Рішення № 103003386, 12.01.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 січня 2022 р. Справа № 120/11513/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Маслоід О.С.,

за участю:

секретаря судового засідання: Сягайло А.М.

представника позивача: Грабік О.А.

представника відповідача: Мілінчук І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу:

за позовом: Комунальної установи «Обласний пансіонат для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку» (вул. Хмельницьке шосе, б. 106, м.Вінниця, 21029)

до:Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м.Вінниця, 21000)

про: визнання протиправним та скасування висновку

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася Комунальна установа «Обласний пансіонат для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку» (далі - позивач) з позовною заявою до Північного офісу Держаудитслужби (Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області) (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування висновку відповідача від 02.09.2021 року про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-05-12-013784-b по закупівлі м`яса код ДК 021:2015:15110000-2.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем було здійснено моніторинг закупівлі позивачем м`яса. За результатами моніторингу встановлено порушення норм абз. 2 п. 1 та абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про публічні закупівлі». Втім позивач з таким висновком не погоджується, адже у нього були відсутні підстави для відхилення пропозиції ФОП ОСОБА_1 , оскільки тендерна пропозиція цього учасника повністю відповідала вимогам тендерної документації. Це й стало причиною звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 21.09.2021 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 12.10.2021 року.

08.10.2021 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній з позовними вимогами не погоджується, вважає їх протиправними та не обґрунтованими. По суті спірних правовідносин пояснив, що в ході проведення моніторингу за результатами аналізу питання щодо розгляду тендерної документації ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення абз. 2 п. 1 та абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про публічні закупівлі», тобто позивачем не відхилено тендерну пропозицію цього учасника. Тендерна пропозиція ФОП ОСОБА_1 не відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим ст. 16 ЗУ «Про публічні закупівлі» та не відповідає умовам технічної специфікації, іншим вимогам щодо предмета закупівлі. Зобов`язання, викладене у висновку, щодо усунення порушення шляхом розірвання договору є правомірним, оскільки ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

12.10.2021 року до суду від позивача надійшли доповнення до позовної заяви, в яких позивач додаткового повідомив суду, що ФОП ОСОБА_1 у складі тендерної пропозиції завантажено документ щодо погодження з виконанням технічного завдання згідно додатку 2 до тендерної документації, відповідно окремого документу щодо постачання продукції із залишковим терміном придатності не менш ніж 95% надавати не потрібно було. Крім цього, замовником не було встановлено вимоги щодо форми та змісту необхідного документу , тобто учасники мали надати погодження з технічним завданням у довільній формі. Позивач також наголосив на тому, що спірний висновок підписаний уповноваженими особами не належним чином.

У судовому засіданні 12.10.2021 року вирішено відкласти розгляд справи, оскільки позивачем не отримано відзив на позовну заяву та судом не отримані усі заяви по суті, судове засідання відкладено на 03.11.2021 року.

22.10.2021 року до суду від відповідача надійшли заперечення на доповнення до позовної заяви, у яких ним зазначено, що учасником ФОП ОСОБА_1 не дотримано усіх умов, які висувались замовником у тендерній документації.

26.10.2021 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній заперечував проти доводів, викладених у відзиві на позовну заяву. Позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у позові.

03.11.2021 року до суду від позивача надійшла заява про виклик свідка.

У судовому засіданні 03.11.2021 року сторони надавали пояснення по суті спірних правовідносин, вирішено відкласти розгляд клопотання про виклик свідка у зв`язку із передчасністю, судове засідання відкладено на 07.12.2021 року.

30.112021 року до суду від відповідача надійшли пояснення щодо заперечень про стягнення витрат на правову допомогу.

У судове засідання 07.12.2021 року позивач задавав запитання відповідачеві, було задоволено клопотання позивача про виклик свідка. У судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , яка є уповноваженої особою замовника та яка здійснювала розгляд тендерних пропозицій учасників, наголосила суду свої висновки під час розгляду тендерних пропозицій учасників закупівлі, зокрема, ФОП ОСОБА_1 . Пояснила, що цей учасник надав усі необхідні документи, які вимагались тендерною документацією, відповідно нею було прийнято рішення щодо прийняття цієї тендерної пропозиції. Позивачем також надано клопотання про відмову від відшкодування витрат на правову допомогу. Судом було розпочато дослідження доказів по справі, судове засідання відкладено на 22.12.2021 року.

21.12.2021 року до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

У судовому засіданні 22.12.2021 року було продовжено дослідження доказів по справі, судове засідання відкладено на 12.01.2022 року.

У судовому засіданні 12.01.2022 року судом було закінчено дослідження доказів по справі.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, заслухавши представників сторін по справі, суд встановив наступне.

12.05.2021 року на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель було опубліковано оголошення про проведення закупівлі м`яса № UA-2021-05-12-013784-b, код ДК 021:2015:15110000-2.

Наказом відповідача від 12.08.2021 року № 464 прийнято рішення про початок моніторингу закупівлі № UA-2021-05-12-013784-b, оголошеної позивачем 12.05.2021 року на підставі даних автоматичних індикаторів ризиків та інформації, отриманої від органів державної влади, депутатів, органів місцевого самоврядування про наявність ознак порушення законодавства у сфері публічних закупівель відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про публічні закупівлі».

За результатами моніторингу складено висновок від 02.09.2021 року про порушення позивачем законодавства, а саме, абз. 2 п. 1 та абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про публічні закупівлі». Так, учасником закупівлі ФОП ОСОБА_1 завантажена довідка про наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору, яка не містить року постачання продукції, наданий лист про залишковий термін придатності запропонованого товару на момент постачання не менше ніж 80% від загального терміну його зберігання, визначеного виробником даного товару. Таким чином, учасником не виконані вимоги п. п. 6.1. п. 6 р. 111, п. 2 додатку 2 тендерної документації замовника, відповідно замовник повинен був відхилити тендерну пропозицію цього учасника.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, відповідач зобов`язав позивача усунути виявлені порушення шляхом вжиття заходів щодо розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів, з дня оприлюднення висновку, оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

08.09.2021 року позивачем були оприлюднені заперечення на вказаний висновок, які не були враховані відповідачем.

Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 року (далі - Положення), визначено, що Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до пп. 3 п. 4 Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

П. 7 Положення встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Ст. 71 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначено, що моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи.

Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема, виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Таке рішення оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі.

Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до п. 10 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Системний аналіз норм доводить, що Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом, зокрема, проведення моніторингу закупівлі. Підставами для проведення моніторингу публічних закупівель, у тому числі, є виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель. За наявності хоча б однієї з підстав уповноважений орган приймає рішення про початок моніторингу закупівлі. За результатами моніторингу складається відповідний висновок, який оприлюднюється в електронній системі закупівель.

З матеріалів справи вбачається наступне. За результатом проведеного моніторингу відповідачем встановлено порушення позивачем вимог

абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про публічні закупівлі» - замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим ст. 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені ч. 1 статті 17 цього Закону;

абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про публічні закупівлі» - замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Щодо вказаних порушень ЗУ «Про публічні закупівлі», суд зазначає наступне.

Ст. 16 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначені кваліфікаційні критерії процедури закупівлі.

Замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про публічні закупівлі» передбачені підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі.

Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в визначених випадках.

Аналіз наведеного доводить, що замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо саме учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим кваліфікаційним критеріям та/або наявні підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі.

У спірному висновку відповідач вказує, що позивач – замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ФОП ОСОБА_1 , оскільки тендерна пропозиція вказаного учасника, а не сам учасник, не відповідає встановленим кваліфікаційним критеріям, умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі.

Відповідач вказує, що п. 5.2. п. 5 р. 111 тендерної документації визначено, що для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, останній повинен надати, зокрема, довідку, складену у довільній формі, про наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного за предметом закупівлі договору із зазначенням найменування, адреси, телефону замовників по цим договорам, назви предмету, суми договору та рік постачання продукції.

Вказаним учасником надана така довідка, але вона не містить року постачання продукції.

Суд зазначає, що учасником процедури закупівлі ФОП ОСОБА_1 до складу тендерної пропозиції дійсно надана така довідка, а також надані первинні документи, які підтверджують досвід виконання аналогічного за предметом закупівлі договору, як вимагалось замовником у п. 5.2. п. 5 р. 111 тендерної документації. З наданих документів вбачається, що поставка аналогічної за предметом закупівлі договору продукції відбулась у 2019 році.

За таких обставин, учасником процедури закупівлі ФОП ОСОБА_1 у складі тендерної пропозиції надана інформація щодо року постачання продукції, аналогічної за предметом закупівлі договору.

Згідно п.п. 6.1. п. 6 р. 111 тендерної документації визначено, що учасник процедури закупівлі повинен надати у складі тендерної пропозиції інформацію та документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, а саме відповідну технічну специфікацію за формою додатку 2 до тендерної документації. А також встановлена вимога щодо залишкового терміну придатності, на момент постачання запропонованого учасником товару, повинен складати не менше ніж 95% від загального терміну його зберігання, визначеного виробником даного товару.

Тендерна пропозиція вказаного учасника містить лист про зазначення залишкового терміну придатності, на момент постачання товару, який складає не менше ніж 80% від загального терміну його зберігання, визначеного виробником даного товару.

У цього приводу суд зазначає, що відповідно до додатку 2 до тендерної документації учасник процедури закупівлі повинен надати, зокрема, лист згоду щодо виконання даного технічного завдання. Вказане технічне завдання, у тому числі, містить вимогу замовника саме щодо залишкового терміну придатності товару не менш ніж 95% від загального терміну його зберігання.

З матеріалів справи вбачається, що учасником процедури закупівлі ФОП ОСОБА_1 до складу тендерної пропозиції дійсно наданий документ у довільній формі із зазначенням погодження щодо виконання вказаного технічного завдання додаток 2, у тому числі, і вимоги щодо залишкового терміну придатності товару.

Під час судового розгляду справи свідок ОСОБА_2 надала пояснення, що замовником не вимагалось надання саме окремого документу з цього приводу. Під час розгляду пропозиції ФОП ОСОБА_1 , нею до уваги був прийнятий документ щодо погодження вказаним учасником на виконання технічного завдання, викладеного у додатку 2 до тендерної документації, у повному обсязі, у тому числі, і стосовно вказаної вимоги щодо залишкового терміну придатності товару.

Таким чином, тендерна пропозиція учасника процедури закупівлі ФОП ОСОБА_1 відповідає вимогам тендерної документації замовника, відповідно порушення позивачем вимог абз. 2 п. 1, абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про публічні закупівлі» відсутні.

За таких обставин, з урахуванням встановлення судом відсутності порушень вимог тендерної документації у позивача були відсутні підстави для відхилення тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 , викладені у абз. 2 п. 1 та абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про публічні закупівлі».

Ч. 2 ст. 2 КАС України регламентовано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 року у справі № 640/467/19 вказав, що висновок про результати моніторингу закупівлі, який є індивідуально-правовим та породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним ст.2 КАС України.

Також Верховним Судом зазначено, що аналіз приписів ст. 7-1 ЗУ «Про публічні закупівлі» та розділу ІІІ Порядку № 86 дозволяє дійти висновку, що з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості спірного висновку, відповідачу не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення. Відповідач зобов`язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням:

-структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін);

-найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

У вищезазначеній постанові Верховного Суду, окрім іншого, звернуто увагу, що, зазначивши у висновку про необхідність "усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель", необхідно конкретизувати яких саме заходів має вжити позивач та визначити спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі № 160/9513/18, від 11.06.2020 року у справі № 160/6502/19, від 12.08.2020 року у справі № 160/11304/19, від 26.1.2020 року у справі № 160/11367/19 та від 10.12.2020 року у справі № 160/6501/19.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 року у справі № 160/6502/19, вказано, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії. Зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить як про встановлення цього порушення, так і про визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного висновку, відповідачем зобов`язано позивача в межах законодавства вжити заходи щодо розірвання договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення вказаного висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення вказаних порушень Закону України "Про публічні закупівлі", або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Вказане свідчить, що оскаржуване рішення не містить чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки) для позивача, що свідчить про його нечіткість та невизначеність. При цьому, пропонуючи позивачу такий варіант усунення порушення, як розірвання в межах законодавства договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення вказаного висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення вказаних порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, відповідачем не враховано, що у позивача не було реальної та законної можливості розірвати договір в односторонньому порядку в зв`язку з прийняттям оскаржуваного висновку.

З огляду на зазначене, суд вважає, що висновок відповідача від 02.09.2021 року про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-05-12-013784-b по закупівлі м`яса, код ДК 021:2015:15110000-2, як акт індивідуальної дії, не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання його протиправним.

Щодо позовної вимоги про скасування спірного висновку, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.

Аналіз вищенаведеної норми свідчить про безпосередній взаємозв`язок визнання протиправним акту індивідуальної дії та його скасування у повному обсязі чи частково. Більш того, друга вимога є похідною та залежною від першої. Адже внаслідок визнання акту індивідуальної дії протиправним, неминучим є його скасування в повному обсязі чи частково.

З огляду на те, що суд позовну вимогу про визнання протиправним висновку відповідача від 02.09.2021 року про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-05-12-013784-b по закупівлі м`яса, код ДК 021:2015:15110000-2 задовольнив, відповідно позовна вимога про його скасування також підлягає задоволенню, як похідна.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 270 грн. 00 коп.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про публічні закупівлі» та ст. 2, 6, 9, 73- 78, 90, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Комунальної установи «Обласний пансіонат для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку» до Північного офісу Держаудитслужби (Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області) про визнання протиправним та скасування висновку відповідача від 02.09.2021 року про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-05-12-013784-b по закупівлі м`яса код ДК 021:2015:15110000-2 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби (Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області) від 02.09.2021 року про результати моніторингу закупівлі № UA-2021-05-12-013784-b по закупівлі м`яса код ДК 021:2015:15110000-2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Північного офісу Держаудитслужби (Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області) на користь Комунальної установи «Обласний пансіонат для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку» судовий збір у сумі 2 270 грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Комунальна установа «Обласний пансіонат для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку» (вул. Хмельницьке шосе, б. 106, м.Вінниця, 21029)

Відповідач - Північний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м.Вінниця, 21000)

Повний текст рішення складено та підписано суддею 17.01.2022 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна