Рішення № 103003839, 19.01.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 січня 2022 р. Справа № 120/10806/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 ) до Вінницької митниці (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, 21034); код ЄДРПОУ 43997544 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Вінницької митниці (далі - Вінницька митниця, відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення 00000031219 від 13.08.2021 та податкове повідомлення-рішення № 000000041219 від 13.08.2021.

Протиправність оскаржуваних податкових повідомлень рішень позивач обґрунтовує наступним. З акту перевірки, на підставі якого були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення вбачається, що перевіркою встановлено порушення п.2 ч.2 ст.52 Митного кодексу України, п.1 та пункту п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України. Відповідні порушення полягають в тому, що позивачем занижено митну вартість товару, який ввозився на територію України, що потягнуло за собою недоплату обов`язкових платежів. Такого висновку податковий орган дійшов порівнюючи та перевіряючи автентичність копій документів, отриманих від митного органу Республіки Литва. Вказані висновки позивач вважає необґрунтованими, а рішення прийняті митним органом на їх підставі незаконними з огляду на те, що Вінницька митниця, взяла до уваги єдиним і беззаперечним доказом документи литовських митних органів, не перевірила обставин завершення експорту товару. Більш того, рішенням Барського районного суду Вінницької області від 03.02.2020 скасовано постанову Вінницької митниці ДФС у справі про порушення митних правил № 1028/40100/19 від 19.11.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України.

Ухвалою суду від 10.09.2021 позовну заяву залишено без руху, встановлено 10-ти денний строк для усунення зазначених недоліків.

30.09.2021 на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 05.10.2021 у даній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження), встановлено відповідачу строк для подання відзиву та витребувано докази.

26.10.2021 на адресу суду від Вінницької митниці надійшов відзив на позовну заяву та докази.

Так, із заявленими вимогами відповідач не погоджується, вважає їх необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Вказує, що при переміщенні через митний кордон України та митному оформленні товару позивачем надано документи, що містять неправдиві відомості про вартість товару і як наслідок при декларуванні товару занижено податкові зобов`язання по сплаті митних платежів на загальну суму 46743,95 грн., вказані обставини і стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Так, 15.08.2018 ОСОБА_2 (митним брокером за довіреністю від ОСОБА_1 ) за МД № UA401010/2018/027280 задекларовано товар: «автомобіль легковий, що був у використанні, марки «Volkswagen», модель «Passat», номер кузова НОМЕР_2 , загальна кількість місць включаючи водія - 5, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 1968 см, потужність двигуна - 103 kw, тип кузова - універсал, колісна формула - 4x2, календарний рік виготовлення: 2011, модельний рік виготовлення: 2011, колір - коричневий, дата першої реєстрації - 01.12.2011». Одержувачем товару в графі 8 ЕМД вказаний громадянин України ОСОБА_1 . Відповідно до гр. 9 ЕМД особою, відповідальною за фінансове врегулювання виступив ОСОБА_1 . У графі 22 ЕМД зазначено, що валюта та загальна сума рахунку складає 4300 євро (EUR). У графі 42 ЕМД зазначена ціна товару, яка становить 4300 євро (EUR).

У графі 44 ЕМД зазначені документи, сертифікати і дозволи, які подані до органу доходів і зборів, а саме:

1) Рахунок фактура (інвойс) № 2018-014984 від 08.08.2018;

2) Декларація про проходження № 2018-01494 від 06.08.2018;

3) Акт про проведення митного огляду UA 20903/2018/40651 від 08.08.2018;

4) Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 01.12.2011;

5) Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 01.12.2011;

6) Довідка, що підтверджує вартість перевезення товару Б/Н від 14.08.2018;

7) Висновок експерта № 939/18 від 14.08.2018;

8) Договір про надання послуг митного брокера Б/Н від 07.08.2018;

9) Сертифікат відповідності UA.00936032-18 від 07.08.2018.

Загальна сума сплачених митних платежів за ЕМД № UA401010/2018/027280 від 15.08.2018 в тому числі мито, акцизний податок, ПДВ склала: 68284,44 гривні.

Вказаний автомобіль був ввезений на митну територію України 08.08.2018 року у митному режимі імпорт у зоні діяльності Львівської митниці ДФС громадянином України ОСОБА_1 .

Як підставу для пропуску позивачем було подано попередню ЕМД № 401010/2018/026270 від 07.08.2018, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 01.12.2011 та рахунок фактуру(інвойс) № 2018-01494 від 06.08.2018, де зазначено, що легковий автомобіль, що був у використанні марка: VOLKSWAGEN (VW) модель: PASSAT: номер кузова: НОМЕР_2 , проданий литовським підприємством UAB «Gelgotos transportas» PMV kodas LT 100000971716 Aleksandravo k.. Marijampoles sav., LT» за ціною 4300 євро (EUR).

09.07.2019 року за вх. № 1419/7/02-80/3 Вінницькою митницею ДФС отримано лист ДФС від 02.07.2019 № 20949/7/99-99-20-02-01-17 про звернення митних органів Литовської Республіки про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки по факту незакінченої процедури експорту транспортних засобів, в т.ч. автомобіля VOLKSWAGEN (VW); модель: PASSAT: номер кузова: НОМЕР_2 .

В ході опрацювання звернення відповідач встановив, що вартість вказаного транспортного засобу, яка заявлена в ЕМД № UA401010/2018/027280 від 15.08.2018, не відповідає вартості, заявленій митним органом Литовської Республіки при його вивезенні.

Митними органами Литовської Республіки надані копії експортної декларації 18LTKC0100EK0C2126 від 03.08.2018 та FAKTURA GA № 2018-01508 від 03.08.2018, де зазначено, що легковий автомобіль, що був у використанні марка VOLKSWAGEN (VW) модель: PASSAT: номер кузова: НОМЕР_2 , проданий литовським підприємством UAB «Gelgotos transportas» Gelyno g.10, Marijampole, PMV kodas LT 100000971716 LT» громадянину ОСОБА_1 за ціною 8964 євро (EUR).

09.07.2021 Вінницькою митницею Державної митної служби України винесено наказ про проведення документальної невиїздної перевірки стану дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства України з питань митної справи.

За наслідками перевірки складено акт № 0001/21/7,12-19/АВ201488 від 27.07.2021.

Згідно акту перевірки встановлено наступні порушення:

- п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 14607,49 грн.;

- п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 32136,46 грн.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення рішення № 00000031219 від 13.08.2021, яким визначено до сплати суму податкових зобов`язань за платежем мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами в розмірі 14607,49 грн. та 3651,87 грн. штрафні санкції та податкове повідомлення-рішення № 00000041219 від 13.08.2021, яким визначено до сплати суму податкових зобов`язань за платежем ПДВ з ввезених на територію України товарів фізичними особами в розмірі 32136,46 грн. та 8034,12 грн. - штрафні санкції.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, якими донараховано митні платежі та застосовано фінансові санкції, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 54 цього ж Кодексу передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

Згідно із частиною першою статті 345 Митного кодексу України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Частиною першою статті 351 цього ж Кодексу визначено, що предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Як передбачено пунктом другим частини другої статті 351 Митного кодексу України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Відповідно до частини восьмої статті 264 Митного кодексу України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно з пунктом другим частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

З аналізу вищенаведеного, суд дійшов висновку, що декларант, здійснюючи ввіз на митну територію України товарів або транспортних засобів, з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації несе повну відповідальність за достовірність відомостей в ній, в тому числі щодо достовірності митної вартості.

Згідно із статтею 352 Митного кодексу України посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Частиною шостою статті 345 цього ж Кодексу визначено, що результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів.

Згідно із підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до пункту 54.4 статті 54 Податкового кодексу України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що висновок контролюючого органу про заниження позивачем податкових зобов`язань зі сплати податку на додану вартість та ввізного мита із ввезених на митну територію України товарів ґрунтується на підставі інформації, отриманої від митних органів Литовської Республіки щодо ввезеного на митну територію України транспортного засобу.

Тобто, саме на підставі аналізу наданих литовськими митними органами органів експортної митної декларації № 18LTKC0100EK0C2126 від 03.08.2018 та FAKTURA GA № 2018-01508 від 03.08.2018, де зазначено, що легковий автомобіль, що був у використанні марка VOLKSWAGEN (VW) модель: PASSAT: номер кузова: НОМЕР_2 , проданий литовським підприємством UAB «Gelgotos transportas» Gelyno g.10, Marijampole, PMV kodas LT 100000971716 LT» громадянину ОСОБА_1 за ціною 8964 євро (EUR) та, з урахуванням наведеного зробив висновок про заниження позивачем податкових зобов`язань зі сплати податку на додану вартість та ввізного мита із ввезених на митну територію України товарів.

Разом з тим, суд звертає увагу відповідача на те, що експортна декларація доводить лише факт початку процедури оформлення експорту транспортного засобу із Європейського Союзу в Литовській Республіці і не виключає можливості переходу права на автомобіль після такого оформлення до інших осіб.

При цьому, суд враховує, що самі по собі документи митних органів Литовської Республіки не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами у даній справі.

Більш того, в акті перевірки відсутні жодні посилання на докази та підстави, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень. Відповідачем лиш констатовано порушення норм чинного законодавства, проте не надано жодної оцінки встановленим обставинам та підставам для відповідних висновків.

Митне оформлення транспортного засобу проведено відповідно до декларації № ЕМД № 401010/2018/026270 від 07.08.2018, в якій митна вартість автомобіля визначена за 1 методом (за ціною договору).

Таке митне оформлення, в тому числі, визначення митної вартості, нарахування і сплата митних платежів, завершене, його результати не оспорені у встановленому порядку і не скасовані.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що рішення про коригування митної вартості, в порядку ст.55 МК України, останнім не приймалось.

В акті перевірки посадові особи митниці жодним чином не обумовили підстав надання переваги в доказовій силі документам Литовської Республіки, аніж тим, що подані до митного оформлення.

При цьому, суд враховує, що рішенням Барського районного суду Вінницької області від 03.02.2020 скасовано постанову Вінницької митниці ДФС у справі про порушення митних правил № 1028/40100/19 від 19.11.2019, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України з накладенням стягнення у вигляді штрафу, провадження в справі за протоколом про порушення митних правил закрито.

Рішенням Барського районного суду Вінницької області встановлено, зокрема, що "позивач сплатив за вказаний автомобіль у республіці Литва 4300 Євро. У своїх письмових поясненнях від 21.08.2019 року повідомив Відповідачу про те, що на пред`явлених копіях документів, які були подані до уповноважених органів республіки Литва продавцем містяться не його підписи у графі «Покупець» і такі документи при перетині кордону із республіки Литва до України у серпні 2018 року він не подавав. Такі пояснення позивача відповідач не перевірив та не вжив відповідно до ст.489 МК України усіх необхідних заходів до перевірки зазначеної у поясненнях інформації, а побудував звинувачення на припущеннях та непідтверджених належними доказами (оригіналами документів) обставинах".

Отже, встановлені вищезазначеним рішенням обставини також доводять необгрунтованість висновків контролюючого органу про заниження позивачем податкових зобов`язань зі сплати податку на додану вартість та ввізного мита із ввезених на митну територію України товарів та в силу статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають врахуванню судом під час вирішення даного спору.

Так, відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, дослідивши фактичні обставини справи та, надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов висновку, що позивачем під час процедури митного оформлення задекларовано митну вартість транспортного засобу і сплачено суми обов`язкових платежів, виходячи з первинних (реєстраційних) документів. Відтак, позивачем виконані митні і податкові зобов`язання під час здійснення митних процедур.

Ключовим при вирішенні спору, суд вважає те, що митним органом не надано беззаперечних доказів існування у позивача намірів фінансового характеру, спрямованих на ухиляння від сплати всіх необхідних платежів при митному оформленні.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, враховуючи непідтвердження під час розгляду справи обставин, якими контролюючий орган обґрунтовував свої твердження про порушення позивачем вимог пункту другого частини другої статті 52 Митного кодексу України, пункту 190.1 статі 190 Податкового кодексу України, а відтак й покладених в основу прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, заявлений позивачем позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до частин першої другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених правових положень, суд приходить до висновку, що відповідачем при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень не дотримано приписи пп.1, 3, 5, 6 ч.2 ст.2 КАС України, у зв`язку з чим такі податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення 00000031219 від 13.08.2021 та податкове повідомлення-рішення № 000000041219 від 13.08.2021, винесені Вінницькою митницею.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Барським РВ УМВС України в Вінницькій області 14.12.2001).

Відповідач: Вінницька митниця (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, 21034, ЄДРПОУ 43997544).

Рішення суду сформовано 19.01.2022 р.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна