Ухвала суду № 103004055, 20.01.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

20 січня 2022 р. Справа № 120/8595/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 подану з метою здійснення судового контролю за виконанням рішення суд у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30.08.2021, яке набрало законної сили 30.09.2021 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимальним розміром із 15.11.2019 з урахуванням виплачених сум пенсії.

18.01.2022 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 , у якій позивач посилаючись на ст. 382, 383 КАС України просить:

- відповідно до с. 1 ст. 383 КАС України визнати протиправними дії відповідача при виконанні рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30.08.2021 по справі № 120/8595/21;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплачувати пенсію без обмеження її максимальним розміром починаючи з 15.11.2019 із врахуванням проведеного розрахунку пенсії з 10.06.2020;

- зобов`язати відповідача відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Визначаючись щодо заяви позивача, суд керується такими мотивами.

Щодо правової природи заяви ОСОБА_1 суд враховує, що розділом IV КАС України врегульовано окремі процесуальні питання, пов`язані з виконанням судового рішення, а нормами статей 382– 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як можливий варіант – накладення штрафу (ч. 2 ст. 382 КАС України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).

У заяві ОСОБА_1 ініціює здійснення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30.08.2021 по справі № 120/8595/21, як у спосіб передбачений ст. 382 КАС України (зобов`язання відповідача подати звіт про виконання постанови суду) так і у спосіб передбачений ст. 383 КАС України (визнання протиправною бездіяльності відповідача при виконанні судового рішення).

Передбачивши у статтях 382 - 383 КАС України різні (відмінні один від іншого) способи судового контролю за виконанням судового рішення, законодавець встановив й відмінну процесуальну форму реалізації прав зацікавленої особи на подання заяв (клопотань) про їх здійснення, а також встановив різний порядок прийняття та розгляду таких заяв.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлення цього способу судового контролю за виконанням рішення суду може мати місце за ініціативою суду або за клопотанням позивача поданим як до ухвалення рішення у справі так і після ухвалення на стадії його виконання.

Спеціальних вимог до змісту заяви поданої в порядку ст. 382 КАС України процесуальний закон не містить, що обумовлює застосування загальних вимог до форми та змісту письмової заяви (клопотання), що передбачені ст. 167 КАС України.

Натомість ч. 2 ст. 383 КАС України передбачає чіткі вимоги до змісту заяви про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача на виконання рішення суду.

Строків для подання заяви на підставі ст. 382 КАС України Кодексом не встановлено, а тому виходячи із мети здійснення судового контролю, така заява може бути подана на стадії виконання рішення суду.

У свою чергу статтею 383 КАС України передбачено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (ч. 4 ст. 383 КАС України). При цьому, процесуальним наслідком недотримання встановленого процесуальним законом строку для подання заяви є її повернення заявнику.

Крім того і судові рішення які приймаються за результатом розгляду питань передбачених ст. 382 та 383 КАС України є різними. Зокрема розглядаючи заяву в порядку ст. 382 КАС України, суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду та за наслідком оцінки звіту ухвалити рішення про прийняття звіту, накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень або встановлення нового строку для подання звіту.

За результатом розгляду заяви в порядку ст. 383 КАС України, суд приймає рішення про залишення її без задоволення, або постановляє окрему ухвалу на підставі ст. 249 КАС України.

Узагальнюючи вказане суд доходить висновку, що встановлення статтями 382 - 383 Кодексу адміністративного судочинства України різних способів судового контролю за виконанням рішень судів зумовлює і різні процесуальні форми реалізації позивачем права на ініціювання того чи іншого способу судового контролю.

У свою чергу ОСОБА_1 вказаного не врахував та подав одну заяву у якій об`єднав як питання, що передбачені ст. 382 КАС України так і ті, що передбачені ст. 383 КАС України. Цей недолік заяви позивача унеможливлює її розгляд, що в силу ч. 2 ст. 167 КАС України та ч. 5 ст. 383 КАС України є підставою для повернення заяви заявнику.

Відповідно до ч. 4 ст. 383 КАС України заяву зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Отже, зі змісту ч. 4 статті 383 КАС України вбачається, що строк для подання заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку цієї статті починає свій перебіг від дня, коли особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів унаслідок прийняття суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду певних рішень, вчинення ним дій чи допущення бездіяльності, які така особа просить визнати протиправними у відповідній заяві, або ж - про порушення відповідачем її прав, підтверджених рішенням суду, в інший спосіб.

Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися», дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку заявника знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Обґрунтовуючи заяву ОСОБА_1 зазначив, що початок перебігу строку звернення до суду із цією заявою слід пов`язувати з датою отримання листа-відповіді від 04.01.2022 № 14-16064/С-02/8-0200/22, а саме 12.01.2022.

Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко розмежувати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).

В цьому випадку, суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Відтак, отримання позивачем листа відповідача від 04.01.2022 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо захисту свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду із заявою в цьому випадку.

Суд зазначає, що позивач мав реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав на виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром з дати набрання рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30.08.2021 по справі № 120/8595/21 законної сили (30.09.2021).

До того ж, сам позивач у заяві зазначає, що отримавши пенсію у жовтні та листопаді 2021 року зрозумів, що її повторно обмежено максимальним розміром.

Однак, із відмітки поштового відділення на конверті в якому надіслано заяву до суду встановлено, що заяву здано на пошту з метою направлення до Вінницького окружного адміністративного суду 15.01.2022, тобто із пропущенням 10-ти денного строку передбаченого статтею 383 КАС України.

Наведені обставини свідчить про невідповідність поданої ОСОБА_1 заяви вимогам встановленим частиною 4 ст. 383 КАС України, що в силу ч. 5 ст. 383 КАС України є окремою підставою для її повернення.

З огляду на встановлені недоліки форми та змісту, заява ОСОБА_1 підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст. 167, 248, 382, 383 КАС України, суд

УХВАЛИВ

Заяву ОСОБА_1 подану в порядку ст. 382, 383 КАС України повернути заявнику.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Богоніс Михайло Богданович