Рішення № 103004027, 20.01.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 січня 2022 р. Справа № 120/10356/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради, Вінницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що 24.07.2021 звернувся до Вінницької міської територіальної громади в особі Вінницької міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

За результатом розгляду клопотання позивача, відповідач листом від 11.08.2021 № Ш-01-/09178/0137 повідомив позивача про неможливість надання такого дозволу, у зв`язку тим, що відповідно до п. 3 рішення Вінницької міської ради від 24.12.2020 № 140 до завершення процедури прийняття в комунальну власність Вінницької міської територіальної громади земель сільськогосподарського призначення (в тому числі за результатами проведення інвентаризації земель), розроблення і затвердження відповідної містобудівної, землевпорядної документації, земельні ділянки , зазначені в додатку до цього рішення, що не обтяжені іншими речовими правами з відповідним цільовим призначенням відносяться до земель запасу Вінницької міської територіальної громади без зміни цільового призначення.

Неналежний розгляд клопотання позивача та не прийняття рішення зумовили його звернутись з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 02.09.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

15.09.2021 від позивача надійшли матеріали на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 20.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувано у відповідача додаткові докази.

У запропонований судом строк відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення позову. Зазначає, що підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту для відведення йому у власність земельної ділянки площею слугувало попередньо прийняте рішення, а саме п. 3 рішення Вінницької міської ради від 24.12.2020 № 140, згідно якого до завершення процедури прийняття в комунальну власність Вінницької міської територіальної громади земель сільськогосподарського призначення (в тому числі за результатами проведення інвентаризації земель), розроблення і затвердження відповідної містобудівної, землевпорядної документації, земельні ділянки , зазначені в додатку до цього рішення, що не обтяжені іншими речовими правами з відповідним цільовим призначенням відносяться до земель запасу Вінницької міської територіальної громади без зміни цільового призначення.

18.10.2021 позивачем подано відповідь на відзив, в якій останній заперечує щодо доводів відповідача 1 і просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 23.12.2021 зобов`язано ОСОБА_1 надати письмові пояснення щодо належного відповідача у справі або залучення до участі у справі Вінницької міської ради в якості співвідповідача.

28.12.2021 від позивача надійшли письмові пояснення в яких, зокрема, не заперечує щодо залучення до участі у справі співвідповідача – Вінницьку міську раду.

Ухвалою суду від 29.12.2021 залучено до участі у справі у якості співвідповідача – Вінницьку міську раду та встановлено Вінницькій міській раді строк для подання відзиву на позовну заяву в порядку ст. 261 КАС.

17.01.2022 від Вінницької міської ради надійшли письмові пояснення, зміст яких відображає відзив Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив наступні фактичні обставини.

24.07.2021 позивач звернувся до Вінницької міської територіальної громади в особі Вінницької міської із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Вінницького району кадастровий номер 0520680800:01:002:0184 або 0520680800:01:001:0084.

Департамент земельних ресурсів Вінницької міської ради (реєстраційний індекс Ш-01/09178 від 27.07.2021) листом від 11.08.2021 № Ш-01-/09178/0137 повідомив позивача про неможливість надання такого дозволу, у зв`язку тим, що відповідно до п. 3 рішення Вінницької міської ради від 24.12.2020 № 140 до завершення процедури прийняття в комунальну власність Вінницької міської територіальної громади земель сільськогосподарського призначення (в тому числі за результатами проведення інвентаризації земель), розроблення і затвердження відповідної містобудівної, землевпорядної документації, земельні ділянки , зазначені в додатку до цього рішення, що не обтяжені іншими речовими правами з відповідним цільовим призначенням відносяться до земель запасу Вінницької міської територіальної громади без зміни цільового призначення.

Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не прийнятті рішення про надання або ненадання дозволу на розроблення документації із землеустрою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд враховує, що суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд виходив з наступного.

За змістом положень частини першої статті 3 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Згідно із ст. 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Конкретні категорії земель визначені у частині першій статті 19 ЗК України, до яких належать, зокрема, землі житлової та громадської забудови.

Як зазначено у статті 40 ЗК України, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Отже, законом передбачено право громадян України на безоплатне набуття у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Порядок набуття відповідного права визначається главою 19 Розділу IV Земельного кодексу України.

Так, згідно із ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України. Зокрема, частиною шостою цієї статті визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як було встановлено судом вище, листом Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради повідомлено позивача про неможливість надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Так, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

В силу положень ч. 7 ст. 118 ЗК України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад. Такі питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Отже, аналізуючи вказані норми права, суд наголошує на тому, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або ж мотивовану відмову у його наданні лише у формі рішення, прийнятого на пленарному засіданні відповідної ради.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права наведена у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 813/481/17, від 25.02.2019 у справі № 347/964/17, від 22.04.2019 у справі № 263/16221/17, від 08.11.2019 у справі № 420/914/19, від 09.10.2020 у справі № 1840/3664/18.

Крім того, суд звертає увагу, що законом визначено конкретний (місячний) строк для розгляду органом місцевого самоврядування клопотання громадянина про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З цією метою частиною п`ятою статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності – не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно, подане позивачем клопотання в порядку, визначеному статтею 118 ЗК України, з урахуванням положень статті 79-1 ЗК України, мало б бути розглянуте на сесії Вінницької міської ради шляхом прийняття у місячний строк вмотивованого рішення про надання або відмову у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель комунальної власності відповідної територіальної громади.

Вказаний висновок суду підтверджується правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 802/1447/17-а, від 23.10.2020 у справі № 80/1535/17-а та від 21.01.2021 у справі № 120/1615/20-а.

Натомість, як встановлено судом, відповідач 1 у неналежний спосіб розглянув клопотання позивача 24.07.2021 про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою, надавши за результатами його розгляду відмову у формі листа від 11.08.2021 № Ш-01-/09178/0137.

На думку суду, надіслання вказаного листа структурним підрозділом виконавчого органу Вінницької міської ради, а саме Департаментом земельних ресурсів, не може вважатися вирішенням безпосередньо Вінницькою міською радою як органом місцевого самоврядування в розумінні положень Земельного кодексу України питання щодо надання або відмову у наданні громадянину дозволу на розробку проекту землеустрою.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 30.11.2020 у справі № 1140/2559/18 та від 24.06.2020 у справі № 555/872/17.

Суд зазначає, що Департамент земельних ресурсів не є тим органом, який уповноважений приймати рішення про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Відповідно до пункту 1.1 Положення про Департамент земельних ресурсів Вінницької міської ради, затвердженого рішенням Вінницької міської ради від 29.01.2021 №177 (далі – Положення № 177), Департамент є виконавчим органом Вінницької міської ради, який створений відповідно до рішення 10 сесії 7 скликання Вінницької міської ради від 26.08.2016 року №355 «Про внесення змін в рішення міської ради від 01.04.2011 року №217 «Про внесення змін в рішення міської ради від 14.01.2011 року №85 «Про оптимізацію загальної структури виконавчих органів міської ради, апарату міської ради та її виконкому та їх чисельності» зі змінами».

Пунктом 1.2 передбачено, що Департамент підзвітний і підконтрольний міській раді, підпорядкований виконавчому комітету міської ради, міському голові, секретарю міської ради, заступникам міського голови та керуючому справами виконкому, відповідно до розподілу обов`язків.

Згідно з пунктом 3 Положення № 177 Департамент розробляє в установленому порядку підготовку проектів рішень і розпорядчих актів міської ради та її виконкому і міського голови, в т.ч. нормативного характеру; здійснює розгляд заяв, звернень та клопотань громадян, фізичних і юридичних осіб, та прийом громадян з питань, що відносяться до компетенції Департаменту, за встановленим графіком; здійснює підготовку пропозицій щодо передачі у власність шляхом продажу та оформлення права користування земельними ділянками комунальної власності; здійснює організаційні заходи щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (земельні ділянки комунальної власності Вінницької міської територіальної громади в особі Вінницької міської ради) та їх обтяжень.

Пунктом 4 цього Положення № 177 визначено, що функціями відповідно до завдань та повноважень Департаменту, серед іншого, є розгляд клопотань та заяв і підготовка пропозицій та проектів рішень виконавчого комітету і міської ради; Підготовка проектів рішень міської ради та її виконкому щодо надання дозволів на розроблення землевпорядної документації юридичним та фізичним особам; Підготовка проектів рішень міської ради та її виконкому щодо затвердження землевпорядної документації та передачі у власність та користування земельних ділянок комунальної форми власності; Прийняття земельних ділянок з державної власності у комунальну та передачі земельних ділянок з комунальної власності в державну; Надання згоди територіальною громадою на одержання права власності на земельні ділянки, тощо.

Отже, з наведених норм слідує, що суб`єктом подання проектів рішень для винесення на сесію Вінницької міської ради з питань надання дозволу (відмови у наданні) на розробку проектів землеустрою є Департамент земельних ресурсів.

Тобто Департамент уповноважений готувати та подавати в установленому порядку проекти рішень з питань передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, які виносяться на пленарне засідання ради, проте не наділений повноваженнями приймати самостійно рішення з питань надання чи відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з земель комунальної власності замість Вінницької міської ради.

Таким чином, Департамент земельних ресурсів Вінницької міської ради зобов`язаний був підготувати проект рішення Вінницької міської ради про надання дозволу або відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати його до секретаріату Вінницької міської ради на розгляд сесії.

Крім того, Земельний кодекс України не пов`язує вирішення відповідною міською радою питання про прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою із фактом проходження проекту такого рішення в органах та підрозділах міської ради.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 23.11.2018 у справі № 826/8844/16, від 14.01.2019 у справі № 826/8870/16, від 16.07.2019 у справі № 826/8843/16, від 12.09.2019 у справі № 826/3163/16.

Окрім того, за висновками Верховного Суду (постанова від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17) відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу або про відмову у наданні такого дозволу після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, незважаючи на надсилання заявнику листа про розгляд його клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

В даному ж випадку, враховуючи, що відповідач отримавши клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, не підготував жодного відповідного процесуального рішення за наслідками розгляду такого клопотання, не надав суду доказів на спростування цього, суд дійшов висновку, що дані обставини підтверджують протиправну бездіяльність відповідача 1.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

У цій справі відсутні належні та беззаперечні докази, які б вказували на об`єктивні причини неможливості прийняття відповідачами у місячний строк згідно з частиною другою статті 59 Закону №280/97-ВР відповідного рішення, визначеного частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, за результатами розгляду клопотання позивача.

Таким чином, оскільки Департаментом земельних ресурсів не підготовлено проект рішення Вінницької міської ради та не направлено його до Вінницької міської ради, а Вінницькою міською радою не прийнято рішення, відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України, позов ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності за результатами розгляду його клопотання підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд захистити його порушені права та інтереси у спірних правовідносинах шляхом зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту із землеустрою.

Оцінюючи позовні вимоги в цій частині, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Як було вказано вище, Вінницька міська рада за результатами розгляду поданого позивачем клопотання від 24.07.2021 не приймала позитивного рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не надала позивачу мотивовану відмову у його наданні.

Отже, відповідач не розглядав клопотання та додані до нього документи на предмет наявності підстав для відмови у наданні дозволу.

Таким чином, оскільки клопотання не було розглянуте відповідачем по суті, суд вважає, що вимога позивача про зобов`язання Вінницьку міську раду прийняти рішення на користь позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є передчасною.

У зв`язку з цим, з метою належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача на черговій сесії розглянути клопотання ОСОБА_1 від 24.07.2021 про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 0520680800:01:002:018 або 0520680800:01:001:0084 з метою безоплатної передачі у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вінницького району та прийняти відповідне рішення у порядку, визначеному законодавством з урахуванням висновків суду за наслідками розгляду цієї справи.

Під час розгляду справи суд не вдається до оцінки правомірності підстав для відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту із, зазначених у листі від 11.08.2021 № Ш-01-/09178/0137. Суд враховує, що такий лист немає самостійного правового значення, оформлений всупереч визначеній законом процедурі та не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні положень КАС України. Крім того, рішення за результатами розгляду клопотання позивача має прийматися колегіальним органом, а саме Вінницькою міською радою, і лише в такому разі йому може надаватися правова оцінка по суті.

Наведені у відзиві обставини до уваги судом не беруться, оскільки повідомлені відповідачем в цій частині обставини не мають жодного значення для вирішення цієї справи та виходять за межі предмету доказування.

При цьому визначальним, на думку суду, є те, що відповідач визнає факт приналежності вказаної земельної ділянки до земель комунальної власності, як на час розгляду клопотання позивача, так і станом на даний час.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б повністю спростували доводи позивача, не надав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.

Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 від 24.07.2021 в частині не підготовки проекту рішення Вінницької міської ради та не направлення його до Вінницької міської ради.

Визнати протиправною бездіяльність Вінницької міської ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 24.07.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Зобов`язати Вінницьку міську раду на черговій сесії розглянути клопотання ОСОБА_1 від 24.07.2021 про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 0520680800:01:002:018 або 0520680800:01:001:0084 з метою безоплатної передачі у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вінницького району та прийняти відповідне рішення у порядку, визначеному законодавством з урахуванням висновків суду за наслідками розгляду цієї справи

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької міської ради.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Департамент земельних ресурсів Вінницької міської ради (вул. Пушкіна, 38, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 41029843)

Відповідач: Вінницька міська рада (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 25512617)

Рішення в повному обсязі складено: 20.01.2022 р.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна