проєкту, землеустрою щодо відведення земельної ділянки", який розглянуто виконавчим комітетом 17.06.2021. Надалі будуть вживатись заходи щодо подачі проєкту рішення міської ради до секретаріату для включення до порядку денного чергової сесії міської ради. Отже, виконати рішення суду у встановлений термін неможливо.

Відповідач зауважує, що 04.08.2021, 09.11.2021 та втретє 01.12.2021 на адресу Вінницької міської ради направлено вимоги державного виконавця про виконання рішення суду. Однак станом на 09.12.2021 боржник не надав документів на підтвердження прийняття рішення про надання стягувачу дозволу на розроблення проєкту землеустроющодо відведення земельної ділянки у власність. Таким чином, тривалий час, а саме протягом червня-грудня 2021 року боржник не виконував рішення суду, яке набрало законної сили, незважаючи на те, що протягом зазначеного періоду неодноразово відбувалися сесії Вінницької міської ради – 25.06.2021, 27.08.2021, 24.09.2021, 29.10.2021, 26.11.2021.

Враховуючи наведене, відповідач вважає оскаржувану постанову правомірною і такою, що прийняття на підставах, передбачених законом, зважаючи на те, що боржник без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк не виконує рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Разом з відзивом на позовну заяву відповідач надав суду копії матеріалів виконавчого провадження № 65698613.

18.01.2022 від представника позивача надійшли письмові "Додаткові пояснення".

Вирішуючи питання про можливість їх прийняття до розгляду, суд зазначає, що відповідно до положень ч. 2 ст. 159, ч. 1 ст. 269 КАС України у справах цієї категорії заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Отже, подання стороною додаткових письмових пояснень нормами процесуального права не передбачено.

Винятком є положення ч. 5 ст. 159 КАС України, згідно з якими суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Тобто додаткові пояснення в адміністративному процесі можуть надаватися стороною лише за ініціативою суду та лише щодо окремого питання.

Водночас вказаних обов`язкових умов представник позивача не дотримався та подав до суду додаткові письмові пояснення з власної ініціативи.

Наведене свідчить про неможливість їх прийняття до розгляду та врахування під час ухвалення рішення у справі, оскільки це не відповідає вимогам закону і буде порушувати принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Частиною четвертою статті 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Разом з тим дата постановлення судового рішення у цій справі обумовлена перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) у відпустці в період з 10.01.2022 по 19.01.2022 включно.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін на підтримку своїх вимог та заперечень, суд встановив таке.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі № 120/3770/20-а, яке набрало законної сили 08.04.2021 Вінницьку міську раду зобов`язано надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га, яка розташована в районі АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку.

14.05.2021 на виконання вказаного рішення судом видано виконавчий лист № 120/3770/20-а, який стягувачем ОСОБА_1 пред`явлено до примусового виконання 04.06.2021 (вх. № 4167/23-20 від 07.06.2021).

07.06.2021 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Паламарчуком В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65698613 з виконання виконавчого листа Вінницького окружного адміністративного суду № 120/3770/20-а від 14.05.2021. При цьому боржнику встановлено строк для виконання судового рішення протягом 10 робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження та надання відповідних підтверджуючих доказів до органу ДВС.

Листом від 17.06.2021 № 01-00-011-41871 Вінницька міська рада повідомила державного виконавця, що на виконання рішення суду у справі № 120/3770/20-а Департамент земельних ресурсів Вінницької міської ради підготував проєкт рішення міської ради "Про надання дозволу на розроблення проєкту, землеустрою щодо відведення земельної ділянки", який розглянуто міськвиконкомом 17.06.2021. Також боржник зазначив, що ним вживаються заходи для подачі проєкту рішення міської ради до секретаріату для включення до порядку денного чергової сесії міської ради. Однак виконати рішення суду у встановлений державним виконавцем термін неможливо, а тому просить відстрочити виконання виконавчого провадження.

04.08.2021 за вих. № 10827/2.3-22/5 на адресу Вінницької міської ради державний виконавець надіслав вимогу, у якій констатував, що станом на 04.08.2021 рішення суду від 17.12.2020 у справі № 120/3770/20-а не виконано. У зв`язку з цим боржнику надається строк до 16.08.2021 для надання документального підтвердження виконання судового рішення.

У відповідь на вказану вимогу, Вінницька міська рада листом від 12.08.2021 № 01-00-011-54569 повідомила державного виконавця, що міськвиконкомом схвалено проєкт рішення міської ради про надання гр. ОСОБА_1 дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки згідно з прийнятим судом рішенням для включення до порядку денного чергової сесії міської ради, яка відбудеться 27.08.2021. Відтак боржник просив відкласти виконання виконавчого провадження до 07.09.2021.

Листом від 08.10.2021 № 01-00-011-67237 Вінницька міська рада інформувала державного виконавця, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі № 120/3770/20-а підготовлено проєкт рішення міської ради, який 24.09.2021 винесено на розгляд сесії ради. Однак рішення не набрало необхідної кількості голосів. За цих обставин проєкт рішення буде повторно поданий до секретаріату міської ради для включення до порядку денного чергової сесії Вінницької міської ради.

Відповідно до витягу з протоколу 12-ї сесії 8 скликання Вінницької міської ради від 24.09.2021 за проєкт рішення проголосувало 45 депутатів міської ради, з яких "за" – 7, "проти" – 3, "утрималось" – 8, "не голосувало" – 27. Рішення не прийнято.

09.11.2021 за вих. № 16402/2.3-22/5 на адресу Вінницької міської ради надіслано вимогу державного виконавця, якою у строк до 19.11.2021 зобов`язано надати документальне підтвердження виконання виконавчого листа № 120/3770/20-а від 14.05.2021.

Листом від 19.11.2021 № 01-00-011-77510 Вінницька міська рада повідомила державного виконавця, що міськвиконком схвалив проєкт рішення Вінницької міської ради "Про надання дозволу на розроблення проєкту, землеустрою щодо відведення земельної ділянки" згідно з прийнятим судом рішенням для включення до порядку денного чергової сесії міської ради. Відтак боржник просив відкласти виконання виконавчого провадження до 30.11.2021.

Черговою вимогою державного виконавця від 01.12.2021 № 18664/2.3-22/5 Вінницьку міську раду зобов`язано виконати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі № 120/3770/20-а та надати підтверджуючі документи у строк до 08.12.2021.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Паламарчука В.В. від 09.12.2021 ВП № 65698613 на Вінницьку міську раду накладено штраф в розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду без поважних причин, що зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Позивач вважає вказану постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі – Закон № 1404-VIII).

Так, відповідно до ст. 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі – рішення) – це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі таких виконавчих документів як виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В силу положень ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення

Положеннями пунктів 1, 16, 22 частини третьої статті 18 Закону №1404 передбачено, що державний виконавець має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону № 1404-VIII вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (ч. 6 ст. 26 Закону № 1404-VIII).

В силу положень ч. 1 ст. 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Частиною другою статті 63 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, – протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Положеннями частини третьої статті 63 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб – 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника-юридичну особу – 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Змістовний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що приймаючи рішення про накладення штрафу на боржника державний виконавець зобов`язаний з`ясувати, чи вжито боржником дії щодо виконання рішення суду та чи існують поважні причини, які унеможливлюють його виконання.

Судом встановлено, що оскаржуваною постановою відповідача на позивача накладено штраф у розмірі 5100,0 грн за невиконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі № 120/3770/20-а.

Позивач не погоджується з такою постановою, оскільки вважає, що вжив усіх заходів з метою повного виконання рішення суду зобов`язального характеру, тоді неможливість його виконання обумовлюється поважними причинами – депутати не проголосували за необхідне рішення Вінницької міської ради, тоді як орган місцевого самоврядування не може впливати на волевиявлення депутатів під час голосування. Водночас, на думку державного виконавця, судове рішення залишається невиконаним і боржник без поважних причин ухиляється від його виконання.

Оцінюючи доводи сторін, суд зауважує, що у виконавчому провадженні ВП № 65698613 виконується остаточне рішення суду, яким Вінницьку міську раду зобов`язано прийняти конкретне рішення – про надання гр. ОСОБА_1 дозволу на розроблення проєкту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га, яка розташована в районі провулку Зелений в місті Вінниці для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Згідно з пунктами "а", "б" статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України. Зокрема, частиною шостою цієї статті визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Правовий статус місцевих рад визначається Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі – Закон № 280/97-ВР).

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Частинами першою та другою статті 59 Закону № 280/97-ВР установлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, аналізуючи в сукупності норми ч. 6 ст. 118 ЗК України та ч. 1, 2 ст. 59 Закону № 280/97-ВР, суд зазначає, що при вирішенні клопотання громадянина про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою у місцевої ради виникає обов`язок, по перше, розглянути клопотання у місячний строк, і, по друге, прийняти одне з двох рішень: 1) про надання дозволу на розроблення документації або 2) про відмову у його наданні.

Водночас рішення про надання дозволу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість депутатів від загального складу ради і, в такому разі, викладається у формі окремого документа.

Як з`ясовано під час розгляду цієї справи, за наслідками вирішення публічно-правового спору у справі № 120/3770/20-а Вінницьку міську раду зобов`язано надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га, яка розташована в районі АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Вказане рішення суду закономірно покладає на Вінницьку міську раду обов`язок розглянути відповідний позитивний проєкт рішення ради на найближчій після набрання судовим рішенням законної сили сесії ради та прийняти необхідне рішення.

Водночас судове рішення може вважатися виконаним лише у разі прийняття Вінницькою міською радою рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проєкту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га, яка розташована в районі провулку Зелений в місті Вінниці для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Судом встановлено, що станом на дату винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу Вінницька міська рада, будучи боржником у виконавчому провадженні № 65698613, не виконала рішення суду у справі № 120/3770/20-а.

При цьому рішення суду має зобов`язальний характер і його виконання без участі боржника є неможливим.

Позивач фактично визнає факт невиконання вказаного судового рішення, але вважає, що воно не виконується з поважних і незалежних від міської ради причин, оскільки депутати не проголосували за потрібний проєкт рішення ради.

Втім, суд критично оцінює намагання позивача перекласти відповідальність за невиконання судового рішення на депутатський корпус, оскільки саме Вінницька міська рада є боржником у виконавчому провадженні, а тому зобов`язана виконати рішення суду та прийняте відповідне рішення, надавши в межах своїх законних повноважень дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Водночас той факт, що під час чергової сесії ради, яка відбулася 24.09.2021, депутати ради не підтримали вищезазначене рішення і не проголосували за нього не звільняє Вінницьку міську раду як боржника у виконавчому провадженні від встановленої законом відповідальності за невиконання судового рішення.

Суд не ставить під сумнів право будь-якого депутата міської ради утриматись під голосування за конкретний проєкт рішення ради, оскільки це є його законним правом.

Разом з тим, утримуючись в даному від голосування за позитивний проєкт рішення ради про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою, депутат ради повинен усвідомлювати, що така його поведінка матиме конкретні юридичні наслідки у разі не набрання рішенням достатньої кількості голосів, а саме наслідки у вигляді невиконання радою судового рішення, яке набрало законної сили, є обов`яковим до виконання, а його невиконання тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Тому голосування за принципом "хочу голосую, а хочу – ні", з одного боку, не забороняється, але з іншого – може мати описані вище негативні правові наслідки.

Додатково суд враховує, що незважаючи на відкриття виконавчого провадження ще у червні 2021 року, позивач лише один раз виніс на сесію ради проєкт рішення про надання гр. ОСОБА_1 дозволу на розроблення проєкту землеустрою. Хоча сесії Вінницької міської ради проводилися неодноразово протягом червня-грудня 2021 року.

Наведене також свідчить про відсутність у боржника реального наміру виконати судове рішення та його фактичне ухилення від виконання рішення суду.

Це при тому, що державний виконавець тричі надсилав на адресу Вінницької міської ради вимогу про виконання судового рішення та неодноразово відкладав вчинення виконавчих дій і продовжував строки для виконання рішення суду, створюючи позивачу усі необхідні умови для того, що виконати судове рішення.

Суд наголошує, що обов`язок з належного та своєчасного виконання судового рішення покладається насамперед на боржника.

Отже, саме боржник зобов`язаний вжити усіх можливих заходів для виконання судового рішення у той спосіб та порядок, які визначені судом рішенням.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

В силу приписів ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, – за її межами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантовано право кожного на справедливий суд.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній із сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції" від 15 березня 2001 року).

Таким чином, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх службові та посадові особи зобов`язані вживати усіх передбачених законом заходів для виконання судових рішень своєчасно та в повному обсязі, що є однією з важливих гарантій дотримання права особи на справедливий суд.

Враховуючи наведене суд вважає, що оскаржувана постанова ВП № 65698613 від 09.12.2021 прийнята на підставах, у спосіб та в порядку, передбаченому чинним законодавством.

На переконання суду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, під час розгляду справи довів правомірність свого рішення про накладення на позивача штрафу за невиконання судового рішення зобов`язального характеру.

Натомість поважних причин, які б могли свідчити про неможливість виконання судового рішення у наданий державним виконавцем строк, судом не встановлено.

Відповідно до положень частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову Вінницької міської ради належить відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 139 КАС України, позивач немає права на відшкодування понесених у цій справі судових витрат.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

За змістом положень абз. 2 ч. 1 ст. 295 КАС України якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: Вінницька міська рада (код ЄДРПОУ 25512617, місцезнаходження: вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050);

2) відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (код ЄДРПОУ 43316784, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7 м. Вінниця, поштова адреса: а/с 391, м. Вінниця, 21028);

3) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ).

Повне судове рішення складено 21.01.2022.

Суддя Сало Павло Ігорович